Конвенция № 133 О помещениях для экипажа на борту судов (дополнительные положения)

Данный документ доступен бесплатно зарегистрированным пользователям.

У Вас есть вопросы по документу? Мы рады на них ответить!Перечень бесплатных документовОбнаружили ошибку в документе или на сайте? Пожалуйста, напишите нам об этом!Оставить заявку на документ

КОНВЕНЦІЯ 133
про приміщення для екіпажу на борту суден (додаткові положення)

ДАТА ПІДПИСАННЯ: 30.10.70 р.
ДАТА РАТИФІКАЦІЇ: 14.07.93 р.
ДАТА НАБУТТЯ ЧИННОСТІ: 27.08.91 р.
ДАТА НАБУТТЯ ЧИННОСТІ ДЛЯ УКРАЇНИ: 24.02.94 р.

Додатково див. Статус Конвенції
станом на 25 лютого 2008 року

Генеральна конференція Міжнародної організації праці,

скликана в Женеві Адміністративною Радою Міжнародного бюро праці і що зібралася 14 жовтня 1970 року на свою 55-у сесію,

відзначаючи, що Конвенція (переглянута) 1949 року про приміщення для екіпажу встановлює докладні вимоги, що стосуються таких питань, як каюти, їдальні, приміщення для відпочинку, вентиляція, опалення, освітлення та санітарне обладнання на борту суден,

враховуючи, що швидка зміна характеру як конструкцій, так і використання сучасних суден можуть забезпечити можливості для подальшого поліпшення приміщень для екіпажу,

ухвалила прийняти ряд пропозицій щодо приміщень для екіпажу, що є другим пунктом порядку денного сесії,

вирішивши надати цим пропозиціям форму міжнародної конвенції, яка доповнюватиме Конвенцію (переглянуту) 1949 року про приміщення для екіпажу,

приймає цього тридцятого дня жовтня місяця тисяча дев'ятсот сімдесятого року нижченаведену Конвенцію, яка може іменуватися Конвенцією 1970 року про приміщення для екіпажу (додаткові положення):

Розділ I 
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 1  

(1) Ця Конвенція застосовується до всіх державних або приватних суден, зайнятих перевезенням вантажів або пасажирів у комерційних цілях, або зайнятих для будь-якої іншої комерційної мети, що зареєстровані на території, щодо якої діє ця Конвенція, та до суден, кіль яких закладено на стапелях або які знаходяться на подібній стадії будівництва в момент або після набуття чинності Конвенцією для цієї території.

(2) Національні закони або правила визначають, у яких випадках судна вважаються морськими для цілей даної Конвенції.

(3) Ця Конвенція застосовується до буксирів, де це доцільно та можливо.

(4) Ця Конвенція не застосовується:

a) до суден місткістю менше 1000 тонн;

b) до суден, що пересуваються головним чином за допомогою парусів, незалежно від того, чи мають вони допоміжний двигун, чи ні;

c) до суден, що проводять рибальський, китобійний або інший подібний промисел;

d) до суден на підводних крилах та на повітряній подушці.

(5) Проте, коли це доцільно і можливо, ця Конвенція застосовується:

a) до суден місткістю від 200 до 1000 тонн;

b) до приміщень для осіб, зайнятих звичайною морською справою на суднах, які проводять китобійний або інший подібний промисел.

(6) Крім того, будь-які з вимог, застосовуваних згідно із Статтею 3 цієї Конвенції, можуть бути змінені стосовно будь-якого судна, якщо компетентний орган влади після консультації з організаціями судновласників і (або) з судновласниками та з bona fide профспілками моряків переконається в тому, що передбачувані зміни дають переваги, внаслідок яких загальні умови виявляться не менш сприятливими, ніж ті, що стали б результатом повного застосування положень Конвенції, подробиці всіх таких змін доводяться до відома Генерального директора Міжнародного бюро праці.

(7) Крім того, компетентний орган влади після консультації з організаціями судновласників і (або) з судновласниками та з bona fide профспілками моряків визначає, які доцільно зробити винятки або відхилення від положень цієї Конвенції, враховуючи потреби у приміщеннях для відпочинку, стосовно:

a) морських паромів, суден місцевого сполучення та інших подібних суден, на яких екіпаж не знаходиться постійно;

b) морських суден, на яких крім екіпажу судна тимчасово знаходяться ремонтні команди;

c) морських суден, які здійснюють короткі рейси, що дозволяють членам екіпажу щоденно бувати вдома або користуватися подібними можливостями.

