НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ

ПОСУД КЕРАМІЧНИЙ, СКЛОКЕРАМІЧНИЙ ТА СКЛЯНИЙ СТОЛОВИЙ В КОНТАКТІ З ЇЖЕЮ ВИДІЛЯННЯ СВИНЦЮ ТА КАДМІЮ
Частина 1. Методи випробовування
(ISO 6486-1:1999, IDT)
ДСТУ ISO 6486-1:2003

Не є офіційним виданням.
Офіційне видання розповсюджує національний орган стандартизації
(ДП «УкрНДНЦ» http://uas.gov.ua)

ПЕРЕДМОВА

1 ВНЕСЕНО: Державний Український науково-дослідний інститут фарфорово-фаянсової промисловості (ДержУкрНДІФП), ТК 116 «Вироби керамічні культурно-побутового призначення для легкої промисловості»

ПЕРЕКЛАД ТА НАУКОВО-ТЕХНІЧНЕ РЕДАГУВАННЯ: А. Демидовська, канд. хім. наук; Л. Степанова; Т. Курлович

2 НАДАНО ЧИННОСТІ: наказ Держспоживстандарту України від 11 червня 2003 р. № 102 з 2004-07-01

3 Національний стандарт відповідає ISO 6486-1:1999 Ceramic ware, glass-ceramic ware and glass dinnerware in contact with food — Release of lead and cadmium — Part 1: Test method (Посуд керамічний, склокерамічний та скляний столовий в контакті з їжею. Виділяння свинцю та кадмію. Частина 1. Методи випробовування)

Ступінь відповідності — ідентичний (IDT)

Переклад з англійської (еn)

4 УВЕДЕНО ВПЕРШЕ

Право власності на цей документ належить державі. Відтворювати, тиражувати і розповсюджувати його повністю чи частково на будь-яких носіях інформації без офіційного дозволу заборонено. Стосовно врегулювання прав власності треба звертатися до Держспоживстандарту України

Держспоживстандарт України, 2004

ЗМІСТ

Національний вступ

1 Сфера застосування

2 Нормативні посилання

3 Терміни та визначення понять

4 Принцип визначання

5 Реактиви та матеріали

6 Устатковання

7 Відбирання зразків

8 Процедури

9 Обробляння результатів

10 Відтворюваність і розбіжність

11 Протокол випробування

Бібліографія

НАЦІОНАЛЬНИЙ ВСТУП

Цей стандарт є тотожний переклад ISO 6486-1:1999 Ceramic ware, glass-ceramic ware and glass dinnerware in contact with food — Release of lead and cadmium — Part 1: Test method (Посуд керамічний, склокерамічний та скляний столовий в контакті з їжею. Виділяння свинцю та кадмію. Частина 1. Методи випробовування).

На цей час в Україні чинним є ГОСТ 25185.2-95 (ИСО 6486-1-81) Посуда керамическая в контакте с пищей. Выделение свинца и кадмия. Часть 2. Методы испытания, який частково згармонізовано з ISO 6486-1-1981, тому виникла необхідність прийняття цього стандарту як національного методом тотожного перекладу.

Під час перекладу структуру стандарту не змінювали і до нього не вносили технічні відхили.

Відповідальний за цей стандарт є ТК 116 «Вироби керамічні культурно-побутового призначення для легкої промисловості».

До стандарту внесено такі редакційні зміни:

• слова «даний міжнародний стандарт» замінено на «цей стандарт»;
• замінено одиниці вимірювання «мл» на «см³», «л» на «дм³», «мг/л» на «мг/дм³», «г/л» на «г/дм³», «V/V» на «за об’ємом» відповідно до єдиної системи вимірювання;
• структурні елементи стандарту: «Обкладинку», «Передмову», «Зміст», «Національний вступ» та «Бібліографічні дані» — оформлено відповідно до вимог національної стандартизації України;
• в розділі 1 подано розширене визначення терміну «керамічний посуд», а саме за текстом «з керамічного, фарфорового, фаянсового...»;
• в розділі 2 «Нормативні посилання» подано «Національне пояснення», виділене рамкою;
• у тексті стандарту подано «Національну примітку», виділену рамкою.

У цьому стандарті є посилання на стандарт ISO 3696:1987, який буде впроваджено як ДСТУ ISO 3696-2002.

