Постанова від 03.07.2006 № 909 Про затвердження Порядку визнання населеного місця історичним

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

від 3 липня 2006 р. N 909

Київ

Про затвердження Порядку визнання населеного місця історичним

Із змінами і доповненнями, внесеними
постановами Кабінету Міністрів України
від 25 лютого 2009 року N 209,
від 27 березня 2019 року N 367,
від 3 грудня 2024 року N 1367,
від 1 квітня 2026 року N 437

Кабінет Міністрів України постановляє:

1. Затвердити Порядок визнання населеного місця історичним, що додається.

2. Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласним, Київській та Севастопольській міським державним адміністраціям, органам місцевого самоврядування забезпечити протягом 2006 - 2008 років розроблення науково-проектної документації для визначення, використання і збереження історичного ареалу міст, селищ та сіл, занесених до Списку історичних населених місць.

Прем'єр-міністр України

Ю. ЄХАНУРОВ

ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету Міністрів України
від 3 липня 2006 р. N 909
(в редакції постанови Кабінету Міністрів України
від 1 квітня 2026 р. N 437)

ПОРЯДОК
визнання населеного місця історичним

1. Цей Порядок визначає умови та процедуру визнання населеного місця історичним шляхом занесення населеного місця до Списку історичних населених місць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 2001 р. N 878 (Офіційний вісник України, 2001 р., N 31, ст. 1402) (далі - Список), та внесення змін до нього.

2. Терміни, що вживаються в цьому Порядку, мають таке значення:

культурний ландшафт - населена та змінена діяльністю людини територія, яка є результатом історичних нашарувань культурних та природних цінностей і елементів, що включає топографічні, геоморфологічні, гідрологічні та природні ознаки, історичну та сучасну забудову, наземну та підземну інфраструктуру, природні об'єкти, історично сформовані агрокультурні території, інші елементи історичної поселенської та урбаністичної структури, соціальні та культурні цінності;

населене місце - заселена чи освоєна в минулому людьми територія в межах населеного пункту та/або поселення, а також поза їх межами, яка зазнала перетворень у результаті діяльності людини, внаслідок чого сформовано міське чи сільське середовище або культурний ландшафт.

Інші терміни, що використовуються в цьому Порядку, вживаються у значенні, наведеному в Законі України "Про охорону культурної спадщини", інших нормативно-правових актах та нормативних документах.

3. Умовами для визнання населеного місця історичним та занесення його до Списку є розташування на його території історико-культурного заповідника чи історико-культурної заповідної території або відповідність критеріям щодо визнання населеного місця історичним (далі - критерії).