Закон України від 24.06.2004 № 1875-IV Про житлово-комунальні послуги
ЗАКОН УКРАЇНИ
Про житлово-комунальні послуги
Із змінами і доповненнями, внесеними
Законами України
від 15 січня 2009 року N 882-VI,
від 1 липня 2010 року N 2404-VI,
від 9 липня 2010 року N 2479-VI,
від 5 липня 2011 року N 3569-VI,
від 7 липня 2011 року N 3610-VI,
від 22 грудня 2011 року N 4231-VI,
від 23 лютого 2012 року N 4434-VI,
від 2 жовтня 2012 року N 5400-VI,
від 16 жовтня 2012 року N 5459-VI,
від 10 квітня 2014 року N 1198-VII,
від 15 липня 2015 року N 615-VIII
(зміни, внесені Законом України від 15 липня 2015 року N 615-VIII,
вводяться в дію з 1 жовтня 2015 року),
від 16 липня 2015 року N 626-VIII
(З 1 січня 2016 року до цього Закону будуть внесені зміни, передбачені підпунктами "а" і "в" підпункту 1 пункту 1 розділу I Закону України від 16 липня 2015 року N 626-VIII) |
(У тексті Закону слова "центральний орган виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства" в усіх відмінках замінено словами "центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства" у відповідному відмінку згідно із Законом України від 16 жовтня 2012 року N 5459-VI) |
Цей Закон визначає основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов'язки.
Розділ І
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Стаття 1. Визначення термінів
1. У цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:
житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил;
аварія - пошкодження інженерних мереж, обладнання або конструктивних елементів споруд, що виникло з техногенних або природних причин, які перешкоджають їх подальшій експлуатації відповідно до технічних умов;
балансоутримувач будинку, споруди, житлового комплексу або комплексу будинків і споруд (далі - балансоутримувач) - власник або юридична особа, яка за договором з власником утримує на балансі відповідне майно, а також веде бухгалтерську, статистичну та іншу передбачену законодавством звітність, здійснює розрахунки коштів, необхідних для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів та утримання, а також забезпечує управління цим майном і несе відповідальність за його експлуатацію згідно з законом;
виконавець - суб'єкт господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальної послуги споживачу відповідно до умов договору;
виробник - суб'єкт господарювання, який виробляє або створює житлово-комунальні послуги;