ДСТУ ISO 6486-1:2003

НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ

ПОСУД КЕРАМІЧНИЙ, СКЛОКЕРАМІЧНИЙ ТА СКЛЯНИЙ СТОЛОВИЙ В КОНТАКТІ З ЇЖЕЮ ВИДІЛЯННЯ СВИНЦЮ ТА КАДМІЮ
Частина 1. Методи випробовування

ПОСУДА КЕРАМИЧЕСКАЯ, СТЕКЛОКЕРАМИЧЕСКАЯ И СТЕКЛЯННАЯ СТОЛОВАЯ В КОНТАКТЕ С ПИЩЕЙ ВЫДЕЛЕНИЕ СВИНЦА И КАДМИЯ
Часть 1. Методы испытания

CERAMIC WARE, GLASS-CERAMIC WARE AND GLASS DINNERWARE IN CONTACT WITH FOOD RELEASE OF LEAD AND CADMIUM
Part 1. Test method

Чинний від 2004-07-01

1 СФЕРА ЗАСТОСУВАННЯ

Ця частина ISO 6486-1 установлює метод випробовування виділяння свинцю та кадмію з керамічного, фарфорового, фаянсового, склокерамічного і скляного столового посуду, який має контакт з їжею.

Ця частина ISO 6486-1 розповсюджується на керамічний, фарфоровий, фаянсовий, склокерамічний та скляний столовий посуд, що його використовують для готування, сервірування та зберігання харчових продуктів і напоїв, за винятком виробів, що їх використовують у харчовій промисловості, або посуду, в якому продають їжу.

Національна примітка
Розширено сферу застосування керамічного посуду, що охоплює фарфорові та фаянсові вироби, що пов'язано з ідентичністю технічних вимог для всіх указаних матеріалів.

2 НОРМАТИВНІ ПОСИЛАННЯ

Наступні нормативні документи містять положення, які за допомогою посилань у цьому тексті складають положення цього стандарту.

Для датованих посилань наступні зміни або перегляди до будь-якої з цих публікацій недопустимі. Однак сторонами-учасниками погоджень на основі цього стандарту рекомендовано з’ясувати можливість застосовування останнього видання нормативних документів. Для недатованих посилань необхідно використовувати найостанніше видання нормативного документа. Члени МОС і МЕК реєструють оновлені дані чинних міжнародних стандартів.

ISO 385-2:1984 Laboratory glassware — Burettes — Part 2: Burettes for which no waiting time is specified

ISO 648:1977 Laboratory glassware — One-mark pipettes

ISO 1042:1998 Laboratory glassware — One-mark volumetric flasks

ISO 3585:1998 Borosilicate glass 3.3 — Properties

ISO 3696:1987 Water for analytical laboratory use — Specifications and test methods.

НАЦІОНАЛЬНЕ ПОЯСНЕННЯ

ISO 385-2:1984* Лабораторний скляний посуд. Бюретки. Частина 2. Бюретки, для яких не встановлюється час витримки. ISO 648:1977* Лабораторний скляний посуд. Піпетки з однією позначкою. ISO 1042:1998* Лабораторний скляний посуд. Мірні колби з однією позначкою. ISO 3585:1998* Боросилікатне скло 3.3. Властивості. ISO 3696:1987 Вода для лабораторного аналітичного аналізування. Специфікація і методи випробовування.

* Копії документів можна одержати в Головному фонді нормативних документів ДП «УкрНДНЦ».

3 ТЕРМІНИ ТА ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТЬ

У цьому стандарті застосовують такі терміни та їх визначення:

3.1 атомно-абсорбційна спектрометрія (AAC) (atomic absorption spectrometry AAS)

Спектроаналітичний метод якісного визначання і кількісного оцінювання концентрацій елементів. Технічне визначання концентрацій здійснюють за допомогою вимірювання атомної абсорбції вільних атомів

3.2 атомна абсорбція (atomic absorption)

Абсорбцію електромагнітного випромінювання, характерного для конкретного виду вільних атомів, які присутні в газовій фазі, визначають специфічними спектральними лініями абсорбувальних атомів

3.3 метод обмежувальних розчинів (bracketing technigue)

Аналітичний метод, базований на вимірюванні абсорбції або зчитуванні показів приладу для випробного зразка між двома граничними значеннями, утвореними калібрувальними розчинами сусідніх концентрацій, які входять до складу оптимального робочого діапазону

3.4 калібрувальний графік (calibration function)

Функціональна залежність інструментально виміряної атомної абсорбції або абсорбції, виражена у поділках шкали приладу, від генерувальної показів приладу концентрації свинцю та кадмію

3.5 керамічний посуд (ceramic ware)

