ДСТУ ISO/CD 26000:2009 Системы управления социальной ответственностью. Требования. Проект

НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ

СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ СОЦІАЛЬНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ ВИМОГИ

ДСТУ ISO/CD 26000:2009

 

Київ
ДЕРЖСПОЖИВСТАНДАРТ УКРАЇНИ
2009

ПЕРЕДМОВА

1 РОЗРОБЛЕНО: Державне підприємство «Український науково-дослідний навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації, якості    
(ДП «УкрНДНЦ»).

РОЗРОБНИКИ: керівник розробки д.ф-м.н, професор Новіков В.М., Домницька В.К., Жогло В.І.

2 НАДАНО ЧИННОСТІ: наказ Держспоживстандарту України від ______

3 УВЕДЕНО ВПЕРШЕ

Зміст

Вступ

1. Сфера застосування

1.1 Загальні положення

1.2 Застосування

1.3 Рівні виконання вимог стандарту

2. Нормативні посилання

3. Терміни та визначення понять

4. Система управління соціальною відповідальністю

4.1 Загальні вимоги

4.2 Політика в сфері соціальної відповідальності

4.3 Планування

4.3.1 Планування системи управління соціальною відповідальністю

4.3.2 Цілі, завдання та програма (-и)

4.3.3 Законодавчі, правові та інші вимоги

4.3.4 Принципи соціальної відповідальності

4.3.4.1. Підзвітність

4.3.4.2 Прозорість

4.3.4.3 Етична поведінка

4.3.4.4 Повага до інтересів зацікавлених сторін

4.3.4.5 Дотримання верховенства закону

4.3.4.6 Дотримання міжнародних норм поведінки

4.3.4.7 Дотримання прав людини

4.3.5 Аспекти соціальної відповідальності

4.4 Основні аспекти соціальної відповідальності

4.4.1 Організаційне управління

4.4.2 Права людини

4.4.3 Трудові практики

4.4.3.1 Найм та трудові відносини

4.4.3.2 Умови праці та соціальний захист

4.4.3.3 Соціальний діалог

4.4.3.4 Охорона праці та безпечність на робочому місці

4.4.3.5 Розвиток людського потенціалу та підготовка на робочому місці

4.4.4 Навколишнє середовище

4.4.4.1 Навколишнє середовище

4.4.4.2 Попередження забруднення

4.4.4.3 Стале використання ресурсів

4.4.4.4 Пом’якшення зміни клімату та адаптація до нього

4.4.4.5 Захист та відновлення природного середовища

4.4.5 Належна (добросовісна) ділова практика

4.4.5.1 Протидія корупції

4.4.5.2 Відповідальне залучення в політику

4.4.5.3 Чесна конкуренція

4.4.5.4 Пропагування соціальної відповідальності в рамках сфери впливу

4.4.5.5 Повага права власності

4.4.6 Взаємозв’язок зі споживачами

4.4.6.1 Добросовісні (належні) практики маркетингу, укладення договорів та неупередженої подачі інформації

4.4.6.2 Захист здоров’я та безпеки споживачів

4.4.6.3 Обслуговування і підтримка споживачів та вирішення суперечок

4.4.6.4 Доступ до послуг першої необхідності

4.4.7 Соціальні інвестиції

4.4.8. Гігієна та безпека праці

4.4.8.1 Ідентифікація небезпек, оцінка ризиків та визначення заходів управління (керування)

4.5 Реалізація соціальної відповідальності в організації

4.5.1 Позиціонування організації

4.5.2 Взаємодія із зацікавленими сторонами

4.5.2.1 Ідентифікація зацікавлених сторін

4.5.2.2 Взаємодія із зацікавленими сторонами

4.5.2.3 Взаємодія із постачальниками

4.6 Вимоги до документації

4.6.1. Загальні положення

4.6.2 Контроль документів

4.6.3 Контроль протоколів

5 Керування ресурсами

5.1 Забезпечення ресурсами

5.2 Людські ресурси

5.2.1 Загальні положення

5.2.2 Компетентність, підготовленість, обізнаність (комунікації)

