ДСТУ ISO 15796:2009 Аналіз газів. Визначення та коригування систематичних похибок (ISO 15796:2005, IDT)

НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ

ДСТУ ISO 15796:2009

АНАЛІЗ ГАЗІВ

Визначення та коригування систематичних похибок
(ISO 15796:2005, IDT)

 
     
Не є офіційним виданням.
Офіційне видання розповсюджує національний орган стандартизації
(ДП «УкрНДНЦ» http://uas.gov.ua)

ПЕРЕДМОВА

1 ВНЕСЕНО: ДП «Укрметртестстандарт»

ПЕРЕКЛАД І НАУКОВО-ТЕХНІЧНЕ РЕДАГУВАННЯ: Т. Забродська; Т. Макарчук; М. Рожнов, канд. хім. наук (науковий керівник); І. Шереметьев

2 НАДАНО ЧИННОСТІ: наказ Держспоживстандарту України від 29 липня 2009 р. № 274 з 2011-01-01

3 Національний стандарт відповідає ISO 15796:2005 Gas analysis — Investigation and treatment of analytical bias (Аналіз газів. Визначання та коригування систематичних похибок)

Ступінь відповідності — ідентичний (IDT)

Переклад з англійської (en)

4 УВЕДЕНО ВПЕРШЕ

ЗМІСТ

Національний вступ

Вступ до ISO 15796

1 Сфера застосування

2 Терміни та визначення понять

3 Познаки

4 Систематичні похибки, спричинені дрейфом вимірювального приладу

4.1 Основні положення

4.2 Контроль стабільності

4.3 Коригування дрейфу

5 Систематична похибка, спричинена впливом складу проби

5.1 Основні положення

5.2 Опрацювання систематичної похибки для конкретних випадків

5.3 Опрацювання систематичної похибки для розширеного діапазону вимірювання

6 Обробляння впливу матриць

Додаток А Критичні значення для критерію виявляння відхилів

Додаток В Невизначеність результатів

Бібліографія

Додаток НА Перелік національних стандартів України, згармонізованих із міжнародними стандартами, на які є посилання в цьому стандарті

НАЦІОНАЛЬНИЙ ВСТУП

Цей стандарт є тотожний переклад ISO 15796:2005 Gas analysis — Investigation and treatment of analytical bias (Аналіз газів. Визначання та коригування систематичних похибок)

Технічний комітет, відповідальний за цей стандарт, — ТК 122 «Аналіз газів, рідких і твердих речовин».

Стандарт містить вимоги, які відповідають чинному законодавству України.

До стандарту внесено такі редакційні зміни:

— слова «цей міжнародний стандарт» замінено на «цей стандарт»;

— структурні елементи цього стандарту: «Титульний аркуш», «Передмову», «Національний вступ», першу сторінку та «Бібліографічні дані» — оформлено згідно з вимогами національної стандартизації України;

— у розділі 2 «Нормативні посилання» наведено «Національне пояснення», виділене в тексті рамкою;

— вилучено «Передмову» до міжнародного стандарту;

— для зручності користування термін «систематичний відхил» у тексті вжито як «систематична похибка» відповідно до визначення 2.1;

виправлено редакційну помилку оригіналу у формулах (28), (30), (31) та (32), а саме u²(δ₁) та u²(δ₂) виправлено на u²((δ₁)) + u²((δ₂)), відповідно.

У цьому стандарті є посилання на ISO 8258, ISO 6143 та ISO 5725-3, які впроваджено в Україні як національні та міждержавний стандарт, відповідно. їхній перелік наведено в додатку НА.

Решту стандартів, на які є посилання в цьому стандарті, в Україні не впроваджено і чинних документів замість них немає. Копії нормативних документів, на які є посилання в цьому стандарті, можна отримати в Головному фонді нормативних документів.

ВСТУП ДО ISO 15796

Простежність — це один із ключових складників забезпечення якості результатів під час аналізування газів. У загальному випадку її зумовлено наявністю неперервного ланцюга звірянь, що дає змогу пов’язати результат аналізування з визнаним еталоном. Тобто це означає, що результат аналізування вважають простежним, якщо в результаті цих порівнянь доведуть, що він є вільним від суттєвої, порівняно із зазначеною, невизначеності результату.

