Закон України від 05.07.2012 № 5076-VI Про адвокатуру та адвокатську діяльність
ЗАКОН УКРАЇНИ
Про адвокатуру та адвокатську діяльність
Із змінами і доповненнями, внесеними
Законами України
від 14 жовтня 2014 року № 1702-VII,
від 20 грудня 2016 року № 1791-VIII,
від 21 грудня 2016 року № 1798-VIII,
від 2 червня 2016 року № 1404-VIII,
від 25 квітня 2019 року № 2704-VIII,
від 17 жовтня 2019 року № 198-IX,
від 4 березня 2020 року № 524-IX,
від 17 червня 2020 року № 720-IX,
від 6 вересня 2022 року № 2571-IX,
від 13 грудня 2022 року № 2849-IX,
від 23 лютого 2024 року № 3606-IX
(який вводиться в дію через два місяці з дня початку
функціонування Реєстру прозорості, але не пізніше 1 вересня 2025 року,
враховуючи зміни, внесені Законом України від 19 листопада 2024 року № 4059-IX),
від 20 березня 2023 року № 2970-IX,
від 10 квітня 2023 року № 3022-IX,
від 10 жовтня 2024 року № 4017-IX
Частину третю статті 57 цього Закону визнано такою,
що відповідає Конституції України (є конституційною)
(згідно з Рішенням Конституційного Суду України
від 10 вересня 2025 року № 4-р(II)/2025)
|
(У тексті Закону слова "засоби масової інформації" у всіх відмінках і числах замінено словом "медіа" згідно із Законом України від 13 грудня 2022 року № 2849-IX) |
|
(У тексті Закону слова "правова допомога" у всіх відмінках замінено словами "правнича допомога" у відповідному відмінку згідно із Законом України від 10 квітня 2023 року № 3022-IX) |
Цей Закон визначає правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні.
Розділ I
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Стаття 1. Визначення основних термінів
1. У цьому Законі нижченаведені терміни вживаються в такому значенні:
1) адвокат - фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом;
2) адвокатська діяльність - незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги клієнту;
3) адвокатське самоврядування - гарантоване державою право адвокатів самостійно вирішувати питання організації та діяльності адвокатури в порядку, встановленому цим Законом;
4) договір про надання правничої допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правничої допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правничої допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору;
Повна версія документа доступна БЕЗКОШТОВНО авторизованим користувачам.