Стаття 2

У цілях цієї Конвенції:

a) термін "судно" означає будь-яке судно, до якого застосовується Конвенція;

b) термін "тонни" означає брутто-регістрові тонни;

c) термін "пасажирське судно" означає судно, стосовно якого є чинним:

(i) посвідчення про безпеку пасажирського судна, видане згідно з положеннями діючої на цей момент міжнародної Конвенції по охороні людського життя на морі; або

(ii) посвідчення про пасажирське судно;

d) термін "офіцер" означає особу, за винятком капітана, яка вважається офіцером на підставі національного законодавства або, при відсутності відповідного законодавства або правил, на підставі колективного договору або звичаю;

e) термін "рядовий матрос" означає члена екіпажу, що не є офіцером;

f) термін "молодший офіцер" означає рядового матроса, який виконує обов'язки старшини або займає посаду спеціаліста та вважається молодшим офіцером на підставі національного законодавства або, при відсутності відповідних законодавства або правил, на підставі колективного договору або звичаю;

g) термін "повнолітній" означає особу, яка дійшла 18-річного віку;

h) термін "приміщення для екіпажу" включає призначені для екіпажу каюти, їдальні, санітарні вузли, медичні пункти та приміщення для відпочинку;

i) термін "приписаний" означає приписаний національним законодавством або правилами або компетентним органом влади;

j) термін "установлений" означає установлений компетентним органом влади;

k) термін "перереєстрований" означає перереєстрований у випадку одночасної зміни території реєстрації і володіння судном.

Стаття 3

Кожний Член Організації, відносно якого ця Конвенція є чинною, зобов'язується виконувати щодо суден, до яких застосовується ця Конвенція:

a) положення розділів II і III Конвенції (переглянутої) 1949 року про приміщення для екіпажу, та

b) положення розділу II цієї Конвенції.

Стаття 4

(1) Кожний Член Організації, відносно якого ця Конвенція є чинною, зобов'язується зберігати в силі закони або правила, що забезпечують її застосування.

(2) Ці закони або правила:

a) вимагають, щоб компетентний орган влади доводив їхній зміст до відома всіх зацікавлених осіб;

b) визначають осіб, відповідальних за їх дотримання;

c) приписують належні санкції за будь-які їх порушення;

d) передбачають утримання системи інспекції, здатної забезпечити її дійове запровадження в життя;

e) вимагають, щоб компетентний орган влади консультувався з організаціями судновласників і (або) судновласниками і з визнаними bona fide профспілками моряків щодо вироблення правил та, в міру можливості, співробітничав з цими зацікавленими сторонами в питаннях застосування правил.

Розділ II
ВИМОГИ, ЩО СТАВЛЯТЬСЯ ДО ПРИМІЩЕНЬ ДЛЯ ЕКІПАЖУ

Стаття 5

(1) Площа кают для рядових матросів, що припадає на одну особу, становить не менш, ніж:

a) 3,75 кв. м (40,36 кв. фута) на суднах у 1000 тонн або більше, але менше 3000 тонн;

b) 4,25 кв. м (45,75 кв. фута) на суднах у 3000 тонн або більше, але менше 10000 тонн;

c) 4,75 кв. м (51,13 кв. фута) на суднах у 10000 тонн або більше.

(2) Проте площа на одну особу в каюті, що призначена для двох рядових матросів, становить не менш, ніж:

a) 2,75 кв. м (29,60 кв. фута) на суднах у 1000 тонн або більше, але менше 3000 тонн;

b) 3,25 кв. м (34,98 кв. фута) на суднах у 3000 тонн або більше, але менше 10000 тонн;

c) 3,75 кв. м (40,36 кв. фута) на суднах у 10000 тонн або більше.

(3) Крім того, площа кают, призначених для рядових матросів на пасажирських суднах, становить не менш, ніж:

a) 2,35 кв. м (25,30 кв. фута) на одну особу на суднах у 1000 тонн або більше, але менше 3000 тонн;

b) на суднах в 3000 тонн або більше:

(i) 3,75 кв. м (40,36 кв. фута) в одномісних каютах;

(ii) 6,00 кв. м (64,58 кв. фута) у двомісних каютах;

(iii) 9,00 кв. м (96,88 кв. фута) у тримісних каютах;

(iv) 12,00 кв. м (129,17 кв. фута) у чотиримісних каютах.

(4) Рядові матроси розміщуються не більше ніж по двоє в каюті, за винятком пасажирських суден, де допускається розміщення максимально чотирьох осіб у каюті.

(5) Молодші офіцери розміщуються по одному або по двоє в каюті.

