Закон України від 23.12.2004 № 2288-IV Про поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення

Із змінами і доповненнями, внесеними
Законами України
від 16 жовтня 2012 року N 5459-VI,
від 2 березня 2015 року N 222-VIII,
від 10 листопада 2015 року N 766-VIII,
від 23 травня 2017 року N 2059-VIII
(зміни, внесені Законом України від 23 травня 2017 року N 2059-VIII,
вводяться в дію з 18 грудня 2017 року),
від 2 жовтня 2019 року N 139-IX,
від 18 листопада 2021 року N 1909-IX
(який вводиться в дію з 1 січня 2024 року)

Цей Закон регулює відносини, що виникають у процесі поводження з вибуховими матеріалами, і спрямований на охорону життя та здоров'я людини, забезпечення національної безпеки, громадського порядку та охорони довкілля.

Стаття 1. Визначення термінів

У цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:

вибухові матеріали - вибухові речовини, засоби їх ініціювання, вироби та пристрої, які містять вибухові речовини;

вибухові речовини - хімічні речовини, здатні під впливом зовнішніх дій до швидкого хімічного перетворення, що відбувається з виділенням великої кількості тепла і газоподібних продуктів;

вибухові роботи - комплекс організаційних і технічних заходів, пов'язаних з підготовкою і проведенням вибухів;

виробництво вибухових матеріалів - діяльність, пов'язана з виготовленням вибухових матеріалів, яка включає всі стадії технологічного процесу;

засоби ініціювання - вироби та пристрої, що є джерелом початкового імпульсу для здійснення вибуху;

конверсійні вибухові матеріали - вибухові матеріали військового призначення, які після відповідної переробки або без неї можуть бути використані в цивільних галузях промисловості;

пластичні вибухові матеріали - суміші однієї або кількох вибухових речовин з в'яжучим матеріалом, які в умовах нормальної кімнатної температури є м'якими або еластичними, а вибухові речовини, що входять до їх складу, при температурі 25° C мають тиск пари менше ніж 10^-4 Па;

поводження з вибуховими матеріалами - діяльність, пов'язана з розробленням, виробництвом, випробуванням, придбанням, перевезенням, зберіганням, обліком, реалізацією, знищенням вибухових матеріалів, розробленням і виготовленням обладнання, засобів механізації, пристроїв та апаратури для вибухових робіт, ввезенням, вивезенням і транзитом через територію України вибухових матеріалів, обладнання і технологій для їх виготовлення, проведенням вибухових робіт.

Стаття 2. Сфера дії Закону

Цей Закон регулює відносини, пов'язані з поводженням з вибуховими матеріалами промислового призначення.

Дія цього Закону не поширюється на відносини, пов'язані з поводженням з вибуховими матеріалами, призначеними для військового та спеціального використання.

Стаття 3. Органи, що здійснюють державне регулювання у сфері поводження з вибуховими матеріалами

Державне регулювання у сфері поводження з вибуховими матеріалами здійснюють Кабінет Міністрів України, Міністерство внутрішніх справ України, Національна поліція, центральні органи виконавчої влади, що забезпечують формування та реалізують державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, державного гірничого нагляду, державну промислову політику, інші центральні органи виконавчої влади в межах їх повноважень, визначених законом.

(стаття 3 у редакції Закону
України від 16.10.2012 р. N 5459-VI,
із змінами, внесеними згідно із
Законом України від 10.11.2015 р. N 766-VIII)

Стаття 4. Повноваження Кабінету Міністрів України у сфері поводження з вибуховими матеріалами

До повноважень Кабінету Міністрів України у сфері поводження з вибуховими матеріалами належить:

забезпечення реалізації державної політики у сфері поводження з вибуховими матеріалами;

затвердження державної цільової програми розвитку вибухової справи;

координація роботи центральних органів виконавчої влади у сфері поводження з вибуховими матеріалами;

(абзац четвертий статті 4 із змінами, внесеними
згідно із Законом України від 16.10.2012 р. N 5459-VI)

абзац п'ятий статті 4 виключено

(згідно із Законом України
від 16.10.2012 р. N 5459-VI)

участь у міжнародному співробітництві у сфері поводження з вибуховими матеріалами;

абзац сьомий частини першої статті 4 виключено

(згідно із Законом України
від 18.11.2021 р. N 1909-IX,
який вводиться в дію з 01.01.2024 р.)

виконання інших функцій, передбачених законом.

Стаття 4¹. Повноваження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах промислової безпеки, охорони праці, державного гірничого нагляду, у сфері поводження з вибуховими матеріалами

До повноважень центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах промислової безпеки, охорони праці, державного гірничого нагляду, у сфері поводження з вибуховими матеріалами, належить:

формування державної політики у сферах промислової безпеки, охорони праці, державного гірничого нагляду, у сфері поводження з вибуховими матеріалами;

затвердження переліку вибухових матеріалів, допущених до постійного виробництва та застосування;

виконання інших повноважень, визначених законами.

