ДСТУ ISO 8422:2010 Статистичний контроль. Плани послідовного вибіркового контролю для перевіряння за якісною ознакою (ISO 8422:2006, IDT)

НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ

Статистичний контроль
ПЛАНИ ПОСЛІДОВНОГО ВИБІРКОВОГО КОНТРОЛЮ ДЛЯ ПЕРЕВІРЯННЯ ЗА ЯКІСНОЮ ОЗНАКОЮ

(ISO 8422:2006, IDT)
ДСТУ ISO 8422:2010

Київ
   
(ДП «УкрНДНЦ»)
2017

ПЕРЕДМОВА

1 ВНЕСЕНО: Навчально-науковий центр «Фізико-хімічне матеріалознавство» Київського національного університету імені Тараса Шевченка та Національної академії наук України, Технічний комітет стандартизації «Застосування статистичних методів» (ТК 70)

ПЕРЕКЛАД І НАУКОВО-ТЕХНІЧНЕ РЕДАГУВАННЯ: Ю. Мішура, д-р фіз.-мат. наук (науковий керівник); Г. Шевченко, канд. фіз.-мат. наук; Р. Ямненко, канд. фіз.-мат. наук

2 НАДАНО ЧИННОСТІ наказ Держспоживстандарту України від 28 грудня 2010 р. № 632 з 2012-07-01

3 Національний стандарт-відповідає ISO 8422:2006 Sequential sampling plans for inspection by attributes (Плани послідовного вибіркового контролю для перевіряння за якісною ознакою)

Ступінь відповідності — ідентичний (IDТ)

Переклад з англійської (еn)

4 НА ЗАМІНУ ДСТУ ISO 8422-2001

ЗМІСТ

Національний вступ

Вступ до ISO 8422:2006

1 Сфера застосування

2 Нормативні посилання

3 Терміни та визначення понять

4 Познаки та скорочення

5 Принципи виконання планів послідовного вибіркового контролю для перевіряння за якісною ознакою

6 Вибирання плану вибіркового контролю

7 Виконання плану послідовного вибіркового контролю

8 Числовий приклад

9 Таблиці

Додаток А Статистичні властивості планів послідовного вибіркового контролю для перевіряння за якісною ознакою

Бібліографія

Додаток НА Перелік національних стандартів України, згармонізованих з міжнародними нормативними документами, на які є посилання в цьому стандарті

НАЦІОНАЛЬНИЙ ВСТУП

Цей стандарт є переклад ISO 8422:2006 Sequential sampling plans for inspection by attributes (Плани послідовного вибіркового контролю для перевіряння за якісною ознакою).

Технічний комітет, відповідальний за цей стандарт, — ТК 70 «Застосування статистичних методів».

Стандарт містить вимоги, які відповідають чинному законодавству України.

До стандарту внесено такі редакційні зміни:

— змінено назву стандарту для узгодження її з вимогами національної стандартизації України та чинними стандартами;

— слова «цей міжнародний стандарт» замінено на «цей стандарт»;

— структурні елементи цього стандарту: «Титульний аркуш», «Передмову», «Зміст», «Національний вступ», першу сторінку, «Терміни та визначення понять» і «Бібліографічні дані» — оформлено згідно з вимогами національної стандартизації України;

— з «Передмови» в цей «Національний вступ» узято те, що безпосередньо стосується цього стандарту;

— у розділі «Нормативні посилання»» наведено «Національне пояснення», виділене рамкою;

— долучено національний додаток НА (Перелік національних стандартів України, згармонізова- них з міжнародними нормативними документами, на які є посилання в цьому стандарті).

Копії нормативних документів, на які є посилання в цьому стандарті, можна отримати в Національному фонді нормативних документів.

ВСТУП до ISO 8422:2006

Від сучасних виробничих процесів часто очікують, що їхня якість сягатиме настільки високих рівнів, що кількість невідповідних елементів обчислюватимуть в одиницях на мільйон (10^-6). Але для реалізації таких сподівань широко застосовувані плани вибіркового приймального контролю за якісною ознакою, такі, як подано в ISO 2859-1, вимагають недопустимо великих розмірів вибірки. Щоб вирішити цю проблему, користувачі застосовують плани вибіркового приймального контролю з більшими ймовірностями помилкових рішень або, в особливих випадках, узагалі відмовляються від використання процедур вибіркового приймального контролю. Однак, у багатьох ситуаціях все-таки потрібно приймати продукти високої якості з використанням застандартизованих статистичних методів. У таких випадках виникає потреба застосовувати статистичні процедури з найменшим можливим розміром вибірки. Плани послідовного вибіркового контролю є єдиними статистичними процедурами, що задовольняють цю потребу, оскільки серед усіх можливих планів вибіркового контролю з подібними статистичними властивостями плани послідовного вибіркового контролю мають найменший середній розмір вибірки.

