Наказ від 05.06.2013 № 317 Про затвердження Вимог до роботодавців стосовно забезпечення безпечного виконання робіт у потенційно вибухонебезпечних середовищах
МІНІСТЕРСТВО ЕНЕРГЕТИКИ ТА ВУГІЛЬНОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ УКРАЇНИ
НАКАЗ
05.06.2013 | м. Київ | N 317 |
Зареєстровано в Міністерстві юстиції України
26 червня 2013 р. за N 1071/23603
Про затвердження Вимог до роботодавців стосовно забезпечення безпечного виконання робіт у потенційно вибухонебезпечних середовищах
Відповідно до статті 28 Закону України "Про охорону праці"
НАКАЗУЮ:
1. Затвердити Вимоги до роботодавців стосовно забезпечення безпечного виконання робіт у потенційно вибухонебезпечних середовищах, що додаються.
2. Державній службі гірничого нагляду та промислової безпеки України у встановленому порядку:
2.1. Забезпечити подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.
2.2. Внести його до Державного реєстру нормативно-правових актів з питань охорони праці.
3. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.
4. Контроль за виконанням цього наказу покласти на Голову Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України Хохотву О. І.
Міністр | Е. Ставицький |
ПОГОДЖЕНО: |
|
Тимчасово виконуючий обов'язки | Д. В. Ісаєнко |
Міністр охорони здоров'я України | Р. Богатирьова |
Перший заступник Голови - | М. Х. Гашев |
Голова Державної служби України | М. Болотських |
Перший заступник Голови | О. Мірошниченко |
Перший заступник Голови | Г. В. Осовий |
Голова Державної служби України | М. Ю. Бродський |
ЗАТВЕРДЖЕНО Зареєстровано |
Вимоги до роботодавців
стосовно забезпечення безпечного виконання робіт у потенційно вибухонебезпечних середовищах
I. Сфера застосування
1.1. Ці Вимоги встановлюють механізм створення безпечних умов праці у робочих зонах, де існує потенційна можливість виникнення вибухонебезпечного середовища під час виконання робіт.
1.2. Ці Вимоги поширюються на суб'єктів господарювання незалежно від форм власності та організаційно-правових форм, діяльність яких пов'язана з потенційною можливістю виникнення вибухонебезпечного середовища.
1.3. Дія цих Вимог не поширюється на:
суб'єктів господарювання, які здійснюють діяльність з виготовлення, оброблення, застосування, зберігання і транспортування вибухових і хімічно нестійких речовин;
гірничодобувні підприємства, призначені для видобування твердої, рідкої чи газоподібної мінеральної речовини;
заклади охорони здоров'я, де газоповітряні суміші використовуються для лікування людей;
експлуатацію обладнання, що працює на газоподібному паливі, відповідно до Технічного регламенту приладів, що працюють на газоподібному паливі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 року N 856;
використання транспортних засобів, яке регулюється міжнародними договорами України.
1.4. Терміни, що застосовуються у цих Вимогах, вживаються у таких значеннях:
безпечна експериментальна максимальна щілина (БЕМЩ) - максимальний проміжок між фланцями оболонки обладнання, крізь який не передається вибух з оболонки в навколишнє середовище.
