ДСТУ ISO 14004:2016 Системы экологического управления. Общие руководства по внедрению (ISO 14004:2016, IDT)

НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ

ДСТУ ISO 14004:2016
(ISO 14004:2016, IDT)

Системи екологічного управління
ЗАГАЛЬНІ НАСТАНОВИ ЩОДО ЗАПРОВАДЖУВАННЯ

Відповідає офіційному тексту

Київ
З питань придбання офіційного видання звертайтесь до національного органу стандартизації
(ДП «УкрНДНЦ»)
2017

ПЕРЕДМОВА

1 РОЗРОБЛЕНО: Технічний комітет стандартизації «Системи управління якістю, довкіллям та безпечністю харчових продуктів» (ТК 93)

2 ПРИЙНЯТО ТА НАДАНО ЧИННОСТІ: наказ Державного підприємства «Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості» (З питань придбання офіційного видання звертайтесь до національного органу стандартизації
(ДП «УкрНДНЦ»)) від 13 грудня 2016 р. № 426 з 2017-10-01

3 Національний стандарт відповідає ISO 14004:2016 Environmental management systems — General guidelines on implementation (Системи екологічного управління. Загальні настанови щодо запроваджування)

Ступінь відповідності — ідентичний (IDT)

Переклад з англійської (еn)

4 Цей стандарт розроблено згідно з правилами, установленими в національній стандартизації

5 НА ЗАМІНУ ДСТУ ISO 14004:2006

ЗМІСТ

Національний вступ

Вступ до ISO 14004:2016

1 Сфера застосування

2 Нормативні посилання

3 Терміни та визначення понять

3.1 Терміни стосовно організації та лідерства

3.2 Терміни стосовно планування

3.3 Терміни стосовно підтримування та функціювання

3.4 Терміни стосовно оцінювання дієвості та поліпшування

4 Середовище організації

4.1 Розуміння чинників, пов’язаних з організацією та її середовищем

4.2 Розуміння потреб і очікувань зацікавлених сторін

4.2.1 Загальні положення

4.2.2 Визначання належних зацікавлених сторін

4.2.3 Визначання відповідних потреб і очікувань належних зацікавлених сторін

4.2.4 Визначання обов’язкових для дотримання відповідності вимог

4.2.5 Використання та застосування знання потреб і очікувань зацікавлених сторін

4.3 Визначання сфери застосування системи екологічного управління

4.4 Система екологічного управління

4.4.1 Загальні положення

4.4.2 Розроблення, запроваджування, підтримування та постійне поліпшування системи екологічного управління

5 Лідерство

5.1 Лідерство та зобов’язання

5.2 Екологічна політика

5.3 Обов’язки, відповідальність і повноваження в межах організації

6 Планування

6.1 Дії стосовно ризиків і можливостей

6.1.1 Загальні положення

6.1.2 Екологічні аспекти

6.1.3 Обов’язкові для дотримання відповідності вимоги

6.1.4 Планування дій

6.2 Екологічні цілі та планування дій для їх досягнення

6.2.1 Загальні положення

6.2.2 Встановлення екологічних цілей

6.2.3 Планування дій для досягнення екологічних цілей

6.2.4 Показники дієвості

7 Підтримання системи управління

7.1 Ресурси

7.2 Компетентність

7.3 Обізнаність

7.4 Обмінювання інформацією

7.4.1 Загальні положення

7.4.2 Внутрішнє обмінювання інформацією

7.4.3 Зовнішнє обмінювання інформацією

7.5 Документування інформації

7.5.1 Загальні положення

7.5.2 Розроблення та актуалізування

7.5.3 Контроль задокументованої інформації

8 Функціювання

8.1 Планування та контроль функціювання

8.1.1 Загальні настанови: контроль функціювання

8.1.2 Визначання потреб у контролі функціювання

8.1.3 Розроблення контролю функціювання

8.2 Готовність до надзвичайних ситуацій і реагування на них

9 Оцінювання дієвості

9.1 Моніторинг, вимірювання, аналізування та оцінювання

9.1.1 Загальні положення

9.1.2 Оцінювання дотримання відповідності

9.2 Внутрішній аудит

9.3 Аналізування системи управління

10 Поліпшування

10.1 Загальні положення

10.2 Невідповідність та коригувальні дії

10.3 Постійне поліпшування

10.3.1 Можливості для поліпшування

10.3.2 Запроваджування постійного поліпшування

Додаток А Приклади діяльності, продукції та послуг, а також пов’язаних з ними екологічних аспектів і впливів на довкілля, ризиків і можливостей та відповідних дій