Керамічні вироби, що їх застосовують і, які перебувають у контакті з їжею, наприклад, посуд із фарфору і фаянсу як глазурований, так і неглазурований

3.6 кухонний посуд (cooking ware)

Посуд, спеціально призначений для нагрівання до високої температури під час готування їжі і напоїв, а також придатний для використовування у мікрохвильових печах

3.7 столовий посуд (dinnerware)

Вироби, спеціально виготовлені для сервірування столу, наприклад тарілки, чашки, блюда, салатниці, за винятком об’ємного посуду, що його використовують для напоїв, таких як келихи, графини

3.8 прямий метод визначання (direct method of determination)

Аналітичний метод, базований на нанесенні виміряної абсорбції або показів приладу на калібрувальний графік і визначання концентрації аналізованої речовини

3.9 декорований губний край (drinking rim)

Зовнішня поверхня верхньої крайки посудини шириною 20 мм, обмірювана зверху вниз по всій поверхні стінок

Національна примітка
Згідно з чинною термінологією термін «губний край» замінено на «декорований губний край».

3.10 екстрагувальний розчин (extraction solution)

Оцтова кислота, 4 % (за об’ємом), отримана після екстрагувального випробовування, що її аналізують на присутність концентрацій кадмію та свинцю

3.11 полум’яна атомно-абсорбційна спектрометрія (ПААС) (flame atomic absorption spectrometry FAAS)

Атомно-абсорбційна спектрометрія, в якій використовують полум’я, що призводить до утворення вільних атомів матеріалу, що його аналізують у газовій фазі

3.12 плоский посуд (flatware)

Керамічний або скляний посуд, глибиною не більше ніж 25 мм, вимірюваною від нижньої точки до горизонтальної площини, що проходить через точку переливання

3.13 посуд для харчового використовування (foodware)

Вироби, що їх можна використовувати для готування, сервірування та зберігання їжі або напоїв

3.14 склокераміка (glass ceramic)

Неорганічний матеріал, отриманий під час високотемпературного повного сплавляння сировини в гомогенну масу, яку потім охолоджують до твердого стану, а високу температуру підтримують такою, щоб отримати, в основному, мікрокристалічну структуру черепка

3.15 скло (glass)

Неорганічний матеріал, отриманий під час високотемпературного повного сплавляння сировини в гомогенну рідину, яка після охолоджування набуває жорсткої структури. За цих умов не повинні відбуватися процеси кристалізації.

Примітка. Матеріал може бути прозорий, пофарбований або глушений, що залежить від кількості використаних барвників і глушників

3.16 порожнистий посуд (hollowware)

Керамічний посуд, глибиною більше ніж 25 мм, вимірюваною від найнижчої точки до горизонтальної площини, що проходить через точку переливання. Порожнистий посуд залежно від місткості ділять за об’ємом на:

• малі порожнисті вироби: порожнистий посуд місткістю <1,1 дм³;
• великі порожнисті вироби: порожнистий посуд місткістю ≥ 1,1 дм³;
• порожнисті вироби для зберігання: порожнистий посуд місткістю ≥ 3 дм³;
• чашки і кружки: малі керамічні порожнисті вироби, що їх, як правило, використовують для вживання напоїв, наприклад кави, чаю, за підвищеної температури.

Примітка. Чашки і кружки являють собою посудини з ручкою місткістю приблизно 240 см³. Чашки, як правило, мають вигнуті бокові сторони, тоді як келихи мають циліндричну форму

3.17 оптимальний робочий діапазон (optimum working range)

Діапазон концентрацій аналізованої речовини, в межах якої залежність між абсорбцією і концентрацією практично лінійна

3.18 контрольна площа контакту (reference surface area)

Площа, що контактує з їжею за нормальних умов використовування посуду

3.19 випробовувальний розчин (test solution)

Розчин, що його використовують для екстрагування свинцю та кадмію з посуду (оцтова кислота 4 % (за об’ємом))

3.20 посуд зі склоподібним емалевим покриттям (vitreous enameled ware)

Металеві вироби з неорганічним склоподібним емалевим покриттям, розплавленим за температури понад 500 °С.

4 ПРИНЦИП ВИЗНАЧАННЯ

Зразки випробного посуду (силікатну поверхню) оброблюють 4 % (за об’ємом) розчином оцтової кислоти протягом 24 год за температури (22 ± 2) °С. За цих умов свинець і (або) кадмій (якщо присутні) екстрагуються з поверхні виробів або випробних зразків. Концентрації екстрагованих свинцю і кадмію визначають атомно-абсорбційною спектрометрією в полум’ї (ПААС). У разі типового визначання можна використовувати еквівалентне устатковання і методи аналізування.