Здебільшого, простежність доводять не для окремого аналітичного результату, а для окремої аналітичної методики із зазначеними діапазонами концентрації визначуваної речовини та складом матриці. Аналітичну методику вважають простежною, якщо доведено, що вона є вільною від значущої систематичної похибки, або якщо значущу систематичну похибку скориговано за допомогою вимірювання на репрезентативних пробах із відомим простежним складом. Ними можуть бути проби відповідних еталонних газових сумішей. Можна також аналізувати інші репрезентативні проби, подібні тим, які застосовують з визнаними методиками виконання вимірювання.

Цей стандарт визначає основні методи, що демонструють або встановлюють простежність методик аналізування із застосуванням еталонних газових сумішей або арбітражних методик виконання вимірювання, реалізуючи принципи, що їх викладено в ISO 14111 [1] та ISO 14167 [2], та враховуючи принципи GUM [3] «Настанови із вираження невизначеності у вимірюваннях».

У цьому стандарті термін «концентрація» використовують для двох різних цілей:

— як загальний термін для величин, виміряних під час аналізування складу газової суміші, замість терміна «вміст» (див. ISO 7504 [4]);

— як замінник будь-якої певної величини, виміряної під час аналізування складу газової суміші, такої як масова концентрація або молярна частка визначуваної речовини (див. ISO 7504 [4]).

НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ

АНАЛІЗ ГАЗІВ
Визначення та коригування систематичних похибок

АНАЛИЗ ГАЗОВ
Определение и корректировка систематических погрешностей

GAS ANALYSIS
Investigation and treatment of analytical bias

Чинний від 2011-01-01

1 СФЕРА ЗАСТОСУВАННЯ

Цей стандарт установлює загальні методи визначання та коригування систематичних похибок аналітичних методик аналізування газів, які використовують із застосовуванням еталонних газових сумішей або еталонних аналітичних методик, а також методи оцінювання невизначеності коригування.

Основними джерелами (та параметрами, що мають вплив) систематичної похибки аналітичної методики є дрейф вимірювального приладу (у часі) та вплив складу матриці. Більш того, систематична похибка зазвичай змінюється залежно від концентрації визначуваної речовини. Цей стандарт установлює протоколи для:

— установлювання та коригування дрейфу в аналітичній системі з обмеженою стабільністю;

— визначання та опрацювання систематичної похибки у стабільній аналітичній системі під час аналізування проб з певним діапазоном складників. Ці рекомендації можна використовувати під час розробляння та валідації методів окремо або послідовно.

Цей стандарт визначає дві методики, що їх застосовують для визначання систематичних впливів:

a) виявляння характеру спостережуваних відхилів та коригування їхнього впливу;

b) усереднення цього впливу та збільшення невизначеності.

Зазвичай перша методика дає змогу отримати меншу невизначеність, але за рахунок більших зусиль.

Для зручності користувача в цьому стандарті наведено методи, які застосовують до аналізування складу, тобто для методики вимірювання концентрації певної визначуваної речовини в газовій суміші. Проте їх в однаковій мірі можна застосувати до вимірювання фізико-хімічних властивостей газу або газової суміші, подібного до аналізування газів, і в таких випадках ці методи можна використовувати безпосередньо відповідно до цього стандарту.

2 ТЕРМІНИ ТА ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТЬ

У цьому стандарті вжито такі терміни та їхні визначення:

2.1 систематичний відхил (bias)

Оцінка систематичної похибки

Примітка. Оскільки справжнє значення вимірюваних величин не може бути точно відомим, систематичні похибки також не можуть бути встановлені точно, проте їх можна оцінити із застосовуванням еталонів

2.2 коригування (correction)

Процедура, за якою невиправлений результат вимірювання коригують для того, щоб компенсувати систематичну похибку

Примітка 1. Оскільки систематичні похибки не можна встановити точно, коригування ніколи не може бути повним.

Примітка 2. У VIM [5] термін «коригування» вживають в іншому значенні.