Основною перевагою планів послідовного вибіркового контролю є зменшення середнього розміру вибірки. Середній розмір вибірки є середнім значенням усіх розмірів вибірки, що можуть трапитися під час застосування плану вибіркового контролю для певної партії або рівня якості процесу. Як і в разі застосування планів подвійного та багаторазового вибіркового контролю, у разі застосування планів послідовного вибіркового контролю середній розмір вибірки буде меншим, ніж у разі застосування планів одиничного вибіркового контролю за умови однакових робочих характеристик. Проте середня економія є навіть більшою, якщо застосовують плани послідовного вибіркового контролю, ніж у разі застосування планів подвійного чи багаторазового вибіркового контролю. Для партій дуже високої якості максимальні заощадження можуть сягати 85 % порівняно з 37 % для планів подвійного вибіркового контролю та 75 % для планів багаторазового вибіркового контролю. З іншого боку, у разі застосування планів подвійного, багаторазового чи послідовного вибіркового приймального контролю фактична кількість перевірених елементів може бути більшою за розмір п₀ вибірки для відповідного плану одиничного вибіркового приймального контролю. Для планів подвійного та багаторазового вибіркового приймального контролю кількість елементів, які фактично перевіряють, обмежена згори величиною 1,25л₀. Для типових планів послідовного вибіркового контролю такого обмеження немає, і фактична кількість перевірених елементів може бути більшою за відповідний розмір п₀ вибірки плану одиничного вибіркового контролю або навіть дорівнювати розміру N вибірки. Для планів послідовного вибіркового контролю в цьому стандарті запроваджено правило обмеження, яке застосовує верхню межу п_х на фактичну кількість перевірених елементів.

Інші чинники, які треба враховувати, такі.

a) Простота

Контролерам легше помилитися в розумінні правил планів послідовного вибіркового контролю, ніж у розумінні простих правилах одиничних планів вибіркового контролю.

b) Змінний обсяг перевіряння

Оскільки фактична кількість елементів, які перевірятимуть у конкретній партії, заздалегідь невідома, застосування планів послідовного вибіркового контролю призводить до різноманітних організаційних труднощів. Наприклад, планування перевіряльних операцій може бути досить складним завданням.

c) Простота відбирання елементів для вибірки

Якщо отримання вибіркових елементів є складним, то перевага у зменшенні середнього розміру вибірки в разі застосування планів послідовного вибіркового контролю може бути зведена до нуля через збільшення вартості відбирання.

d) Тривалість перевіряння

Якщо на перевіряння однієї одиниці продукції потрібно багато часу й одночасно можна перевіряти кілька одиниць, то плани послідовного вибіркового контролю забирають набагато більше часу, ніж відповідні плани одиничного вибіркового контролю.

e) Різна якість товарів у партії

Якщо партія складається з двох або кількох підпартій, що надійшли від різних постачальників, і якщо якість товарів із цих підпартій може суттєво відрізнятися, то відбирання репрезентативної вибірки для плану послідовного вибіркового контролю є значно складнішим, ніж для відповідного плану одиничного вибіркового контролю.

Переваги і недоліки подвійного та багаторазового вибіркового приймального контролю завжди перебувають між відповідними властивостями планів одиничного та послідовного вибіркового контролю. Баланс між перевагами меншого середнього розміру вибірки та зазначеними вище недоліками веде до висновку, що плани послідовного вибіркового контролю придатні лише в тому разі, коли перевіряння однієї одиниці продукції потребує більших витрат, ніж перевіряння вибірки.

Вибір між планами одиничного, подвійного, багаторазового та послідовного вибіркового контролю потрібно зробити перед початком перевіряння партії. Під час перевіряння партії не дозволено переходити від одного типу вибіркового контролю до іншого, оскільки робочі характеристики плану можуть суттєво змінитися, якщо поточні результати перевіряння впливають на вибір критерію прийняття.

Хоча застосування планів послідовного вибіркового контролю є в середньому більш економічно доцільним, ніж застосування відповідних планів одиничного вибіркового контролю, рішення про прийняття або неприйняття може бути запізнілим через те, що сукупний підсумок невідповідних елементів (або невідповідностей) перебуває між приймальним та бракувальним числами протягом тривалого періоду. Якщо застосовують графічний метод, то це явище відповідає хаотичному руху ламаної кривої, яка залишається в області невизначеності. Виникнення такої ситуації найбільш імовірне, якщо партія або рівень якості процесу (виражений як частка невідповідності або кількість невідповідностей на 100 елементів) наближаються до 100 д, де д є параметром, що задає кут нахилу кривих прийняття та неприйняття.

Щоб покращити цю ситуацію, розмір вибірки обмежують до початку перевіряння партії. Якщо сукупний розмір вибірки досягає обмежувального значення n_t до визначення прийнятності партії, перевіряння припиняють та прийняття або неприйняття партії визначають, використовуючи обмежувальні значення приймального та бракувального чисел.

Для планів послідовного вибіркового контролю загального використовування обмеження зазвичай є відхилом від їхнього передбаченого використовування і спотворює їхні робочі характеристики. Проте в цьому стандарті робочі характеристики планів послідовного вибіркового контролю визначено з урахуванням обмеження, тому воно є невід’ємною частиною запропонованих планів вибіркового контролю.

