ДСТУ 4107-2002 Якість води. Відбирання проб. Частина 16. Настанови щодо біотестування проб (ISO 5667-16:1998, MOD)



НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ

Якість води

ВІДБИРАННЯ ПРОБ

Частина 16. Настанови щодо біотестування проб
(ISO 5667-16:1998, MOD)

ДСТУ 4107-2002

 

 
   
 
Не є офіційним виданням.
Офіційне видання розповсюджує національний орган стандартизації
(ДП «УкрНДНЦ» http://uas.gov.ua)

ПЕРЕДМОВА

1 РОЗРОБЛЕНО ТА ВНЕСЕНО Українським науково-дослідним інститутом екологічних проблем Мінекоресурсів України

2 ЗАТВЕРДЖЕНО ТА НАДАНО ЧИННОСТІ наказом Держстандарту України від 1 липня 2002 р. № 387 з 2003-07-01

3 Стандарт відповідає ISO 5667-16:1998 Water quality - Sampling - Part 16: Guidance on biotesting of samples (Якість води. Відбирання проб. Частина 16. Настанови щодо біотестування проб)

Ступінь відповідності - модифікований (MOD)

Переклад з англійської (еn)

4 ВВЕДЕНО ВПЕРШЕ

5 РОЗРОБНИКИ: А. Крайнюкова (керівник розробки) д-р біол. наук; І. Ульянова; Т. Губар

Право власності на цей документ належить державі.
Відтворювати, тиражувати і розповсюджувати цей документ повністю чи частково
на будь-яких носіях інформації без офіційного дозволу Держспоживстандарту України заборонено.
Стосовно врегулювання прав власності звертатись до Держспоживстандарту України.

Держспоживстандарт України, 2003

ЗМІСТ

Національний вступ

Вступ

1 Сфера застосування

2 Нормативні посилання

3 Відбирання проб

4 Транспортування

5 Консервування і зберігання

6 Прилади та обладнання

7 Попереднє обробляння і готування проб

8 Обробляння проб під час випробовування

9 Загальні настанови стосовно планування випробовування

10 Спеціальні настанови щодо випробовування

11 Спеціальне біологічне аналізування

12 Оцінювання

13 Подавання результатів

14 Протокол випробовування

15 Основні принципи забезпечування якості впродовж біотестування

Додаток А Найменше неефективне розбавлення (LID)

Додаток Б Бібліографія

Додаток НА Форма протоколу відбирання проби

Додаток НБ Перелік національних відхилень та їх пояснення

НАЦІОНАЛЬНИЙ ВСТУП

Цей стандарт прийнято зі змінами ISO 5667-16:1998 Water quality - Sampling - Part 16: Guidance on biotesting of samples (Якість води. Відбирання проб. Частина 16. Настанови щодо біотестування проб).

Технічний комітет, відповідальний за цей стандарт, - ТК 82 «Охорона навколишнього природного середовища і раціональне використання ресурсів України».

Стандарт містить вимоги, які відповідають чинному законодавству.

До стандарту внесено окремі зміни, викликані конкретними вимогами його застосовування в сфері біотестування, виходячи з національних особливостей. Національні відхилення долучено безпосередньо до розділів і пунктів, яких вони стосуються та виділено в тексті рамкою із заголов­ком «Національне відхилення». Повний перелік відхилень та їх пояснення наведено в національному додатку НБ. В національному додатку НА наведено форму протоколу відбирання проб.

До стандарту внесено такі редакційні зміни:

- слова «цей міжнародний стандарт» та «ця частина ISO 5667» замінено на «цей стандарт»;

- вилучено попередній довідковий матеріал міжнародного стандарту «Передмову»;

- познаки одиниці об’єму «л» замінено на «дм³» згідно з міжнародною системою одиниць фізичних величин SI;

- визначення токсикологічних термінів, які стосуються якості води, наведено відповідно до ДСТУ 3928-99 «Охорона природи. Гідросфера. Токсикологія води. Терміни та визначення».

ISO 5667 складається із таких частин під загальною назвою «Якість води. Відбирання проб»:

Частина 1. Настанови щодо основних положень з програм відбирання проб.

