Рішення від 24.01.2003 № 26 Про проект ДСТУ Добавки енергозберігаючі для керамічних будівельних виробів. Загальні технічні вимоги

Про проект ДСТУ “Добавки енергозберігаючі для керамічних будівельних виробів.

Загальні технічні вимоги”

Рішення НТР від 24 січня 2003 р. № 26

Розглянувши проект ДСТУ “Добавки енергозберігаючі для керамічних будівельних виробів. Загальні технічні вимоги”, розробленого Технічним комітетом зі стандартизації “Будівельні матеріали” за участю Науково-дослідного інституту будівельних матеріалів і виробів, науково-технічна рада вирішила:

1. Схвалити і рекомендувати до затвердження проект ДСТУ “Добавки енергозберігаючі для керамічних будівельних виробів. Загальні технічні вимоги”.

2. Управлінню науково-технічної політики у будівництві (Григор А.Ф.) підготувати наказ про затвердження, видання та розповсюдження зазначеного ДСТУ.

Голова Комітету

В.Череп

Довідка

Виробництво керамічних будівельних виробів потребує значних паливно-енергетичних витрат. Одним з шляхів їх зменшення є застосування енергозберігаючих добавок.

На цей час накопичено достатній досвід використання таких добавок підприємствами промисловості будівельних матеріалів України. З метою узагальнення цього досвіду і регламентування вимог до енергозберігаючих добавок Технічним комітетом стандартизації “Будівельні матеріали” за участю Науково-дослідного інституту будівельних матеріалів та виробів на замовлення Держбуду України розроблено проект ДСТУ “Добавки енергозберігаючі для керамічних будівельних виробів. Загальні технічні вимоги”.

Стандарт установлює класифікацію добавок, вимоги до їх зернового і хімічного складу, вмісту вологи, вуглецю та низькотемпературних легких речовин, теплоти згорання, питомої поверхні.

Зокрема, введено три типи добавок:

1 - добавки-плавні або флюси, які знижують температуру спікання глин (польовий шпат, пегматит, скло, вапняк, доломіт, магнезит, мелений шлак);

2 - органовміщуючі добавки, які містять у своєму складі органічну частину. При введенні їх до складу шихти в процесі випалювання глиняного виробу вони вигорають нагріваючи виріб, при цьому витрата натурального палива, що подається через пальники печі, значно знижується. До них відносяться тирса, мелене вугілля, відходи вуглевидобутку і вуглезбагачення, мелена солома, коксовий шлам, торфовий пил, мелений кокс.

3 - добавки шамотні (шамот - мелений керамічний бій та брак, пил від виробництва керамзиту), які вже випалені і не потребують витрат палива. Введення їх у шихту значно знижує її вологість, що дає економію енергетичних ресурсів у процесі сушіння виробів.

Проект стандарту узгоджений з корпораціями “Укрбудматеріали” та “Украгропромбуд”.

Проект ДСТУ розглянуто і схвалено Секцією будівельних матеріалів НТР Держбуду України та рекомендовано до розгляду на науково-технічній раді Держбуду.