(Закон доповнено статтею 4¹ згідно із
Законом України від 16.10.2012 р. N 5459-VI)

Стаття 5. Повноваження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, державного гірничого нагляду, у сфері поводження з вибуховими матеріалами

(назва статті 5 із змінами, внесеними згідно із
Законом України від 16.10.2012 р. N 5459-VI)

До повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, державного гірничого нагляду, у сфері поводження з вибуховими матеріалами належить:

(абзац перший статті 5 із змінами, внесеними
згідно із Законом України від 16.10.2012 р. N 5459-VI)

реалізація державної політики щодо промислової безпеки у сфері поводження з вибуховими матеріалами;

організація та здійснення державного нагляду за додержанням законодавства з питань безпеки робіт у сфері поводження з вибуховими матеріалами;

державний нагляд за безпечним проведенням робіт з утилізації звичайних видів боєприпасів, ракетного палива та вибухових матеріалів військового призначення;

участь у розробленні проектів нормативно-правових актів з питань поводження з вибуховими матеріалами;

абзац шостий статті 5 виключено

(згідно із Законом України
від 16.10.2012 р. N 5459-VI)

видача свідоцтв на придбання і зберігання вибухових матеріалів;

контроль за організацією навчання працівників у сфері поводження з вибуховими матеріалами та перевірка їх знань;

організація експертизи проектної документації на відповідність нормативно-правовим актам з питань забезпечення безпеки під час поводження з вибуховими матеріалами;

надання дозволів на право проведення вибухових робіт та виготовлення засобів їх механізації.

Стаття 6. Повноваження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної промислової політики

(назва статті 6 із змінами, внесеними згідно із
Законом України від 16.10.2012 р. N 5459-VI)

До повноважень центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної промислової політики у сфері поводження з вибуховими матеріалами, належить:

(абзац перший статті 6 із змінами, внесеними
згідно із Законом України від 16.10.2012 р. N 5459-VI)

формування державної політики у сфері поводження з вибуховими матеріалами;

(абзац другий статті 6 із змінами, внесеними
згідно із Законом України від 16.10.2012 р. N 5459-VI)

розроблення державних цільових програм у сфері поводження з вибуховими матеріалами;

розроблення нормативно-правових актів з питань поводження з вибуховими матеріалами;

експертиза технічної документації на розроблення і виготовлення вибухових матеріалів;

організація підготовки спеціалістів у сфері поводження з вибуховими матеріалами та їх періодичної перепідготовки.

Стаття 7. Повноваження Національної поліції у сфері поводження з вибуховими матеріалами

(назва статті 7 із змінами, внесеними згідно із
Законом України від 10.11.2015 р. N 766-VIII)

До повноважень Національної поліції у сфері поводження з вибуховими матеріалами належить:

(абзац перший статті 7 із змінами, внесеними
згідно із Законом України від 10.11.2015 р. N 766-VIII)

участь у розробленні державних цільових програм з підвищення рівня безпеки під час поводження з вибуховими матеріалами;

погодження проектів нормативно-правових актів з питань забезпечення безпеки під час поводження з вибуховими матеріалами;

видача дозволів на придбання, зберігання та перевезення вибухових матеріалів;

проведення реєстрації технічної документації, зразків ввезених на територію України та розроблених новітніх вибухових матеріалів;

контроль за додержанням установленого законодавством порядку поводження з вибуховими матеріалами з метою запобігання їх незаконному обігу і використанню;

виконання інших функцій, установлених законодавством, що регулює діяльність у сфері поводження з вибуховими матеріалами.

Стаття 8. Обмеження, що встановлюються у сфері поводження з вибуховими матеріалами

Виробництво, зберігання, перевезення, реалізація вибухових матеріалів та проведення вибухових робіт провадяться суб'єктами господарювання, які мають відповідний дозвіл або ліцензію.

На території України забороняється застосування вибухових матеріалів, виготовлених на експорт відповідно до особливих технічних умов угоди (контракту), у разі, якщо такі умови суперечать законодавству України.

Виробництво пластичних вибухових матеріалів, у тому числі вибухових матеріалів у гнучкій або еластичній листовій формі, здійснюється за умови їх обов'язкового маркування в порядку, визначеному законодавством.

Стаття 9. Виробництво вибухових матеріалів

Виробництво вибухових матеріалів промислового призначення за переліком, що визначається Кабінетом Міністрів України, здійснюється на спеціалізованих підприємствах або на стаціонарних і пересувних пунктах в умовах підприємств, що проводять вибухові роботи, на підставі ліцензії, яка видається органом виконавчої влади, визначеним Кабінетом Міністрів України відповідно до Закону України "Про ліцензування видів господарської діяльності".

