ДСТУ ISO 5667-15:2007 Якість води. Відбирання проб. Частина 15. Настанови щодо зберігання та поводження з пробами мулу і осадів (ISO 5667-15:1999, IDT)

НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ

Якість води
ВІДБИРАННЯ ПРОБ
Частина 15. Настанови щодо зберігання та поводження з пробами мулу і осадів

(ISO 5667-15:1999, IDT)
ДСТУ ISO 5667-15:2007

Київ
ДЕРЖСПОЖИВСТАНДАРТ УКРАЇНИ
2011

ПЕРЕДМОВА

1 ВНЕСЕНО: Український науково-дослідний інститут екологічних проблем Міністерства охорони навколишнього природного середовища України

ПЕРЕКЛАД І НАУКОВО-ТЕХНІЧНЕ РЕДАГУВАННЯ: Н. Горбань, канд. біол. наук (науковий керівник); С. Мацнж; І. Ул’янова; Н. Ревякіна

2 НАДАНО ЧИННОСТІ: наказ Держспоживстандарту України від 4 грудня 2007 р. № 344 з 2009-07-01

3 Національний стандарт відповідає ISO 5667-15:1999 Water quality - Sampling - Part 15: Guidance on preservation and handling of sludge and sediment samples (Якість води. Відбирання проб. Частина 15. Настанови щодо зберігання та поводження з пробами мулу й осадів)

Ступінь відповідності - ідентичний (IDT)

Переклад з англійської (en)

4 УВЕДЕНО ВПЕРШЕ

ЗМІСТ

Національний вступ

1 Сфера застосування

2 Нормативні посилання

3 Зберігання, консервування та поводження з пробами

3.1 Загальні положення

3.2 Хімічне дослідження

3.3 Фізичне дослідження

3.4 Біологічне дослідження

3.5 Можливі застороги

3.6 Поводження з пробами

3.7 Консервування проб

3.8 Зберігання проб

4 Реєстрування проб і забезпечення якості

Додаток А Бібліографія

НАЦІОНАЛЬНИЙ ВСТУП

Цей стандарт є тотожний переклад ISO 5667-15:1999 Water quality - Sampling - Part 15: Guidance on preservation and handling of sludge and sediment samples (Якість води. Відбирання проб. Частина 15. Настанови щодо зберігання та поводження з пробами мулу й осадів).

Технічний комітет, відповідальний за цей стандарт, - ТК 82 «Охорона навколишнього природного

середовища та раціональне використовування ресурсів України».

Стандарт містить вимоги, які відповідають чинному законодавству України.

До стандарту внесено такі редакційні зміни:

— назву ISO «Якість води. Відбір проб. Частина 15. Настанови щодо збереження проб шламу та осадів і поводження з ними» замінено на «Якість води. Відбирання проб. Частина 15. Настанови щодо зберігання та поводження з пробами мулу й осадів» згідно з ДСТУ 1.7;

— структурні елементи стандарту: «Титульний аркуш», «Передмова», «Національний вступ», першу сторінку, «Терміни та визначення понять» і «Бібліографічні дані» - оформлено згідно з вимогами національної стандартизації України;

— вилучено попередній довідковий матеріал «Передмова» до ISO 5667-15:1999 згідно з 4.2 ДСТУ 1.7;

— слова «Цей міжнародний стандарт» та «Ця частина ISO 5667» замінено на «Цей стандарт»;

— замінено познаки одиниць вимірів згідно із серією стандартів ДСТУ 3651-97;

— у розділі 2 наведено «Національне пояснення», виділене в тексті рамкою;

— у розділі 4 наведено «Національну примітку», виділену в тексті рамкою.

ISO 5667-3:1994, на який є посилання в цьому стандарті, прийнято в Україні як національний стандарт ДСТУ ISO 5667-3-2001 Якість води. Відбирання проб. Частина 3. Настанови щодо зберігання та поводження з пробами (ISO 5667-3:1994, IDT).

Копії нормативних документів, на які є посилання в цьому стандарті, можна замовити в Головну фонді нормативних документів.

НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ

ЯКІСТЬ ВОДИ
ВІДБИРАННЯ ПРОБ
Частина 15. Настанови щодо зберігання та поводження з пробами мулу і осадів

КАЧЕСТВО ВОДЫ
ОТБОР ПРОБ
Часть 15. Руководство по хранению и обращению с пробами ила и осадков

WATER QUALITY
SAMPLING
Part 15. Guidance on preservation and handling of sludge and sediment samples

Чинний від 2009-07-01

1 СФЕРА ЗАСТОСУВАННЯ

Цей стандарт установлює вимоги щодо процедур зберігання та поводження з мулами стічних вод і водопровідних споруд, завислими речовинами й осадами солоної та прісної води для подальшого аналізування.

2 НОРМАТИВНІ ПОСИЛАННЯ

У наведеному нижче нормативному документі зазначено положення, які через посилання в цьому тексті становлять положення цього стандарту. Для датованого посилання пізніші зміни до нього або його перегляд не застосовують. Однак учасникам угод, базованих на цьому стандарті, рекомендовано застосовувати останнє видання наведеного нормативного документа. Для недатованого посилання застосовують останнє видання нормативного документа. Члени ІЕС та ISO впорядковують каталоги чинних міжнародних стандартів.

ISO 5667-3:1994 Water quality- Sampling - Part 3: Guidance on the preservation and handling of samples.

НАЦІОНАЛЬНЕ ПОЯСНЕННЯ

ISO 5667-3:1994 Якість води. Відбирання проб. Частина 3. Настанови щодо зберігання та поводження з пробами.

3 ЗБЕРІГАННЯ, КОНСЕРВУВАННЯ ТА ПОВОДЖЕННЯ З ПРОБАМИ

3.1 Загальні положення

Зберігання починають після відбирання проби. Усі методи зберігання можуть впливати на пробу деякою мірою, і вибір способів зберігання залежить головним чином від мети відбирання проби. Важливо, щоб способи консервування та зберігання проби не впливали на її якість і не затінювали результати вимірювання.

Проби мулу й осадів стають об’єктом хімічних, фізичних і біологічних змін з моменту їхнього відбирання. Якщо потрібно настанови щодо використання способів відбирання проб, їх наведено в ISO 5667-12 та ISO 5667-13. Поводження з пробами, їхнє консервування та зберігання має мінімізувати будь-які зміни в складі проб уповільнюванням хімічної та/чи біологічної активності й запобіганням забрудненню. Для репрезентативного оцінювання мулу й осадів часто необхідно особливі способи зберігання, тому що з відібраними пробами можна виконувати ряд хімічних, фізичних та біологічних досліджувань.

Немає єдиного придатного методу зберігання для всіх складових проби. Мета програми відбирання проб та вид аналітичного методу визначають процедури поводження з пробами або способи зберігання.

3.2 Хімічне дослідження

Цим видом дослідження можна визначити природу та кількість речовин, які абсорбуються чи адсорбуються мулом та осадами. Розподілення хімікатів між твердою і водною фазами обумовлено кількома чинниками, такими як розмір частинок, кількість органічної речовини, рН, редокс-потенціал або солоність. Дослідження цих характеристик може бути метою відбирання проб, у зв’язку з чим зберігання проб потребує аналітичних методів, використання яких треба враховувати (див. таблицю 1). Настанови, надані в цьому стандарті, стосуються визначення компонентів окремих фаз мулу чи осадів, якщо їх не визначено в інший спосіб. Зберігання проб швидким заморожуванням може спричинити мобілізацію забруднювальних речовин через кліткове руйнування, тоді як у нестабілізованих пробах може продовжуватися мікробіальне змінювання нормованих забруднювальних речовин. Крім біологічного розкладання органічних речовин, причиною втрати летких складових проби під час поводження з ними є леткість.

Безкисневі проби потребують відповідного способу зберігання, такого як унеможливлення доступу кисню впродовж поводження з пробами. За відсутності рефрижератора під час відбирання проб рідкого мулу, особливо в країнах із високою температурою навколишнього середовища, зберігання проб для визначення сульфідів можна забезпечити підвищенням рН вище ніж 10,5. Аналізування треба виконувати якнайшвидше після відбирання проб. Висушування, заморожування та заморожування-висушування безкисневих проб після зв’язування компонентів, наприклад важких металів, роблять дослідження окремих компонентів зв’язаних форм фактично неможливим.

