ДСТУ ISO 6942-2001 Одежда защитная тепло- и огнестойкая. Оценка теплопроводности материалов и комбинаций материалов, подвергающихся воздействию источника теплового излучения (ISO 6942:1993, IDТ)

НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ

ОДЯГ ЗАХИСНИЙ ТЕПЛО­ТА ВОГНЕТРИВКИЙ

Оцінювання теплопровідності матеріалів та комбінацій матеріалів, що зазнають дії джерела теплового випромінювання

(ISO 6942:1993, IDТ)

ДСТУ ІSО 6942-2001

Київ

ДЕРЖСТАНДАРТ УКРАЇНИ

2002

ПЕРЕДМОВА

1 ВНЕСЕНО Українським державним науково-виробничим центром стандартизації, метрології і сертифікації (УкрЦСМ)

2 НАДАНО ЧИННОСТІ наказом Держстандарту України від 28 грудня 2001 р. № 658 з 2003-01-01

3 Стандарт відповідає міжнародному стандарту ISO 6942:1993 (Е) Clothing for protection against heat and fire — Evaluation of thermal behaviour of materials and material assemblies when exposed to a source of radiant heat (Одяг захисний тепло- та вогнетривкий. Оцінювання теплопровідності матеріалів та комбінацій матеріалів, що зазнають дії джерела теплового випромінювання)

Ступінь відповідності — ідентичний (IDТ)

Переклад з англійської (еn)

4 ВВЕДЕНО ВПЕРШЕ

5 ПЕРЕКЛАД І НАУКОВО-ТЕХНІЧНЕ РЕДАГУВАННЯ: М. Мухаровський, В. Ример, Н. Попова, Н. Ховрина, Є. Кучма

ЗМІСТ

Національний вступ

Вступ

1 Сфера застосування

2 Нормативні посилання

3 Визначення

4 Принцип

4.1 Метод «А»

4.2 Метод «В»

5 Апаратура

6 Готування випробовуваних зразків

7 Умови випробовування

7.1 Атмосферні умови під час кондиціювання

7.2 Атмосферні умови під час випробовування

7.3 Щільність теплового потоку

8 Процедура випробовування

8.1 Загальні положення

8.2 Калібрування калориметра

8.3 Калібрування джерела теплового випромінювання

8.4 Випробовування за методом «А»

8.5 Випробовування за методом «В»

9 Обробляння результатів за методом «В»

9.1 Коефіцієнт теплопередавання

9.2 Рівні теплопередавання

10 Точність методу «В»

11 Протокол випробовування

НАЦІОНАЛЬНИЙ ВСТУП

Цей стандарт є ідентичний переклад ISO 6942:1993 (Е) Clothing for protection against heat and fire — Evaluation of thermal behaviour of materials and material assemblies when exposed to a source of radiant heat (Одяг захисний тепло- та вогнетривкий. Оцінювання теплопровідності матеріалів та комбінацій матеріалів, що зазнають дії джерела теплового випромінювання).

Технічний комітет, відповідальний за цей стандарт, — ТК 135 «Безпека промислової продукції та засоби індивідуального захисту працюючих».

Переклади назв міжнародних стандартів, на які е посилання в цьому стандарті, наведено у «Національному поясненні», який в тексті обведено рамкою.

Переклад структуру стандарту не змінив, і в нього не внесено технічних змін.

До стандарту внесено такі редакційні зміни:

— вилучено попередній довідковий матеріал;

— змінено нумерацію сторінок;

— замінено слова «даний європейський стандарт» на «цей стандарт»;

— структурні елементи цього стандарту: «Обкладинку», «Передмову», «Зміст», «Національ­ний вступ» — оформлено відповідно до вимог Державної системи стандартизації України;

— англійські терміни та назви перекладено відповідно до термінології, прийнятої в Україні.

Стандарт: ISO 139:1973 (Текстиль. Стандартні атмосферні умови під час випробовування) не прийнято як державний.

Копію документів можна отримати в Національному фонді нормативних документів.