(частина перша статті 9 у редакції
Закону України від 02.10.2019 р. N 139-IX)

Виробництво засобів ініціювання, які містять первинні вибухові речовини, здійснюється виключно на спеціалізованих підприємствах.

Порядок облаштування та експлуатації стаціонарних і пересувних пунктів з виробництва вибухових матеріалів установлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах промислової безпеки, охорони праці, державного гірничого нагляду.

Стаття 10. Випробування, сертифікація та допуск до постійного виробництва і застосування вибухових матеріалів, обладнання для їх виготовлення, засобів механізації, пристроїв та апаратури для вибухових робіт

Розроблені, ввезені в Україну та конверсійні вибухові матеріали, обладнання для їх виготовлення, засоби механізації, пристрої та апаратура для вибухових робіт підлягають обов'язковим випробуванням. Відповідність ввезених в Україну вибухових матеріалів установленим законодавством України вимогам підтверджується в порядку, визначеному законодавством. Порядок проведення випробувань визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах промислової безпеки, охорони праці, державного гірничого нагляду.

Складовими частинами обов'язкових випробувань є еколого-експертна оцінка документації із впровадження і використання вибухових речовин, яка здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, та державна санітарно-епідемічна експертиза вибухових матеріалів, які здійснюються відповідно до законодавства.

(частина друга статті 10 із змінами, внесеними
згідно із Законом України від 23.05.2017 р. N 2059-VIII,
який вводиться в дію з 18.12.2017 р.)

Вибухові матеріали допускаються до постійного виробництва і застосування за переліком, що затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах промислової безпеки, охорони праці, державного гірничого нагляду.

Вибухові матеріали заносяться до переліку допущених до постійного виробництва і застосування за умови їх сертифікації відповідно до законодавства.

Стаття 11. Придбання та реалізація вибухових матеріалів

Придбання вибухових матеріалів здійснюється за дозволом відповідного територіального органу Національної поліції.

(частина перша статті 11 із змінами, внесеними
згідно із Законом України від 10.11.2015 р. N 766-VIII)

Порядок видачі дозволу на придбання вибухових матеріалів визначається Міністерством внутрішніх справ України.

Строк дії дозволу на придбання вибухових матеріалів становить шість місяців з дня його видачі.

Реалізація вибухових матеріалів суб'єктами господарювання, які їх виробляють, здійснюється за наявності у відповідного суб'єкта ліцензії на виробництво вибухових матеріалів.

Суб'єкти господарювання, які проводять вибухові роботи, можуть здійснювати реалізацію надлишку або таких вибухових матеріалів, потреба у використанні яких відпала, в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах промислової безпеки, охорони праці, державного гірничого нагляду.

Стаття 12. Перевезення вибухових матеріалів

Перевезення вибухових матеріалів у межах України здійснюється згідно з вимогами Закону України "Про перевезення небезпечних вантажів" та інших нормативно-правових актів, які регулюють питання перевезення вибухових матеріалів відповідними видами транспорту.

Порядок видачі дозволу на перевезення вибухових матеріалів установлюється Міністерством внутрішніх справ України.

Стаття 13. Зберігання вибухових матеріалів

Вибухові матеріали зберігаються у спеціальних місцях, де виключається можливість несанкціонованого доступу, забезпечується їх схоронність, додержання комплексу вимог технічної безпеки, які встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах промислової безпеки, охорони праці, державного гірничого нагляду, за дозволом територіального органу Національної поліції або відокремленого підрозділу територіального органу Національної поліції, що видається за погодженням центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, державного гірничого нагляду.

(частина перша статті 13 із змінами, внесеними
згідно із Законами України від 16.10.2012 р. N 5459-VI,
від 10.11.2015 р. N 766-VIII)

Порядок видачі дозволу на зберігання вибухових матеріалів та вимоги до порядку їх зберігання встановлюються Міністерством внутрішніх справ України.

Стаття 14. Облік вибухових матеріалів

Облік вибухових матеріалів здійснюється на всіх стадіях поводження з ними в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах промислової безпеки, охорони праці, державного гірничого нагляду, за погодженням з центральним органом управління Національної поліції.

(стаття 14 із змінами, внесеними згідно із
Законом України від 10.11.2015 р. N 766-VIII)

Стаття 15. Проведення вибухових робіт

Вибухові роботи проводяться виключно суб'єктами господарювання - юридичними особами на підставі дозволу, який видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, державного гірничого нагляду, відповідно до законодавства.

(частина перша статті 15 із змінами, внесеними
згідно із Законом України від 16.10.2012 р. N 5459-VI)

Вибухові роботи проводяться відповідно до проектно-технічної документації, затвердженої в порядку, що визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах промислової безпеки, охорони праці, державного гірничого нагляду.