5 РЕАКТИВИ ТА МАТЕРІАЛИ

5.1 Реактиви

Усі реактиви повинні бути відомої аналітичної чистоти. Вода повинна бути здистильована або еквівалентної чистоти (рівень 3 згідно з ISO 3696).

5.1.1 Оцтова кислота (СН₃СООН), льодяна, ρ = 1,05 г/см³.

5.1.2 Випробовувальний розчин оцтової кислоти, 4 % (за об’ємом).

У мірній колбі розчиняють у здистильованій воді 40 см³ оцтової кислоти (5.1.1); об’єм доводять до 1 дм³. Розчин для аналізування повинен бути щойноприготовлений. Під час готування великої кількості розчину кількість реагентів може бути пропорційно збільшена.

5.1.3 Вихідний розчин свинцю

Готують як аналітичний розчин, що містить (1000 ± 1) мг свинцю на 1 дм³ випробовувального розчину (5.1.2). Як альтернативу можна використовувати стандартний розчин свинцю ААС промислового виробництва.

5.1.4 Вихідний розчин кадмію

Готують як аналітичний розчин, що містить (1000 ± 1) мг кадмію на 1 дм³ випробовувального розчину (5.1.2). Як альтернативу можна використовувати розчин кадмію ААС промислового виробництва.

5.1.5 Стандартний розчин свинцю

Готують у такий спосіб. Вихідний розчин свинцю (5.1.3) розбавляють десятикратним об’ємом випробовувального розчину (5.1.2), під час цього утворюється стандартний розчин, який містить 100 мг/дм³ або 0,1 г/дм³ свинцю.

5.1.6 Стандартний розчин кадмію

Готують у такий спосіб. Вихідний розчин кадмію (5.1.4) розбавляють стократним об’ємом випробовувального розчину (5.1.2), під час цього утворюється стандартний розчин кадмію, який містить 10 мг/дм³ або 0,01 г/дм³ кадмію.

Примітка 1. Стандартні розчини треба зберігати у відповідній щільно закритій тарі (поліетиленовій) протягом 4 тижнів без втрачання якості. Нові посудини необхідно піддати витримці, їх наповнюють стандартним розчином і залишають на 24 год, застосовуваний для витримки розчин викидають.

Примітка 2. Необхідно використовувати поградуйовані скляні піпетки або вакуумні прецизійні поршневі піпетки з фіксованим ходом на 1000 мм³ і 500 мм³, а також відповідні скляні мірні колби від 500 см³ до 2000 см³ для готування калібрувальних розчинів. Для цього необхідно розбавити стандартні розчини (5.1.5 і 5.1.6) випробовувальним розчином (5.1.2). Зберігати розчини треба у відповідній тарі. Поновлювати розчини треба кожні 4 тижні.

Національна примітка
Внесено розширення в (5.1.5) та (5.1.6) щодо уточнення вихідного розчину свинцю та кадмію.

5.2 Реактиви і матеріали

5.2.1 Парафіновий віск із високою температурою плавлення.

5.2.2 Мийний реагент, рекомендується промисловий некислотний розчин для ручного миття посуду, розбавлений згідно з рекомендаціями виробника.

5.2.3 Силіконовий герметик, здатний утворювати герметичну стрічку, діаметром 6 мм. Цей герметик не повинен взаємодіяти з оцтовою кислотою і перешкоджати витягуванню в випробовувальний розчин (5.1.2) кадмію або свинцю.

6 УСТАТКОВАННЯ

6.1 Атомно-абсорбційний спектрометр

Атомно-абсорбційний спектрометр оснащений джерелами світла (трубки з порожнистим катодом або безелектродні розрядні лампи), з характерними для свинцю та кадмію інструментальною корекцією фону й однією щілиною (близько 100 мм). Лампи можна замінювати газовим пальником. Можна використовувати цифровий зчитувальний пристрій для визначання характеристичної концентрації. Використовують повітряно-ацетиленове полум’я, проводять аналізування в умовах, рекомендованих виробником приладу. Використовують такі умови: характеристична концентрація (концентрація, яка визначає 0,0044 абсорбцію) може досягати 0,2 мг/дм³ (± 20 %) для свинцю, вимірюють за довжини хвилі 217 нм. Для кадмію характеристична концентрація складає 0,02 мг/дм³ (± 20 %), її вимірюють за довжини хвилі 228,8 нм.