вибухонебезпечне середовище - суміш повітря з горючими газами, парою, туманами, горючим пилом, у якій за наявності джерела запалювання вибухає весь об'єм суміші;
горючі (займисті) гази - гази, які утворюють у повітрі при нормальному тиску суміші, що сприяють поширенню полум'я в детонаційному чи дефлаграційному режимі або можуть горіти в повітрі в дифузійному режимі при витіканні струменем (факельне горіння);
горюча пара - пара горючої рідини, яка у суміші з повітрям утворює пароповітряне вибухонебезпечне середовище;
горюча рідина - рідина, здатна запалюватись від джерела і самостійно горіти після його видалення;
горючий туман - краплі горючої рідини, що перебувають у завислому стані у повітрі і здатні утворити вибухонебезпечне середовище;
горючий пил - дрібні завислі у повітрі частинки твердої речовини, здатні за певної концентрації створити вибухонебезпечне пилоповітряне середовище;
джерело запалювання - відкрите полум'я, тліюча речовина, розпечені предмети, електричні розряди, теплові прояви хімічних реакцій і механічних дій, іскри від удару або тертя, ударні хвилі, електромагнітні випромінювання;
нижня і верхня концентраційні межі поширення полум'я - відповідно мінімальна і максимальна концентрації горючої речовини у повітрі, нижче і вище яких вибух не відбувається навіть за наявності джерела запалювання (далі - НКМ і ВКМ);
потенційно вибухонебезпечне середовище - середовище, у якому за умови недотримання вимог щодо величини БЕМЩ та допустимих концентрацій горючих речовин у повітрі може виникнути вибухонебезпечне середовище;
температура самозаймання - найнижча температура речовини, за якої виникає її займання без стороннього впливу.
II. Обов'язки роботодавців щодо запобігання небезпеці виникнення вибуху і зменшення його шкідливого впливу
2.1. Роботодавець повинен забезпечити проведення спеціального навчання та перевірки знань з питань пожежної безпеки посадових осіб та інших працівників під час прийняття на роботу та в процесі їх трудової діяльності відповідно до Типового положення про інструктажі, спеціальне навчання та перевірку знань з питань пожежної безпеки на підприємствах, в установах та організаціях України, затвердженого наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 29 вересня 2003 року N 368, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11 грудня 2003 року за N 1148/8469.
2.2. Роботодавець зобов'язаний вжити технічних і організаційних заходів для запобігання вибухам у такій послідовності за пріоритетністю:
запобігання виникненню вибухонебезпечного середовища;
запобігання виникненню джерел запалювання;
запобігання досягненню і перевищенню нижньої концентраційної межі поширення полум'я;
застосування вибухозахищеного обладнання, група вибухозахисту якого має відповідати категорії імовірної вибухонебезпечної суміші за величиною БЕМЩ, а температурний клас - групі імовірної вибухонебезпечної суміші за температурою самозаймання, відповідно до класифікації вибухонебезпечних сумішей повітря з газами або з парою і відповідного вибухозахищеного обладнання (додаток 1).
2.3. Для запобігання виникненню вибухонебезпечного середовища необхідно:
застосовувати герметичне виробниче обладнання;
застосовувати робочу і аварійну вентиляцію;
відводити і видаляти вибухонебезпечні суміші та ізолювати речовини, здатні їх утворити, з урахуванням показників їх вибухонебезпечності, наведених у додатках 2 - 4 до цих Вимог.
контролювати склад повітряного середовища, не допускати досягнення нижньої концентраційної межі поширення полум'я горючих газів і парів горючих рідин та наближення до цієї межі;
не допускати нашарування пилу горючих речовин.
2.4. Для запобігання виникненню джерела запалювання необхідні:
регламентація виконання вогневих робіт;
недопущення нагрівання обладнання до температури самозаймання вибухонебезпечного середовища;
застосування матеріалів, що не створюють іскор у разі удару;
застосування засобів захисту від атмосферної і статичної електрики, блукаючих струмів, струмів замикання на землю тощо;
застосування вибухозахищеного обладнання з урахуванням класифікації вибухонебезпечних сумішей повітря з газами або з парою і відповідного вибухозахищеного обладнання;
застосування швидкодіючих засобів захисного вимикання електрообладнання;
обмеження інтенсивності електромагнітного та інших випромінювань;
усунення небезпечних теплових проявів хімічних реакцій і механічних дій;
запобігання контактам несумісних речовин відповідно до Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій від 19 жовтня 2004 року N 126, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 04 листопада 2004 року за N 1410/10009.
