МР В.1.1-37641918-881:2017 Методические рекомендации по инженерной защите горных автомобильных дорог от опасных геологических процессов

Данный документ доступнен в тарифе «ВСЕ ВКЛЮЧЕНО»

У Вас есть вопросы по документу? Мы рады на них ответить!Перечень бесплатных документовОбнаружили ошибку в документе или на сайте? Пожалуйста, напишите нам об этом!Оставить заявку на документ

ДЕРЖАВНЕ АГЕНТСТВО АВТОМОБІЛЬНИХ ДОРІГ УКРАЇНИ
(УКРАВТОДОР)

Харківський національний автомобільно-дорожній університет
(ХНАДУ)

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

щодо інженерного захисту гірських автомобільних доріг від небезпечних
геологічних процесів

МР В.1.1-37641918:2017

ЗМІСТ

Вступ

1 Сфера застосування

2 Нормативні посилання

3 Терміни та визначення понять

4 Специфіка природних умов розвитку зсувів на автомобільних дорогах у гірській місцевості

5 Особливості досліджень і проектування автомобільних доріг у гірській місцевості

6 Розрахунок стійкості укосів земляного полотна

7 Основні принципи призначення протизсувних заходів

8 Інженерно-технічні методи захисту від стихійних лих автомобільних доріг у гірській місцевості

8.1 Затримуючі протиобвальні споруди та протиобвальні заходи

8.2 Уловлюючi протиобвальні споруди та галереї

8.3 Регулювання поверхневого стоку вод

8.4 Захист гірських автомобільних доріг від селевих виносів

8.5 Проектування габіонних конструкцій

8.6 Конструювання габіонних підпірних конструкцій

8.7 Захист автомобільних доріг від лавин та снігових заметів

Додаток А (обов’язковий) Розрахунок стійкості укосів земляного полотна на міцність з урахуванням напруженого стану

Додаток Б (обов’язковий) Розрахунок анкерних утримуючих протизсувних споруд

Додаток В (обов’язковий) Проектування дренажних споруд на зсуво-небезпечних ділянках автомобільних доріг

Додаток Г (обов’язковий) Основні вимоги до габіонів

Додаток Д (довідковий) Схеми застосування габіонних конструкцій

Додаток Е (довідковий) Бібліографія

ВСТУП

Стійкість і надійність земляного полотна в гірській місцевості істотно залежить від стійкості форм рельєфу і напластувань гірських порід. Внаслідок зсувів, осипів, обвалів, селевих потоків, підвищення рівня ґрунтових вод (підтоплення) тощо рельєф гірської місцевості зазнає безперервних змін. Це значно ускладнює вирішення питань забезпечення стійкості земляного полотна.

Рельєфу гірської місцевості притаманні значна різниця відміток на коротких відстанях, круті схили, глибокі звивисті долини річок і водотоків. Геологічні явища, зокрема процеси ерозії, відбуваються з підвищеною інтенсивністю.

У гірських районах існує інтенсивна діяльність численних, хоча порівняно малих водотоків, яким притаманна велика руйнівна сила. Режим гірських річок є дуже мінливим.

Для режиму річок Карпат характерні такі особливості:

– висотна зональність (зміна гідрологічних елементів за висотою місцевості) більше виражена на південно-західному схилі;

– зміна у часі гідрологічних характеристик (добре виражений повеневий режим із різкими коливаннями стоку і наносів);

– значна водоносність.

Річки Криму належать до річок повеневого режиму (переважають зимово-весняні повені).

Для гірської місцевості характерною є складна геологічна будова, що зазнає змін на коротких відстанях. Складні природні умови проектування гірських доріг та висока вартість виконання будівельних робіт на гірських схилах потребують ретельних геологічних, гідрогеологічних розвідувань і техніко-економічного обґрунтування варіантів.

Проектування інженерного захисту автомобільних доріг у гірській місцевості повинно проводитись на основі:

– результатів комплексних інженерних вишукувань в районах прояву зсувів та обвалів;

– даних, що характеризують особливості використання територій та об'єктiв як діючих, так i тих, що проектуються, з прогнозуванням зміни цих особливостей та з урахуванням установленого режиму природо-користування;

– урахування ступеню i масштабу негативного впливу стихійних лих на автомобільних дорогах у гірській місцевості.

У розроблених Методичних рекомендаціях пропонується комплекс заходів з метою стабілізації процесу та виключення деформацій і руйнування автомобільних доріг у гірській місцевості, інженерних споруд та комунікацій.

Методичні рекомендації складаються з вступу, восьми розділів, чотирьох додатків обов’язкових, одного додатку довідкового та одного додатку бібліографічно-довідкового.

Розробники цих Методичних рекомендацій: Є.Б. Угненко, д-р техн. наук; О.М. Тимченко, канд. техн. наук; Н.І. Сорочук, мол. наук. співр.;   В.С. Гавриш, мол. наук. співр.

1 СФЕРА ЗАСТОСУВАННЯ

1.1 Ці Методичні рекомендації установлюють методи захисту від стихійних лих автомобільних доріг у гірській місцевості; особливості проектування автомобільних доріг у зсувонебезпечних районах; вплив кліматологічних, геоморфологічних, геологічних, гідрологічних та сейсмічних умов на розвиток зсувних процесів.

