НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ

ДСТУ ISO 14064-3:2024
(ISO 14064-3:2019, IDT)
ПАРНИКОВІ ГАЗИ
Частина 3. Вимоги і настанови з верифікації та валідації заяв щодо парникових газів

 
     
Не є офіційним виданням.
Офіційне видання розповсюджує національний орган стандартизації
(ДП «УкрНДНЦ» http://uas.gov.ua)

ПЕРЕДМОВА

1 РОЗРОБЛЕНО: Технічний комітет стандартизації «Охорона довкілля» (ТК 82)
2 ПРИЙНЯТО ТА НАДАНО ЧИННОСТІ: наказ Державного підприємства «Український науково-
дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості» (ДП «УкрНДНЦ»)
від 15 листопада 2024 р. № 279 з 2025-05-01
3 Національний стандарт відповідає ISO 14064-3:2019 Greenhouse gases — Part 3: Specification with
guidance for the verification and validation of greenhouse gas statements (Парникові гази. Частина 3.
Вимоги і настанови з верифікації та валідації заяв щодо парникових газів)
Ступінь відповідності — ідентичний (IDT)
Переклад з англійської (еn)
4 Цей стандарт розроблено згідно з правилами, установленими в національній стандартизації України
5 НА ЗАМІНУ ДСТУ ISO 14064-3:2015 (ISO 14064-3:2006, IDT)

Право власності на цей національний стандарт належить державі.
Заборонено повністю чи частково видавати, відтворювати
задля розповсюдження і розповсюджувати як офіційне видання
цей національний стандарт або його частини на будь-яких носіях інформації
без дозволу ДП «УкрНДНЦ» чи уповноваженої ним особи

ДП «УкрНДНЦ», 2025

ЗМІСТ

Національний вступ

Передмова до ISO 14064-3:2019

Вступ до ISO 14064-3:2019

1 Сфера застосування

2 Нормативні посилання

3 Терміни та визначення понять

3.1 Терміни, що стосуються парникових газів

3.2 Терміни, що стосуються організацій, залучених до верифікації та валідації ПГ

3.3 Терміни, що стосуються інвентаризації ПГ

3.4 Терміни, що стосуються заяви щодо ПГ

3.5 Терміни, що стосуються управління даними та інформацією про ПГ

3.6 Терміни, що стосуються верифікації та валідації

4 Принципи

4.1 Загальні положення

4.2 Неупередженість

4.3 Підхід на основі доказів

4.4 Об'єктивне подання

4.5 Документація

4.6 Консервативність

5 Вимоги, що застосовують до верифікації / валідації

5.1 Діяльність перед виконанням завдання

5.1.1 Загальні положення

5.1.2 Тип завдання

5.1.3 Рівень гарантії в разі верифікації

5.1.4 Цілі

5.1.5 Критерії

5.1.6 Обсяг

5.1.7 Пороги суттєвості

5.2 Вибирання групи з верифікації / валідації

5.3 Діяльність з верифікації / валідації та методи проведення

5.4 Особливі вимоги

5.4.1 Комунікація верифікатора / валідатора

5.4.2 Достатність доказів

5.4.3 Навмисне викривлення

5.4.4 Документування інформації

5.4.5 Процес проведення верифікації / валідації

6 Верифікація

6.1 Планування

6.1.1 Стратегічне аналізування

6.1.2 Оцінювання ризику

6.1.3 Діяльність зі збирання доказів

6.1.4 Відвідування ділянок

6.1.5 План верифікації

6.1.6 План збирання доказів

6.1.7 Затвердження планів верифікації та збирання доказів

6.2 Виконання

6.3 Завершення

6.3.1 Оцінювання заяви щодо ПГ

6.3.2 Висновок

6.3.3 Звіт за результатами верифікації

7 Валідація

7.1 Планування

7.1.1 Стратегічне аналізування

7.1.2 Пороги суттєвості

7.1.3 Тестування оцінювання

7.1.4 Оцінювання характеристик діяльності, пов'язаної з ПГ

7.1.5 План валідації

7.1.6 План збирання доказів

7.1.7 Затвердження планів валідації та збирання доказів

7.1.8 Зміни до планів валідації та збирання доказів

7.2 Виконання

7.2.1 Загальні положення

7.2.2 Оцінювання заяви щодо ПГ

7.2.3 Належне розкриття інформації

7.3 Завершення

7.3.1 Загальні положення

7.3.2 Висновок

7.3.3 Звіт за результатами валідації

8 Незалежне рецензування

9 Надання висновку

9.1 Загальні положення

9.2 Типи висновків

9.3 Зміст висновку

10 Факти, виявлені після верифікації / валідації

Додаток А (обов'язковий) Верифікація з рівнем обмеженої гарантії

Додаток В (довідковий) Аспекти проведення верифікації

Додаток С (довідковий) Узгоджені процедури (УП)

Додаток D (довідковий) Змішане завдання

Бібліографія

Додаток НА (довідковий) Перелік національних стандартів України, ідентичних міжнародним нормативним документам, посилання на які є в цьому стандарті

