План действий по энергоэффективности и уменьшения потребления энергоресурсов в дорожном хозяйстве Украины до 2020 года

ДЕРЖАВНЕ АГЕНСТВО АВТОМОБІЛЬНИХ ДОРІГ УКРАЇНИ

ПЛАН ДІЙ
з енергоефективності та зменшення споживання енергоресурсів в дорожньому господарстві України
до 2020 року

ЗМІСТ

ВСТУП

1 Мета плану дій з енергоефективності та зменшення споживання енергоресурсів в дорожньому господарстві України до 2020 року

1.1 Сучасний стан ефективності використання паливно-енергетичних ресурсів в дорожньому господарстві України

1.2 Завдання дорожнього господарства України щодо енергоефективності

1.2.1 Визначення індикативної мети енергозбереження для дорожнього господарства України

2 Джерела та обсяги фінансування плану дій з енергоефективності та зменшення споживання енергоресурсів в дорожньому господарстві України до 2020 року

2.1 Визначення обсягів необхідних інвестицій

3 План дій з відновлюваної енергетики в дорожньому господарстві України на період до 2020 року

Додаток А План заходів щодо виконання Укравтодором Плану дій з енергоефективності та зменшення споживання енергоресурсів в дорожньому господарстві України до 2020 року

ВСТУП

Україна є енергодефіцитною країною та імпортує значну частину енергоносіїв для власних потреб. Водночас енергоємність вітчизняної економіки в (3 - 4) рази перевищує відповідні показники економічно розвинутих країн, що робить країну надзвичайно чутливою та вразливою до імпортування природного газу (енергоносіїв) та ускладнює гарантування нормальних умов життєдіяльності громадян та країни в цілому.

На сьогодні питанням щодо підвищення енергоефективності та зменшення споживання енергетичних ресурсів в (дочірніх) підприємствах Державного агентства автомобільних доріг України (далі Укравтодор) приділяється достатньо велика увага, оскільки, результатом ефективного використання енергоресурсів повинна бути економія коштів на оплату спожитих енергоносіїв та зменшення енергоємності і собівартості виробленої продукції, виконаних робіт та наданих послуг.

Для вирішення цих питань Укравтодором розроблена «План дій з енергоефективності та зменшення споживання енергоресурсів в дорожньому господарстві України до 2020 року» (далі ПД ЕЕ ДГ), яка за рахунок реалізації заходів організаційного і технічного характеру, створення умов енергоефективної діяльності, дозволить суттєво зменшити енергоємність виконання будь-яких дорожніх робіт та зменшити питомі витрати енергоносіїв при енергоспоживанні в дорожніх підприємствах галузі. Підставою для розроблення ПД ЕЕ ДГ є затверджені розпорядженням Кабінету Міністрів України від 25 листопада 2015 р.

№ 1228-р «Національний план дій з енергоефективності на період до 2020 року» та розпорядженням Кабінет Міністрів України від 1 жовтня 2014 р. № 902-р «Національний план дій з відновлюваної енергетики на період до 2020 року», а також затверджений Колегією Укравтодору додатковий Тематичний план Державної служби (агентства) автомобільних доріг України на 2014 рік (рішення від 22.08.2014 р. № 22).

Використання відновлюваних джерел енергії є одним із найбільш важливих напрямів енергетичної політики України, спрямованої на заощадження традиційних паливно-енергетичних ресурсів та поліпшення стану оточуючого природного середовища. Збільшення обсягів використання відновлюваних джерел енергії в енергетичному балансі галузі дасть змогу підвищити рівень диверсифікації джерел енергопостачання та сприятиме зміцненню конкурентності господарства.

На сьогодні річний технічно досяжний енергетичний потенціал відновлюваних джерел енергії в Україні, за підрахунками Інституту відновлюваної енергетики Національної академії наук, досягає

68,6 млн. тонн нафтового еквіваленту, що близько до загального енергоспоживання в Україні на цей час, тобто таку частину енергії наші споживачі можуть одержувати з альтернативних джерел. Основними напрямками використання відновлюваних джерел енергії в Україні є: вітрова енергія, сонячна енергія, енергія річок, енергія біомаси, геотермальна енергія, енергія навколишнього природного середовища з використанням теплових насосів.