5.3 Ресурси, ролі, обов'язки, відповідальність і повноваження

6 Вимірювання, аналізування, поліпшування та аудит

6.1 Загальні положення

6.2 Моніторинг і вимірювання

6.2.1 Задоволеність зацікавлених сторін

6.2.2 Внутрішній аудит

6.2.3 Моніторинг і вимірювання процесів

6.2.4 Моніторинг і вимірювання діяльності

6.3 Контроль невідповідної діяльності

6.4 Аналізування даних

6.5 Поліпшування

6.5.1 Постійне поліпшування

6.5.2 Коригувальні дії

6.5.3 Запобіжні дії

7. Відповідальність керівництва

7.1 Зобов’язання керівництва

7.2 Орієнтація на зацікавлені сторони

7.3 Відповідальність, повноваження та інформування

7.3.1 Відповідальність і повноваження

7.3.2 Представник керівництва

7.3.3 Внутрішнє інформування

7.4 Критичне аналізування з боку керівництва

7.4.1 Загальні положення

7.4.2 Вхідні дані критичного аналізування

7.4.3 Результати критичного аналізування

ДОДАТОК А ВІДПОВІДНІСТЬ МІЖ ДСТУ СУСВ ТА ДСТУ ISO 9001:2009

ДОДАТОК Б ВІДПОВІДНІСТЬ МІЖ ДСТУ СУСВ ТА ДСТУ ISO 14001:2006

ДОДАТОК В ВІДПОВІДНІСТЬ МІЖ ДСТУ СУСВ ТА ISO / CD 26000:2009

ДОДАТОК Г ВІДПОВІДНІСТЬ МІЖ ДСТУ СУСВ ТА OHSAS 18001:2007

ДОДАТОК Д ВІДПОВІДНІСТЬ МІЖ ДСТУ СУСВ ТА SA 8000:2001

Бібліографія

ВСТУП

0.1 Загальні положення

На основі цього стандарту можливе проведення оцінювання та сертифікації наявної системи управління соціальною відповідальністю, та її створення.

ДСТУ _________ розроблений із врахуванням структури та вимог стандартів (проекту ISO 26000:20___ (керівництво з соціальної відповідальності)), ISO 9001:2008 (системи управління якістю), OHSAS 18001:2007 (системи менеджменту гігієни та безпеки праці. Вимоги), ISO 14001:2004 (системи менеджменту навколишнього середовища), SA 8000:2001 (соціальна відповідальність) з метою сприяння інтеграції у вже існуючі системи підприємств та організацій системи управління соціальною відповідальністю.

Стандарт ДСТУ _____________  що  ться на системи управління соціальною відповідальністю призначений для забезпечення організації елементами результативної системи управління соціальною відповідальністю, що можуть бути інтегровані з іншими вимогами до управління організації з метою сприяння організації в досягненні цілей що стосуються належного соціального, екологічного та економічного розвитку.

Цей стандарт не передбачений для того щоб замінити чи будь яким чином змінити обов’язки держави.

Примітка. Цей стандарт ДСТУ __________________________  базується на методології, відомій як «Цик Демінга», або «Plan-Do-Check-Act» (PDCA) «Плануй - Виконуй - Перевіряй - Дій». Цикл PDCA стисло можна описати наступним чином:

Плануй: Встановити цілі та процеси, потрібні для отримання результатів, що

відповідають вимогам зацікавлених сторін та політиці організації з соціальної відповідальності.

Виконуй: Впровадження процесів.

Перевіряй: Відстеження, виміряння та моніторинг процесів, зважаючи на політику, цілі та вимоги до соціальної відповідальності, законодавчі та інші вимоги, а також звітування про результати.

Дій: Вживання заходів для постійного поліпшування показників функціонування системи управління соціальною відповідальністю.

Цей стандарт містить тільки ті вимоги, що можуть підлягати об’єктивному аудиту. Рівень деталізації та складності системи управління соціальною відповідальністю, об’єм документації та виділених на неї ресурсів залежить від багатьох факторів, таких наприклад як сфера розповсюдження системи, розмір організації, характер її (організації) діяльності, продуктів та послуг, культури. Безпосередньо це може стосуватися малих та середніх підприємств.

0.2 Принципи соціальної відповідальності

Реалізуючи соціальну відповідальність, для організації загальною метою є максимальне збільшення свого внеску в сталий розвиток, та підвищення задоволеності зацікавлених сторін. Наразі не існує всеосяжного переліку принципів соціальної відповідальності. Принципи соціальної відповідальності, що наводяться в цьому стандарті є базовими та з часом можуть бути змінені.

Установлено сім основних принципів соціальної відповідальності, які керівництво організації повинне застосовувати для поліпшення функціонування системи управління соціальною відповідальністю.

0.3 Сумісність з іншими системами управління

Цей стандарт враховує положення ISO CD 26000:2009, ISO 9001:2008, OHSAS 18001:2007, ISO 14001:2004, SA 8000:2001 , з метою забезпечення сумісності вимог цього стандарту з іншими системами для вигоди широкого кола користувачів. Цей стандарт дає змогу організації узгодити або зінтегрувати свою систему управління соціальною відповідальністю з відповідними вимогами до інших систем управління.

