МР В.2.7-37641918-885:2017 Методичні рекомендації щодо забезпечення надійності конструкцій жорсткого дорожнього одягу при використанні високоміцного цементобетону

Державне агентство автомобільних доріг України
(Укравтодор)

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
щодо забезпечення надійності конструкцій жорсткого дорожнього одягу при використанні
високоміцного цементобетону

МР В.2.7 - 37641918-885:2017

Київ
2017

ЗМІСТ

ВСТУП

1 Сфера застосування

2 Нормативні посилання

3 Терміни та визначення понять

4 Познаки

5 Загальні положення

6 Матеріали для цементобетону

6.1 Цемент та добавки

6.2 Щебінь

6.3 Пісок

6.4 Вода

7 Класифікація високоміцних цементобетонів

7.1 Високоміцний цементобетон з волокнистим заповнювачем

7.2 Високоміцний важкий цементобетон

8 Основні положення вибору вихідних матеріалів для цементобетонів

9 Вимоги до виробництва, укладання та забезпечення якості цементобетону

9.1 Замішування цементобетонної суміші

9.2 Додавання пластифікатора

9.3 Укладання цементобетонної суміші

9.4 Контроль властивостей цементобетону

9.5 Подача високоміцного цементобетону

9.6 Вібрування цементобетонної суміші

9.7 Час тужавіння цементобетонної cуміші

9.8 Догляд за свіжоукладеним цементобетонним покриттям

9.9 План забезпечення якості цементобетонну

10 Методика підбору складу цементобетонної суміші

Додаток А (довідковий) Номограма конструктивних рішень дорожнього одягу з покриттям із високоміцного цементобетону

Додаток Б (довідковий) Оцінка надійності конструкції дорожнього одягу жорсткого типу з урахуванням неоднорідності параметрів впливу

Додаток В (довідковий) Приклад розрахунку

Додаток Г (довідковий) Бібліографія

ВСТУП

Зростання вантажопідйомності і швидкості руху автомобілів вимагає безперервного розвитку дорожньої мережі, вдосконалення конструкцій дорожнього одягу. Невідповідність стану автомобільної дороги вимогам транспортного потоку призводить до зростання кількості дорожньо – транспортних пригод, знижує швидкість руху, збільшує знос автомобілів і витрати на їх ремонт, підвищує витрату палива. Частковим рішенням цієї проблеми може стати використання жорсткого дорожнього одягу.

Методичні рекомендації розроблені на основі узагальнення досвіду експлуатації конструкцій жорстких дорожніх одягів автомобільних доріг при використанні високоміцного цементобетону, аналізу проведених експериментальних досліджень та містить вимоги, необхідні при проектуванні, конструюванні та розрахунку конструкцій жорстких дорожніх одягів автомобільних доріг при використанні високоміцного цементобетону, зокрема вимоги до будівельних матеріалів, що застосовуються.

Методичні рекомендації розроблені під керівництвом д.т.н., професора І. П. Гамеляка.

Відповідальний виконавець – н. с. А. М. Дмитриченко, виконавець – н. с. Т. І. Коваль.

 1 СФЕРА ЗАСТОСУВАННЯ

1.1 Ці методичні рекомендації призначені для застосування з метою забезпечення надійності конструкцій жорстких дорожніх одягів автомобільних доріг загального користування при використанні високоміцного цементобетону.

1.2 Використання високоміцних бетонів забезпечує зменшення коефіцієнтів варіації розрахункових характеристик.

1.3 Сфера застосування методичних рекомендацій поширюється на будь-які жорсткі дорожні одяги автомобільних доріг загального користування при використанні високоміцного цементобетону.

1.4 Ці методичні рекомендації призначені для організацій та спеціалістів, що здійснюють проектування та розрахунок жорстких дорожніх одягів автомобільних доріг України. Методичні рекомендації можуть бути використані також науковими установами та вищими навчальними закладами для наукових досліджень.

1.5 Дані методичні рекомендації можуть застосовувати суб’єкти господарювання незалежно від форм власності і підпорядкованості, що здійснюють проектування, нове будівництво, реконструкцію і капітальний ремонт автомобільних доріг загального користування.

 2 НОРМАТИВНІ ПОСИЛАННЯ

У цих методичних рекомендаціях наведено посилання на такі національні стандарти:

ДСТУ-Н Б В.2.3-36:2016 Настанова з влаштування жорстких дорожніх одягів

ДСТУ Б В.2.7-32-95 Будівельні матеріали. Пісок щільний природний для будівельних матеріалів, виробів, конструкцій і робіт. Технічні умови

ДСТУ Б В.2.7-43-96 Будівельні матеріали. Бетони важкі. Технічні вимоги

ДСТУ Б В.2.7-46:2010 Будівельні матеріали. Цементи загальнобудівельного призначення. Технічні умови

ДСТУ Б В.2.7-47-96 (ГОСТ 10060.0-95) Будівельні матеріали. Бетони. Методи визначення морозостiйкостi. Загальні вимоги

