Положение о гигиеничной регламентации и государственную регистрацию опасных факторов

ПОЛОЖЕННЯ
 про гігієнічну регламентацію та державну реєстрацію небезпечних факторів

Із змінами і доповненнями, внесеними
 постановами Кабінету Міністрів України
 від 15 грудня 1997 року № 1405,
від 7 травня 1998 року № 627,
від 24 червня 2022 року № 712,
від 22 березня 2024 року № 315

I. Гігієнічна регламентація небезпечних факторів

1. Небезпечний фактор - будь-який хімічний, фізичний, біологічний чинник, речовина, матеріал або продукт, що впливають або за певних умов можуть негативно впливати на здоров'я людини.

2. Гігієнічна регламентація - розроблення на підставі сучасних даних науково обґрунтованих гігієнічних (медико-санітарних) нормативів, епідеміологічних показників, протиепідемічних нормативів (далі - гігієнічні регламенти), що гарантують безпеку та (або) нешкідливість для людини небезпечних факторів у середовищі життєдіяльності людини, матеріалах та виробах, дотримання яких забезпечує оптимальні чи допустимі умови життєдіяльності.

3. Гігієнічній регламентації підлягає будь-який небезпечний фізичний, хімічний, біологічний фактор, присутній у середовищі життєдіяльності людини.

4. Гігієнічна регламентація здійснюється з метою обмеження інтенсивності або тривалості дії таких небезпечних факторів шляхом встановлення критеріїв їх допустимого впливу на здоров'я людини.

5. Гігієнічна регламентація ґрунтується на відповідній оцінці ризиків для здоров'я людини з урахуванням рекомендацій відповідних міжнародних організацій та програм, що ними реалізуються: Всесвітня організація охорони здоров'я (ВООЗ), Міжнародна організація праці (МОП), Продовольча та сільськогосподарська організація ООН (ФАО), Міжнародне агентство з атомної енергії (МАГАТЕ), Організація з економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР), Програма ООН з довкілля (ЮНЕП), а також ґрунтується на законодавстві Європейського Союзу.

6. Гігієнічні регламенти розробляються з урахуванням стандартів, інструкцій чи рекомендацій міжнародних організацій, крім випадків, коли ці стандарти, інструкції чи рекомендації є недостатніми для забезпечення належного рівня захисту здоров'я населення України, що визначається під час розроблення гігієнічного регламенту.

У разі недостатності наукових даних, необхідних для здійснення повної оцінки ризику, розробляються тимчасові гігієнічні регламенти на підставі наявної інформації, у тому числі отриманої від відповідних міжнародних організацій.

7. Проведення всіх видів випробувань, досліджень для проведення гігієнічної регламентації здійснюється відповідно до порядків, що затверджуються МОЗ.

8. Розроблення гігієнічного регламенту передбачає наявність методу визначення рівня вмісту або інтенсивності впливу небезпечного фактора.