Закон Украины от 31.05.2007 № 1103-V О государственной системе биобезопасности при создании, испытании, транспортировке и использовании генетически модифицированных организмов

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про державну систему біобезпеки при створенні, випробуванні, транспортуванні та використанні генетично модифікованих організмів

Із змінами і доповненнями, внесеними
 Законами України
 від 19 січня 2010 року N 1804-VI,
 від 23 лютого 2012 року N 4441-VI,
 від 16 жовтня 2012 року N 5456-VI
(зміни, передбачені пунктом 18 розділу І Закону України
 від 16 жовтня 2012 року N 5456-VI, в частині  положень, які стосуються
 передачі повноважень від територіальних органів центрального органу
 виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику
 у сфері охорони навколишнього природного середовища, обласним,
 Київській, Севастопольській міським державним адміністраціям,
 органам виконавчої влади Автономної Республіки Крим,
 набирають чинності з 19 травня 2013 року),
 від 27 березня 2014 року N 1170-VII,
 від 9 квітня 2014 року N 1193-VII,
від 22 липня 2014 року N 1602-VII,
від 2 березня 2015 року N 222-VIII,
 від 23 травня 2017 року N 2059-VIII
(зміни, внесені Законом України від 23 травня 2017 року N 2059-VIII,
 вводяться в дію з 18 грудня 2017 року),
від 6 вересня 2018 року N 2530-VIII,
від 20 вересня 2019 року N 124-IX,
від 14 січня 2020 року N 440-IX,
від 1 грудня 2022 року N 2801-IX,
від 13 грудня 2022 року N 2849-IX,
від 23 серпня 2023 року N 3345-IX,
від 23 квітня 2024 року N 3645-IX

Цей Закон регулює відносини між органами виконавчої влади, виробниками, продавцями (постачальниками), розробниками, дослідниками, науковцями та споживачами генетично модифікованих організмів та продукції, виробленої за технологіями, що передбачають їх розробку, створення, випробування, дослідження, транспортування, імпорт, експорт, розміщення на ринку, вивільнення у навколишнє середовище та використання в Україні (далі - поводження з ГМО) із забезпеченням біологічної і генетичної безпеки.

Цей Закон не застосовується до людини, тканин та окремих клітин у складі людського організму.

Розділ I
 ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 1. Терміни та їх визначення

У цьому Законі наведені нижче терміни вживаються у такому значенні:

біологічна безпека - стан середовища життєдіяльності людини, при якому відсутній негативний вплив його чинників (біологічних, хімічних, фізичних) на біологічну структуру і функцію людської особи в теперішньому і майбутніх поколіннях, а також відсутній незворотній негативний вплив на біологічні об'єкти природного середовища (біосферу) та сільськогосподарські рослини і тварини;

генетична безпека - стан середовища життєдіяльності людини, при якому відсутній будь-який неприродній вплив на людський геном, відсутній будь-який неприродній вплив на геном об'єктів біосфери, а також відсутній неконтрольований вплив на геном сільськогосподарських рослин і тварин, промислових мікроорганізмів, який призводить до появи у них негативних та/або небажаних властивостей;