(6) Площа офіцерських кают, які не мають індивідуального салону або кабінету, становить не менше 6,50 кв. м (69,96 кв. фута) на одну особу на суднах менше 3000 тонн і не менше 7,50 кв. м (80,73 кв. фута) - на суднах у 3000 тонн та більше.

(7) На суднах, крім пасажирських суден, кожному повнолітньому члену екіпажу надається окрема каюта, якщо, виходячи з розмірів, призначення, конструкції судна, це доцільно і можливо.

(8) Там, де це можливо, на суднах у 3000 тонн або більше старшому механіку і старшому штурману, крім каюти, надається суміжний з нею салон або кабінет.

(9) Місце, яке займають ліжка, шафи, висувні шухляди та сидіння, включається у вимірювання площі кают. Ділянки площі невеликих розмірів або неправильної форми, які істотно не збільшують вільного для руху простору і не можуть бути використані під меблі, до уваги не беруться.

(10) Мінімальні внутрішні розміри ліжка становлять: 198 см на 80 см (6 футів 6 дюймів на 2 фута 7,50 дюйма).

Стаття 6

(1) Площа їдалень для офіцерів і рядових матросів становить не менше 1 кв. м (10,76 кв. фута) на одну особу, виходячи із запланованої кількості посадочних місць.

(2) Їдальні обладнуються столами та сидіннями встановленого зразка, рухомими або закріпленими, в кількості, достатній для максимального числа членів екіпажу, які можуть користуватись ними одночасно.

(3) В будь-який час, коли члени екіпажу знаходяться на борту судна, у їх розпорядження надаються:

a) холодильник, зручно розташований і достатньої місткості для кількості осіб, які користуються приміщеннями їдальні або приміщеннями їдалень,

b) пристрої для приготування гарячих напоїв,

c) пристрої для отримання холодної води.

(4) Компетентні органи влади можуть дозволити щодо приміщень для їдалень такі винятки з положень пунктів (1) і (2) цієї Статті, які можуть виявитись необхідними зважаючи на особливі умови на пасажирських суднах.

Стаття 7

(1) Офіцерам і рядовим матросам надаються зручно розташовані та належним чином мебльовані приміщення для відпочинку. Якщо немає приміщень для відпочинку, відокремлених від їдалень, то останні плануються, меблюються та обладнуються таким чином, щоб вони могли служити для відпочинку.

(2) Меблі приміщень для відпочинку, як мінімум, включають книжкову шафу і все необхідне для читання та письма, при необхідності, для ігор.

(3) На суднах в 8000 тонн і більше обладнується кімната для куріння або бібліотека, в якій можуть демонструватися фільми або телевізійні передачі, а також приміщення для занять та ігор у вільний час; належить розглядати можливість обладнання плавального басейну.

(4) При плануванні приміщень для відпочинку компетентним органам належить розглядати можливість обладнання буфету.

Стаття 8

(1) На всіх суднах, що не мають вигод, передбачених у пунктах (2) - (4) цієї Статті, обладнуються і зручно розташовуються принаймні одна убиральня і одна ванна або душ на кожні шість осіб або менше для офіцерів і рядових матросів. Якщо до складу екіпажу входять жінки, то їм надають окремі санітарні вузли.

(2) На суднах в 5000 тонн або більше, але менше 15000 тонн, принаймні п'ять окремих кают для офіцерів мають суміжну з ними ванну кімнату з убиральнею, ванною або душем та умивальниками з гарячою і холодною прісною водою; умивальник може бути розташований в каюті. Крім того, на суднах в 10000 тонн або більше, але менше 15000 тонн, каюти всіх інших офіцерів мають індивідуальні або сполучені ванні кімнати з аналогічним устаткуванням.

(3) На суднах в 15000 тонн або більше окремі каюти для офіцерів обладнуються індивідуальною ванною кімнатою з убиральнею, ванною або душем та умивальником з гарячою і холодною прісною водою; умивальник може бути розташований в каюті.

(4) На суднах у 25000 тонн або більше, крім пасажирських суден, кожним двом рядовим матросам надається одна ванна кімната, розташована у сполученому приміщенні, яке знаходиться між суміжними каютами або напроти входу в такі каюти. Ця ванна кімната обладнується убиральнею, а також ванною або душем і умивальником з гарячою і холодною прісною водою.

(5) На суднах в 5000 тонн або більше, крім пасажирських суден, кожна офіцерська або матроська каюта обладнується умивальником з холодною і гарячою прісною водою за винятком тих випадків, коли такий умивальник знаходиться у ванній кімнаті, передбаченій пунктами (2), (3) або (4) цієї Статті.

