Закон Украины 28.02.2019 № 2697-VIII Об Основных принципах (стратегии) государственной экологической политики Украины на период до 2030 года
ЗАКОН УКРАЇНИ
Про Основні засади (стратегію) державної екологічної політики України на період до 2030 року
Верховна Рада України постановляє:
I. Затвердити Основні засади (стратегію) державної екологічної політики України на період до 2030 року (додається).
II. Прикінцеві положення
1. Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, та вводиться в дію з 1 січня 2020 року.
2. З дня введення в дію цього Закону визнати таким, що втратив чинність, Закон України "Про Основні засади (стратегію) державної екологічної політики України на період до 2020 року" (Відомості Верховної Ради України, 2011 р., N 26, ст. 218).
3. Кабінету Міністрів України у шестимісячний строк з дня набрання чинності цим Законом:
розробити та затвердити Національний план дій з охорони навколишнього природного середовища;
підготувати звіт про виконання Закону України "Про Основні засади (стратегію) державної екологічної політики України на період до 2020 року" і подати його до Верховної Ради України.
Президент України |
П. ПОРОШЕНКО |
м. Київ |
|
ЗАТВЕРДЖЕНО
Законом України
від 28 лютого 2019 року N 2697-VIII
Основні засади (стратегія) державної екологічної політики України на період до 2030 року
I. Існуючі проблеми та сучасний стан довкілля в Україні
Процеси глобалізації та суспільних трансформацій підвищили пріоритетність збереження довкілля, а отже, потребують від України вжиття термінових заходів. Протягом тривалого часу економічний розвиток держави супроводжувався незбалансованою експлуатацією природних ресурсів, низькою пріоритетністю питань захисту довкілля, що унеможливлювало досягнення збалансованого (сталого) розвитку.
Першопричинами екологічних проблем України є:
підпорядкованість екологічних пріоритетів економічній доцільності; неврахування наслідків для довкілля у законодавчих та нормативно-правових актах, зокрема у рішеннях Кабінету Міністрів України та інших органів виконавчої влади;
переважання ресурсо- та енергоємних галузей у структурі економіки із здебільшого негативним впливом на довкілля, що значно посилюється через неврегульованість законодавства при переході до ринкових умов господарювання;
фізичне та моральне зношення основних фондів у всіх галузях національної економіки;
неефективна система державного управління у сфері охорони навколишнього природного середовища та регулювання використання природних ресурсів, зокрема неузгодженість дій центральних і місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, незадовільний стан системи державного моніторингу навколишнього природного середовища;
Полная версия документа доступна БЕСПЛАТНО авторизованным пользователям.