Додаток В Поетапний підхід до запроваджування системи екологічного управління (на основі ISO 14005)

Бібліографія

Додаток НА Перелік національних стандартів України, ідентичних з міжнародними стандартами, посилання на які є в цьому стандарті

НАЦІОНАЛЬНИЙ ВСТУП

Цей національний стандарт ДСТУ ISO 14004:2016 (ISO 14004:2016, ЮТ) «Системи екологічного управління. Загальні настанови щодо запроваджування», прийнятий методом перекладу, — ідентичний щодо ISO 14004:2016 (версія en) «Environmental management systems — General guidelines on implementation».

Технічний комітет, відповідальний за цей стандарт в Україні, — ТК 93 «Системи управління якістю, довкіллям та безпечністю харчових продуктів».

Цей стандарт прийнято на заміну ДСТУ ISO 14004:2006, який технічно застарів і не відповідає міжнародним вимогам.

У цьому національному стандарті зазначено вимоги, які відповідають законодавству України.

До стандарту внесено такі редакційні зміни:

— слова «цей міжнародний стандарт» замінено на «цей стандарт»;

— структурні елементи стандарту: «Титульний аркуш», «Передмову», «Зміст», «Національний вступ», першу сторінку, «Терміни та визначення понять» і «Бібліографічні дані» — оформлено згідно з вимогами національної стандартизації України;

— у розділі «Нормативні посилання» та в «Бібліографії» наведено «Національні пояснення», виділені рамкою;

— вилучено «Передмову» до ISO 14004:2016 як таку, що безпосередньо не стосується технічного змісту цього стандарту;

— англійський вислів «Note to entry» у цьому стандарті перекладено як «Примітка»;

— долучено національний додаток НА (Перелік національних стандартів України, ідентичних з міжнародними стандартами, посилання на які є в цьому стандарті).

Познаки одиниць вимірювання відповідають серії стандартів ДСТУ 3651-97 Метрологія. Одиниці фізичних величин.

У стандарті використано такі познаки та скорочення:

pH — міра кислотності (лужності);

KPIs — ключові показники дієвості (key performance indicators);

MPIs — показники дієвості управління (management performance indicators);

OPIs — показники дієвості функціювання (operational performance indicators);

ECI — показник екологічного стану (environmental condition indicator);

SDS — паспорт безпечності речовини (safety data sheet);

MSDS — паспорт безпечності хімічної продукції (material safety data sheet);

CSDS — паспорт хімічної безпечності матеріалу (chemical safety data sheet);

FAQ — питання, що їх часто задають (Frequently Asked Questions).

Копії нормативних документів, на які є посилання в цьому стандарті, можна отримати в Національному фонді нормативних документів.

ВСТУП до ISO 14004:2016

Досягнення гармонійного поєднання навколишнього середовища, суспільства та сталого розвитку вважають необхідною умовою задоволення потреб нинішнього покоління без нанесення шкоди можливості майбутнім поколінням задовольняти свої потреби. Сталий розвиток як мету досягають урівноваженням трьох основоположних складових сталого розвитку: екологічної, соціальної та економічної.

Організації — державні або приватні, великі чи малі, в розвинених країнах або в країнах, що розвиваються, — впливають на довкілля та можуть зазнавати впливу довкілля у відповідь. Зростає розуміння того, що розвиток людства та його благополуччя можливі за умови захисту та збереження наших природних ресурсів, від яких залежить вся людська діяльність і достаток людей. Досягнення стійкої екологічної дієвості вимагає від організації прийняття зобов’язань щодо системного підходу та до постійного поліпшування системи екологічного управління.

