Яким чином використовується (має використовуватися) нова Гігієнічна класифікація праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу,...

Гігієнічна класифікація

Яким чином використовується (має використовуватися) нова Гігієнічна класифікація праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу, затверджена наказом МОЗ України від 08.04.2014 № 248, для надання пільг та компенсацій працівникам за важкі та шкідливі умови праці у поточному році?

Також просимо надати роз’яснення щодо чинності та застосування норм попередньої Гігієнічної класифікації праці в цілому.

Лист Міністерства соціальної політики України від 16.07.2015 № 403/13/116-15

Наказом МОЗ від 08.04.2014 № 248, зареєстрованим у Мін’юсті 06.05.2014 за № 472/25249, затверджено Державні санітарні норми та правила «Гігієнічна класифікація праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу».

Фактично наказ МОЗ № 248 відмінив попередні вимоги нормативних документів, які регулювали проведення атестації і надання пільг і компенсацій за важкі та шкідливі умови праці, окрім вимог щодо скороченої тривалості робочого тижня та безплатного забезпечення працівників лікувально-профілактичним харчування, молоком або рівноцінними продуктами

Вказаний наказ набрав чинності з дня його офіційного опублікування (30.05.2014, Офіційний вісник України, № 41, ст. 1098).

Відповідно до положень статті 1 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» державні санітарні норми та правила, санітарно-гігієнічні та санітарно-протиепідемічні правила і норми, санітарно-епідеміологічні правила і норми, протиепідемічні правила і норми, гігієнічні та протиепідемічні правила і норми, державні санітарно-епідеміологічні нормативи, санітарні регламенти — обов’язкові для виконання нормативно-правові акти центрального органу виконавчої влади, який забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я, що встановлюють медичні вимоги безпеки щодо середовища життєдіяльності та окремих його факторів, недотримання яких створює загрозу здоров’ю і життю людини та майбутніх поколінь, а також загрозу виникнення і розповсюдження інфекційних хвороб та масових неінфекційних захворювань (отруєнь) серед населення.