2.5. Для обмеження шкідливого впливу вибуху на випадок, якщо він станеться, незважаючи на зазначені вище запобіжні заходи, роботодавець повинен передбачити:
застосування мінімально необхідної для технологічного процесу кількості здатних створити вибухонебезпечне середовище речовин;
застосування вогнеперепон, гідрозатворів, водяних і пилових заслонів, інертних газових або пилових завіс;
застосування обладнання, розрахованого на тиск вибуху;
розміщення вибухонебезпечних виробничих зон у захисних кабінах;
захист обладнання від руйнування у разі вибуху за допомогою пристроїв аварійного скидання тиску (запобіжних мембран і клапанів);
захист приміщень від руйнування шляхом улаштування легкоруйнівних перегородок і стінок, що межують з відкритим простором;
застосування систем активного придушення вибуху;
застосування засобів попереджувальної сигналізації;
застосування автоматичних установок пожежогасіння і пожежних сигналізацій та автоматичних систем раннього виявлення надзвичайних ситуацій та оповіщення людей у разі їх виникнення.
2.6. Роботодавець повинен визначити рівень небезпеки, обумовлений потенційною можливістю виникнення вибухонебезпечного середовища, з урахуванням:
імовірності виникнення вибухонебезпечного середовища і тривалості його існування;
імовірності виникнення джерела запалювання, в тому числі електричного розряду;
особливостей використовуваних матеріалів, технології робіт, устаткування, їх можливої взаємодії;
особливостей приміщень, у яких можливе виникнення вибухонебезпечного середовища, зокрема наявності переходів в інші приміщення.
2.7. Роботодавець повинен провести класифікацію робочих приміщень залежно від імовірності виникнення вибухонебезпечного середовища і розподілити їх за зонами з урахуванням класифікації вибухонебезпечних сумішей повітря з газами або з парою і відповідного вибухонебезпечного обладнання.
Біля входу у приміщення, в яких існує небезпека виникнення вибухонебезпечного середовища, або на вхідних дверях необхідно розмістити напис "Вибухонебезпечна зона класу ___" та знаки заборони і попереджувальні знаки відповідно до Технічного регламенту знаків безпеки і захисту здоров'я працівників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 листопада 2009 року N 1262, а всередині таких приміщень мають бути на видному місці розміщені плани-схеми евакуації людей на випадок вибуху та інструкції щодо дій персоналу під час евакуації з приміщення у разі вибуху.
2.8. Електрообладнання, що застосовується в приміщеннях, у яких існує небезпека виникнення вибухонебезпечного середовища, необхідно вибирати з урахуванням класифікації вибухонебезпечних сумішей повітря з газами або з парою і відповідного вибухонебезпечного обладнання.
2.9. Якщо в одному приміщенні виконуються роботи працівниками різних підприємств, роботодавець, на підприємстві якого проводяться роботи, здійснює заходи, передбачені пунктами 2.3 і 2.4 розділу II цих Вимог, з метою запобігання вибуху.
2.10. В інструкції з охорони праці підприємства роботодавець повинен передбачити окремий розділ для врегулювання питання захисту від вибуху, який, зокрема, має містити:
визначення і оцінку небезпеки виникнення вибуху;
класифікацію приміщень за імовірністю виникнення вибухонебезпечного середовища;
перелік робочих зон, роботи в яких проводяться відповідно до письмових інструкцій з безпеки, розроблення яких організовує роботодавець;
опис заходів для запобігання вибуху в приміщеннях, у яких можливе виникнення вибухонебезпечного середовища для кожного робочого місця;
опис пристроїв, призначених для вибухобезпечної експлуатації обладнання (засобів робочої і аварійної вентиляції, вогнеперепон, гідрозатворів, водяних і пилових заслонів, інертних газових і пилових завіс);
опис застосованих знаків безпеки і попереджувальної сигналізації;
заходи, спрямовані на обмеження наслідків вибуху в разі його виникнення;
опис методів гасіння пожежі із запобіганням можливості повторного вибуху.
Розділ інструкції з охорони праці підприємства, яким врегульовано питання захисту від вибуху, підлягає перегляду у випадках змін технології ведення робіт, заміни обладнання, зокрема вентиляційного, змін в організації робіт, розширення виробництва або конверсії.