ДСТУ Б В.2.7-71-98 (ГОСТ 8269.0-97) Будівельні матеріали. Щебінь і гравій із щільних гірських порід і відходів промислового виробництва для будівельних робіт. Методи фізико-механічних випробувань

ТУ Б В.2.7-75-98 Будівельні матеріали. Щебінь і гравій щільні природні для будівельних матеріалів, виробів, конструкцій і робіт. Технічні умови

ДСТУ Б В.2.7-128:2006 Будівельні матеріали. Добавки активні мінеральні та добавки-наповнювачі до цементу. Технічні умови

ДСТУ Б В.2.7-171:2008 Будівельні матеріали. Добавки для бетонів і будівельних розчинів. Загальні технічні умови (EN 934-2:2008, NEQ)

ДСТУ-Н Б В.2.7-175:2008 Настанова щодо застосування хімічних добавок у бетонах і будівельних розчинах

ДСТУ Б В.2.7-176:2008 Будівельні матеріали. Суміші бетонні та бетон. Загальні технічні умови (EN 206-1:2000, NEQ)

ДСТУ Б В.2.7-185:2009 Будівельні матеріали. Цементи. Методи визначення нормальної густоти, строків тужавлення та рівномірності зміни об’єму

ДСТУ Б В.2.7-186:2009 Будівельні матеріали. Цементи. Метод визначення водовідділення

ДСТУ Б В.2.7-187:2009 Будівельні матеріали. Цементи. Методи визначення міцності на згин і стиск

ДСТУ Б В.2.7-188:2009 Будівельні матеріали. Цементи. Методи визначення тонкості помелу

ДСТУ Б В.2.7-210:2010 Пісок із відсівів дроблення вивержених гірських порід для будівельних робіт

ДСТУ Б В.2.7-212:2009 Будівельні матеріали. Бетони. Методи визначення стираності

ДСТУ Б В.2.7-214:2009 Будівельні матеріали. Бетони. Методи визначення міцності за контрольними зразками

ДСТУ Б В.2.7-215:2009 Будівельні матеріали. Бетони. Правила підбору складу

ТУ Б В.2.7-217:2009 Будівельні матеріали. Бетони. Методи визначення призмової міцності, модуля пружності і коефіцієнта Пуассона

ДСТУ Б В.2.7-273 ДСТУ Б В.2.7-273:2011 Вода для бетонів і розчинів. Технічні умови (ГОСТ 23732-79, MOD)

ДСТУ Б EN 197-1:2015 Цемент. Частина 1. Склад, технічні умови та критерії відповідності для звичайних цементів (EN 197-1:2011, IDT)

ДСТУ Б EN 197-2:2016 Цемент. Частина 2. Оцінка відповідності (EN 197-2:2014, IDT)

ДСТУ Б EN 451-1:2015 Метод випробування золи винесення. Частина 1. Визначення вмісту вільного кальцію оксиду (EN 451-1:2003, IDT)

ДСТУ Б EN 933-9:2015 Методи випробувань геометричних характеристик заповнювачів. Частина 9. Оцінювання тонких фракцій. Метод з використанням метиленового синього (EN 933-9:2009 + A1:2013, IDT), затверджені наказом Мінрегіону від 30.12.2015 р. 355

ДСТУ Б EN 13639:2015 Визначення загального вмісту органічного вуглецю у вапняку (EN 13639:2002, IDT + EN 13639:2002/АС:2004, IDT)

ДСТУ Б EN 451-1:2015 Метод випробування золи винесення. Частина 1. Визначення вмісту вільного кальцію оксиду (EN 451-1:2003, IDT)

ДСТУ Б EN 196-2:2015 Методи випробовування цементу. Частина 2. Хімічне аналізування цементу (EN 196-2:2013, IDT)

ДСТУ Б EN 196-3:2015 Методи випробування цементу. Частина 3. Визначення строків тужавлення та рівномірності зміни об’єму (EN 196-3:2005+А1:2008, IDT)

ДСТУ Б EN 196-5:2015 Методи випробування цементу. Частина 5. Визначення пуцоланічних властивостей пуцоланового цементу (EN 196-5:2011, IDT)

ДСТУ Б EN 196-6:2015 Методи випробування цементу. Частина 6. Визначення тонкості помелу (EN 196-6:2010, IDT)

ДСТУ Б EN 196-8:2015 Методи випробування цементу. Частина 8. Теплота гідратації. Метод розчинення (EN 196-8:2010, IDT)

ДСТУ Б EN 196-9:2015 Методи випробування цементу. Частина 9. Теплота гідратації. Напівдіабатичний метод (EN 196-9:2010, IDT)

ДСТУ Б EN 933-9:2015 Методи випробувань геометричних характеристик заповнювачів. Частина 9. Оцінювання тонких фракцій. Метод з використанням метиленового синього (EN 933-9:2009 + A1:2013, IDT)

Примітка. Чинність стандартів, на які є посилання у цих методичних рекомендаціях, перевіряють згідно з офіційними виданнями національного органу стандартизації та Укравтодору.

Якщо стандарт, на який є посилання, замінено новим або до нього внесено зміни, треба застосувати новий стандарт, охоплюючи всі внесені зміни до нього.