Примітка.У відповідних випадках для аналітичного підтверджування присутності свинцю можна використовувати довжину хвилі 283,3 нм.

6.2 Допоміжне устатковання

6.2.1 Сортовий скляний посуд, виготовлений із боросилікатного скла, згідно з ISO 3585.

6.2.2 Бюретка, місткістю 25 см³, з ціною поділки 0,05 см³ згідно з ISO 385-2, клас В і вище.

6.2.3 Накривки для виробів, що їх випробовують: годинникове скло, чашки Петрі різних розмірів, що їх використовують за відсутності темної кімнати.

6.2.4 Піпетки з однією позначкою, місткістю 10 см³ і 100 см³ згідно з ISO 648, клас В і вище. Використовують також піпетки й інших розмірів.

6.2.5 Мірні колби з однією позначкою, місткістю 100 см³ і 1000 см³ згідно з ISO 1042, клас В і вище. Використовують також і колби інших розмірів.

6.2.6 Прецизійні поршневі піпетки з фіксованим ходом. Як правило, використовують 1000 мм³ і 500 мм³.

6.2.7 Повірочна лінійка і глибиномір, поградуйовані в міліметрах.

7 ВІДБИРАННЯ ЗРАЗКІВ

7.1 Порядок черговості відбирання

Якщо відбирають зразки з великої кількості посуду, вироби повинні мати найбільше відношення площі поверхні до об’єму в кожній категорії. Особливу увагу приділяють виробам, які мають велику пофарбовану або декоровану поверхню, що контактує з їжею.

7.2 Кількість відібраних зразків

Рекомендовано розробити систему контролювання під час відбирання зразків, яка б відповідала конкретним умовам. Випробовування проводять із використовуванням не менше ніж чотирьох виробів, однакових за розміром, формою, характером поверхні декору і фарбовання.

7.3 Готування зразків до випробовування

Зразки виробів треба вимити і знежирити, щоб уникнути неточності під час випробовування. Вироби швидко миють розчином, що не містить кислотні агенти, нагрітим до 40 °С. Змивають водопровідною водою, а потім декілька разів здистильованою або водою подібної чистоти. Дають воді стекти і сушать у сушильній шафі. Зразки витирають сухим бавовняним рушником або фільтрувальним папером. Не використовують зразки, на яких помітно залишки забрудненості. Після миття оброблену поверхню не торкають руками.

Зовнішню поверхню, внутрішню поверхню або накривку зразка, що не стикаються з харчовими продуктами, необхідно покрити парафіном або силіконом, які будуть протистояти дії випробовувального розчину і не будуть виділяти додаткову кількість свинцю або кадмію у випробовувальний розчин.

8 ПРОЦЕДУРИ

8.1 Визначання контрольної площі контакту для плоских виробів

Зразок розміщують на гладкому папері і окреслюють контур по краю. Площу окресленої поверхні визначають зручним методом. Рекомендовано вирізати і зважити окреслену поверхню, а потім визначити площу порівнюванням маси вирізаної поверхні і маси прямокутника паперу, який відомий. Обчислюють площу окресленої поверхні і беруть її за відносну поверхню контакту S_R у квадратних дециметрах до двох десяткових знаків. Для круглих виробів поверхню контакту можна розраховувати за діаметром цього виробу.

8.2 Підготовлювання зразків, що їх не заповнюють

Зразки, як правило, заповнюють до рівня, не менше ніж 6 мм від точки переливання під час вимірювання вздовж похилої бічної сторони плоского зразка або на 1 мм нижче краю під час вимірювання по вертикалі для порожнистого виробу. Зразки, що їх не можна заповнювати таким чином, щоб розчин кислоти покривав виріб у найглибшій точці не менше, ніж на 5 мм, визначають як незаповнювані. Вироби цієї категорії випробовують такими методами:

• а) Стандартні вироби занурюють у посудину із силіконового каучука з водонепроникними вічками до рівня, не менше ніж 6 мм від краю виробу, щоб забезпечити глибину не менше ніж 5 мм і не більше ніж 25 мм. Зразки випробовують як заповнювані плоскі вироби.
• b) Борт силіконового герметика може бути утворений навколо краю виробу, щоб забезпечити заповнювання виробу на глибину не менше ніж 5 мм, але не більше ніж 25 мм. Борт повинен виступати не більше ніж на 6 мм від краю виробу. Зразки, приготовлені таким чином, випробовують як заповнювані плоскі вироби.
• с) Поверхню виробів можна покрити випробовувальним розчином, за винятком поверхні, на яку нанесено розплавлений парафін, із подальшим досліджуванням. У цьому випадку відібрані зразки випробовують як незаповнювані плоскі вироби.