(6) На всіх суднах забезпечується устаткування для прання, сушіння і прасування одягу для офіцерів і рядових матросів з урахуванням чисельності екіпажу і нормальної тривалості рейсу. Це устаткування, в міру можливості, розташовується поблизу кают.

(7) Це устаткування включає:

a) пральні машини;

b) сушильні шафи або сушильні приміщення, які належним чином обігріваються та вентилюються;

c) праски та прасувальні дошки або інше рівноцінне устаткування.

Стаття 9

(1) На суднах в 1600 тонн або більше обладнуються:

a) окреме приміщення з убиральнею та умивальником з гарячою і холодною прісною водою недалеко від ходового містока, призначене спеціально для осіб, які несуть на ньому вахту;

b) убиральня та умивальник з гарячою і холодною прісною водою недалеко від машинного відділення, якщо таких немає поблизу поста управління машинного відділення.

(2) На суднах в 1600 тонн або більше, за винятком суден, на яких надаються індивідуальні каюти та індивідуальні або напівіндивідуальні ванні кімнати для всього складу машинної команди, обладнуються роздягальні, які:

a) розташовуються поза машинним відділенням, але недалеко від нього;

b) обладнуються індивідуальними шафами для одягу та умивальниками, ваннами або душами з гарячою і холодною прісною водою.

Стаття 10

Мінімальна висота у всіх приміщеннях для екіпажу, де необхідна повна свобода пересування, не може бути менша за 198 см (6 футів 6 дюймів ) за умови, що компетентні органи влади можуть дозволити у певних межах зменшення висоти у будь-якому приміщенні або у частині будь-якого приміщення, коли вони вважають, що це виправдано і що таке зменшення не приведе до незручностей для екіпажу.

Стаття 11

(1) Приміщення для екіпажу повинні мати належне освітлення.

(2) При дотриманні таких особливих заходів, які можуть допускатися щодо пасажирських суден, каюти та їдальні освітлюються природним світлом і забезпечуються достатнім штучним освітленням.

(3) На всіх суднах приміщення для екіпажу забезпечуються електричним освітленням. Якщо немає двох незалежних джерел електроструму для освітлення, забезпечується додаткова система аварійного освітлення за допомогою ламп або освітлювальних приладів належної конструкції.

(4) В каютах встановлюються електричні лампочки для читання біля узголів'я кожного ліжка.

(5) Відповідні норми природного та штучного освітлення встановлюються компетентними органами влади.

Стаття 12

Для суден, склад екіпажів яких потребує враховувати без дискримінації різні характерні для членів екіпажу релігійні та соціальні звички та звичаї, компетентні органи влади можуть після консультації з зацікавленими організаціями судновласників і (або) з судновласниками та з bona fide профспілками моряків і при наявності згоди між цими сторонами дозволяти відхилення відносно положень пунктів (1) - (4) і пункту (7) Статті 5 і пунктів (1) і (4) Статті 8 цієї Конвенції за умови, що такі відхилення не призведуть до створення загальних умов, менш сприятливих ніж ті, які були б створені в результаті застосування положень цієї Конвенції. Особливості всіх таких відхилень відповідний Член Організації доводить до відома Генерального директора Міжнародного бюро праці, який повідомляє про це Членам Міжнародної організації праці.

Розділ III
ЗАСТОСУВАННЯ КОНВЕНЦІЇ ДО ІСНУЮЧИХ СУДЕН

Стаття 13

(1) Щодо суден, будівництво яких повністю закінчено на дату набуття чинності цією Конвенцією на території реєстрації і які не відповідають встановленим цією Конвенцією нормам, компетентні органи влади, після консультації з організаціями судновласників і (або) з судновласниками та з bona fide профспілками моряків, можуть вимагати для того, щоб привести ці судна відповідно до вимог Конвенції, таких змін, які вони вважатимуть доцільними і практично здійсненими, враховуючи, зокрема, технічні, економічні та інші проблеми, що виникають під час застосування положень Статей 5, 8 і 10, такі зміни здійснюються під час:

a) перереєстрації судна;

b) значної реконструкції або капітального ремонту судна в порядку здійснення довгострокових планів, але не в зв'язку з аварією або надзвичайними обставинами.

(2) Щодо суден, які знаходяться в процесі будівництва або перебудови на дату набуття чинності цією Конвенцією на території реєстрації, компетентні органи влади, після консультації з організаціями судновласників і (або) судновласниками та з bona fide профспілками моряків, можуть вимагати з метою приведення цих суден відповідно до вимог Конвенції таких змін, які вони вважатимуть доцільними і практично здійсненими, враховуючи, зокрема, технічні, економічні та інші проблеми, що виникають під час застосування положень Статей 5, 8 і 10, ці зміни вважаються такими, що остаточно відповідають положенням цієї Конвенції.

