ДСТУ EN ISO 13407:2007 Человекоцентрические процессы проектирования диалоговых систем (EN ISO 13407:1999, IDT)
НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ
ЛЮДИНОЦЕНТРИЧНІ ПРОЦЕСИ
ПРОЕКТУВАННЯ ДІАЛОГОВИХ СИСТЕМ
(EN ISO 13407:1999, IDT)
ДСТУ EN ISO 13407:2007
Не є офіційним виданням.
Офіційне видання розповсюджує національний орган стандартизації
(ДП «УкрНДНЦ» http://uas.gov.ua)
ПЕРЕДМОВА
1 ВНЕСЕНО: Технічний комітет стандартизації «Дизайн та ергономіка» (ТК 121)
ПЕРЕКЛАД І НАУКОВО-ТЕХНІЧНЕ РЕДАГУВАННЯ: А. Рубцов; В. Свірко, канд. психол. наук (науковий керівник); І. Козелецька
2 НАДАНО ЧИННОСТІ: наказ Держспоживстандарту України від 24 грудня 2007 р. № 383 з 2009-10-01
3 Національний стандарт відповідає EN ISO 13407:1999 Human-centred design processes for interactive systems (Людиноцентричні процеси проектування діалогових систем)
Ступінь відповідності — ідентичний (IDT)
Переклад з англійської (еn)
4 УВЕДЕНО ВПЕРШЕ
ЗМІСТ
Національний вступ
Вступ
1 Сфера застосування
2 Терміни та визначення понять
3 Структура цього стандарту
4 Обґрунтування вибору процесу людиноцентричного проектування
5 Принципи людиноцентричного проектування
5.1 Загальні відомості
5.2 Активне залучення користувачів і чітке розуміння вимог користувачів та вимог завдань
5.3 Прийнятний розподіл функцій між користувачами і технічними засобами
5.4 Ітеративні проектні вирішення
5.5 Комплексне проектування
6 Планування людиноцентричного процесу проектування
7 Заходи з людиноцентричного проектування
7.1 Загальні відомості
7.2 Розуміння й визначення умов використання
7.3 Визначення організаційних вимог і вимог користувачів
7.4 Вироблення проектних вирішень
7.5 Оцінювання проекту відповідно до вимог
8 Відповідність
Додаток А Настанова щодо інших релевантних стандартів
Додаток В Зразок структури звіту оцінювання прийнятності у використанні
Додаток С Зразок процедури перевірки відповідності цьому стандарту
Бібліографія
НАЦІОНАЛЬНИЙ ВСТУП
Цей стандарт є тотожний переклад EN ISO 13407:1999 Human-centred design processes for interactive systems (Людиноцентричні процеси проектування діалогових систем).
Технічний комітет, відповідальний за цей стандарт, — ТК 121 «Дизайн та ергономіка».
До стандарту внесено такі редакційні зміни:
— слова «цей міжнародний стандарт» замінено на «цей стандарт»;
— структурні елементи стандарту: «Титульний аркуш», «Передмову», «Зміст», «Національний вступ» та «Бібліографічні дані» — оформлено відповідно до вимог національної стандартизації України;
— в А.2 додатка А в поясненні до ISO 9241-11 виправлено посилання 3.3 на 2.3;
— до додатка «Бібліографія» долучено «Національне пояснення», виділене в тексті рамкою.
Міжнародні стандарти ISO 6385:1981, ISO 9241-1:1997, ISO 9241-3:1992, ISO 9241-5:1998, ISO 9241-6:1999, ISO 9241-7:1998, ISO 9241-9:1998, ISO 9241-10:1996, ISO/TR 11079, на які є посилання в цьому стандарті, прийнято в Україні як національні стандарти ДСТУ ISO 6385-99, ДСТУ ISO 9241-1:2003, ДСТУ ISO 9241-3-2001, ДСТУ ISO 9241-5:2004, ДСТУ ISO 9241-6:2004, ДСТУ ISO 9241-7:2004, ДСТУ ISO 9241-9:2004, ДСТУ ISO 9241-10-2001, ДСТУ ISO/TR 11079-2002 (ГОСТ/ТО 11079-2002) відповідно.
ВСТУП
Людиноцентричне проектування — це підхід до розроблення діалогових систем, за якого головну увагу зосереджено на прийнятності їх у використанні. Це міждисциплінарний підхід, що поєднує людський чинник, методи і знання з ергономіки. Використання людського чинника та ергономіки під час розроблення діалогових систем посилює продуктивність і ефективність, поліпшує умови праці людини й запобігає можливим несприятливим впливам на здоров'я людини, безпеку і продуктивність праці. Використання ергономіки для розроблення систем ураховує людські можливості, навики, обмеження й потреби.