Плани послідовного вибіркового контролю для перевіряння за якісною (альтернативною) ознакою наведено також в ISO 2859-5. Однак принципи побудови цих планів суттєво відрізняються від наведеного в цьому стандарті. Плани вибіркового контролю згідно з ISO 2859-5 розроблено як доповнення до системи вибіркового контролю стандарту для перевіряння за якісною ознакою, наведеної в ISO 2859-1.

Тому їх потрібно застосовувати для перевіряння неперервних послідовностей партій, тобто послідовностей, достатньо довгих для застосування правил перемикання згідно із серією стандартів ISO 2859. Використовування правил перемикання є єдиним засобом забезпечення посиленого захисту споживача (через установлення правил перемикання на посилене перевіряння або припинення вибіркового перевіряння), коли використовують плани послідовного вибіркового контролю згідно з ISO 2859-5. Однак за певних обставин виникає нагальна потреба в суворому контролюванні таких значень, як ризик виробника і ризик споживача. Це відбувається, наприклад, коли відбирання виконують для регламентних цілей, щоб засвідчити якість виробничих процесів або перевірити гіпотези. У таких випадках окремі плани вибіркового контролю, вибрані з системи вибіркового контролю згідно з ISO 2859-5, можуть бути непридатними для використання. Плани вибіркового контролю, наведені в цьому стандарті, призначено для того, щоб задовольнити такі специфічні потреби.

НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ

СТАТИСТИЧНИЙ КОНТРОЛЬ
ПЛАНИ ПОСЛІДОВНОГО ВИБІРКОВОГО КОНТРОЛЮ ДЛЯ ПЕРЕВІРЯННЯ ЗА ЯКІСНОЮ ОЗНАКОЮ

СТАТИСТИЧЕСКИЙ КОНТРОЛЬ
ПЛАНЫ ПОСЛЕДОВАТЕЛЬНОГО ВЫБОРОЧНОГО КОНТРОЛЯ ДЛЯ ПРОВЕРКИ ПО КАЧЕСТВЕННОМУ ПРИЗНАКУ

STATISTICAL CONTROL
SEQUENTIAL SAMPLING PLANS FOR INSPECTION BY ATTRIBUTES

Чинний від 2012-07-01

1 СФЕРА ЗАСТОСУВАННЯ

Цей стандарт визначає плани послідовного вибіркового контролю та методики для перевіряння окремих одиниць продукції за якісною ознакою.

Плани визначено в термінах точки ризику виробника й точки ризику споживача. Тому їх можна застосовувати не лише для вибіркового приймального контролю, але й для більш загальних цілей перевіряння простих статистичних гіпотез про частки.

Цей стандарт призначено для надання методик послідовного оцінювання результатів перевіряння, які можна застосовувати, щоб примусити постачальника через економічний та психологічний тиск не приймати партії продукції гіршої якості та постачати партії, якість яких обумовлює високу імовірність прийняття. Водночас споживач стає захищеним завдяки встановленню верхньої межі для ймовірності прийняття партій низької якості.

У цьому стандарті надано плани, призначені для перевіряння в різних сферах, серед яких:

— готова продукція,

— складники та сировина,

— виробничі операції,

— матеріали виробництва,

— запаси на складах,

— операції з обслуговування, зокрема поточний ремонт,

— дані або документація;

— адміністративні інструкції.

Цей стандарт містить плани вибіркового контролю для перевіряння окремих елементів за якісною ознакою. їх можна використовувати, коли невідповідність виражена як частка (чи відсоток) невідповідних елементів або як кількість невідповідностей на один елемент (чи на 100 елементів).

Плани вибіркового контролю ґрунтуються на припущенні, що невідповідності трапляються випадково і статистично незалежно. Можливо, є вагомі підстави вважати, що одна з причин невідповідності одиниці продукції виникла завдяки умовам виробництва і може впливати й на іншу продукцію. У такому разі констатувати відповідність і невідповідність одиниць продукції та ігнорувати множинні невідповідності.

Плани вибіркового контролю, визначені в цьому стандарті, треба застосовувати переважно для аналізування вибірок, взятих з процесів. Наприклад, їх можна застосовувати для вибіркового приймального контролю партій продукції, взятих із процесу, що перебуває під статистичним контролем. Проте їх також можна використовувати для вибіркового приймального контролю окремої партії, якщо вона велика, а очікувана частка невідповідностей — мала (значно менше ніж 10 %).

У разі вибіркового приймального контролю неперервної серії партій має бути застосовано описану в ISO 2859-5 систему планів послідовного вибіркового контролю, визначених межею прийняття якості для послідовного перевіряння партій.

2 НОРМАТИВНІ ПОСИЛАННЯ

У наведених нижче нормативних документах зазначено положення, які через посилання в цьому тексті становлять положення цього стандарту. У разі датованих посилань застосовують тільки наведені видання. У разі недатованих посилань треба користуватись останнім виданням нормативних документів (разом зі змінами).

ISO 3534-1 Statistics — Vocabulary and symbols — Part 1: General statistical terms and terms used in probability.

НАЦІОНАЛЬНЕ ПОЯСНЕННЯ

ISO 3534-1 Статистика. Словник термінів і познаки. Частина 1. Загальні статистичні терміни й терміни теорії ймовірностей.