(3) Щодо суден, крім тих, що вказані в пунктах (1) і (2) цієї Статті, або суден, до яких у процесі будівництва застосовувались положення цієї Конвенції і які перереєстровуються на будь-якій території після вступу в силу цієї Конвенції на цій території, компетентні органи влади, після консультації з організаціями судновласників і (або) з судновласниками та з bona fide профспілками моряків, можуть вимагати з метою приведення цих суден відповідно до вимог Конвенції таких змін, які вони вважатимуть доцільними і практично здійсненими, враховуючи, зокрема, технічні, економічні та інші проблеми, що виникають під час застосування положень Статей 5, 8 і 10; ці зміни вважаються такими, що остаточно відповідають положенням цієї Конвенції.

Розділ IV
ЗАКЛЮЧНІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 14

Офіційні документи про ратифікацію цієї Конвенції направляються Генеральному директору Міжнародного бюро праці для реєстрації.

Стаття 15

(1) Ця Конвенція пов'язує лише тих Членів Міжнародної організації праці, чиї документи про ратифікацію зареєстровані Генеральним директором.

(2) Вона набуває чинності через дванадцять місяців після того, як будуть зареєстровані документи про ратифікацію дванадцяти Членів Організації, кожний з яких має у своєму розпорядженні флот більш ніж у мільйон тонн, у тому числі щонайменше чотирьох Членів Організації, кожний з яких розпоряджається флотом не менш ніж у два мільйони тонн.

(3) Згодом ця Конвенція набуває чинності відносно кожного Члена Організації через шість місяців після дати реєстрації його документа про ратифікацію.

Стаття 16

(1) Будь-який Член Організації, який ратифікував цю Конвенцію, може після закінчення десятирічного періоду з моменту її первісного вступу в силу денонсувати її шляхом акта про денонсацію, що направляється Генеральному директору Міжнародного бюро праці та реєструється ним. Денонсація набуває чинності через рік після реєстрації акта про денонсацію.

(2) Кожний Член Організації, який ратифікував цю Конвенцію і який у річний термін після закінчення згаданого у попередньому пункті десятирічного періоду не використає своє право на денонсацію, передбачене в цій Статті, буде пов'язаний на наступний період у десять років і згодом зможе денонсувати цю Конвенцію після закінчення кожного десятирічного періоду в порядку, встановленому в цій Статті.

Стаття 17

(1) Генеральний директор Міжнародного бюро праці сповіщає всіх Членів Міжнародної організації праці про реєстрацію всіх документів про ратифікацію та актів про денонсацію, одержаних ним від Членів Організації.

(2) Сповіщаючи Членів Організації про реєстрацію останнього документа про ратифікацію, необхідного для набуття чинності Конвенції, Генеральний директор звертає їхню увагу на дату вступу цієї Конвенції в силу.

Стаття 18

Генеральний директор Міжнародного бюро праці направляє Генеральному секретарю Організації Об'єднаних Націй для реєстрації згідно із Статтею 102 Статуту Організації Об'єднаних Націй повні відомості стосовно всіх документів про ратифікацію та актів про денонсацію, що зареєстровані ним згідно з положеннями попередніх Статей.

Стаття 19

Кожного разу, коли Адміністративна рада Міжнародного бюро праці вважає це за необхідне, вона представляє Генеральній конференції доповідь про застосування цієї Конвенції і вирішує, чи слід включати до порядку денного Конференції питання про її повний або частковий перегляд.

Стаття 20

(1) У разі, коли Конференція прийме нову Конвенцію, яка повністю або частково переглядає цю Конвенцію, і якщо в новій Конвенції не передбачене протилежне, то:

a) ратифікація будь-яким Членом Організації нової, переглядаючої Конвенції призводить до автоматичної, незалежно від положень Статті 16, негайної денонсації цієї Конвенції за умови, що нова, переглядаюча Конвенція набула чинності;

b) починаючи з дати набуття чинності новою переглядаючою Конвенцією, ця Конвенція закрита для ратифікації її Членами Організації.

(2) Ця Конвенція лишається в будь-якому випадку чинною за формою і змістом відносно тих Членів Організації, які її ратифікували, але не ратифікували нову переглядаючу Конвенцію.

Стаття 21

Англійський і французький тексти цієї Конвенції мають однакову силу.

БУДСТАНДАРТ Online