ПД ЕЕ ДГ визначає сукупність взаємопов’язаних завдань, показників і заходів, спрямованих на розв’язання існуючих проблем та направлених на відносне скорочення споживання енергоносіїв за рахунок зменшення енергоємності вироблення продукції, виконання робіт і надання послуг та питомого зменшення витрат паливно-енергетичних ресурсів (далі ПЕР), використання відновлюваних джерел енергії.

1 МЕТА ПЛАНУ ДІЙ З ЕНЕРГОЕФЕКТИВНОСТІ ТА ЗМЕНШЕННЯ СПОЖИВАННЯ ЕНЕРГОРЕСУРСІВ В
ДОРОЖНЬОМУ ГОСПОДАРСТВІ УКРАЇНИ ДО 2020 РОКУ

Національний план дій з енергоефективності на період до 2020 року (далі - НПД ЕЕ) створений на основі моделі Національного плану дій з енергоефективності, розробленої для Договірних Сторін Енергетичного Співтовариства, відповідно до вимог Директиви 2006/32/EC Європейського Парламенту і Ради щодо кінцевої ефективності використання енергії та енергетичного сервісу (Директива). Зазначена модель рекомендована Європейською Комісією для держав-членів Європейського Союзу та адаптована для Договірних Сторін Енергетичного Співтовариства.

Україна 1 лютого 2011 року набула статусу Договірної Сторони у рамках Договору про заснування Енергетичного Співтовариства. Національний план дій з енергоефективності на період до 2020 року визначає цілі щодо ефективного використання енергії в країні на період з 2015 року по 2020 рік.

Метою ПД ЕЕ ДГ є досягти у 2020 році цільового показника - індикативної мети енергозбереження на рівні 9 % зменшення середнього показника кінцевого енергоспоживання в дорожньому господарстві за період з 2005 року по 2009 рік. Крім того, відповідно Національному плану, ПД ЕЕ ДГ передбачається досягнення проміжного показника енергозбереження у 2017 році на рівні 5 %, а також до 2020 року досягти рівня використання в загальній структурі енергоспоживання дорожнього господарства 11    % енергії, виробленої з відновлюваних джерел.

Досягнення зазначених показників передбачається за рахунок здійснення заходів у рамках реалізації ПД ЕЕ ДГ, використання засобів відновлюваної енергетики як джерела альтернативного енергозабезпечення.

Масштабне використання потенціалу відновлюваних джерел енергії в господарстві має велике значення як вагомий чинник покращення загального стану енергетичного забезпечення.

Впровадження та сумлінне виконання заходів ефективного використання енергії є нагальним завданням енергетичної політики в дорожньому господарстві. Саме це завдання повинно бути головним для керівництва та інженерно-технічних фахівців та кожного працівника господарства в питаннях енергоспоживання. Від їх бажання, ініціативності та уміння залежить наскільки буде реалізовано наявний значний потенціал, щодо зменшення втрат енергії, зниження цінового тиску на вартість робіт, зменшення залежності господарства від занадто дорогих імпортованих енергоносіїв в тому числі природного газу.

Досягнути високого рівня енергоефективності в господарстві можливо за рахунок поєднання організаційно-технічної політики, ініціатив, можливостей приватного та потреб державного секторів, реалізації фаховоопрацьованих програм і достатньо жорсткого виконання чинних законодавчих актів та стандартів, стимулювання та підтримки широкого спектру технічної та технологічної модернізації вироблення та споживання енергії, використання відновлюваної енергії.

Намагаючись досягти раціонального та ефективного використання енергії за допомогою організаційних, технологічних, інноваційних, поведінкових та економічних змін, слід уникати негативного впливу на довкілля і дотримуватися виробничо-соціальних пріоритетів.

1.1 Сучасний стан ефективності використання паливно-

енергетичних ресурсів в дорожньому господарстві України

Стан ефективності використання паливно-енергетичних ресурсів дорожньому господарстві в цілому недостатньо відповідає вимогам часу.

