Закон Украины от 03.12.2020 № 1053-IX О реабилитации в сфере здравоохранения
ЗАКОН УКРАЇНИ
Про реабілітацію у сфері охорони здоров'я
Із змінами і доповненнями, внесеними
Законом України
від 15 грудня 2021 року № 1962-IX
(зміни, внесені підпунктом 7 пункту 18 розділу І Закону України
від 15 грудня 2021 року № 1962-IX, набирають чинності з 1 липня 2022 року),
від 1 липня 2022 року № 2347-IX,
від 29 липня 2022 року № 2494-IX,
від 9 серпня 2023 року № 3301-IX,
від 21 серпня 2024 року № 3911-IX
(зміни, внесені пунктом 9 розділу І Закону України
від 21 серпня 2024 року № 3911-IX, вводяться в дію з 1 жовтня 2024 року),
від 29 жовтня 2024 року № 4030-IX,
від 19 грудня 2024 року № 4170-IX
(який вводиться в дію з 1 січня 2025 року;
зміни, внесені підпунктом 3 пункту 29 розділу I Закону України
від 19 грудня 2024 року № 4170-IX, вводяться в дію з 1 січня 2026 року)
|
(У тексті Закону слова "технічні та інші засоби реабілітації" в усіх відмінках замінено словами "допоміжні засоби реабілітації" у відповідному відмінку згідно із Законом України від 15 грудня 2021 року № 1962-IX) |
|
(У тексті Закону: слова "обмеження життєдіяльності" у всіх відмінках і числах замінено словами "обмеження повсякденного функціонування" у відповідному відмінку і числі, крім назви Міжнародної класифікації функціонування, обмеження життєдіяльності та здоров'я; слова "обмеження повсякденного функціонування/життєдіяльності" у всіх відмінках замінено словами "обмеження повсякденного функціонування" у відповідному відмінку згідно із Законом України від 19 грудня 2024 року № 4170-IX) |
Цей Закон визначає правові, організаційні та економічні засади проведення реабілітації особи з обмеженнями повсякденного функціонування у сфері охорони здоров'я з метою досягнення та підтримання оптимального рівня функціонування у її середовищі.
Розділ I
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Стаття 1. Визначення термінів
1. У цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:
абілітація - комплекс заходів, що допомагають особі з вродженими та/або такими, що виникли у ранньому віці, обмеженнями повсякденного функціонування, досягти оптимального рівня функціонування у її середовищі;
встановлення завдань реабілітації - визначення конкретних, вимірюваних, досяжних, відповідних та визначених у часі показників функціонування особи, які вона повинна досягти внаслідок отримання реабілітаційної допомоги, які визначаються фахівцем з реабілітації спільно з особою при складенні програми терапії;
дитина з інвалідністю - особа до досягнення нею повноліття (віком до 18 років) зі стійким обмеженням повсякденного функціонування, якій у порядку, визначеному законодавством, встановлено інвалідність;
Полная версия документа доступна БЕСПЛАТНО авторизованным пользователям.