Соціальні очікування є рушійною потребою більш ефективного управління ресурсами, необхідними для підтримування розвитку людських ресурсів, за допомогою підвищення ефективності, прозорості та підзвітності для всіх організацій. Існує зростаючий тиск на довкілля, пов’язаний зі зміною клімату, перевитратою ресурсів, а також проблемами, що виникають унаслідок деградації екосистем і втрати біорозмаїття.

Ціллю цього стандарту є надання організаціям настанов щодо загальної структури системи екологічного управління з тим, щоб установити, впровадити, підтримувати та постійно поліпшувати систему для підтримування більш раціонального екологічного управління. Треба, щоб ця структура екологічного управління сприяла довгостроковому успіху організації та досягненню спільної цілі сталого розвитку. Структуру повноцінної, достовірної та надійної системи екологічного управління показано на рисунку 1. Вона охоплює:

— розуміння чинників, пов’язаних із середовищем, в якому функціює організація;

— визначання та розуміння відповідних потреб і очікувань зацікавлених сторін, які мають стосунок до системи екологічного управління організації;

— розроблення та впровадження екологічної політики та екологічних цілей;

— прийняття найвищим керівництвом на себе провідної ролі в поліпшуванні екологічної дієвості;

— визначання аспектів діяльності організації, продукції та послуг, які можуть призвести до значного впливу на довкілля;

— визначання умов довкілля, зокрема подій, які можуть вплинути на організацію;

— врахування пов’язаних з організацією ризиків і можливостей, які потрібно брати до уваги:

— екологічних аспектів;

— обов’язкових для дотримання відповідності вимог;

— інших чинників (див. 4.1) і вимог (див. 4.2);

— підвищення обізнаності про взаємодію організації з довкіллям;

— розроблення контролю функціювання, за необхідності, для управління суттєвими екологічними аспектами організації та обов’язковими для дотримання відповідності вимогами, а також ризиками й можливостями, які потрібно враховувати;

— оцінювання екологічної дієвості та вжиття заходів, за необхідності, для її поліпшування.

Рисунок 1 — Модель системи екологічного управління в цьому стандарті

Результати системного підходу до екологічного управління можуть забезпечити найвище керівництво кількісними та якісними даними, що дасть змогу приймати обґрунтовані бізнес-рішення для досягнення довгострокового успіху та створення можливостей для сприяння сталому розвитку.

Успіх системи екологічного управління залежить від прихильності з боку всіх рівнів і функційних підрозділів організації на чолі з найвищим керівництвом. Можливості охоплюють:

— збереження стану довкілля, зокрема запобігання чи послаблення несприятливих впливів на нього;

— контролювання (чи впливання на них) стадій життєвого циклу продукції та послуг організації, якими є їх розроблення, виготовлення, розподілення, використання та видалення;

— використання аспектів передбачуваного життєвого циклу для запобігання впливу на довкілля від непередбачуваного переходу з однієї стадії життєвого циклу в іншу протягом усього життєвого циклу;

— досягнення фінансових переваг і переваг у функціюванні, що можуть бути наслідком запровадження екологічно обґрунтованих підходів, які зміцнюють позиції організації на ринку;

— обмінювання екологічною інформацією з відповідними зацікавленим сторонами.

Крім підвищення екологічної дієвості, потенційні переваги, пов’язані з результативною системою екологічного управління, охоплюють:

— переконання замовників у зобов’язаннях організації щодо доступного для простежування екологічного управління;

— підтримання хороших державних і суспільних відносин;

— задоволення критеріїв інвесторів і поліпшення доступу до оборотних засобів;

— покращення іміджу та збільшення частки на ринку;

— поліпшення контролю за витратами;

— запобігання випадкам, які призводять до відповідальності;

— збереження вхідних матеріалів та енергії;

— розроблення більш екологічно прийнятної продукції;

— полегшення отримання дозволів і ліцензій та задоволення їхніх вимог;

— сприяння екологічній обізнаності серед зовнішніх постачальників і всіх осіб, які виконують роботу під контролем організації;

— поліпшення відносин між промисловістю та урядом.