Роботодавець повинен врахувати у цьому розділі результати оцінювання небезпеки вибуху на підприємстві, положення чинних нормативних документів та стандартів, що стосуються питань вибухобезпеки.
Роботодавець повинен організувати нагляд за дотриманням працівниками вимог вибухобезпеки, викладених у зазначеному розділі.
2.11. Перевірки стану вибухобезпеки у виробничих приміщеннях здійснюються відповідно до наказу Міністерства надзвичайних ситуацій України від 11 серпня 2011 року N 826 "Про затвердження Положення про організацію та здійснення державного гірничого нагляду, державного нагляду (контролю) у сфері промислової безпеки та охорони праці в системі Держгірпромнагляду України та уніфікованої форми Акта перевірки суб'єкта господарювання (виробничого об'єкта)", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2011 року за N 1531/20269.
2.12. Роботодавець відповідно до Загальних вимог стосовно забезпечення роботодавцями охорони праці працівників, затверджених наказом Міністерства надзвичайних ситуацій України від 25 січня 2012 року N 67, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 14 лютого 2012 року за N 226/20539, зобов'язаний забезпечити видачу нарядів-допусків до виконання робіт підвищеної небезпеки у потенційно вибухонебезпечних робочих приміщеннях, а також до виконання робіт, які в сукупності з іншими роботами можуть призвести до виникнення вибухонебезпеки (вивільнення горючих речовин, виникнення джерела запалювання тощо) (далі - наряд-допуск).
2.13. Роботодавець повинен відповідно до Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці, затвердженого наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 26 січня 2005 року N 15, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15 лютого 2005 року за N 231/10511, забезпечити проведення спеціального навчання і перевірки знань з питань охорони праці працівників, що працюють у потенційно вибухонебезпечному середовищі, належним методам запобігання вибуху і способам дій, якщо вибуху уникнути не вдалось.
2.14. У приміщеннях, де існує небезпека виникнення вибухонебезпечного середовища, необхідно забезпечити:
безперебійну роботу обладнання і систем захисту, які у випадку перебоїв у поданні енергії повинні залишатись у робочому стані;
можливість ручного вимикання джерел енергії для зупинки обладнання і відключення систем захисту, що спрацьовують автоматично у разі відхилення від нормальних умов роботи, якщо це не знизить рівень безпеки; до цієї операції можуть бути допущені тільки працівники, що мають належну підготовку і досвід;
у випадку спрацювання пристроїв автоматичної зупинки - швидке і безпечне розсіювання накопиченої енергії шляхом відведення на землю, виведення продуктів вибуху за межі робочого середовища.
2.15. Якщо у приміщенні можливе виникнення суміші кількох горючих газів, парів, туману або видів пилу горючих речовин, слід застосовувати захисні засоби і заходи, які відповідають захисту від вибуху найбільш вибухонебезпечної суміші.
2.16. У запобіжних заходах проти небезпеки вибуху необхідно враховувати імовірність розряду статичної електрики, якщо працівники або середовище здатні створити або переносити заряд. Працівників слід забезпечити захисним одягом і спеціальним взуттям, виготовленим з матеріалу, що не створює електростатичного заряду, відповідно до Положення про порядок забезпечення працівників спеціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуального захисту, затвердженого наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 24 березня 2008 року N 53, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21 травня 2008 року за N 446/15137.
Обладнання або його частини, здатні накопичувати електростатичний заряд, повинні бути належним чином заземлені.
2.17. Будь-яке проникнення чи/або виділення горючих газів, пари, туману або горючого пилу необхідно ліквідувати, горючі речовини відвести у навколишній простір, або ізолювати безпечним способом, або знешкодити.
2.18. Цех, технологічне обладнання, системи захисту, допоміжні з'єднувальні пристрої допускається вводити в експлуатацію тільки в тому випадку, якщо вони можуть бути безпечно використані в умовах вибухонебезпечного середовища.