3.3 Фізичне дослідження

Цим типом дослідження визначають структуру, ступінь щільності та, для осадів, пошарове формування. Зміни осадів виробничих вод є очевидними, якщо спостерігають швидкий дренаж води крізь пори. Треба оцінити, наскільки важливою для досягнення мети дослідження є цілісність мулу чи осаду, тому що це може вплинути на спосіб зберігання проб та поводження з ними. Загалом треба мінімізувати будь-яке порушення проб. Якщо важливою є цілісність проби, то впродовж транспортування треба забезпечити умови відсутності коливань та вібрацій; швидке заморожування мулу й осадів має бути відповідним.

3.4 Біологічне дослідження

Біологічне вивчення охоплює токсикологічне, екотоксикологічне та екологічне дослідження. Ті самі чинники, що стосуються хімічного дослідження, можуть змінити біологічну доступність і токсичність сполук. Хімічні речовини можуть піддаватися біологічному розкладанню, леткості, окиснюванню або фотолізу впродовж зберігання. Тому цим процесам треба приділяти постійну увагу, а умови зберігання потребують запобігання таким змінам. Проте оцінювання забруднення мулу внаслідок лабораторного біологічного випробовування потребує різних способів зберігання порівняно з екологічним або мікробіологічним дослідженням. Екологічне дослідження зазвичай охоплює класифікування видів і рахування кількості представників флори та/або фауни, наявних на/та в зафіксованому мулі чи осадах. З іншого боку, мікробіальна активність також може бути потрібного для характеристики проб і визначатися лише без фіксування. Зміна вмісту нітратів, нітритів й амонію, зниження біохімічного споживання кисню або перетворення сульфатів у сульфіди може бути наслідком мікробіальної активності.

Для зменшення будь-яких змін унаслідок мікробіальної активності проби треба зберігати до аналізування якомога більше охолодженими, без заморожування. Для бактеріологічного дослідження треба використовувати стерильні скляні контейнери. Контейнери повинні витримувати температуру стерилізації 175 °С упродовж однієї години та не продукувати чи виділяти за цієї температури будь-яких хімічних речовин, які впливатимуть на біологічну активність. Можна використовувати комерційно доступні пластмасові контейнери, якщо їх перевірено на відсутність чинників, які заважають аналізуванню. Часто необхідним є обробляння проб, вибирання оптимальних методів його залежить від мети досліджувань.

БІБЛІОГРАФІЯ

1 ISO 5667-12:1995 Guidance on sampling of bottom sediments (Настанови щодо відбирання проб донних відкладів).

2 ISO 5667-13:1997 Guidance on sampling of sewage, waterworks and related sludges (Настанови щодо відбирання проб стічних вод, водопровідних та аналогічних осадів).

3 ISO 5667-14:1998 Water quality - Sampling - Part 14: Guidance on quality assurance of environmental water sampling and handing (Якість води. Відбирання проб. Частина 14. Настанови щодо забезпечення якості відбирання проб різних категорій вод та поводження з пробами).

4 ISO 5667-16:1998 Guidance on biotesting of sampling (Настанови щодо біотестування проб).

5 ISO 11048:1995 Soil quality - Determination of water-soluble and acid-soluble sulfate (Якість ґрунтів. Визначення водорозчинних та кислоторозчинних сульфатів).

6 ISO/TR 13530:1997 Water quality - Guide to analitical quality control for water analysis (Якість води. Настанови щодо якості аналітичного контролювання в аналізуванні води).

7 ASTM Е 1391-94 Standard guide for collection, storage, characterization and manipulation of sediments for toxicological testing, American Society for Testing and Materials, 1994, Philadelphia (Стандартні настанови щодо збирання, зберігання, характеризування та обробляння відкладів для токсикологічного випробовування, American Society for Testing and Materials, 1994, Philadelphia).