8.3 Екстрагування

8.3.1 Температура екстрагування

Екстрагування проводять за температури (22 ± 2) °С. Під час визначання кадмію екстрагування необхідно проводити у темноті.

8.3.2 Вилуговування

8.3.2.1 Заповнювані вироби

Кожен зразок заповнюють випробовувальним розчином (5.1.2). Дзеркало рідини повинне бути не нижче ніж 1 мм від точки переливання, виміряній по вертикалі, для порожнистих виробів або 6 мм від точки переливу, виміряної вздовж поверхні для плоского зразка. Зразок накривають накривкою. Тривалість вилуговування 24 год ± 30 хв.

8.3.2.2 Незаповнювані вироби

Ці вироби покривають парафіном згідно з (8.2 b), вміщують у посудину відповідного розміру, виготовлену з боросилікатного скла. Посудину наповнюють випробовувальним розчином (5.1.2) у достатній кількості, щоб повністю покрити зразок. Кількість оцтової кислоти записують із точністю до 2 %. Тривалість вилуговування 24 год ± 30 хв.

8.3.3 Відбирання проб екстрагувального розчину для аналізування

Перед визначанням вмісту свинцю та кадмію екстрагувальний розчин після вилуговування перемішують мішалкою або іншим придатним методом, уникаючи втрати розчину або стирання випробної поверхні і зливають. Отриманий усереднений екстрагувальний розчин відбирають піпеткою і вміщують у придатну посудину для зберігання.

Аналізування екстрагувального розчину проводять якнайшвидше, тому що свинець і кадмій може адсорбуватись із розчину на стінках посудини, особливо у разі невеликої концентрації свинцю та кадмію.

8.4 Декорований губний край та інше спеціальне випробовування

Декорований губний край чашок позначають позначкою на 20 мм нижче краю по зовнішній поверхні кожного із чотирьох зразків.

Кожну чашку, перевернуту догори дном, вміщують у придатну лабораторну скляну посудину діаметром, який перевищує у 1,25 — 2 рази діаметр чашки. Посудину заповнюють 4 % оцтовою кислотою так, щоб рівень розчину був вище крайки виробу на 20 мм. Зразки, заповнені випробним розчином, витримують 24 год за температури (22 ± 2) °С (у темному приміщенні під час визначання вмісту кадмію) і захищають від надлишкового випарювання. У разі необхідності, перед відбиранням випробовувального розчину додають у скляну посудину 4 % оцтову кислоту, щоб відновити 20 мм-й рівень розчину. Концентрації свинцю та кадмію визначають методом атомно-абсорбційної спектрометрії і записують результати в міліграмах на виріб.

Примітка. Це довільна процедура для оцінювання декорованого губного краю.

8.5 Калібрування приладу

Установлюють атомно-абсорбційний спектрометр (6.1), згідно з інструкціями виробника, використовуючи довжину хвилі 217 нм для визначання свинцю і 228,8 нм — для визначання вмісту кадмію з відповідною поправкою на фонове поглинання.

Примітка. У відповідних випадках можна використовувати довжину хвилі 283,3 нм для аналітичного підтвердження присутності свинцю.

Усмоктують нульовий розчин із серії калібрувальних розчинів і встановлюють нульове значення приладу. Усмоктують серію калібрувальних розчинів, приготовлених розведенням стандартного розчину випробовувальним розчином (5.1.2), і будують калібрувальні графіки у лінійному діапазоні.

Запропоновані діапазони:

• від 0,5 мг/дм³до 10 мг/дм³ — свинець;
• від 0,05 мг/дм³ до 0,5 мг/дм³— кадмій.

8.6 Визначання вмісту свинцю та кадмію

Установлюють спектрометр, як описано вище. Усмоктують здистильовану воду, а потім 4 % оцтову кислоту і перевіряють, щоб спектральна поглинальна здатність була встановлена на нульове значення. Усмоктують екстрагувальний розчин, перемішаний з випробовувальним розчином (5.1.2), і реєструють значення спектральної поглинальної здатності екстрагувальних розчинів.