2.19. Роботодавець повинен вжити всіх заходів для того, щоб у випадку, коли вибух все ж таки стався, він був керованим, його поширення було мінімальним і локалізувалось на одному робочому місці і обладнанні. На робочих місцях необхідно вжити заходів для зниження до мінімуму небезпеки фізичного впливу вибуху на працівників.
2.20. Роботодавець повинен забезпечити одержання працівниками оптичного та/або звукового попередження і видалення працівників з небезпечної зони до моменту, коли може статись вибух.
2.21. Необхідно забезпечити наявність засобів евакуації і стан перебування їх у готовності, щоб у випадку небезпеки працівники могли залишити небезпечну зону швидко й безпечно.
2.22. Роботодавець повинен забезпечити розроблення і впровадження на підприємстві плану заходів на випадок нещасних випадків, а у разі виникнення аварійних ситуацій та аварій - організувати їх розслідування відповідно до Порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2011 року N 1232, та за результатами розслідування розробити і затвердити план заходів щодо запобігання подібним випадкам та аваріям.
2.23. Під час здійснення заходів з ліквідації наслідків аварій і аварійних ситуацій роботодавець повинен додержуватися вимог Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій від 19 жовтня 2004 року N 126, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 04 листопада 2004 року за N 1410/10009, та забезпечити виконання заходів, передбачених Правилами техногенної безпеки у сфері цивільного захисту на підприємствах, в організаціях, установах та на небезпечних територіях, затвердженими наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 15 серпня 2007 року N 557, зареєстрованими у Міністерстві юстиції України 03 вересня 2007 року за N 1006/14273.
Директор департаменту промислової | О. М. Онищенко |
ПОГОДЖЕНО: |
|
Директор виконавчої дирекції | В. Акопян |
Голова ЦК Профспілки працівників | О. І. Єфіменко |
| Додаток 1 до Вимог до роботодавців стосовно забезпечення безпечного виконання робіт у потенційно вибухонебезпечних середовищах (пункт 2.2) |
Класифікація вибухонебезпечних сумішей повітря з газами або з парою і відповідного вибухозахищеного обладнання
Таблиця 1 - Категорії вибухонебезпечних сумішей повітря з газами або з парою
Категорія суміші повітря з газами або парою | Необхідна величина безпечної експериментальної щілини (БЕМЩ), мм |
II | - |
II A | 0,9 і більше |
II B | більше 0,5, але менше 0,9 |
II C | 0,5 і менше |
Таблиця 2 - Групи вибухонебезпечних сумішей повітря з газами або з парою
Група вибухонебезпечних сумішей | Температура самозаймання, °C |
T1 | Вище 450 |
T2 | Те саме від 300 до 450 |
T3 | - " - від 200 до 300 |
T4 | - " - від 135 до 200 |
T5 | - " - від 100 до 135 |
T6 | - " - від 85 до 100 |
Таблиця 3 - Класифікація вибухонебезпечних зон
Група вибухонебезпечних сумішей | Характеристика |
0 | Простір, у якому вибухонебезпечне середовище присутнє постійно або протягом тривалого часу |
1 | Простір, у якому імовірне утворення вибухонебезпечного середовища під час нормальної експлуатації обладнання (за розрахунковими параметрами) |