Технічне оснащення в дорожньому господарстві України часто використовується неефективно, обладнання ресурсномістке та екологічно шкідливе, нормативний строк експлуатації машин, в більшості випадків, вже закінчився. Країна і дорожнє господарство дотепер відстає у використанні сучасних технологій, що приводить до збільшення споживання палива на одиницю продукції, виконаних робіт. У сучасних умовах, коли ціна на енергоносії значно виросла, ефективне використання енергії відіграє важливу роль у господарстві, забезпечить зменшення використання енергоносіїв на співставні обсяги виконаних робіт та збільшення ефективності використання коштів.

На сьогоднішній день можна констатувати, що не зважаючи на системність енергоефективної політики, виконання заходів, рівень енергоефективності ані в країні, а ні в господарстві не відповідає реальним вимогам часу.

Серед причин такого становища слід назвати:

- відсутність фінансових можливостей щодо модернізації енергоспоживаючих об’єктів;

- недостатність державних фондів та програм фінансування заходів з підвищення енергоефективності;

- недостатність усвідомлення та зацікавленості працівників всіх рівнів щодо доцільності та необхідності системної реалізації енергоощадної політики;

- відсутність належного обліку використання різних видів енергії;

- відсутність діючої системи мотиваційних та адміністративних важелів ефективного використання енергії;

- недостатність актуальних знань, досвіду, кваліфікаційних та професійних навичок як в самій сфері енергоефективності, так і в суміжних сферах (фінансовій, інформаційній, технологічній тощо).

Наведені причини підтверджують важливість та викликають потребу дієвого використання можливостей ефективного та ощадного використання енергії в господарстві.

Таким чином, існуюча нормативно-організаційна система в частині забезпечення ефективного використання енергії в галузі потребує актуалізації та інтенсифікації, як в частині реалізації безпосередньо заходів енергоефективності, так і у частині створення сучасної інформативно- організаційної допомоги споживачам енергоресурсів для досягнення необхідних результатів ефективного використання, зокрема створення глибокого усвідомлення та зацікавлення працівників всіх рівнів щодо системної реалізації енергоощадної політики, забезпечення дієвого обліку і контролю, у тому числі й з боку колективу, за виконанням вимог та прийнятих рішень.

За підсумками виконання Програми підвищення енергоощадності, енергоефективності та зменшення споживання енергоресурсів в дорожньому господарстві досягнута в цілому позитивна динаміка економії паливно-енергетичних ресурсів, зменшення питомих показників енергоємності та покращення рівня енергоефективності.

Показником ефективності використання ПЕР в господарстві можна прийняти питому енергоємність будівельно-монтажних робіт (БМР), виконаних власними силами, яка визначається в кілограмах нафтового еквіваленту використаного палива на виконання будівельно-монтажних робіт вартістю одна тисяча гривень (кг н.е./ тис. грн.). Зазначена інформація з 2005 року по 2015 рік в дорожньому господарстві наведена в Таблиці 1.1.

Вказана інформація підтверджує щорічне зниження питомої енергоємності будівельно-монтажних робіт в середньому до 3,7 %, це достатньо високий показник, який доказує про великий потенціал щодо енергозбереження в дорожньому господарстві.

За період з 2010 по 2014 роки в дорожньому господарстві було заплановано інвестувати в енергоощадливість та зменшення споживання енергоресурсів 633,9 млн. грн., фактично вкладено коштів 264,9 млн. грн.

При обсязі фінансування заходів по зменшенню споживання енергоресурсів в Укравтодорі за 2014 рік 48,7 млн. грн., тобто 64,5% від запланованих показників (108,02 млн. грн.), фактична кількість зекономлених ПЕР (в тонах умовного палива) складає 79,6% від кількості визначеної, як планова. Це яскраве свідчення доцільності та ефективності інвестицій в енергозбереження. Показники ефективності використання паливно-енергетичних ресурсів дорожньому господарстві наведені в Таблиці 1.1.