Р В.2.3-218-02070915-739:2008. Рекомендации по уточнению технического состояния в зависимости от условий окружающей среды

Державна служба автомобільних доріг України

(Укравтодор)

Національний транспортний університет

РЕКОМЕНДАЦІЇ

з уточнення технічного стану в залежності від умов довкілля

Р В.2.3 - 218 - 02070915 - 739:2008

Київ

2008

З часом ми все більше переконуємося, що декларований нормами проектування мостів термін служби залізобетонних прогонових будов 100 років є нереальним. Причини зниження очікуваного ресурсу є на всіх стадіях життєвого циклу споруди. Зараз визнається, що зниження середнього терміну служби до 45 - 50 років закладається ще на стадії вишукування і проектування споруди, тому що в проектному рішенні ніяк не відображається в яких умовах і з якою швидкістю протікатиме деградація залізобетону.

У більшості випадків залізобетонні конструкції виходять з ладу в результаті корозії робочої металевої арматури, в наслідок вичерпання захисних властивостей поверхневого шару цементобетонну. Як правило, втрата захисних властивостей цементного каменю пов’язана з його карбонізацією, наслідком якої є зниження лужності рН порової рідини та порушення пасивуючого прошарку поверхні арматурної сталі.

Деградація залізобетону є складним явищем корозії бетону і арматури, що веде до втрати несної здатності елементів споруди. Сьогодні ми маємо фундаментальні дослідження українських і закордонних вчених, якими встановлюються теоретичні засади моделювання корозійного руйнування бетону та залізобетону з плином часу. Проте, нормативні документи з розрахунку залізобетонних елементів мостів не мають апарату керування довговічністю, не містять регламентацій з кількісної оцінки впливу на довговічність елемента фізичних і механічних характеристик матеріалів, кількісної оцінки впливу оточуючого середовища.