ВСТУП

Одяг для захисту від теплового випромінювання використовують в різних випадках по-різному і, відповідно, інтенсивність впливу (якій характерна щільність теплового потоку) на матеріал одягу має широкий діапазон. Цей стандарт встановлює два методи випробовування, які можна засто­совувати для усіх видів матеріалів, але, залежно від призначення матеріалу, щільність теплово­го потоку вибирають індивідуально і результати треба інтерпретувати правильно.

Працівники на промислових підприємствах або пожежники можуть протягом тривалого часу зазнавати відносно низької інтенсивності випромінювання. Тому матеріал, із якого виготовлено одяг, повинен бути перевірений невисокою щільністю теплового потоку. Під час випробовування за методом «А», він не повинен пошкоджуватися або руйнуватися, а під час випробовування за методом «В» коефіцієнт теплопередачі, що характеризує стабільний стан, повинен бути досить низький. Для різних рівнів теплопередач час має невелике значення і його можна не визначати.

З іншого боку, працівники на промислових підприємствах або пожежники можуть зазнавати впливу теплового випромінювання середньої інтенсивності протягом відносно коротких періодів часу, або впливу теплового випромінювання високої інтенсивності протягом ще більш коротких періодів часу. У останньому випадку матеріал одягу може змінитися або зруйнуватися. Тому, у цьо­му випадку, матеріали для захисного одягу треба випробовувати за середньої та високої щільності теплового потоку. В разі середньої щільності дієвого теплового потоку результати випробовування за методом «А» та коефіцієнт теплопередавання, виміряний за методом «В», будуть характери­зувати властивості матеріалу. В разі високої щільності дієвого теплового потоку визначальною характеристикою матеріалу є час, що характеризує рівень теплопередачі. У більшості таких ви­падків неможливо визначити коефіцієнт теплопередавання, тому що матеріал зазнає зміни під час випробовування і стабільного стану не можна досягнути.

НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ

ОДЯГ ЗАХИСНИЙ ТЕПЛО­ТА ВОГНЕТРИВКИЙ

Оцінювання теплопровідності матеріалів та комбінацій матеріалів, що зазнають дії джерела теплового випромінювання

ОДЕЖДА ЗАЩИТНАЯ ТЕПЛО- И ОГНЕСТОЙКАЯ

Оценка теплопроводности материалов и комбинаций материалов, подвергающихся воздействию источника теплового излучения

CLOTHING FOR PROTECTION AGAINST HEAT AND FIRE

Evaluation of thermal behaviour of materials and material assemblies when exposed to a source of radiant heat

Чинний від 2003-01-01

1 СФЕРА ЗАСТОСУВАННЯ

Цей стандарт визначає два взаємодоповнювальних методи (метод «А» та метод «В») для оцінювання поводження матеріалів та комбінацій матеріалів, використовуваних в одязі для захисту від теплового впливу.

Це випробовування виконують на одно- або багатошаровому текстильному або інших матеріалах, призначених для одягу, що захищає від нагрівання. Вони також можуть бути застосовані для готового захисного без нижніх шарів одягу.

Метод «А» служить для візуального оцінювання будь-яких змін на матеріалі після впливу теп­лового випромінювання. Метод «В» визначає захисні властивості матеріалу. Матеріали можна ви­пробовувати двома методами, або ж тільки одним з них.

Результати випробовування відповідно до цих двох методів служать для класифікування матеріалів. Під час складання висновків щодо придатності матеріалу для захисних цілей необхід­но враховувати додаткові критерії.

Поскільки випробовування проводять за кімнатної температури, результати можуть не відпо­відати поводженню матеріалів за більш високих температур навколишнього середовища, і тому лише обмежено застосовні для прогнозування властивостей захисного одягу, виготовленого з матеріалів, які підлягають випробовуванню.

2 НОРМАТИВНІ ПОСИЛАННЯ

Цей стандарт має посилання на такі стандарти, положення яких є його невідокремною час­тиною. Під час публікування зазначені видання мали силу. Всі стандарти згодом підлягають перегляду. Угоди щодо цього стандарту передбачають можливість застосовування найсучасніших ви­дань стандартів, зокрема наведеного нижче.

ISO 139:1973 Textiles — Standard atmospheres for conditioning and testing.

НАЦІОНАЛЬНЕ ПОЯСНЕННЯ

ISO 139:1973 Текстиль. Стандартні атмосферні умови під час випробовування.