ДСТУ Б В.2.7-100-2000 Добавки активні мінеральні для цементів. Методи випробувань

ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ

Будівельні матеріали

    ДОБАВКИ АКТИВНІ

      МІНЕРАЛЬНІ ДЛЯ ЦЕМЕНТІВ

Методи випробувань

 ДСТУ Б В.2.7-100-2000

ГОСТ 25094-94)

 

Державний комітет будівництва, архітектури та житлової політики України

    

            Київ 2000

Передмова

1 РОЗРОБЛЕНИЙ

Державним інститутом цементної промисловості НИИцемент) і Державним проектним та науково-дослідним інститутом цементної промисловості (Гипроцемент) Російської Федерації

ВНЕСЕНИЙ

Мінбудом Росії

2 ПРИЙНЯТИЙ

Міждержавною науково-технічною комісією із стандартизації та технічного нормування в будівництві (МНТКБ) 17 листопада 1994р.

За прийняття стандарту проголосували:

Найменування        держави	Найменування органу Державного управління Будівництвом
Республіка Вірменія	Держупрархітектури
Республіка Білорусь	Держбуд
Республіка Казахстан	Мінбуд
Киргизька Республіка	Держбуд
Республіка Молдова	Мінархбуд
Російська Федерація	Мінбуд
Республіка Таджикистан	Держбуд
Республіка Узбекистан	Держкомархітектбуд
Україна	Держбуд

З ВВЕДЕНИЙ НА ЗАМІНУ ГОСТ 25094-82 наказом Держбуду України від 23.02.2000 р.

№33

ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ

=========================================

Будівельні матеріали

Добавки активні мінеральні для цементів 

Методи випробувань

ДСТУ Б В.2.7-100-2000 (ГОСТ 25094-94)

Building materials

Active mineral additions for cements           

Test methods

Чинний від 2000-07-01

1 ГАЛУЗЬ ВИКОРИСТАННЯ

Даний стандарт поширюється на активні мінеральні добавки (далі - добавки), які

додають під час помелу цементу, і встановлює методи їх випробувань.

Стандарт не  ться на домен­ні та електротермофосфорні гранульовані шлаки, що застосовують для виробництва цементу.

2 НОРМАТИВНІ ПОСИЛАННЯ

У даному стандарті використані поси­лання на такі стандарти:

ГОСТ 310.3-76	Цементы. Методы определения нормальной густоты, сроков схватывания и равномерности изменения объема
ГОСТ 310.4-81	Цементы. Методы определения прочности при изгибе и сжатии
ГОСТ 427-75