ТК 218-03450778-128:2011 Технологическая карта на устройство верхнего слоя покрытия толщиной 5 см с исследовательской партии горячей мелкозернистой асфальтобетонной смеси с противогололедными добавками асфаль...

Державна служба автомобільних доріг України
(Укравтодор)

Державний дорожній науково-дослідний інститут імені М.П. Шульгіна
(ДерждорНДІ)

ТЕХНОЛОГІЧНА КАРТА

на влаштування верхнього шару покриття товщиною 5 см із дослідної партії гарячої дрібнозернистої асфальтобетонної суміші з протиожеледними добавками асфальтоукладальником на гусеничному ходу Vögele Super 2100

ТК 218-03450778-128:2011

Київ
2011

ЗМІСТ

1 Сфера застосування

2 Організація і технологія виконання робіт

3 Вимоги до якості робіт і вказівки щодо контролю та здавання-приймання робіт

4 Калькуляція трудових витрат

5 Техніко-економічні показники

6 Потреба в матеріально-технічних ресурсах

7 Вимоги безпеки та охорони праці

8 Вимоги щодо охорони навколишнього природного середовища

Додаток А Нормативні посилання

1 СФЕРА ЗАСТОСУВАННЯ

Ця технологічна карта розроблена на влаштування верхнього шару покриття із дослідної партії гарячої дрібнозернистої асфальтобетонної суміші з протиожеледними добавками.

Карта розроблена на основі застосування методів наукової організації праці і може використовуватися для розробки проектів виконання робіт і карт трудових процесів при будівництві, реконструкції та капітальному ремонті автомобільних доріг загального користування.

Технологія та організація виконання робіт, що викладені в карті, призначені для використання при влаштуванні покриттів шириною 9,0 м та товщиною 5 см. В якості ведучого механізму застосовують асфальтоукладальник на гусеничному ходу Vögele Super 2100.

До складу робіт входять:

- встановлення копіювальних струн;

- очищення поверхні верхнього шару основи від пилу та бруду;

- приймання асфальтобетонної суміші в бункер із автосамоскидів під час руху (не припиняючи укладання);

- транспортування суміші із бункера до робочих органів;

- розподілення суміші по ширині смуги покриття, яка укладається;

- розрівнювання та попереднє ущільнення суміші з автоматичним забезпеченням заданої товщини шару;

- вигладжування та опорядження шару покриття;

- ущільнення суміші;

- зняття копіювальних струн.

Покриття з асфальтобетонних сумішей слід влаштовувати у суху погоду, навесні та влітку при температурі повітря не нижче ніж 5 ˚С, восени – не нижче ніж 10 ˚С.

Перед укладанням верхнього шару покриття нижній шар належить очистити від бруду та пилу механічними щітками, стисненим повітрям або іншими засобами.

Перед укладанням суміші (за 1-6 годин) необхідно виконати обробку поверхні нижнього шару бітумною емульсією, рідким або в’язким бітумом, нагрітим до температури від 130 ºС до 150 ºС. На обробку 1 м² нижнього шару асфальтобетонного покриття використовується від 0,2 л до 0,3 л бітуму. При обробленні 60 % бітумною емульсією нижнього шару асфальтобетонного покриття використовується від 0,3 л до 0,4 л на 1 м².

Обробку нижнього шару в’яжучим можна не виконувати у випадках, коли інтервал часу між влаштуванням верхнього та нижнього шару покриття становить не більше двох діб та був відсутній рух транспорту.

Ущільнення гарячих сумішей слід розпочинати безпосередньо після їх укладання, дотримуючись при цьому температурного режиму від 120 ˚С до 160 ˚С.

На ділянках з поздовжнім ухилом більше 40 ‰ влаштування асфальтобетонного покриття слід виконувати у напрямку, протилежному ухилу.

Рівність покриття та точне дотримання заданого поперечного профілю забезпечується автоматичною системою асфальтоукладальника.

Якщо під час роботи асфальтоукладальника залишається неукладеною вузька смуга на покритті (на віражах, уширенні тощо) то, з метою уникнення додаткового поздовжнього шва, дозволяється одночасно з роботою укладальника укладати суміш на ній вручну. Це дає можливість ущільнювати укладену асфальтобетонну суміш відразу на всю ширину покриття.

До початку укладання асфальтобетонної суміші необхідно перевірити наявність паспорта на суміш, в якому повинні бути зазначені: вид суміші, її температура, час відправлення, кількість.

Щоб уникнути налипання суміші, внутрішні стінки та дно кузова автосамоскида попередньо оброблюють мазутом або нафтою за допомогою спеціальних розпилювачів або вручну.

Вальці котків з цією ж метою рекомендується змочувати водою, сумішшю води з гасом (1:1) або водним 1 % розчином відходів соапстоку. Не дозволяється застосовувати для цього солярове масло або топковий мазут.

Налипання асфальтобетонної суміші на пневматичних шинах котків припиняється при їх нагріванні до температури суміші. Час нагрівання незначний. Щоб уникнути охолодження пневматичних шин допускаються тільки нетривалі зупинки котків поза смугою ущільнення.

Не дозволяється заправляти котки паливом та мастильними матеріалами на асфальтобетонних покриттях.

Укладання асфальтобетонної суміші на основу дозволяється тільки після оформлення відповідного акта на приховані роботи по влаштуванню нижче розташованих шарів дорожнього одягу.

Асфальтобетонна суміш, яка застосовується у гарячому стані, повинна відповідати вимогам ДСТУ Б В.2.7-119 та ТУ У 14.2-00018112-…:20ХХ.