2 | Простір, у якому вибухонебезпечне середовище за нормальних умов експлуатації відсутнє, а якщо виникає, то триває недовго |
20 | Простір, у якому під час нормальної експлуатації вибухонебезпечний пил у вигляді хмари присутній постійно або часто в кількості, достатній для утворення вибухонебезпечної суміші з повітрям |
21 | Простір, у якому під час нормальної експлуатації ймовірна поява пилу у вигляді хмари у кількості, достатній для утворення вибухонебезпечної суміші з повітрям |
22 | Простір, у якому вибухонебезпечний пил у завислому стані може з'явитись не часто і існувати недовго або в якому відкладення вибухонебезпечного пилу можуть утворювати вибухонебезпечні суміші в разі аварії |
Таблиця 4 - Класифікація вибухонебезпечності приміщень, суміжних з вибухонебезпечною зоною
Клас вибухонебезпечної зони | Клас зони приміщення, суміжного з вибухонебезпечною зоною і відділеного від неї стіною (перегородкою) з отворами і дверима, які знаходяться у вибухонебезпечній зоні |
1 | 2 |
2 | Невибухо- і непожежонебезпечна зона |
21 | 22 |
22 | Невибухо- і непожежонебезпечна зона |
Таблиця 5 - Підгрупи вибухозахищеного обладнання відповідно до категорії вибухонебезпечної суміші
Група або підгрупа обладнання | Категорія суміші, для якої обладнання є вибухозахищеним |
II A | II A |
II B | II A і II B |
II і II C | II A, II B і II C |
Таблиця 6 - Температурні класи обладнання групи II
Група вибухонебезпечної суміші | Гранична температура, °C | Температурний клас обладнання |
T1 | 450 | T1 |
T1, T2 | 300 | T2 |
T1 - T3 | 200 | T3 |
T1 - T4 | 135 | T4 |
T1 - T5 | 100 | T5 |
T1 - T6 | 85 | T6 |
| Додаток 2 до Вимог до роботодавців стосовно забезпечення безпечного виконання робіт у потенційно вибухонебезпечних середовищах (пункт 2.3) |
Таблиця - Категорії і групи вибухонебезпечності повітряних сумішей вибухонебезпечних речовин
N | Назви речовин, що утворюють вибухонебезпечну суміш з повітрям | Категорія вибухонебезпечності сумішей за величиною БЕМЩ | Група вибухонебезпечності сумішей за температурою самозаймання |
1 | 2 | 3 | 4 |
1 | Аліл хлористий | II A | T1 |
2 | Аміак | II A | T1 |
3 | Амілацетат | II A | T2 |
4 | Ангідрид оцтовий | II A | T2 |
5 | Ацетилацетон | II A | T2 |
6 | Ацетилен | II C | T2 |
7 | Алкілбензол | II A | T2 |
8 | Ацетил хлористий | II A | T2 |
9 | Ацетопропілхлорид | II A | T2 |
10 | Ацетальдегід | II A | T4 |
11 | Альдегід ізомасляний | II A | T4 |
12 | Альдегід масляний | II A | T4 |
13 | Альдегід пропіоновий | II A | T4 |
14 | Альдегід ізовалеріановий | II A | T3 |
15 | Акролеїн | II B | T3 |
16 | Ацетонітрил | II A | T1 |
17 | Ацетон | II A | T1 |
18 | Бензин Б 95/130 | II A | T2 |
19 | Бензин А-72, А-76, "Галоша"; екстракційний за МРТУ 12Н - 20 - 63 | II A | T3 |
20 | Бензол | II A | T1 |
21 | Бензотрифторид | II A | T1 |
22 | 1,3-Бутадієн |
| T2 |
23 | Бутан | II A | T2 |
24 | n-Бутанол | II A | T2 |
25 | Бутанол (2) |
| T2 |
26 | Бутилацетат | II A | T2 |
27 | Бутилпропіонат | II A | T2 |
28 | Бутилметакрилат | II A | T3 |
29 | Вінілацетат | II A | T2 |
30 | Вініліденхлорид | II A | T1 |
31 | Вініл хлористий | II A | T1 |
32 | Вінілтрихлорсилан | II B | T3 |