Для організації цілком можливо запровадити інтегровану систему управління, яка може поєднати, наприклад, вимоги щодо якості, охорони здоров’я та безпеки праці й системи екологічного управління. Такий підхід забезпечує можливості для зменшення дублювання та сприяє ефективності функціювання.

Приклади та підходи представлено в цьому стандарті в ілюстративних цілях. їх не призначено для подання лише можливостей, і вони необов’язково прийнятні для кожної організації. Під час розроблення та запроваджування чи поліпшування системи екологічного управління організації повинні вибрати підходи, які відповідають їх власним обставинам. Блоки практичної допомоги призначено, щоб надати додаткову інформацію для підтримування настанов, поданих у цьому стандарті.

НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ

СИСТЕМИ ЕКОЛОГІЧНОГО УПРАВЛІННЯ
ЗАГАЛЬНІ НАСТАНОВИ ЩОДО ЗАПРОВАДЖУВАННЯ

ENVIRONMENTAL MANAGEMENT SYSTEMS
GENERAL GUIDELINES ON IMPLEMENTATION

Чинний від 2017-10-01

1 СФЕРА ЗАСТОСУВАННЯ

У цьому стандарті подано настанови для організації щодо розроблення, запроваджування, підтримування та поліпшування повноцінної, достовірної та надійної системи екологічного управління. Настанови, викладені в цьому стандарті, призначені для організації, яка прагне керувати своїми екологічними зобов’язаннями на систематичній основі, що сприяє екологічній складовій сталого розвитку.

Цей стандарт допоможе організації досягти передбачених результатів своєї системи екологічного управління, які будуть корисними для довкілля, самої організації та зацікавлених сторін. Відповідно до екологічної політики організації, передбачувані результати системи екологічного управління охоплюють:

— підвищення екологічної дієвості;

— виконання обов’язкових для дотримування відповідності вимог;

— досягнення екологічних цілей.

Настанови, викладені в цьому стандарті, можуть допомогти організації підвищити екологічну дієвість, а також полегшити інтегрування елементів системи екологічного управління в свої бізнес-процеси.

Примітка. Оскільки систему екологічного управління не призначено для управління питаннями в сфері охорони здоров’я та безпеки праці, то їх може бути охоплено, якщо організація запровадить інтегровану систему управління охороною здоров’я, екологічного управління та безпекою праці.

Цей стандарт застосовний до будь-якої організації незалежно від її розміру, типу та особливостей і поширюється на визначені організацією екологічні аспекти її діяльності, продукції та послуг, які вона може контролювати чи на які вона може впливати протягом передбачуваного життєвого циклу.

Настанови, викладені в цьому стандарті, можна використовувати цілком чи частково для того, щоб систематично покращувати екологічне управління. Вони призначені для забезпечення додаткового пояснення понять і вимог.

Хоча настанови, викладені в цьому стандарті, узгоджено з моделлю системи екологічного управління, поданою в ISO 14001, їх не призначено для забезпечення інтерпретування вимог стандарту ISO 14001.

2 НОРМАТИВНІ ПОСИЛАННЯ

Нормативних посилань немає.

3 ТЕРМІНИ ТА ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТЬ

Нижче подано терміни, вжиті в цьому стандарті, та визначення позначених ними понять.

3.1 Терміни стосовно організації та лідерства

3.1.1 система управління {management system)

Сукупність взаємопов’язаних або взаємодійних елементів організації (3.1.4) для формування політики і встановлення цілей (3.2.5) та процесів (3.3.5), щоб досягати цих цілей.

Примітка 1. Система управління може стосуватись однієї сфери діяльності чи кількох сфер (наприклад, управління якістю, екологічного управління, управління охороною здоров’я та безпекою праці, енергетичного управління, управління фінансами).

Примітка 2. Елементи системи — структура організації, функції та обов’язки, планування та функціювання, оцінювання дієвості та поліпшування.

