Порядок выплаты компенсации из государственного бюджета индивидуальным сельским застройщикам части стоимости строительства жилья и хозяйственных сооружений

МІНІСТЕРСТВО ФІНАНСІВ УКРАЇНИ
МІНІСТЕРСТВО ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ
МІНІСТЕРСТВО ІНВЕСТИЦІЙ І БУДІВНИЦТВА УКРАЇНИ

ПОРЯДОК

Порядок виплати компенсації з державного бюджету індивідуальним сільським забудовникам частини вартості будівництва житла і господарських споруд

Порядок скасовано як такий, що втратив актуальність
 та встановлює регуляторні бар'єри
(згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України
 від 10 березня 2017 року N 166-р)

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28 липня 1992 р. N 421 "Про розвиток житлового будівництва та поліпшення соціально-демографічної ситуації на селі" право на компенсацію за рахунок бюджетних коштів мають індивідуальні сільські забудовники (надалі - забудовники), які постійно працюють у сільськогосподарському виробництві, переробних і обслуговуючих галузях агропромислового комплексу або соціальній сфері села.

Цей порядок компенсації розповсюджується на забудовників, які отримали дозвіл на будівництво житла і господарських споруд та розпочали його здійснення після 12 червня 1992 року, тобто після введення в дію Закону України "Про внесення змін і доповнень до Закону Української РСР "Про пріоритетність соціального розвитку села та агропромислового комплексу в народному господарстві України", яким визначені пільги для індивідуального житлового будівництва на селі.

Забудовникам, які без використання банківського кредиту споруджують житло і господарські споруди з залученням підрядних організацій, з якими укладено контракт (договір) на будівництво, компенсується за рахунок бюджетних коштів частина кошторисної вартості будівництва (далі по тексту вважати як вартість будівництва, яка визначена в установленому Порядку), а саме:

- відрахування на соціальне страхування (37 проц. від фонду оплати праці);

- відрахування в Фонд для здійснення заходів по ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи (12 проц. від фактичних сум витрат на оплату праці);

- відрахування в Державний фонд сприяння зайнятості населення (3 проц. до фонду споживання (заробітної плати).

Зазначена компенсація не може перевищувати 300 мінімальних розмірів заробітної плати.