Письмо от 11.09.2013 № 8/20-251-13 Правовые основы сроков и исковой давности

МІНІСТЕРСТВО РЕГІОНАЛЬНОГО РОЗВИТКУ, БУДІВНИЦТВА ТА ЖИТЛОВО-КОМУНАЛЬНОГО ГОСПОДАРСТВА УКРАЇНИ

ЛИСТ

від 11.09.2013 р. N 8/20-251-13

Правові основи строків, термінів та позовної давності регулюються главою 19 розділу V Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).

Відповідно до статті 256 ЦК України під позовною давністю розуміється строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Статтею 257 ЦК України встановлено загальний термін позовної давності у три роки. При цьому цивільним законодавством передбачено можливість встановлення законами для окремих видів вимог спеціальної позовної давності: скороченої або більш тривалої порівняно із загальною позовною давністю (стаття 258 ЦК України). Також за домовленістю сторін позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена (стаття 259 ЦК України).

Перебіг позовної давності за зобов'язаннями з визначеним строком виконання згідно із частиною п'ятою статті 261 ЦК України починається зі спливом строку виконання.

Відносини, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їх виробниками, виконавцями і споживачами, регулюються Законом України "Про житлово-комунальні послуги" (далі - Закон). При цьому такі відносини здійснюються виключно на договірних засадах (частина перша статті 19 Закону).

Статтею 26 Закону визначено істотні умови договору між виконавцем/виробником та споживачем, до яких в тому числі належить порядок оплати за спожиті житлово-комунальні послуги. При цьому Законом не передбачено застосування спеціальної позовної давності до вимог у сфері житлово-комунальних послуг.

Таким чином, перебіг позовної давності починається з дня, наступного за граничним терміном оплати житлово-комунальних послуг, та триває три роки, якщо більший термін не встановлено за домовленістю учасників договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг.