ДСТУ EN 12094-12:2014 Протипожежна техніка. Стаціонарні системи газового пожежогасіння. Компоненти систем газового пожежогасіння. Частина 12. Вимоги до пневматичних сигнальних пристроїв та методи їх випробову...

НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ

Протипожежна техніка

СТАЦІОНАРНІ СИСТЕМИ ГАЗОВОГО ПОЖЕЖОГАСІННЯ
КОМПОНЕНТИ СИСТЕМ ГАЗОВОГО ПОЖЕЖОГАСІННЯ

Частина 12. Вимоги до пневматичних сигнальних пристроїв
та методи їх випробовувань
(EN 12094-12:2003, IDT)

ДСТУ EN 12094-12:2014

Київ
   
(ДП «УкрНДНЦ»)
2018

ПЕРЕДМОВА

1 РОЗРОБЛЕНО: Технічний комітет «Пожежна безпека та протипожежна техніка» (ТК 25), Український науково-дослідний інститут цивільного захисту

ПЕРЕКЛАД І НАУКОВО-ТЕХНІЧНЕ РЕДАГУВАННЯ: В. Боровиков, канд. техн. наук (науковий керівник); О. Корнієнко

2 НАДАНО ЧИННОСТІ: наказ Мінекономрозвитку України від 16 вересня 2014 року № 1111 з 2015-01-01

3 Національний стандарт відповідає EN 12094-12:2003 Fixed firefighting systems — Components for gas extinguishing systems — Part 12: Requirements and test methods for pneumatic alarm devices (Стаціонарні системи пожежогасіння — Компоненти систем газового пожежегасіння. Частина 12. Вимоги та методи випробовування пневматичних сигнальних пристроїв)

Ступінь відповідності — ідентичний (IDT)

Переклад з англійської (en)

4 УВЕДЕНО ВПЕРШЕ

ЗМІСТ

Національний вступ

Передмова до EN 12094-12:2003

Вступ

1 Сфера застосування

2 Нормативні посилання

3 Терміни та визначення понять

4 Вимоги

4.1 Відповідність

4.2 Конструкція

4.3 Робота за нормальної температури

4.4 Робота за високої та низької температури

4.5 Функціональна надійність

4.6 Експлуатаційна надійність.

4.7 Робота у холодній та вологій атмосфері

4.8 Корозійна стійкість

4.9 Корозійна стійкість під навантаженням

4.10 Стійкість до вібрації

4.11 Стійкість до ударів

4.12 Документація

5 Методи випробовування

5.1 Умови проведення випробовування

5.2 Випробні зразки і послідовність проведення випробовування

5.3 Перевіряння відповідності

5.4 Перевіряння роботи за нормальної температури

5.5 Перевіряння роботи за високої та низької температури

5.6 Перевіряння функційної надійності

5.7 Перевіряння експлуатаційної надійності

5.8 Перевіряння роботи у холодній та вологій атмосфері

5.9 Випробовування на корозійну стійкість

5.10 Випробовування на корозійну стійкість під навантаженням

5.11 Випробовування на стійкість до вібрації (синусоїдальної)

5.12 Випробовування на стійкість до ударів

6 Маркування

7 Оцінювання відповідності

7.1 Загальні положення

7.2 Попередні типові випробовування

7.3 Заводський виробничий контроль (ЗВК)

Додаток ZA Пункти цього стандарту, які стосуються вимог Директиви Європейського Союзу щодо будівельних виробів

Бібліографія

Додаток НА Перелік національних стандартів України, згармонізованих з європейськими та міжнародними нормативними документами, на які є посилання в цьому стандарті

НАЦІОНАЛЬНИЙ ВСТУП

Цей стандарт є тотожний переклад EN 12094-12:2003 Fire fighting systems — Components for gas extinguishing systems — Part 12: Requirements and test methods for pneumatic alarm devices (Стаціонарні системи пожежогасіння. Компоненти систем газового пожежогасіння. Частина 12. Вимоги та методи випробовування пневматичних сигнальних пристроїв).

Технічний комітет, відповідальний за цей стандарт, — ТК 25 «Пожежна безпека та протипожежна техніка».

Цей стандарт містить вимоги, які відповідають чинному законодавству України.

До цього стандарту внесено такі редакційні зміни:

— для узгодження з чинними національними стандартами назву стандарту замінено на «Протипожежна техніка. Стаціонарні системи газового пожежогасіння. Компоненти систем газового пожежогасіння. Частина 12. Вимоги до пневматичних сигнальних пристроїв та методи їх випробовування»;

— замінено «цей європейський стандарт», «цей документ» на «цей стандарт»;

— структурні елементи національного стандарту «Титульний аркуш», «Передмову», «Національний вступ», «Зміст», «Терміни та визначення понять», «Бібліографічні дані» оформлено згідно з вимогами національної стандартизації України;

— хімічну формулу діоксиду вуглецю (С02) замінено назвою цієї сполуки;

— для приведення у відповідність до вимог національної стандартизації України змінено познаки одиниць фізичних величин:

До цього стандарту долучено національні пояснення та національні примітки, які викладено без­посередньо після пунктів, яких вони стосуються, та позначено іншим шрифтом, рамкою і заголовком «Національне пояснення» або «Національна примітка».