8 Carr RS, Chapman DC. Comparison of mathods for conducting marine and estuarine sediment porewater toxicity tests-Extraction, storage, and handing techniques. Arch. Environ. Contam. Toxicol., 28, 1995, pp. 69-77 (Carr RS, Chapman DC. Порівняння ме.тодів для виконання токсикологічних випробовувань відкладів морської та естуарної води зі свердловин - Техніка екстрагування, зберігання та обробляння. Arch. Environ.Contam.Toxicol., 28, 1995, с. 69-77).

9 DE Groot AJ, Zschuppe KH, Salomons W. Standartization of methods for analysis of heavy'metals in sediments. Hydrobiologia, 92, 1982, pp. 689-695 (DE Groot AJ, Zschuppe KH, Salomons W. Стандартизація методів для аналізів важких металів у відкладах. Hydrobiologia, 92, 1982, с. 689-695).

10 Dillon ТМ, Moore DW, Jarvis AS. The effects of storage temperature and time on sediment toxicity. Arch. Environ. Contam. Toxicol., 27, 1994, pp. 51-53 (Dillon TM, Moore DW, Jarvis AS. Вплив температури зберігання та часу на токсичність відкладів. Arch. Environ. Contam. Toxicol., 27, 1994, c. 51-53).

11 Environment Canada Methods for sediment characterization. Saint Lawrence Centre, Quebec, 1993,145 pp. (Environment Canada. Методи щодо характеристики відкладів. Saint Lawrence Centre, Quebec, 1993,145 c.).

12 Jafvert CT, Wolfe NL. Degradation of selected halogenated ethanes in anoxic sediment water systems. Environ. Toxicol. Chem.6, 1987, pp. 827-832 (Jafvert CT, Wolfe NL. Розкладання відібраних галогенованих етанів у безкісневих водних системах із відкладами. Environ. Toxicol. Chem. 6, 1987, с. 827-832).

13 Knezovich JP, Harrison FL. A new method for determining the concentration of volatile organic compounds in sediment interstitial water. Bull. Environ. Contam. Toxicol., 38, 1987, pp. 937-940 (Knezovich JP,-Harrison FL. Новий метод визначання концентрації летких органічних сполук у відкладах інтерстеційної води. Bull. Environ. Contam. Toxicol., 38, 1987, c. 937-940).

14 Landrum PF, Eadie DJ, Faust WR. Variation in the bioavailability of polycyclic aromatic hydrocarbons sorbed to the amphipod Diporeia (spp.) with sediment aging. Environ. Toxicol. Chem., 11, 1992, pp. 1197-1208 (Landrum PF, Eadie DJ, Faust WR. Зміна у здатності до біологічного розкладання поліциклічних ароматичних вуглеводнів, поглинутих амфіподом Diporeia (spp.) залежно від віку відкладів. Environ. Toxicol. Chem., 11, 1992, с. 1197-1208).

15 Maueg KW, Schuytema GS, F. Krawczyk D. Effects of sample storage on a copper-spiked freshwater sediment. Environ. Toxicol. Chem., 5, 1986, pp. 245-253 (Maueg KW, Schuytema GS, F. Krawczyk D. Вплив зберігання проби на відклади прісної води, які містять мідь. Environ. Toxicol. Chem., 5, 1986, с. 245-253).

16 Othoudt RA, Giesy Jp, Grzyb KR, Verbrugge DA, Hoke RA, Drake JB, Anderson D. Evaluation of the effects of storage time on the toxicity of sediments. Chemosphere, 22, 1991, pp. 801-807 (Othoudt RA, Giesy Jp, Grzyb KR, Verbrugge DA, Hoke RA, Drake JB, Anderson D. Оцінювання впливу часу зберігання на токсичність відкладів. Chemosphere, 22, 1991, pp. 801-807).

17 Stemmer BL, Burton Jr, GA, Leibfritz-Frederick S. Effect of sediment test variables on selenium toxicity to Daphnia magna. Environ. Toxicol. Chem., 9,1990, pp. 331-389 (Stemmer BL, Burton Jt, GA, Leibfritz-Frederick S. Вплив випробовувальних змінних відкладу на токсичність селену для Daphnia magna. Environ. Toxicol. Chem., 9, 1990, c. 381-389).