Методические рекомендации по разработке планов локализации и ликвидации аварий и их последствиям



ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ ДСНС
17.05.2022 № 253

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
щодо розроблення планів локалізації і ліквідації аварій та їх наслідків

І. Загальні положення

1. Методичні рекомендації розроблено з метою забезпечення виконання пункту 3 Порядку розроблення планів діяльності єдиної державної системи цивільного захисту, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 9 серпня 2017 р. № 626, і встановлюють загальні рекомендації щодо організації з розроблення, структури та впровадження планів локалізації і ліквідації аварій та їх наслідків (далі - ПЛЛА).

2. Методичні рекомендації призначені для надання допомоги суб’єктам господарювання та операторам, які відповідно до статей 20 і 130 Кодексу цивільного захисту України та статті 11 Закону України "Про об’єкти підвищеної небезпеки" у порядку реагування на надзвичайні ситуацій розробляють ПЛЛА для об’єктів підвищеної небезпеки, крім гірничих об’єктів (далі - ОПН).

II. Визначення термінів

3. У цих Методичних рекомендаціях терміни вживаються у таких значеннях:

відповідальні особи - посадові особи (працівники) ОПН, на яких відповідно до організаційно-розпорядчих актів підприємства покладено функції з організації забезпечення виконання заходів цивільного захисту;

виробництво - цех, відділення, виробнича дільниця, окрема установка або будівлі з наявністю у них джерел небезпеки;

Інші терміни та визначення у цих Методичних рекомендаціях вживаються у значеннях відповідно до Кодексу цивільного захисту України та Закону України "Про об’єкти підвищеної небезпеки".

III. Організаційні заходи, що вживаються оператором для організації роботи з розроблення ПЛЛА

4. Робота з розроблення ПЛЛА розпочинається з визначення виконавців, загального обсягу робіт щодо розробки ПЛЛА, розрахунку часу, розподілу обов’язків між виконавцями, обсягів фінансових та матеріальних засобів, необхідних для виконання роботи, уточнення їх джерел надходження.

Важливим елементом для розроблення ПЛЛА є вивчення досвіду з його розроблення на подібних ОПН та оцінка можливостей ОПН з розроблення ПЛЛА самостійно із залученням своїх спеціалістів або спеціалістів сторонніх організацій.

5. Усі питання щодо організації роботи з розроблення ПЛЛА визначаються відповідним організаційно-розпорядчим документом підприємства (наказом, розпорядженням), у якому визначаються відповідальна особа за розроблення ПЛЛА, безпосередній виконавець та співвиконавці (посадові особи), а також термін розроблення ПЛЛА з поетапним розподілом робіт.

За необхідності між підприємством, виконавцями та співвиконавцями укладаються цивільно-правові або інші угоди (договори) та необхідні дозвільні документи, опрацьовуються питання організації взаємодії з територіальними органами управління, іншими установами і організаціями, спільно з якими планується виконання заходів, або від яких передбачається залучення сил і засобів.

6. Робота з розроблення ПЛЛА має базуватися на ретельно продуманих рішеннях, обґрунтованих розрахунках, специфіці і особливості діяльності та територіального розташування ОПН.

7. Перед початком роботи виконавці вивчають ці Методичні рекомендації та розробляють загальну структуру ПЛЛА і питання, що відображаються у ньому, які обговорюються на нарадах з провідними спеціалістами підприємства.

8. Під час розроблення ПЛЛА виконавці:

ознайомлюються з технологічними процесами, що відбуваються (застосовуються) на всіх етапах виробничої діяльності ОПН;

вивчають або складають (у разі їх відсутності):

загальні технологічні схеми;

план-схему території ОПН та схему розташування виробництв у межах його території;

основні вимоги щодо можливості безаварійного зупинення технологічного обладнання або виробництв для упередження можливої аварії або недопущення її розвитку у разі виникнення аварійної ситуації на ОПН, передбачені технологічними регламентами для відповідного устаткування;

вивчають перелік та наявність:

контрольно-вимірювальних приладів (далі - КВП), систем передачі інформації про стан безпеки обладнання або установки від КВП до диспетчерів або автоматизованих систем раннього виявлення загрози виникнення надзвичайних ситуацій та оповіщення про їх виникнення;

систем автоматичного пожежного захисту та блискавкозахисту;

об’єктової (локальної або спеціальної) системи оповіщення;

наявних на ОПН сил та засобів для попередження аварійних ситуацій, локалізації і ліквідації аварій та їх наслідків або додаткових сил і засобів, що залучатимуться відповідно до угоди про аварійно-рятувальне обслуговування ОПН;

аварійно-рятувального підрозділу, пожежної та спеціальної техніки;

знайомляться з:

з результатами ідентифікації ОПН та документами, що розробляються на ОПН відповідно до Закону України "Про об’єкти підвищеної небезпеки";

розподілом обов’язків та повноважень посадових осіб підприємства, відповідальних за безпеку на ньому;

забезпеченням підприємства первинними засобами пожежогасіння;

створенням резерву пально-мастильних матеріалів, піноутворювача, підтримання запасів води в штучних пожежних водоймах;

наявністю захисних споруд цивільного захисту та порядком укриття працюючих в них працівників;

місцями безпечного можливого виводу персоналу у разі виникнення аварії (надзвичайної ситуації);

організацією взаємодії з аварійно-рятувальними службами та суміжними підприємствами, місцевими підрозділами ДСНС;

можливістю розгортання на безпечній відстані пунктів надання першої медичної допомоги і евакуації потерпілих та травмованих людей;

статистичними даними про аварії на цьому та подібних ОПН і причинами їх виникнення;

іншими технологічними документами, даними, підручниками та заходами, необхідними для розроблення ПЛЛА.

9. На підставі технічних та технологічних документів ОПН визначається стан небезпеки на ньому, наявність небезпечних установок та інших джерел небезпеки.

10. На підставі статистичної інформації про подібні ОПН та аварії, що відбулися на них, визначається перелік методик, підручників, наявних наукових досліджень тощо, необхідних для проведення розрахунків та оцінки обстановки.