Суб'єкти господарювання, які є виконавцями вибухових робіт, можуть укладати договори страхування відповідальності за шкоду, заподіяну третім особам під час виконання таких робіт, за класом страхування 13, визначеним статтею 4 Закону України "Про страхування". Порядок та умови такого страхування можуть визначатися центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах промислової безпеки, охорони праці, державного гірничого нагляду, поводження з вибуховими матеріалами, за погодженням з Національним банком України.

(частина третя статті 15 у редакції
Закону України від 18.11.2021 р. N 1909-IX,
який вводиться в дію з 01.01.2024 р.)

Стаття 16. Знищення вибухових матеріалів

Вибухові матеріали знищуються суб'єктами господарювання, які мають ліцензію на виробництво вибухових речовин і матеріалів або дозвіл на проведення вибухових робіт, відповідно до вимог нормативно-технічної документації.

Порядок знищення вибухових матеріалів визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах промислової безпеки, охорони праці, державного гірничого нагляду.

Стаття 17. Ввезення, вивезення та транзит через територію України вибухових матеріалів, обладнання і технологій для їх виробництва та проведення вибухових робіт

Ввезення на територію України вибухових матеріалів, обладнання і технологій для їх виробництва та проведення вибухових робіт здійснюється відповідно до законодавства в галузі експортного контролю на підставі дозволу Національної поліції.

(частина перша статті 17 із змінами, внесеними
згідно із Законом України від 10.11.2015 р. N 766-VIII)

Забороняється ввезення, вивезення та транзит через територію України немаркованих вибухових матеріалів.

Вивезення з України та транзит через її територію вибухових матеріалів здійснюється на підставі дозволу Національної поліції.

(частина третя статті 17 із змінами, внесеними
згідно із Законом України від 10.11.2015 р. N 766-VIII)

Стаття 18. Спеціальні вимоги до працівників у сфері поводження з вибуховими матеріалами

До роботи у сфері поводження з вибуховими матеріалами допускаються працівники з відповідною кваліфікацією, які не мають протипоказань щодо стану їх здоров'я.

(частина перша статті 18 із змінами, внесеними
згідно із Законом України від 10.11.2015 р. N 766-VIII)

Керівництво роботами у сфері поводження з вибуховими матеріалами здійснюють особи, які мають базову вищу освіту. Вимоги до працівників, які здійснюють керівництво вибуховими роботами, визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах промислової безпеки, охорони праці, державного гірничого нагляду.

До проведення робіт у сфері поводження з вибуховими матеріалами допускаються особи, які мають повну загальну середню освіту і в установленому законодавством порядку здобули відповідну професійно-технічну освіту та пройшли стажування.

Стаття 19. Відповідальність за правопорушення у сфері поводження з вибуховими матеріалами

Особи, винні в порушенні законодавства у сфері поводження з вибуховими матеріалами, несуть відповідальність згідно із законами України.

Стаття 20. Міжнародні договори України у сфері поводження з вибуховими матеріалами

У разі якщо міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені цим Законом, застосовуються правила міжнародного договору України.

Стаття 21. Прикінцеві положення

1. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування.

2. Внести зміни до таких законодавчих актів України:

1) у пункті 7 статті 14 Водного кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 1995 р., N 24, ст. 189) слова "і вибухові" виключити;

2) підпункт 2 пункту 2 статті 21 втратив чинність

(у зв'язку з втратою чинності Законом України від 01.06.2000 р. N 1775-III згідно із Законом України від 02.03.2015 р. N 222-VIII)

3) у Гірничому законі України (Відомості Верховної Ради України, 1999 р., N 50, ст. 433; 2000 р., N 13, ст. 115; 2001 р., N 32, ст. 172):

статтю 10 після слів "за охороною праці" доповнити словами "та державного гірничого нагляду";

частину другу статті 21 викласти в такій редакції:

"У разі проведення вибухових робіт на гірничих підприємствах застосовуються вибухові матеріали, занесені до переліку вибухових матеріалів, допущених до постійного виробництва і застосування, що затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах промислової безпеки, охорони праці, державного гірничого нагляду";

частину першу статті 22 після слів "за охороною праці" доповнити словами "та державного гірничого нагляду".

4) підпункт 4 пункту 2 статті 21 втратив чинність з 01.01.2024 р.

(у зв'язку з втратою чинності Законом України від 07.03.96 р. N 85/96-ВР згідно із Законом України від 18.11.2021 р. N 1909-IX)

3. Кабінету Міністрів України в шестимісячний строк з дня набрання чинності цим Законом підготувати і подати на розгляд Верховної Ради України пропозиції щодо приведення законів України у відповідність із цим Законом.

Президент України	Л. КУЧМА
м. Київ 23 грудня 2004 року N 2288-IV