НАЦІОНАЛЬНИЙ ВСТУП

Цей національний стандарт ДСТУ ISO 14064-3:2024 (ISO 14064-3:2019, IDT) «Парникові гази.
Частина 3. Вимоги і настанови з верифікації та валідації заяв щодо парникових газів», прийнятий методом
перекладу, — ідентичний щодо ISO 14064-3:2019 (версія en) «Greenhouse gases — Part3: Specification with
guidance for the verification and validation of greenhouse gas statements».
Технічний комітет стандартизації, відповідальний за цей стандарт в Україні, — ТК 82 «Охорона
довкілля».
Цей стандарт прийнято на заміну ДСТУ ISO 14064-3:2015 «Парникові гази. Частина 3. Вимоги
та настанови з валідації та верифікації тверджень щодо парникових газів» (ISO 14064-3:2006, IDT).
У цьому національному стандарті зазначено вимоги, які відповідають законодавству України.
До цього стандарту внесено такі редакційні зміни:

• слово «документ», де йдеться про стандарт, замінено на «стандарт»;
• скорочення «парникові гази» англійською «GHG» замінено на «ПГ» українською;
• структурні елементи цього стандарту: «Титульний аркуш», «Передмову», «Зміст», «Національний вступ», «Терміни та визначення понять» і «Бібліографічні дані» — оформлено згідно з вимогами національної стандартизації України;
• у «Бібліографії» наведено «Національне пояснення», виділене рамкою;
• рисунки та примітки оформлено згідно з ДСТУ 1.5:2015;
• долучено довідковий додаток НА (Перелік національних стандартів України, ідентичних міжнародним нормативним документам, посилання на які є в цьому стандарті).

Копії нормативних документів, на які є посилання в цьому стандарті, можна отримати в Національному
фонді нормативних документів.

ПЕРЕДМОВА до ISO 14064-3:2019

ISO (Міжнародна організація стандартизації) є всесвітньою федерацією національних органів зі стандартизації (органів — членів ISO). Роботу з підготування міжнародних стандартів зазвичай виконують технічні комітети ISO. Кожний орган-член, заінтересований у тематиці, для якої створено технічний комітет, має право бути представленим у такому комітеті. У роботі також беруть участь міжнародні урядові та неурядові організації, які співпрацюють з ISO. ISO тісно співпрацює з Міжнародною електротехнічною комісією (ІЕС) з усіх питань електротехнічної стандартизації.

Процедури, які використовували для розроблення цього стандарту, а також призначені для його подальшого обслуговування, зазначені в Директивах ISO/ІЕС, Частина 1. Зокрема, потрібно звернути увагу на різні критерії затвердження, призначені для різних типів стандартів ISO. Цей стандарт складено відповідно до редакційних правил Директив ISO/ІЕС, Частина 2 (див. www.iso.org/directives).

Звернено увагу на те, що деякі елементи цього стандарту можуть бути об’єктом патентних прав.
ISO не несе відповідальності за визначення будь-яких патентних прав. Детальну інформацію щодо будь-яких патентних прав, визначених під час розроблення стандарту, зазначено у Вступі та/або в переліку отриманих патентних декларацій ISO (див. www.iso.org/patents).

Будь-яка зазначена в цьому стандарті торгова назва є інформацією, наданою для зручності користувачів і не є рекламою.

Пояснення щодо добровільного характеру застосування стандартів, значення спеціальної термінології ISO стосовно оцінювання відповідності, а також інформацію про дотримання ISO принципів Світової організації торгівлі (СОТ) щодо технічних бар’єрів у торгівлі (ТБТ) див. www.iso.org/iso/foreword.html.

Цей стандарт підготував Технічний комітет ISO/TC 207 «Екологічний менеджмент», підкомітет SC 7 «Управління викидами парникових газів та пов’язана з цим діяльність».

Це друге видання скасовує та замінює перше видання (ISO 14064-3:2006), яке було технічно переглянуто. Основні зміни порівняно з попереднім виданням такі:

• структуру стандарту змінено так, щоб верифікація та валідація розглядалися послідовно (див. розділи 6 і 7), а не паралельно, оскільки процеси верифікації та валідації значно відрізняються;
• внесено зміни до визначень верифікації й валідації та інших ключових термінів (див. розділ 3);
• додано новий розділ щодо валідації (див. розділ 7). Його застосовують до проведення майбутніх оцінювань викидів, видалення, скорочення викидів і збільшення видалення. Метою валідації є надання гарантій щодо припущень, обмежень і методів, використаних для розроблення заяви щодо ПГ;
• додано новий додаток А, який визначає вимоги до верифікаторів, яких вони повинні дотриму ватися під час виконання завдань з обмеженим рівнем впевненості;

• додано новий додаток В щодо міркувань під час верифікації;
• додано новий додаток С, присвячений новому процесу з назвою «Узгоджені процедури» (УП), який дає змогу здійснювати вибір видів верифікаційної діяльності та звітувати про них. За результатами застосування УП жодних висновків не складають, оскільки цільові користувачі несуть відповідальність за інтерпретацію інформації, яку надав верифікатор;
• додано новий додаток D, який містить вказівки щодо того, як верифікатори та валідатори можуть надати заяви про змішані завдання;
• додано вимоги та настанови щодо використання рівнів гарантії.

Перелік усіх частин серії ISO 14064 можна знайти на вебсайті ISO.

Будь-які відгуки або запитання щодо цього стандарту рекомендовано надсилати до національного органу зі стандартизації користувача. Повний перелік цих органів можна знайти за посиланням www.iso.org/members.html.