ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ

АПАРАТУРА. ЗВУКОЗАПИСУВАННЯ І ЗВУКОВІДТВОРЕННЯ
Методи вимірювання детонації

Не є офіційним виданням.
Офіційне видання розповсюджує національний орган стандартизації
(ДП «УкрНДНЦ» http://uas.gov.ua)

ПЕРЕДМОВА

1 РОЗРОБЛЕНО Державним випробувальним центром «МАГИС» ВНЕСЕНО Технічним комітетом зі стандартизації побутової радіоелектронної апаратури

2 ЗАТВЕРДЖЕНО і ВВЕДЕНО В ДІЮ наказом Держстандарту України №165 від 22 травня 1995 р.

3 Стандарт повністю відповідає Стандарту ІЕС 386 «Method of measurement of speed fluctuations in sound recording and reproducing eguipment» з доповненням 1 (1988 p.

4 ВВЕДЕНО ВПЕРШЕ

© Держстандарт України, 1995

Цей стандарт не може бути повністю чи частково відтворений, тиражований І розповсюджений без дозволу Держстандарту України

ДСТУ 3085—95

ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ

АПАРАТУРА ЗВУКОЗАПИСУВАННЯ І ЗВУКОВІДТВОРЕННЯ
Методи вимірювання детонації

АППАРАТУРА ЗВУКОЗАПИСИ И ЗВУКОВОСПРОИЗВЕДЕНИЯ
Методы измерения детонации

SOUND RECORDING AND REPRODUCING EQUIPMENT
Methods for measurement of speed fluctuations

Чинний від 1995—07—01

1 Галузь використання

Цей стандарт установлює методи вимірювання високочастотної і низькочастотної детонації в апаратурі записування і відтворення звуку (далі — апаратура) і основні вимоги до приладів, які реалізують встановлені методи (далі —детонометри).

Вимоги стандарту є обов’язковими.

Стандарт придатний для сертифікації.

2 Нормативні посилання

В цьому стандарті є посилання на такі стандарти:

• ГОСТ 15150—69 Машины, приборы и другие технические изделия. Исполнения для различных климатических районов. Категории, условия эксплуатации, хранения и транспортирования в части воздействия климатических факторов внешней среды
• ГОСТ 11948—78 Приборы для измерения коэффициентов детонации, колебания скорости, паразитной амплитудной модуляции и дрейфа скорости аппаратуры для записи и воспроизведения звука. Технические требования, методы испытаний
• ДСТУ 2737—94 Записування і відтворення інформації. Терміни та визначення

3 Визначення

У цьому стандарті подані такі терміни та визначення:

• детонація — згідно з ДС СУ 2737;
• детонація високочастотна —детонація, викликана нерівно мірністю швидкості руху носія з частотами вище ніж 10 Гц;
• детонація низькочастотна —детонація, викликана нерівномірністю швидкості руху носія з частотами від 0,1 до 10 Гц;
• амплітудно-частотна (передатна) характеристика —залежність коефіцієнта передачі від частоти модуляції вимірювального сигналу за постійної девіації частоти.

4 Методи вимірювання детонації

4.1 Загальні положення

4.1.1 Методи, наведені у цьому стандарті, базуються на визначенні максимальної (метод пікових значень) або порогової (метод 2-сигма) величини паразитної частотної модуляції вимірювального сигналу, викликаної нерівномірністю швидкості руху носія запису, з подальшим приведенням (зваженням) одержаного значення до і чутливості вуха людини.

4.1.2 Вимірюванню детонації, якщо немає спеціальних вказівок, повинно проводитись за нормальних кліматичних умов випробувань відповідно до вимог ГОСТ 15150 з допустимим відхиленням напруги живлення від номінального значення ±2 % .

4.1.3 Перед вимірюваннями апаратура, якщо немає спеціальних вказівок, повинна бути витримана з умовах згідно з 4.1.2 не менше ніж 4 години, якщо вона знаходилась у інших умовах, і підлягає прогону в режимі, зазначеному в технічних умовах на і апаратуру конкретної моделі.

4.1.4 Номінальне значення частоти вимірювального сигналу повинно бути 3150 Гц.

4.1.5 Вимірювальний сигнал може бути одержаний одним з таких способів:

• відтворенням на контрольованій апаратурі спеціальної вимірювальної сигналограми; — записуванням на контрольованій апаратурі сигналу частотою 3150 Гц з подальшим відтворенням одержаної сигналограми на контрольній апаратурі.

Спосіб одержання вимірювального сигналу повинен бути зазначений у документі, який фіксує результати вимірювань (протоколі, акті тощо).

Коефіцієнт детонації вимірювальної сигналограми і власний коефіцієнт детонації контрольної апаратури повинен бути не менше між утричі нижчий від очікуваного вимірювального значення.

Якщо неможливо одержати вимірювальний сигнал жодним із зазначених вище способів, допустимо проводити вимірювання записуванням на контрольованій апаратурі сигналу частотою 3150 Гц з подальшим відтворенням одержаної сигналограми на тій же апаратурі не менше як п’ять разів та усередненням результатів вимірювань.

Недопустимим є вимірювання детонації під час записування з одночасним відтворенням (у наскрізному каналі).

4.1.6 Амплітудно-частотна (передатна) характеристика зважу-вального фільтра повинна відповідати нормам, наведеним у таблиці 1 і на рисунку 1.

Примітка. До 01.07.99 допустиме використання зважувального фільтра за ГОСТ 11948.

