ДЕРЖАВНИЙ КОМІТЕТ УКРАЇНИ З БУДІВНИЦТВА ТА АРХІТЕКТУРИ
Н А К А З
05.12.2002 N 90
Про затвердження Зміни N 1 до ДСТУ Б В.2.7-89-99
ГОСТ 12801-98)
Н А К А З У Ю:
1. Затвердити та ввести в дію з 1 квітня 2003 року Зміну N 1
до ДСТУ Б В.2.7-89-99 (ГОСТ 12801-98) "Матеріали на основі
органічних в'яжучих для дорожнього і аеродромного будівництва.
Методи випробувань", що додається, прийняту Міждержавною
науково-технічною комісією з стандартизації, технічного нормування
та сертифікації в будівництві (протокол N 20 від 5 грудня 2001
року) і схвалену рішенням науково-технічної ради Держбуду України
від 25 жовтня 2002 року N 15.
2. Управлінню науково-технічної політики у будівництві
(А.Григор) забезпечити опублікування вищезгаданої зміни в
Інформаційному бюлетені Держбуду України.
3. Державному підприємству "Укрархбудінформ" (В.Чеснок)
проінформувати користувачів щодо затвердження Зміни N 1 до ДСТУ Б
В.2.7-89-99 (ГОСТ 12801-98) та укомплектувати примірники стандарту
для подальшої реалізації;
4. Контроль за виконанням цього наказу покласти на Першого
заступника Голови Комітету А.Беркуту.
Голова Комітету В.Череп
ЗМІНА N 1
ДСТУ Б В.2.7-89-99 (ГОСТ 12801-98)
"Матеріали на основі органічних в'яжучих для
дорожнього і аеродромного будівництва. Методи
випробувань"
Пункт 6.1.1 після слів "на дільниці виконання робіт"
доповнити реченням: "Повторне переформування лабораторних зразків
не допускається".
Розділ 16. Вилучити слова: "Метод призначений для апробації і
накопичення статистичних даних з нормування показників
тріщиностійкості матеріалів залежно від категорії дороги і
дорожньо-кліматичної зони".
Пункт 16.3, перший абзац. Вилучити значення: "(3,0+-0,3)
або".
Розділ 18.
Рисунок 9. Напис під рисунком викласти в новій редакції:
"Рисунок 9 - Схеми випробування зразків на зсувостійкість: 1)
- при одноосьовому стиску; 2) - при стиску за схемою Маршалла".
Другий абзац вилучити.
Підрозділ 18.1 викласти в новій редакції:
"18.1 Засоби контролю і допоміжне обладнання
Засоби контролю і допоміжне обладнання - за 15.1 з таким
доповненням:
Обтискний пристрій у вигляді двох однакових частин
товстостінної циліндричної обойми з внутрішнім радіусом, що
дорівнює половині діаметра зразка (рисунок 10).
Індикатор переміщень з руйнівним пристроєм Маршалла або
секундомір".
Підрозділ 18.2. Другий абзац після слова: "зразки" доповнити
словами: "та обтискний пристрій".
Підрозділ 18.3, перший абзац. Замінити слова: "швидкість
деформування" на "швидкість навантаження"; "систем навантаження"
на "схем стиску".
Другий абзац. Замінити слова: "схемою навантаження" на
"схемою стиску".
Четвертий абзац після слів: "руйнівному навантаженню"
доповнити словами: "або початку стадії текучості".
Підрозділ 18.4, останній абзац. Слова: "Лабораторний показник
зчеплення" замінити словом "Зчеплення".
Стандарт доповнити розділом 28:
"28 Визначення якості зчеплення бітумного в'яжучого з
поверхнею щебеню
Якість зчеплення оцінюють візуально за ступенем збереженості
плівки бітумного в'яжучого на зернах щебеню після його кип'ятіння
у дистильованій воді.
28.1 Засоби контролю і допоміжне обладнання
Стакани хімічні термостійкі за ГОСТ 23932 місткістю не менше
500 куб. см.
Електроплитка, баня піщана або пальник газовий.
Сітка азбестова.
Вода дистильована за ГОСТ 6709.
Папір фільтрувальний.
28.2 Порядок підготовки до проведення випробування
Із середньої проби щебеню, який застосовують, відбирають
шість зерен розміром не менше 10 мм та висушують їх у сушильній
шафі при температурі 105-110 град. С.
Кожне зерно щебеню обв'язують ниткою або тонким дротом
(діаметром не більше 0,5 мм) та прогрівають у сушильній шафі.
Температура прогрівання щебеню повинна бути при застосуванні
в'язких бітумів 130-250 град. С, рідких - 80-100 град. С. Після
закінчення 1 год. прогріті зерна щебеню по черзі занурюють на 15 с
у бітумне в'яжуче, що застосовують, і яке нагріте до температури,
зазначеної у таблиці 2 цього стандарту, після чого виймають і
підвішують на штативі для стікання зайвого бітуму.
Випробування проводять не раніше ніж через 1 год. після
обробки зерен щебеню бітумом.
28.3 Порядок проведення випробування
Хімічний стакан заповнюють на 2/3 об'єму дистильованою водою,
встановлюють на електроплитку, піщану баню або на азбестову сітку
над полум'ям пальника та доводять воду до кипіння (не допускаючи
бурного кипіння). Кожне зерно, що підвішене на штативі, по черзі
опускають у середину стакана таким чином, щоб воно не торкалось
ані дна, ані стінок стакана і витримують у киплячій воді при
застосуванні в'язких бітумів 30 хв, рідких - 3 хв.
Після закінчення зазначеного часу видаляють фільтрувальним
папером бітум, який відділився від поверхні щебеню у процесі
кип'ятіння та сплив на поверхню.
Зерно щебеню виймають із стакана та занурюють у стакан з
холодною дистильованою водою на 1-3 хв для охолодження і
закріплення плівки бітуму, що залишилась на поверхні щебеню.
Охолоджений щебінь виймають з води та поміщають на
фільтрувальний папір.
28.4 Обробка результатів випробування
Поверхню зерен щебеню оглядають та проводять оцінку якості
зчеплення бітумного в'яжучого зі щебенем за ступенем збереженості
плівки в'яжучого відповідно до таблиці 6.
Таблиця 6
Характеристика плівки бітуму на поверхні щебеню |
Оцінка якості зчеплення |
Плівка в'яжучого повністю зберігається на поверхні, при цьому товщина її місцями може бути зменшена |
Відмінна (п'ять балів) |
Плівка в'яжучого повністю зберігається на поверхні, але частково відділилась з гострих кутів та ребер |
Добра (чотири бали) |
Плівка в'яжучого понад 50 % зберігається на поверхні щебеню |
Задовільна (три бали) |
Плівка в'яжучого менше 50 % зберігається на поверхні щебеню. На оголеній поверхні спостерігаються окремі крапельки бітуму |
Погана (два бали) |
За результат випробування приймають максимальний бал, але не
нижче трьох балів, отриманий у результаті випробування шести зерен
щебеню, якщо характеристики плівки бітумного в'яжучого збігаються
на всіх зернах. У випадку розбіжності характеристик плівки бітуму
на різних зернах випробовують подвійну кількість зерен щебеню і
результат випробування визначають за найбільшою кількістю зерен
щебеню, що мають однакові характеристики".
"Інформаційний бюлетень Держбуду", N 12, 2002 р.
|