Людиноцентричні системи підтримують користувачів і спонукають їх до навчання. Переваги при цьому полягають у зростанні продуктивності, поліпшенні якості праці, зменшенні експлуатаційних видатків, затрат на професійне навчання і збільшенні задоволеності працею. Незважаючи на те що важливу роль в ефективній організації і використанні процесів проектування відіграють людський чинник і знання ергономіки, більшістю інформації з цих питань володіють профільні спеціалісти. Цей стандарт ставить за мету допомогти відповідальним за управління процесами проектування обладнання і розроблення програмного забезпечення визначити й спланувати ефективну й своєчасну людиноцентричну проектну діяльність. Він доповнює наявні проектні методи і підходи.
НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ
ЛЮДИНОЦЕНТРИЧНІ ПРОЦЕСИ
ПРОЕКТУВАННЯ ДІАЛОГОВИХ СИСТЕМ
ЧЕЛОВЕКОЦЕНТРИЧЕСКИЕ ПРОЦЕССЫ
ПРОЕКТИРОВАНИЯ ДИАЛОГОВЫХ СИСТЕМ
HUMAN-CENTRED DESIGN PROCESSES
FOR INTERACTIVE SYSTEMS
Чинний від 2009-10-01
1 СФЕРА ЗАСТОСУВАННЯ
Цей стандарт є настановою з людиноцентричної проектної діяльності протягом усього життєвого циклу комп’ютерних діалогових систем. Метою цього стандарту є управління даними процесами проектування і забезпечення настановою щодо джерел інформації і стандартів з людиноцентричного підходу.
Цей стандарт розглядає компоненти апаратних засобів і програмного забезпечення діалогових систем.
Цей стандарт розглядає питання планування й управління людиноцентричним проектуванням. Він не поширюється на всі аспекти управління проектом.
Цей стандарт дає загальну характеристику людиноцентричної проектної діяльності. Він не здійснює детального аналізу методів і методик людиноцентричного проектування і не поширюється на питання безпеки праці й здоров’я.
Головними користувачами цього стандарту мають бути керівники проектів. Отже, стандарт розглядає проблеми ергономіки й людського чинника в промисловості лише для того, щоб керівники проектів змогли зрозуміти їхню значимість і важливість у процесі проектування загалом. Ці проблеми повніше висвітлюються в ISO 9241 (див. бібліографію), який доповнює цей стандарт і створений для розробників систем, фірм-замовників, покупців систем. Проте всі сторони, які беруть участь у процесі розроблення людиноцентричних систем, зокрема й кінцеві користувачі системи, можуть знайти у цьому стандарті необхідні настанови.
2 ТЕРМІНИ ТА ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТЬ
У цьому стандарті вжито такі терміни та визначення понять:
2.1 діалогова система (interactive system)
Поєднання апаратних компонентів і компонентів програмного забезпечення, які отримують вхідні дані й передають вихідні дані користувачеві для допомоги у виконанні завдання.
2.2 макет (prototype)
Репрезентація всього продукту або частини продукту або системи (хоча деякою мірою неповна), придатна для оцінювання
2.3 прийнятність у використанні (usability)
Ступінь, у якому виріб може бути використано певними користувачами для досягнення поставлених цілей з необхідною ефективністю, продуктивністю й задоволеністю у визначених умовах використання (визначення 3.1 ISO 9241-11:1998)
2.4 ефективність (effectiveness)
Точність і повнота, з якими користувачі досягають визначених цілей (визначення 3.2 ISO 9241-11:1998)
2.5 продуктивність (efficiency)
Витрачені ресурси, що стосуються точності й повноти, за допомогою яких користувачі досягають мети (визначення 3.3 ISO 9241-11:1998)
2.6 задоволеність (satisfaction)
Відсутність дискомфорту й позитивне ставлення у використанні виробу (визначення 3.1 ISO 9241-11:1998)
2.7 умови використання (context of use)
Користувачі, завдання, устатковання (апаратні засоби, програмне забезпечення й матеріали), а також фізичне й соціальне середовище, у якому використовують виріб (визначення 3.1 ISO 9241-11:1998)
2.8 користувач (user)
Людина, яка взаємодіє з системою (визначення 2.2 ISO 9241-10:1996).
Полная версия документа доступна в тарифе «ВСЕ ВКЛЮЧЕНО».