У цьому стандарті є посилання на міжнародний стандарт ISO 209-1:1989, який в Україні прийнято як національний стандарт ДСТУ ISO 209-1-2002 (ISO 209-1:1989, IDT), а також ISO 9001:2008, який в Україні прийнято як національний стандарт ДСТУ ISO 9001:2009 (ISO 9001:2008, ЮТ). Інформацію щодо європейських стандартів, які прийнято в Україні як національні, наведено у національному додатку НА.

Копії нормативних документів, на які є посилання у цьому стандарті і які не прийнято в Україні як національні, можна замовити в Головному фонді нормативних документів.

ПЕРЕДМОВА ДО EN 12094-12:2003

Цей документ (EN 12094-2:2003) розробив Технічний комітет CEN/TC 191 «Стаціонарні системи протипожежного захисту», секретаріат якого утримує Британський інститут стандартів (BSI).

Цьому європейському стандарту може бути наданий статус національного стандарту шляхом публі­кації ідентичного тексту або його схвалення не пізніше ніж у вересні 2003 року, а національні стандарти, вимоги яких суперечать цьому стандарту, повинні бути відмінені не пізніше ніж у вересні 2005 року.

Цей документ було розроблено за вказівкою, наданою європейському комітету зі стандартизації європейською комісією та європейською асоціацією вільної торгівлі, він підтримує важливі вимоги Ди­рективи (Директив) Європейського Союзу.

Зв’язок із Директивою (Директивами) Європейського Союзу описано у довідковому додатку ZA, який є невід’ємною частиною цього документа.

Ця частина EN 12094 є однією з ряду європейських стандартів, розроблених Європейським комітетом з стандартизації/Технічним комітетом ТС 191, які стосуються компонентів систем газового пожежогасіння.

До числа таких стандартів належать європейські стандарти на:

— системи газового пожежогасіння (EN 12094);

— спринклерні системи (EN 12259:1999 + А1 та EN 12845);

— системи порошкового пожежогасіння (EN 12416);

— системи захисту від вибухів (EN 26184);

— системи пінного пожежогасіння (EN 13565);

— рукавні системи (EN 671);

— системи димо- та тепловидалення (EN 12101);

— водорозпилювальні системи.

Національна примітка. В Україні чинні ДСТУ EN 12259-1:2008 Стаціонарні системи пожежогасіння. Елементи спринклерних і водорозпилювальних систем. Частина 1. Спринклери (EN 12259-1:1999, ЮТ); ДСТУ EN 12259-2:2012 Стаціонарні системи пожежо­гасіння. Елементи спринклерних і водорозпилювальних систем. Частина 2. Водозаповнені вузли керування (EN 12259-2:1999, IDT + EN 12259-2:1999/А162001 + EN 12259-2:1999/A2:2005, IDT + EN 12259-2:1999/AC:2002, IDT). ДСТУ EN 12259-4:2012 Стаціонарні систе­ми пожежогасіння. Елементи спринклерних і водорозпилювальних систем. Частина 4. Пристрої водосигнальні (EN 12259-4:2000, IDT); ДСТУ EN 12259-5:2012 Стаціонарні системи пожежогасіння. Елементи спринклерних і водорозпилювальних систем. Частина 5. Сигналізатори потоку води (EN 12259-5:2002, IDT); ДСТУ Б EN 12845:2011 Стаціонарні системи пожежогасіння. Автоматичні сприн­клерні системи. Проектування, монтування та технічне обслуговування (EN 12845:2004 + А2:2009, IDT).

Цей європейський стандарт має загальну назву «Стаціонарні системи протипожежного захисту. Компоненти систем газового пожежегасіння» і складається з таких частин:

— Частина 1: Вимоги до електричних приладів автоматичного управління і затримки та методи їх випробовувань;

— Частина 2: Вимоги до неелектричних приладів автоматичного управління і затримки та методи їх випробовувань;

— Частина 3: Вимоги до пристроїв ручного приведення до дії і вимкнення та методи їх випро­бовувань;

— Частина 4: Вимоги до збірних вентилів резервуарів високого тиску і пускачів та методи їх ви­пробовувань;

— Частина 5: Вимоги до розподільчих пристроїв високого і низького тиску, їх пускачів для систем пожежогасіння діоксидом вуглецю та методи їх випробовувань;

— Частина 6: Вимоги до неелектричних пристроїв вимикання систем пожежогасіння діоксидом вуглецю та методи їх випробовувань;

— Частина 7: Вимоги до насадків систем пожежогасіння діоксидом вуглецю та методи їх випро­бовувань;

