Методичні рекомендації по застосуванню дорожніх знаків, дорожньої розмітки та маршрутному орієнтуванню
Міністерство
внутрішніх справ
України Науково-дослідний центр з безпеки дорожнього руху
Методичні рекомендації
по застосуванню
дорожніх знаків,
дорожньої розмітки та маршрутному орієнтуванню

Київ 2004
Методичні рекомендації по застосуванню дорожніх знаків, дорожньої розмітки і маршрутному орієнтуванню розроблені на основі вимог ДСТУ 4100-2002 „Знаки дорожні. Загальні технічні умови. Правила застосування", ДСТУ 2587-94 „Розмітка дорожня. Технічні вимоги. Методи контролю. Правила застосування". В дійсних методичних рекомендаціях надано роз'яснення норм зазначених ДСТУ з використанням графічної інформації.
Методичні рекомендації призначені для використання працівниками Державтоінспекції, дорожніх і комунальних організацій, фахівцями організації дорожнього руху, студентами вищих учбових закладів.
Розробники: А. Присяжнюк, С. Каракай, I. Матусевич, А. Лисенко, О. Васильев, А. Ткаченко, Є. Рейцен, I. Савченко.
ДОРОЖНІ ЗНАКИ
Дорожні знаки є найбільш поширеним і одним з основних засобів організації дорожнього руху і призначені для інформування його учасників про умови, режими і напрямки руху тощо. Водії, які не знайомі з дорогою, за допомогою знаків одержують необхідну інформацію про дорожні умови, встановлені обмеження і режими руху, розташування різних об'єктів та інше. Тому необґрунтованість установлення дорожніх знаків або їх відсутність може привести до аварійних ситуацій і викликає справедливі дорікання водіїв на недоліки в організації дорожнього руху.
ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ
Розподіл дорожніх знаків на групи, нумерація, назви, розміри, форма, символи і вимоги до розміщення реґламентуються Державним стандартом України ДСТУ 4100-2002 «Знаки дорожні. Загальні технічні умови. Правила застосування».
Стандарт передбачає сім груп дорожніх знаків: попереджувальні, пріоритету, заборонні, наказові, інформаційно-вказівні, сервісу і таблички до дорожніх знаків (знаки додаткової інформації). Номер знака складається з номера групи, порядкового номера знака у відповідній групі і порядкового номеру його різновиду (наприклад: 1.5.1). Кожна група знаків має визначену форму і колір (за деякими винятками), що дозволяє розпізнавати їх на значній відстані.
Стандартом передбачено чотири типорозміри дорожніх знаків (рис.1). Вибір конкретного типорозміру знака здійснюється відповідно до табл. 1.
Таблиця 1
|
Типорозмір знака |
Застосування знаків |
|
|
поза населеними пунктами |
у населених пунктах |
|
|
І |
Дороги з шириною проїзної частини менше 6 м |
Дороги з однією смугою для руху в одному напрямку |
|
ІІ |
Дороги з однією чи двома смугами для руху в одному напрямку |
Дороги з двома смугами для руху в одному напрямку |
|
III |
||
Повна версія документа доступна в тарифі «ВСЕ ВРАХОВАНО».