Частина 2. Настанови щодо техніки відбирання проб.

Частина 3. Настанови щодо зберігання та поводження з пробами.

Частина 4. Настанови щодо відбирання проб із озер, штучних і природних водойм.

Частина 5. Настанови щодо відбирання проб питної води та води, яку використовують у харчовій промисловості.

Частина 6. Настанови щодо відбирання проб води з річок та інших водотоків.

Частина 7. Настанови щодо відбирання проб води у котельнях.

Частина 8. Настанови щодо відбирання проб вологих осадів.

Частина 9. Настанови щодо відбирання проб морських вод .

Частина 10. Настанови щодо відбирання проб стічних вод.

Частина 11. Настанови щодо відбирання проб ґрунтових вод.

Частина 12. Настанови щодо відбирання проб донних відкладів.

Частина 13. Настанови щодо відбирання проб стічної води і води, що містить мул.

Частина 14. Настанови щодо якості відбирання проб різних категорій вод та їх оброблення.

Частина 15. Настанови щодо зберігання й оброблення проб мулу і донних відкладів.

Частина 16. Настанови щодо біотестування проб.

ВСТУП

Біотестування призначено для визначання дії хімічних і фізичних чинників на тест-організми за спеціальних експериментальних умов. Взагалі, методи хімічного аналізування не придатні для визначання впливу на біологічні об’єкти. Ці впливи можуть підсилювати чи послаблювати, їх визначають реакціями організмів, наприклад, загибеллю, ростом, розмноженням, морфологічними, фізіологічними і гістологічними змінами. Пригнічувальні ефекти спричинені наявністю у воді токсичних компонентів чи іншими шкідливими впливами.

Ефекти можуть стосуватися різних рівнів, наприклад, субклітинних чи ферментативних сис­тем, організму вцілому і, нарешті, вищих організмів і спільнот.

У контексті цього стандарту токсичність означає здатність речовини впливати на організми чи біоценози внаслідок її хімічних властивостей та концентрації.

Отруйні властивості токсичної речовини можуть бути нейтралізовані захисним потенціалом біологічної системи, наприклад, метаболічною детоксикацією і виділенням. Справжня токсичність, яку вимірюють завдяки біотестуванню, є результатом взаємодії між речовиною і біосистемою.

Крім безпосереднього токсичного впливу одного чи декількох водних компонентів, на наслідки біологічного збитку може впливати спільна дія всіх шкідливих речовин, наприклад, речовин, які не є токсичні (per se), але діють на фізичні чи хімічні властивості середовища і, таким чином впливають на умови життя організмів. Це стосується, наприклад, речовин, які поглинають кисень, а також забарвлених і завислих, котрі зменшують освітленість середовища. Сюди відносять не пов’язані з речовиною впливи, такі, як погіршення чи ушкодження, викликане екстремальною температурою.

Біологічні тести охоплюють також такі, котрі вивчають вплив організмів на речовини, наприклад, мікробіологічну деградацію.

Результати біотестування поширюються, у першу чергу, на організми, використовувані для випробовування за умов, передбачених процедурою. Шкідливий вплив, який встановлено стандартними випробовуваннями, може вказувати на небезпеку для водних організмів і біоценозів. Однак результати випробування не дають змогу зробити прямих чи екстрапольовних висновків щодо можливості подібних ефектів у водному середовищі. Зокрема, це стосується систем дрібніших організмів, у яких важливі властивості і фізіологічні функції неушкоджених організмів (наприклад, захисні зовнішні покриви, механізми відновлення) відсутні чи ослаблені.

У принципі, не існує такого організму чи біоценозу, що був би придатний для випробовування всіх можливих впливів на екосистему за різними сполученнями біотичних і абіотичних чинників. Тільки деякі види («моделі») з відповідними екологічними функціями можна використовувати для випробовування.

Крім цих фундаментальних і практичних обмежень вибору тест-організмів, експериментальні проблеми з біотестування можуть також створювати випробні зразки.