— Частина 8: Вимоги до гнучких з’єднань систем пожежогасіння діоксидом вуглецю та методи їх випробовувань;

— Частина 9: Вимоги до спеціальних пожежних сповіщувачів та методи їх випробовувань;

— Частина 10: Вимоги до манометрів і датчиків тиску та методи їх випробовувань;

— Частина 11: Вимоги до механічних зважувальних пристроїв та методи їх випробовувань;

— Частина 12: Вимоги до пневматичних сигнальних пристроїв та методи їх випробовувань;

— Частина 13: Вимоги до обернених і зворотних клапанів та методи їх випробовувань;

— Частина 16: Вимоги до одоризаційних пристроїв систем пожежогасіння діоксидом вуглецю низького тиску та методи їх випробовувань;

— Частина 17: Трубні підвіски;

— Частина 20: Вимоги до сумісності елементів та методи їх випробовувань на сумісність.

Згідно з Внутрішніми правилами CEN/CENELEC, вимоги цього європейського стандарту повинні

виконувати національні органи зі стандартизації таких держав: Австрія, Бельгія, Чеська Республіка, Данія, Фінляндія, Франція, Німеччина, Греція, Угорщина, Ісландія, Ірландія, Італія, Люксембург, Мальта, Нідерланди, Норвегія, Португалія, Словаччина, Іспанія, Швеція, Швейцарія та Об’єднане Королівство.

ВСТУП

Під час розробляння цього стандарту було передбачено, що виконання його положень буде дові­рене особам, які мають належні кваліфікацію і досвід.

Усі значення тиску у цьому стандарті наводять як значення надлишкового тиску у барах, якщо не зазначено інше.

Примітка. 1 бар = 105 Н • м^-2 = 100 кПа.

НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ

ПРОТИПОЖЕЖНА ТЕХНІКА
СТАЦІОНАРНІ СИСТЕМИ ГАЗОВОГО ПОЖЕЖОГАСІННЯ
КОМПОНЕНТИ СИСТЕМ ГАЗОВОГО ПОЖЕЖОГАСІННЯ
Частина 12. Вимоги до пневматичних сигнальних пристроїв та методи їх випробувань

ПРОТИВОПОЖАРНАЯ ТЕХНИКА
СТАЦИОНАРНЫЕ СИСТЕМЫ ГАЗОВОГО ПОЖАРОТУШЕНИЯ
КОМПОНЕНТЫ СИСТЕМ ГАЗОВОГО ПОЖАРОТУШЕНИЯ
Часть 12. Требования к пневматическим сигнальным устройствам и методы их испытаний

FIRE-FIGHTING EQUIPMENT
FIXED GASEOUS FIRE EXTINGUISHING SYSTEMS
COMPONENTS FOR GASEOUS FIRE EXTINGUISHING SYSTEMS
Part 12. Requirements and test methods for pneumatic alarm devices

Чинний від 2015-01-01

1 СФЕРА ЗАСТОСУВАННЯ

Цей стандарт установлює вимоги та методи випробовування звукових сигнальних пристроїв, установлених наземно, які приводить у дію енергія стисненого газу (пневматичних сигнальних при­строїв), які подають попередження особам, що перебувають у зонах, захищуваних системами пожежо­гасіння об’ємним способом з використанням діоксиду вуглецю, газових вогнегасних речовин на основі інертних газів, а також газових вогнегасних речовин на основі галогеновуглеводнів.

2 НОРМАТИВНІ ПОСИЛАННЯ

До цього стандарту включено положення інших датованих і недатованих публікацій шляхом по­дання посилань на них. Ці посилання подано у відповідних місцях у тексті, а самі публікації перелічені нижче. Для датованих посилань розроблені пізніше доповнення або переглянуті версії будь-якої з цих публікацій застосовуються до цього стандарту тільки у разі включення до нього шляхом внесення зміни або перегляду. Для недатованих посилань застосовується останнє видання публікації, на яку зроблено посилання (включаючи зміни і доповнення).

EN 60068-2-6:1995 Environmental testing — Part 2: Tests — Test Fc: Vibration (sinusoidal) (IEC 60068-2-6:1995 + Corrigendum 1995)

EN 60651:1994 Sound level meters (IEC 60651:1993)

ISO 209-1 Wrought aluminium and aluminium alloys — Chemical composition and forms of products — Part 1: Chemical composition.

НАЦІОНАЛЬНЕ ПОЯСНЕННЯ

EN 60068-2-6:1995 Випробовування на стійкість до впливу чинників навколишнього середовища. Частина 2. Випробовування. Випробовування з визначення причини відмови: Випробовування на стійкість до вібрації (синусоїдальної)

EN 60651:1994 Вимірювачі рівня звукового тиску

ISO 209-1 Деформований алюміній та сплави алюмінію. Хімічний склад і форми виробів. Части­на 1. Хімічний склад.