Якщо виявлено, що концентрація свинцю в екстрагувальному розчині вище ніж 10 мг/дм³ розбавляють відповідну аліквотну частину випробовувальним розчином (5.1.2), щоб зменшити концентрацію нижче ніж 10 мг/дм³.

Аналогічну процедуру проводять для визначання вмісту кадмію.

9 ОБРОБЛЯННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ

9.1 Метод обмежувальних розчинів

Концентрацію свинцю або кадмію ρ₀, виражену в міліграмах на дециметр кубічний екстрагувального розчину обчислюють за формулою:

де А₀ — абсорбувальне поглинання свинцю або кадмію в екстрагувальному розчині;

А₁ — абсорбувальне поглинання свинцю або кадмію в обмежувальному розчині меншої концентрації;

A₂ — абсорбувальне поглинання свинцю або кадмію в обмежувальному розчині більшої концентрації;

ρ₁ — концентрація свинцю або кадмію в обмежувальному розчині меншої концентрації, мг/дм³;

ρ₂ — концентрація свинцю або кадмію в обмежувальному розчині більшої концентрації, мг/дм³.

Примітка. Під час розбавляння екстрагувального розчину до формули додають поправковий коефіцієнт d.

9.2 Калібрувальний графік

Концентрацію свинцю і кадмію розраховують за калібрувальним графіком або за показами приладу.

9.3 Обчислювання виділяння свинцю і кадмію з плоского посуду

Кількість свинцю або кадмію, які виділяються з одиниці поверхні плоского посуду (R₀), виражену в міліграмах на дециметр квадратний, визначають за формулою:

де ρ₀ — масова концентрація свинцю або кадмію в екстрагувальному розчині, мг/дм³;

V — наповнюваний об’єм зразка, дм³;

S_R — контрольна поверхня зразка, дм².

Для порожнистого посуду результати визначають із точністю до 0,1 мг/дм³ свинцю і до 0,01 мг/дм³ кадмію.

Для плоского посуду результати визначають із точністю до 0,1 мг/дм² свинцю і 0,01 мг/дм² кадмію. Також вказують концентрацію свинцю і кадмію в екстрагувальному розчині з точністю до 0,1 мг/дм³ свинцю і 0,01 мг/дм³ кадмію.

10 ВІДТВОРЮВАНІСТЬ І РОЗБІЖНІСТЬ

Під час визначання концентрацій свинцю і кадмію, які виділяються з поверхні керамічних виробів, допустимі похибки аналітичної відтворюваності результатів через розбіжність елементів вибірки. Матеріал, наведений у цьому розділі, представляє науковий і технологічний інтерес, але не є важливим нормативом для цього стандарту.

10.1 Відтворюваність

У випадку аналітичного визначання концентрацій свинцю і кадмію можна спостерігати три типи похибок, кожну з яких відображено у таблиці 1, наведено порівняння зі значеннями стандартного відхилу для кожного виду [1].

Таблиця 1 — Види відхилів від номінальної величини під час аналітичного визначання вмісту свинцю і кадмію

1	Види відхилів	Стандартний відхил, визначання вмісту свинцю, мг/дм3	Стандартний відхил, визначання вмісту кадмію, мг/дм3
2	Аналізування в межах лабораторії	0,04	0,004
3	Аналізування між лабораторіями	0,06	0,007
4	Взаємодія лабораторного аналізування × вибірки	0,06	0,01
5	Відтворюваність	0,094	0,012

Термін статистичної взаємодії, рядок 4 в таблиці 1 відображає помилку в розбіжностях під час аналізування, які повинні бути однакові від лабораторії до лабораторії. Детальне обговорювання може бути основане на статистичних даних, які звертаються до методів дисперсійного аналізування (ANOVA). Відтворюваність визначають, як квадратний корінь суми квадратів стандартних відхилів від трьох джерел розбіжностей.

10.2 Розбіжність

Аналітична відтворюваність досить добре відображає розбіжності в поведінці скляних і керамічних поверхонь. Ці розбіжності, названі непостійністю вибірки, є найбільшим джерелом експериментальної похибки. Мур (Moore) [2] показав, що коефіцієнт розбіжності під час вилуговування свинцю і кадмію у більшості випадків складає 60 %.

Таким чином, дійсне середнє значення свинцю, що вивільнився, повинно бути приблизно 0,58 мг/дм³, щоб уникнути того, щоб в одному з чотирьох випробних зразків не було перевищено межу 1 у 10000 разів, що складає 2 мг/дм³.