ДСТУ __

НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ

СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ СОЦІАЛЬНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ ВИМОГИ

СИСТЕМЫ УПРАВЛЕНИЯ СОЦИАЛЬНОЙ ОТВЕТСТВЕННОСТЬЮ ТРЕБОВАНИЯ

SOCIAL RESPONSIBILITY MANAGEMENT SYSTEMS REQUIREMENTS

Чинний від

1 СФЕРА ЗАСТОСУВАННЯ

1.1 Загальні положення

Цей стандарт установлює вимоги до системи управління соціальною відповідальністю, якщо організація:

а) прагне показати власну здатність надавати докази постійного функціонування та вдосконалення системи управління соціальною відповідальністю;

б) зорієнтована на підвищення задоволеності зацікавлених сторін через результативне застосування системи управління соціальною відповідальністю, зокрема процесів її постійного поліпшування та забезпечування відповідності законодавчим та регламентованим нею вимогам.

Цей стандарт установлює вимоги, які надають змогу організації:

а) встановлювати, провадити та підтримувати політику та процедури з метою впровадження принципів соціальної відповідальності;

б) демонструвати зацікавленим сторонам, що політика, процедури та діяльність знаходяться у відповідності з вимогами цього стандарту;

в) планувати, запроваджувати, використовувати, підтримувати та оновлювати систему управління соціальною відповідальністю;

г) демонструвати відповідність законодавчим і нормативним вимогам до безпеки та гігієни праці, безпечності продукції, екологічного менеджменту, прав людини, захисту прав споживачів;

д) демонструвати власне бажання нести відповідальність та бути підзвітною за вплив її діяльності та рішень на суспільство та навколишнє середовище

є) надавати докази відповідності заявленої політики та діяльності організації цьому стандарту;

ж) прагнути сертифікації або реєстрації своєї системи управління соціальною відповідальністю зовнішньою організацією, та/або провадити самооцінювання чи само декларування відповідності цьому стандарту.

Виконуючи вимоги цього стандарту організація бере на себе зобов’язання відповідати обов’язковим законодавчим вимогам та в залежності від обрання варіанту сертифікації, дотримуватися основних принципів соціальної відповідальності, та основних аспектів соціальної відповідальності. Організація має відповідати міжнародним нормам поведінки, що визнані національним законодавством.

Організація має встановити свої зацікавлені сторони щоб зрозуміти свій вплив та виявити шляхи реагування на цей вплив. Окрім врахування потреб зацікавлених сторін організація повинна враховувати вплив своєї діяльності на суспільство в цілому, з метою встановлення норм та очікувань відносно власної поведінки. Цей стандарт встановлює вимоги до системи управління соціальною відповідальністю щоб надати можливість організації розробляти та впроваджувати політику та цілі, що враховують законодавчі вимоги та ризики для суспільства.

Цей стандарт не передбачений для використання з метою створення нетарифних бар’єрів в торгівлі чи для зміни законодавчих вимог до організацій.

Цей стандарт не може змінювати національні закони. Відповідність цьому стандарту не звільняє від виконання вимог національного та міжнародного законодавства, що визнане в національному законодавчому полі.

1.2 Застосування

Вимоги цього стандарту можуть застосовувати всі організації, включаючи урядові та неурядові, незалежно від розміру, типу, та продукції яку вони виготовляють, або постачають (якщо діяльність цього підприємства або організації та/або його продукції не суперечить нормам офіційної моралі, та/або безпеки тієї держави на території якої воно функціонує), а також їх географічного місцезнаходження. Засоби виконання будь-яких вимог цього стандарту можна отримати, використовуючи внутрішні та/або зовнішні ресурси.

Примітка Термін продукція в даному випадку означає перероблені матеріали, послуги, інтелектуальна продукція, технічні засоби.

1.3 Рівні виконання вимог стандарту

Застосовуючи вимоги цього стандарту, організація може розробляти систему управління соціальної відповідальності базуючись на двох рівнях виконання стандарту та відповідно бути сертифікованою у відповідності до цих вимог.

Перший рівень виконання стандарту передбачає обов’язкове дотримання організацією вимог законодавства та норм права з одночасним дотриманням принципів соціальної відповідальності відповідно до пунктів 4.3.3, 4.3.4 цього стандарту.

Другий рівень виконання стандарту передбачає виконання умов першого рівня та застосування аспектів соціальної відповідальності відповідно до пунктів 4.3.3 - 4.3.5 цього стандарту.

2 НОРМАТИВНІ ПОСИЛАННЯ

У цьому стандарті є посилання на такі нормативні документи:

Національні стандарти:

ДСТУ ISO 9000:2007 Системи управління якістю. Основні положення та словник термінів.

ДСТУ ISO 9001:2009 Системи управління якістю. Вимоги.

ДСТУ ISO 14001:2006 Системи екологічного керування. Вимоги та настанови щодо застосування.

ДСТУ ISO 19011:2003 Настанови щодо здійснення аудитів системи управління якістю і (або) екологічного управління.