Примітка 3. Сфера застосування системи управління може охоплювати всю організацію, конкретні та ідентифіковані підрозділи організації, конкретні та ідентифіковані ділянки організації чи один або кілька функційних підрозділів у межах групи організацій

3.1.2 система екологічного управління (environmental management system)

Частина системи управління (3.1.1), яку використовують для керування екологічними аспектами (3.2.2), виконання обов’язкових для дотримання відповідності вимог (3.2.9) та розв’язання питань, пов’язаних з ризиками та можливостями (3.2.11)

3.1.3 екологічна політика (environmental policy)

Наміри та спрямованість організації (3.1.4) стосовно своєї екологічної дієвості (3.4.11), офіційно проголошені її найвищим керівництвом (3.1.5)

3.1.4 організація (organization)

Особа чи група осіб, які виконують свої власні функції з відповідальністю, повноваженнями та взаємовідносинами, щоб досягти своїх цілей (3.2.5).

Примітка 1. Поняття організації поширюється, але не обмежується цим, на фізичну особу-підприємця, компанію, корпорацію, фірму, підприємство, орган влади, товариство, благодійні заклади чи установи, їхні підрозділи чи об’єднання, з правами юридичної особи чи без них, державні чи приватні

3.1.5 найвище керівництво (top management)

Особа чи група осіб, яка спрямовує та контролює діяльність організації (3.1.4) на найвищому рівні.

Примітка 1. Найвище керівництво має право делегувати повноваження та забезпечувати ресурси в межах організації.

Примітка 2. Якщо сфера застосування системи управління (3.1.1) охоплює тільки частину організації, то до найвищого керівництва відносять тих, хто спрямовує та контролює цю частину організації

3.1.6 зацікавлена сторона (interested party)

Особа чи організація (3.1.4), яка може вплинути на рішення чи діяльність, може бути під впливом рішення чи діяльності чи вважає, що на неї впливають рішення чи діяльність.

Приклад

Замовники, громадські об'єднання, постачальники, регуляторні органи, неурядові організації, інвестори та працівники.

Примітка 1. Вислів «вважає, що на неї впливають» означає, що таке сприйняття відоме організації.

3.2 Терміни стосовно планування

3.2.1 довкілля; навколишнє середовище (environment)

Середовище, в якому функціює організація (3.1.4), охоплюючи атмосферне повітря, водні об’єкти, земельні ділянки, природні ресурси, флору, фауну, людей, а також взаємозв’язки між ними.

Примітка 1. Середовище може простягатися від середовища організації до місцевої, регіональної та глобальної системи.

Примітка 2. Середовище може бути описано стосовно біорозмаїття, екосистеми, клімату та інших характеристик

3.2.2 екологічний аспект (environmental aspect)

Елемент діяльності організації (3.1.4) або її продукції чи послуг, який взаємодіє чи може взаємодіяти з довкіллям (3.2.1).

Примітка 1. Екологічний аспект може спричинювати впливі на довкілля (3.2.4). Суттєвий екологічний аспект— це такий екологічний аспект, який спричинює чи може спричинити суттєвий вплив (або кілька суттєвих впливів) на довкілля.

Примітка 2. Суттєвий екологічний аспект установлює організація за одним або кількома критеріями

3.2.3 умови довкілля; умови навколишнього середовища (environmental condition)

Стан або характеристика довкілля (3.2.1), визначені в певний момент часу

3.2.4 вплив на довкілля; вплив на навколишнє середовище (environmental impact)

Зміна в довкіллі (3.2.1), несприятлива чи сприятлива, яку цілком або частково спричинено екологічними аспектами (3.2.2.) організації (3.1.4)

3.2.5 ціль (objective)

Результат, якого має бути досягнуто.

Примітка 1. Ціль може бути стратегічною, тактичною чи оперативною.

Примітка 2. Цілі можуть стосуватись різних сфер діяльності (наприклад, фінансові цілі, цілі щодо охорони здоров'я та безпеки праці, екологічні цілі) та їх можна застосовувати на різних рівнях (наприклад, стратегічні цілі, цілі для всієї організації, цілі проектування, цілі стосовно продукції, послуги та процесу (3.3.5 )).

Примітка 3. Ціль може бути виражено іншими способами, наприклад, як передбачуваний результат, призначеність, критерій функціювання, як екологічна ціль (3.2.6), або з використанням інших слів подібного значення (наприклад, мета, орієнтир або завдання)