2 ОРГАНІЗАЦІЯ І ТЕХНОЛОГІЯ ВИКОНАННЯ РОБІТ

До початку влаштування верхнього шару покриття із гарячої дрібнозернистої асфальтобетонної суміші з протиожеледними добавками необхідно:

- підготувати нижній шар покриття у відповідності з вимогами ДБН В.2.3-4;

- підготувати тимчасові під’їзди для доставки матеріалів до місця виконання робіт;

- виконати розбивні роботи, які забезпечують дотримання проектної товщини, ширини та поперечних ухилів покриття;

- забезпечити водовідвід.

На організацію робіт з влаштування верхнього шару асфальтобетонного покриття з гарячої асфальтобетонної суміші істотний вплив має тривалість транспортування та термін ущільнення суміші. Це пов’язано з тим, що температура асфальтобетонної суміші, яка приготовлена на бітумах БНД 90/130, БНД 60/90, БНД 40/60, під час укладання повинна бути не нижчою за 120 ˚С.

Копіювальні струни забезпечують роботу асфальтоукладача Vögele Super 2100 в автоматичному режимі, оскільки вони вказують рівень та напрямок руху в плані. Вони також є вихідним базисом для встановлення та регулювання робочих органів асфальтоукладальника перед початком роботи. Тому, точність та акуратність виконання усіх операцій під час встановлення копіювальних струн є важливою умовою належної якості робіт.

Роботи по влаштуванню верхнього шару покриття товщиною 5 см із дослідної партії гарячого дрібнозернистого асфальтобетону з протиожеледними добавками виконують поточним методом на двох захватках довжиною 750 - 800 м кожна.

На першій захватці виконують:

- встановлення знаків та огороджень на ділянці виконання робіт.

- очищення поверхні верхнього шару основи (нижнього шару покриття) від пилу та бруду;

- обробка поверхні нижнього шару бітумом (бітумною емульсією);

- встановлення копіювальних струн.

Очищення нижнього шару покриття механічною щіткою поливально-мийної машини ПМ-130 виконують за один-два проходи по одному сліду.

Після очищення нижнього шару покриття від бруду виконують розлив бітуму (бітумної емульсії) автогудронатором. Перед розливом машиністи приводять автогудронатор в робочий стан:

- прогрівають розподільчу систему циркуляцією гарячого бітуму;

- встановлюють розподільчі труби на ширину розливу, кратну ширині покриття, яке влаштовують;

- встановлюють комплект розподільчих сопел, відповідних нормі розливу.

Копіювальні струни встановлюють з двох або з однієї сторони проїзної частини.

Струни встановлюють з однієї сторони у випадках коли:

- машина має систему поперечної стабілізації рівня;

- поруч зі смугою покриття, яку влаштовують, є готова смуга.

Висота струни над верхом покриття повинна бути в межах від 30 см до 125 см (оптимальна висота – від 45 см до 100 см). Довжину ділянки встановлення струн не треба робити більшою ніж 800 м. Це максимальна довжина, для якої натяжні лебідки на кожному кінці струни можуть забезпечувати необхідний натяг струни.

В поздовжньому напрямку відстань між стояками приймають рівною 10 м або 15 м. На віражах вершини нівелірних рейок повинні знаходитись на проекції лінії на кромці покриття.

Після встановлення стояків на визначеній ділянці виконують натягування струни у наступному порядку.

Перед першим стояком на відстані від 10 м до 120 м (на 30 см у бік від лінії встановлення стояків) встановлюють барабан, який закріплюють на якорі. З котушки на барабан намотують від 10 м до 12 м струни (запас на можливий обрив) та розкладають струну вздовж лінії натягування. В кінці ділянки на відстані від 10 м до 12 м від наступного стояка встановлюють натяжну лебідку, яку розташовують за 30 см від лінії встановлення стояків. Струну, наскільки це можливо, натягують вручну та прикріплюють її до натяжної лебідки (на барабані лебідки залишають запас довжиною від 10 м до 12 м). Після закінчення натягування струни її положення остаточно коригують в плані й по висоті та закріплюють струбцину на обидва гвинти. Зняття струн здійснюється після закінчення робіт з улаштування покриття.

Контроль якості встановлення копіювальних струн повинен здійснюватись за всіма елементами процесу:

- встановлення нівелірних рейок;

- встановлення стояків;

- натягування струни.

Струна повинна бути натягнута так, щоб її провисання було непомітним. Висота струни над нівелірними рейками повинна бути однаковою.

Роботи по встановленню копіювальних струн виконують:

а) інженер-геодезист – 1;

б) ланка робітників у складі:

- дорожні робочі 4 розряд – 1;

- дорожні робочі 3 розряд – 3.

Інженер-геодезист є керівником бригади та виконує роботу з геодезичними інструментами (теодоліт, нівелір, екер). До початку роботи він проводить огляд ділянки, після чого приймає рішення щодо способу встановлення струни.

У процесі роботи основні обов’язки робітників розподіляються у такому порядку:

- робітник 4 розряду виконує найбільш відповідальну роботу – визначає лінію встановлення струни, розмічає місце встановлення нівелірних рейок, встановлює нівелірні рейки під нівелір, встановлює стояки та кронштейни за допомогою теодоліта і по шаблону, здійснює контроль та виправлення струни у плані та профілі;

- робітники 3 розряду забивають стояки, працюють із мірною стрічкою та нівелірною рейкою, розкладають струну та змотують струну на котушку, переносять інвентар (стояки, нівелірні рейки, вішки та ін.), знімають та очищують стояки, виконують інші допоміжні роботи.