Закон Украины от 05.06.2003 № 899-IV О порядке выделения в натуре (на местности) земельных участков собственникам земельных долей (паев)

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)

Із змінами і доповненнями, внесеними
Законами України
від 17 листопада 2009 року № 1559-VI,
від 2 жовтня 2012 року № 5394-VI,
від 2 червня 2015 року № 497-VIII,
від 10 липня 2018 року № 2498-VIII,
від 5 грудня 2019 року № 340-IX,
від 19 грудня 2019 року № 402-IX,
від 5 лютого 2021 року № 1217-IX,
від 28 квітня 2021 року № 1423-IX
(зміни, внесені підпунктом 1 пункту 21 розділу I Закону України
від 28 квітня 2021 року № 1423-IX, набирають чинності з 24 липня 2021 року),
від 13 грудня 2022 року № 2849-IX,
від 8 жовтня 2024 року № 3993-IX,
від 25 березня 2025 року № 4321-IX

Цей Закон визначає організаційні та правові засади виділення власникам земельних часток (паїв) земельних ділянок у натурі (на місцевості) із земель, що належали колективним сільськогосподарським підприємствам, сільськогосподарським кооперативам, сільськогосподарським акціонерним товариствам на праві колективної власності, а також порядок обміну цими земельними ділянками, особливості розпорядження землями та використання земель, що залишилися у колективній власності після розподілу земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв).

(преамбула із змінами, внесеними згідно із
Законом України від 10.07.2018 р. № 2498-VIII)

Стаття 1. Особи, які мають право на земельну частку (пай)

Право на земельну частку (пай) мають:

колишні члени колективних сільськогосподарських підприємств, сільськогосподарських кооперативів, сільськогосподарських акціонерних товариств, у тому числі створених на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств, а також пенсіонери з їх числа, які отримали сертифікати на право на земельну частку (пай) у встановленому законодавством порядку;

громадяни - спадкоємці права на земельну частку (пай), посвідченого сертифікатом;

громадяни та юридичні особи України, які відповідно до законодавства України набули право на земельну частку (пай);

громадяни України, евакуйовані із зони відчуження, відселені із зони безумовного (обов'язкового) або зони гарантованого добровільного відселення, а також громадяни України, що самостійно переселилися з територій, які зазнали радіоактивного забруднення, і які на момент евакуації, відселення або самостійного переселення були членами колективних або інших сільськогосподарських підприємств, а також пенсіонери з їх числа, які проживають у сільській місцевості.