Таблиця 1 — Амплітудно-частотна (передатна) характеристика зважувального фільтра

Частота модуляції вимірювального сигналу, Гн	Коефіцієнт передачі, дБ
	Номінальне значення	Граничне відхилення
0,1	-48,0	+10 -4
0,2	-30,6	+10 -4
0,315	-19,	±4
0,4	-15,0	±4
0,63	-8,4	±2
0,8	-6,0	±2
1	4,2	±2
1,6	-1,8	±2
2	-0,9	±2
4	0	0
6,3	-0,9	±2
10	-2,1	±2
20	-5,9	±2
40	-10,4	±2
63	-14,2	±4
100	-17,3	±4
200	-23,0	±4

Рисунок 1 — Амплітудно-частотна (перелатай) характеристика зважувального фільтра

4.2 Метод пікових значень

4.2.1 Метод пікових значень базується на вимірюванні миттєвого відхилення швидкості носія від номінального значення за нормованих динамічних характеристик вимірювача.

4.2.2 Динамічні характеристики детонометра, який реалізує піковий метод, повинні бути такими, щоб:

• під час частотної модуляції вимірювального сигналу одно-полярними імпульсами з частотою повторення 1 Гц і амплітудою U_ім яка дорівнює розмаху 2U_син синусоїдного модулювального сигналу частотою 4 Гц, покази детонометра залежно від тривалості t однопо-лярних імпульсів відносно показів при модуляції синусоїдним сигналом відповідали наведеним у таблиці 2.

Пояснення співвідношення амплітуди однополярних імпульсів і розмаху синусоїдного сигналу наведені на рисунку 2;

Таблиця 2 — Покази детонометра залежно від тривалості однополярних імпульсів

Тривалість імпульсу, мс		10	30	60	100
Показ, %	Номінальний	21	62	90	100
	Гран. відх.	±3	±6	±6	±4

Рисунок 2 — Співвідношення амплітуди однополярних імпульсів і розмаху синусоїдного сигналу

• при тривалості зазначених однополярних імпульсів, яка дорівнює 100 мс, покази детонометра у проміжках між імпульсами зменшувались до (40±4) % максимального значення.

4.2.3 Детонометр повинен показувати середнє значення як половинне значення від піка до піка модуля детонації.

Шкала детонометра повинна бути відградуйована у відсотках.

4.2.4 Під час вимірювань відлік показів проводять по максимальному значенню, вилучаючи випадкові викиди, якщо вони з’являються не частіше як один раз на 10 секунд.

4.3 Метод 2-сигма наведений у додатку А.

4.4 Метрологічні та загальні вимоги до детонометрів, які реалізують будь-який з наведених методів, подані у додатку Б.

ДОДАТОК А
(рекомендований)
Метод 2-сигма

А.1 Метод 2-сигма базується на підрахунку (за заданий інтервал) сумарного часу, протягом якого під час відтворення вимірювальної сигналограми миттєве значення відхилення швидкості носія від номінального перевищує задане порогове значення.

Примітка. Якщо послідовність відхилення відповідає Гаусовому розподілу, вимірюваний рівень рівнозначний подвійному нормальному розподілу — «2 сигма».

А.2 Вимірювальний сигнал може бути одержаний одним із способів за 4.1.5.

А.3 Заданий вимірювальний інтервал не повинен бути менше ніж 5 с.

А.4 При підрахунку сумарного часу враховуються позитивні і негативні значення миттєвого відхилення швидкості.

Пояснення щодо підрахунку сумарного часу наведені на рисунку А.1.

А.5 Результатом вимірювань є виражене у відсотках порогове миттєве відхилення швидкості від номінального значення, за якого сумарний час дорівнює 5 % заданого вимірювального інтервалу.

Рисунок А.1 — Приклад підрахунку за методом 2-сигма

ДОДАТОК Б
(обов’язковий)
Вимоги до детонометрів

Б. 1 Похибка детонометра відносно кінцевого значення робочої Частини шкали повинна бути в границях ±10 % за:

• нормальних кліматичних умов випробувань згідно з ГОСТ15150;
• відхилення частоти мережі живлення змінного струму від номінального значення в границях ±0,5 %;
• Відхилення напруги живлення від номінального значення в границях ±2 %.

Б.2 Похибка детонометра повинна бути в траницях ±15 % за умови дії будь-якого з таких чинників:

• відхилення частоти вимірювального сигналу від номінального значення до ±5 %;
• зміни рівня вхідного сигналу під час вимірювань до ±6 дБ;
• амплітудної модуляції вхідного сигналу прямокутними імпульсами з частотою 4 Гц і коефіцієнтом модуляції 30 %;
• - наявності у вхідному сигналі складових фону змінного струму з частотами до третьої гармоніки частоти мережі і амплітудою до 20 % вхідного сигналу;
• відхилення напруги живлення від номінального значення на ±10 %;
• зміни температури повітря під час вимірювань у межах віл 15 °С до 35 °С після того, як детонометр був у ввімкненому стані не менше ніж 15 хвилин;
• дії зовнішніх магнітних полів з частотою мережі живлення напруженістю більше ніж 4 А/м.

Б.3 Мінімальна напруга вхідного сигналу, за якої виконуються всі вимоги цього додатку, повинна бути не більше ніж 100 мВ.

Б.4 Повний вхідний опір детонометра на частоті 3150 Гц повинен бути не менше ніж 300 кОм.

Б.5 За наявності у детонометра виходу для приєднання зовнішніх додаткових пристроїв напруга на цьому виході при максимальних показаннях детонометра має бути близько 1 В.

УДК 681.84001.4 349

Ключові слова: апаратура записуванні і відтворення звуку, детонація, методи вимірювань.