1.2 Розробка методів захисту автомобільних доріг від стихійних лих у гірській місцевості здійснюється із застосуванням методів системного аналізу потенційно екологічно небезпечних ділянок автомобільних доріг, які дозволяють сформувати структурну та логічну організацію досліджень, що враховують особливості основних процесів системи та зв’язки з навколишнім середовищем.

1.3 Ці Методичні рекомендації враховують сучасні вимоги до автомобільних доріг загального користування та призначені для використання дорожніми організаціями при проектуванні, новому будівництві, реконструкції, капітальному ремонті і експлуатаційному утриманні автомобільних доріг у гірській місцевості.

2 НОРМАТИВНІ ПОСИЛАННЯ

У цих Методичних рекомендаціях наведено посилання на такі стандарти:

ДСТУ 2156-93 Система стандартів безпеки праці. Безпечність промислових підприємств. Терміни та визначення

ДСТУ 3013-95 Система стандартів у галузі охорони навколишнього середовища та раціонального використання ресурсів. Гідросфера. Правила контролю за відведенням дощових і снігових стічних вод з території міст і промислових підприємств

ДСТУ Б А.1.1-100:2013 Автомобільні дороги. Терміни та визначення понять

ДСТУ Б В.2.1-2-96 (ГОСТ 25100-95 Основи та підвалини будунків і споруд) Ґрунти. Класифікація

ДСТУ-Н Б В.1.1-38:2016 Настанова щодо інженерного захисту територій, будівель і споруд від підтоплення та затоплення

ДСТУ-Н Б В.2.1-28:2013 (СНиП 3.02.01-87, MOD) Настанова щодо проведення земляних робіт та улаштування основ і спорудження фундаментів

ДСТУ-Н Б В.2.1-31:2014 Настанова з проектування підпірних стін

ДСТУ-Н Б В.2.3-41:2016 Настанова з проектування дренажних конструкцій мілкого закладання на автомобільних дорогах

ГОСТ 17.4.3.01-83 Охрана природы. Почвы. Общие требования к отбору проб

Примітка. Чинність стандартів, на які є посилання в цих рекомендаціях, перевіряють згідно з офіційними виданнями національного органу стандартизації та Укравтодору.

Якщо стандарт, на який є посилання, замінено новим або до нього внесено зміни, треба застосовувати новий стандарт, охоплюючи всі внесені зміни до нього.

3 ТЕРМІНИ ТА ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТЬ

 У цих Методичних рекомендаціях використано терміни, установ-лені: в ДСТУ Б А.1.1-100: підпірна стінка; в ГБН В.2.3-37641918-558: габіонні конструкції.

Нижче подано терміни, додатково використані у цих рекомендаціях, та визначення позначених ними понять:

3.1 стихійне лихо автомобільних доріг

Явище природи, що спричиняє екстремальні ситуації на автомобільній дорозі та порушує нормальне функціонування об’єктів транспорту

3.2 резервно-технологічна зона впливу автомобільної дороги

Територія, що прилягає до автомобільної дороги, в межах якої відбуваються значні зміни природних систем: геологічні, гідрологічні, зсувні процеси

3.3 потенційно екологічно небезпечна ділянка автомобільної дороги

Ділянка автомобільної дороги, на якій комплексний показник екологічної безпеки оцінюється як незадовільний, що може нанести потенційної шкоди життєво-важливим інтересам людини

3.4 ґрунт

Верхній шар земної кори, що складається з мінеральних часток, органічної речовини, води та тваринних організмів

3.5 осип

Тривалий, протягом багатьох років рух з малими швидкостями тільки в поверхневому шарі, по схилу накопиченої незв’язної маси дрібних уламкових продуктів вивітрювання, при цьому осколки сортуються – крупніші доходять до низу, дрібніші залишаються у верхній та середній частині схилу

3.6 обвал гірських порід

Раптове обрушення з крутих гірських схилів кам’яних глиб, каменю і щебеню. Обвал має характер катастрофічного явища, що загрожує безпеці руху на автомобільних дорогах

3.7 зсувні процеси

Повільне зсунення земляних мас або гірських порід по поверхні ковзання під впливом сили ваги. Залежно від глибини ґрунтових шарів, що зсуваються, розрізняють зсуви глибинні та поверхневі

3.8 селевий потік

Гірській потік, який містить значну кількість грязекам’яного матеріалу

3.9 дренажна мережа

Система, що призначена для регулювання рівня ґрунтових вод. Для відведення ґрунтових вод передбачають відкриті та закриті дренажі, які мають перехопити воду з водоносних шарів і вивести її за межі зсуву

3.10 анкерні протизсувні конструкції

Конструкція, що відноситься до утримуючих протизсувних конструкцій. Анкерна конструкція є конструкцією з гнучкими анкерним зв’язком, що дозволяє притиснути масу ґрунту, що зміщується, до корінних стійких порід

3.11 пальові протизсувні конструкції

Основним елементом конструкції є залізобетоні палі, які залежно від конкретних інженерно-геологічних умов можуть бути забивними або буронабивними

3.12 протилавинна дамба

Гідротехнічна споруда з піщано-глинистих ґрунтів, каміння тощо, що призначена для уловлювання снігових лавин.

Полная версия документа доступна в тарифе «ВСЕ ВКЛЮЧЕНО».

Войти в Личный кабинет Подробнее о тарифах

БУДСТАНДАРТ Online