ДСТУ ISO 1871:2003 Продукты пищевые сельскохозяйственные. Общие указания по определению содержания азота методом Кьельдаля (ISO 1871:1975, IDT)

Данный документ доступен бесплатно зарегистрированным пользователям.

У Вас есть вопросы по документу? Мы рады на них ответить!Перечень бесплатных документовОбнаружили ошибку в документе или на сайте? Пожалуйста, напишите нам об этом!Оставить заявку на документ


НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ

ПРОДУКТИ ХАРЧОВІ
СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКІ
Загальні настанови
щодо визначання вмісту азоту
методом К’єльдаля
(ISO 1871:1975,IDT)

ДСТУ ISO 1871:2003

 

 
   
 
Не є офіційним виданням.
Офіційне видання розповсюджує національний орган стандартизації
(ДП «УкрНДНЦ» http://uas.gov.ua)

ПЕРЕДМОВА

1 ВНЕСЕНО: Технічний комітет зі стандартизації «Зернові культури та продукти переробки» (ТК 41)

ПЕРЕКЛАД І НАУКОВО-ТЕХНІЧНЕ РЕДАГУВАННЯ: Г. Гуменюк, д-р с.-г. наук; В. Бурцев, канд. біол. наук; Г. Головатюк

2 НАДАНО ЧИННОСТІ: наказ Держспоживстандарту України від 28 листопада 2003 р. № 213 з 2005-01-01, зі зміною дати чинності згідно з наказом № 42 від 8 лютого 2005 р.

3 Національний стандарт відповідає ISO 1871:1975 Agricultural food products — General directions for the determination of nitrogen by the Kjeldahl method (Сільськогосподарські харчові продукти. Загальні настанови щодо визначання вмісту азоту методом К’єльдаля)

Ступінь відповідності — ідентичний (IDT)

Переклад з англійської (еn)

4 УВЕДЕНО ВПЕРШЕ

ЗМІСТ

Національний вступ

0 Вступ

1 Загальні вказівки

2 Сфера застосування

3 Суть методу

4 Відбирання проб

5 Мінералізація органічної речовини

5.1 Сірчана кислота

5.2 Каталізатор

5.3 Нагрівання

5.4 Осаджування ртуті

6 Відгонка аміаку

6.1 Апаратура

6.2 Додавання лугу

6.3 Перегонка

7 Титрування

7.1 Процедура титрування

7.2 Індикатор для титрування

8 Досліджування

8.1 Загальна частина

8.2 Контрольна проба

8.3 Контрольні досліджування

9 Виражання результатів

НАЦІОНАЛЬНИЙ ВСТУП

Цей стандарт є тотожний переклад ISO 1871:1975 Agricultural food products — General di rections for the determination of nitrogen by the Kjeldahl method (Сільськогосподарські харчові продукти. Загальні настанови щодо визначання вмісту азоту методом К’єльдаля).

Технічний комітет, відповідальний за цей стандарт, — ТК 41 «Зернові культури та продукти переробки».

Стандарт містить вимоги, які відповідають чинному законодавству.

Цей стандарт рекомендовано використовувати під час імпортно-експортних операцій та у науково-дослідних роботах.

До стандарту внесено такі редакційні зміни:

— одиниці об’єму рідини мілілітри (мл) замінено на кубічні сантиметри (см3), відповідно до вимог Міжнародної системи одиниць (SI);

— слова «цей міжнародний стандарт» замінено на «цей стандарт»;

— структурні елементи цього стандарту: «Обкладинку», «Передмову», «Зміст», «Національний вступ», «Терміни та визначення понять» та «Бібліографічні дані» — оформлено згідно з вимогами національної стандартизації України.

НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ

ПРОДУКТИ ХАРЧОВІ
СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКІ
Загальні настанови щодо визначання вмісту азоту
методом К’єльдаля

ПРОДУКТЫ ПИЩЕВЫЕ
СЕЛЬСКОХОЗЯЙСТВЕННЫЕ
Общие указания по определению содержания азота
методом Кьельдаля

AGRICULTURAL FOOD PRODUCTS
General directions for the determination of nitrogen
by the Kjeldahl method

Чинний від 2005-07-01

0 ВСТУП

01 Аналізування продуктів тваринного або рослинного походження, зокрема, харчових продуктів, часто охоплює визначання так званого загального азоту методом К’єльдаля.

Отже, для отримання порівняльних результатів є необхідним рекомендувати єдину методику такого визначання.

Дослід показав:

a) використовують різні методики визначання залежно від продуктів і кваліфікації операторів в різних країнах;

b) що ці різні методики визначання, якщо їх правильно застосовують, дають аналогічні результати.

02 Відмічено, що розбіжність результатів визначання вмісту азоту, обумовлена різноманітністю методик визначання, є меншою, ніж розбіжність результатів, що залежать від неоднорідності досліджуваних продуктів. Крім того, факт вибору спеціальної методики визначання для кожного виду продуктів, які необхідно дослідити, дає такі результати:

a) це безперечно незручно для тих аналітиків, які постійно досліджують один продукт, вибрали методику, звичну і зручну для них;

b) це змушує лабораторії, які досліджують різні види продуктів і бажаючі відповідати вимогам міжнародних стандартів, збільшувати число використаних методів. Це забов’язує їх мати апаратуру і реактиви різного типу і навчати персонал користуватися ними, що протирічить принципам стандартизації.

Крім того, під час аналізування складних продуктів, кожний компонент яких потрібно аналізу вати за спеціальною методикою, приходиться вибирати метод, який не обов’язково придатний для кожного компонента продукту. Він тільки може дискредитувати застосування міжнародних стандартів;

с) це означає, що лабораторії, які досліджують різні види продуктів, нездатні використовувати точну запропоновану методику визначання, так як в них немає всіх необхідних типів обладнання і реактивів для цих методик.

Тому вони прагнуть використовувати або звичайну методику визначання (котра може не відповідати всім вимогам), або вибрати компроміс між їх особистою і запропонованою методикою, і таким чином відхилятися від міжнародних стандартів.

03 Виходом із такої ситуації може бути усвідомлення того факту, що метод К’єльдаля може бути стандартизований, але треба прийти до згоди, що різні форми обладнання або методики є еквівалентними, якщо вони дають еквівалентні результати.

Отже, в першу чергу треба обміркувати, як:

a) визначити загальні вказівки, необхідні для правильного застосування методу К’єльдаля для визначання вмісту азоту в сільськогосподарських харчових продуктах; це є метою цього стандарту;

b) залишити міжнародним стандартам, специфічним для окремих продуктів, описувати деталі методик, які відповідають положенням загальних вказівок і котрі можуть бути робочою документа цією для лабораторій.

Є продукти, які містять азотні компоненти, в яких вміст азоту не можна визначити за методом К’єльдаля; це особливі випадки, несумісні з загальними вказівками, і інші методи повинні бути предметом Міжнародних стандартів для цих продуктів.

1 ЗАГАЛЬНІ ВКАЗІВКИ

Цей стандарт дає загальні настанови щодо обладнання і методик, які використовують для визначання вмісту азоту у сільськогосподарських харчових продуктах методом К’єльдаля. Для отримання еквівалентних результатів всі варіанти методик визначання повинні відповідати цим вказівкам.

2 СФЕРА ЗАСТОСУВАННЯ

Цей стандарт застосовують до продуктів, які містять тільки азотисті компоненти, які безпосередньо визначають методом К’єльдаля. Продукти, які містять, наприклад нітрити або нітрати у великій кількості, потребують спеціального обробляння, хоча цей стандарт можна застосовувати до технологічно оброблених м’ясних продуктів зважаючи на низький вміст в них залишкових нітритів і нітратів.

Полная версия документа доступна БЕСПЛАТНО авторизованным пользователям.

Войти в Личный кабинет Подробнее о тарифах

БУДСТАНДАРТ Online