Води, особливо стічні, являють складні суміші і часто містять слаборозчинні, леткі, нестійкі, забарвлені і/чи завислі речовини, іноді колоїдні частини. Складність і різнорідність об’єктів викли­кають безліч експериментальних проблем під час біотестування.

Особливі проблеми, пов’язані з нестабільністю випробного об’єкта, виникають унаслідок таких реакцій і процесів, як:

- фізичні (наприклад, фазове ділення, випадання в осад, зникнення);

- хімічні (наприклад, гідроліз, фоторозкладання, осідання); і/чи

- біологічні (наприклад, біодеградація, біотрансформація, біокумуляція).

Інші проблеми, особливо під час застосовування спектрометричних вимірів, стосуються помутніння і забарвлення.

Цей стандарт є одним із групи міжнародних стандартів, стосовних відбирання проб води. Його варто використовувати разом з іншими частинами, особливо з ISO 5667-1, ISO 5667-2 і ISO 5667-3.

ДСТУ 4107-2002

НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ

ЯКІСТЬ ВОДИ
ВІДБИРАННЯ ПРОБ
Частина 16. Настанови щодо біотестування проб

КАЧЕСТВО ВОДЫ
ОТБОР ПРОБ
Часть 16. Руководство по биотестированию проб

WATER QUALITY
SAMPLING
Part 16. Guidance on biotesting of samples

Чинний від 2003-07-01

1 СФЕРА ЗАСТОСУВАННЯ

Цей стандарт є практична настанова щодо відбирання проб, їхнього попереднього обробляння, біотестування води і оцінювання результатів. Стандарт служить для вирішування проблем біотестування, що виникають у зв’язку з характеристиками проб води і вибором відповідної методики випробовування.

Цей стандарт призначено для передавання практичного досвіду стосовно заходів безпеки, які необхідно дотримувати відповідно до описів успішно апробованих методик для вирішування чи попереджування деяких експериментальних проблем, що виникають під час біотестування води.

Рекомендації наведено з джерел, які найближче пов’язані з чинними міжнародними стандартами і настановами. Також використано інформацію, взяту з публікацій і усних повідомлень.

Насамперед, інформація стосовна пов’язаних із об’єктом проблем відбирання проб, їхнього обробляння і підготовлювання до біотестування, а також поводження з пробами під час випробовування, особливо для випробовування стічних вод і вод, які містять нестійкі чи змінні компоненти. Підкреслено основні принципи гарантування якості, оцінювання даних і подавання результатів.

Особливу увагу приділено екотоксичному випробовуванню організмів («біотестування окремих видів»). Деякі частини цих загальних настанов стосовні досліджування біодеградації і/чи біокумуляції в тому самому ступені, як відбирання і готування проб. Також подано відомості щодо готування розчинів слаборозчинних речовин і випробовування на межі водорозчинності.

Цей стандарт не поширюється на бактеріологічне досліджування води. Відповідні методи описано в інших міжнародних стандартах.

2 НОРМАТИВНІ ПОСИЛАННЯ

Нижченаведені стандарти містять положення, які через посилання в цьому стандарті становлять положення цього стандарту. На час опублікування стандарту зазначені видання були чинні.

Усі стандарти періодично переглядаються, тому всім учасникам, що погодили цей стандарт, рекомендовано вивчити можливість використання останніх видань наданих нижче стандартів. Члени ІЕС і ISO впорядковують каталоги чинних міжнародних стандартів.

ISO 5667-3:1994 Water quality - Sampling - Part 3: Guidance on the preservation and handling of samples

ISO 5667-10:1992 Water quality - Sampling - Part 10: Guidance on sampling of waste waters

НАЦІОНАЛЬНЕ ПОЯСНЕННЯ ISO 5667-3:19941) Якість води. Відбирання проб. Частина 3. Настанови щодо зберігання та поводження з пробами ISO 5667-10:1992 Якість води. Відбирання проб. Частина 10. Настанови щодо відбирання проб стічних вод ___________________ 1) Видано як ДСТУ ISO 5667-3-2001. Копії стандартів можна отримати у Національному фонді нормативних документів.