Таблиця 2 ілюструє вплив середнього значення сукупності і підвищених значень стандартних відхилів на імовірність того, що в одному із чотирьох або в одному із шести зразків буде перевищене допустиме значення 2 мг/дм³.

Таблиця 2 — Імовірні відхили допустимих меж 2 мг/дм³

Середнє значення для сукупності	Стандартне значення для сукупності	Імовірність для 1 з 4 > 2 мг/дм3	Імовірність для 1 з 6 > 2 мг/дм3
0,4	0,24	< 0,00001	< 0,00001
0,8	0.48	0,13826	0,20005
1.2	0,72	0,75836	0,88122
0,4	0,12	< 0,00001	< 0,00001
0,8	0,24	0,00002	0,00004
1.2	0,36	0,32568	0,44627

11 ПРОТОКОЛ ВИПРОБУВАННЯ

Протокол випробування повинен містити такі відомості:

• а) посилання на цей стандарт;
• b) характеристику зразка, зокрема вид, походження;
• с) площу поверхні або контрольну площу поверхні, об’єм заповнювання або контактний об’єм для незаповнюваних виробів і випробних зразків;
• d) кількість випробних зразків;
• е) оброблені результати випробування для кожного зразка і значення величин для групи виробів.

  Значення для порожнистих виробів, що їх випробовують, треба зазначати з точністю до 0,1 мг/дм³ для свинцю і з точністю до 0,01 мг/дм³ для кадмію. Значення для плоских виробів треба зазначати з точністю до 0,1 мг/дм² для свинцю і з точністю до 0,01 мг/дм² для кадмію;

  Примітка. Як додаткову інформацію під час випробовування плоских виробів також варто вміщувати концентрацію розчинів і вказувати їх із точністю до 0,1 г/дм³ для свинцю і до 0,01 г/дм³ для кадмію.

• f) будь-які незвичайні спостереження, відмічені до початку випробовування;
• g) будь-які методи випробовування, які не вміщені до цього стандарту.

БІБЛІОГРАФІЯ

1 ISO 4788:1980 Laboratory glassware — Graduated measuring cylinders.

2 ISO 8655-2¹⁾ Piston and/or plunger operated volumetric apparatus (POVA) — Part 2: Singlechannel pipettors.

3 ISO 8655-4¹⁾ Piston and/or plunger operated volumetric apparatus (POVA) — Part 4: Burettes.

4 ASTM Standard Test Method for Lead and Cadmium Extraction from Glazed Ceramic Surfaces, C738-94. American Society for Testing and Materials, Philadelphia, PA, 1994.

5 Moore F. Trans. J. Brit. Ceram. Soc. Vol. 76 (3) 1977, pp. 52 — 57.

6 Burke Francis M. Leachability of lead from commercial glazes. Ceram. Eng. Sсi. Proc., 6 [11 — 12] p. 1394 (1985).

7 McCauley Ronald A. Release of lead and cadmium from ceramic foodware decorations. Glass Technol., 23 [N 2] pp. 101 — 105 (1982).

8 Carr Dodd S., Cole Jerome F. and McLaren Malcolm G. Ceramic foodware safety: III, Mechanisms of release of lead and cadmium Ceramica (Sao Paulo), 28 [N 148] pp. 151 — 155 (1982).

9 Frey Emmo and Scholze Horst. Lead and cadmium release from fused colors, glazes, and enamels in contact with acetic acid and food under the influence of light. Ber. Dtsch. Keram. Ges., 56 (10) pp. 293 — 297 (1979).

10 WHO/Food Additives HCS/79.7. Ceramic Foodware Safety, Critical Review of Sampling, Analysis, and Limits for Lead and Cadmium Release (Report of a WHO Meeting, Geneva 12 — 14 November 1979).

11 WHO/Food Additives 77.44. Ceramic Foodware Safety, Sampling, Analysis and Limits for Lead and Cadmium Release (Report of a WHO Meeting, Geneva 8 — 10 June 1976).

12 Proceedings, International Conference on Ceramic Foodware Safety, pp. 8 — 17, 1975, Lead Industries Association Inc., 292 Madison Avenue, New York, NY 10017, USA.

13 WHO Food Additives Series No. 4, 1972.

14 WHO Technical Report Series No. 505, 1972.

97.040.60

Ключові слова: метод випробовування, атомно-абсорбційна спектрометрія, прямий метод, метод обмежувальних розчинів, калібрувальний графік, плоский посуд, порожнистий посуд, декорований губний край, випробовувальний розчин, вихідний розчин, стандартний розчин, екстрагування.