33 | Вініл фтористий | II A | T2 |
34 | Водень, водяний газ | II C | T1 |
35 | Вуглецю оксид | II A | T1 |
36 | Газ доменний | II A | T1 |
37 | Газ міський (H - 57 %; CO - 16 %) | II B | - |
38 | Газ коксовий | II B | T1 |
39 | Газ світильний - IIC - T1 | II C | T1 |
40 | Гексан | II A | T3 |
41 | n-Гексан | - | T3 |
42 | Гептан | II A | T3 |
43 | n-Гептан | - | T3 |
44 | Декан | II A | T4 |
45 | Діоксан | II B | T2 |
46 | 1,4-Діоксан | - | T2 |
47 | 1-, 2-Дихлорпропан | II A | T1 |
48 | Дихлоретан | II A | T1 |
49 | Діетиламін | II A | T1 |
50 | Діатол | II A | T2 |
51 | Діізопропіламін | II A | T2 |
52 | Диметиламін | II A | T2 |
53 | Диметилформалід | II A | T2 |
54 | Діізобутиламін | II A | T3 |
55 | Дипропіламін | II A | T3 |
56 | Дивініл | II B | T2 |
57 | 4,4-Диметилдіоксан | II B | T2 |
58 | Диметилдихлорсилан | II B | T2 |
59 | Діетилдихлорсилан | II B | T2 |
60 | Етан | II A | T1 |
61 | Етилацетат | II A | T2 |
62 | Етилен | II B | T2 |
63 | Етилену окис | II B | T2 |
64 | Етилбензол | II A | T2 |
65 | Етилдихлортіофосфат | II A | T3 |
66 | Етилметилкетон | - | |
67 | Етилмеркаптан | II A | T3 |
68 | Ефір діетиловий | II B | T3 |
69 | Ефір ди-n-бутиловий | II B | T4 |
70 | Ефір діетиловий етиленгліколю | II B | T4 |
71 | Ефір діізопропіловий | II A | T4 |
72 | Ефір петролейний | II A | T1 |
73 | Етил хлористий | II A | T3 |
74 | Етиламін | II A | T1 |
75 | Етилбутират | II A | T2 |
76 | Етилендіамін | II A | T2 |
77 | Етиленхлоргідрин | II A | T2 |
78 | Етилізобутират | II A | T2 |
79 | Епіхлоргідрин | II B | T2 |
80 | Етилдихлорсилан | II B | T2 |
81 | Етилтрихлорсилан | II B | T3 |
82 | Етилцелозольв | II B | T2 |
83 | Ізооктан | II A | T3 |
84 | 2,2,4-Ізооктан | - | T2 |
85 | Ізопентан | II A | T2 |
86 | Ізобутилен | II A | T2 |
87 | Ізобутан | II A | T1 |
88 | Ізопропілбензол | II A | T1 |
89 | Ізобутил хлористий | II A | T1 |
90 | Ізопрен | II A | T2 |
91 | Ізопропіламін | II A | T2 |
92 | Ізооктилен | II A | T2 |
93 | Камфен | II A | T3 |
94 | Керосин | II A | T3 |
95 | Кислота оцтова | II A | T3 |
96 | Кислота пропіонова | II A | T1 |
97 | Кислота акрилова | II B | T2 |
98 | Кислота синільна | II B | T2 |
99 | Ксилол | II A | T1 |
100 | п-Ксилол | - | T1 |
101 | Масло камфорне | II B | T1 |
102 | Метан | II A | T2 |
103 | Метилаль | - | T1 |
104 | Метил-ізобутил-кетон | II A | T3 |
105 | Метилацетат | II A | T1 |
106 | a-Метилстирол | II A | T1 |
107 | Метил хлористий | II A | T1 |
108 | Метил ізоціанат | II A | T1 |
109 | Метилхлорформіат | II A | T1 |
110 | Метилциклопропілкетон | II A | T1 |
111 | Метилетилкетон | II A | T1 |
112 | Метиламін | II A | T2 |
113 | Метилметакрилат | IIA | T2 |
114 | Метилмеркаптан | II A | T2 |
115 | Метилтрихлорсилан | II A | T2 |
116 | Метилтіофен | II A | T2 |
117 | Метилфуран | II A | T2 |
118 | Метилхлорметилдихлорсилан | II A | T2 |
119 | Мезитилу оксид | II A | T2 |
120 | Моноізобутиламін | II A | T2 |
121 | Метилбутену-2 оксид-2 | II B | T2 |
122 | Морфолін | II A | T3 |
123 | Метилакрилат | II B | T2 |
124 | Метилвінілхлорсилан | II B | T2 |
125 | Метилдихлорсилан | II C | T2 |
126 | Нафта | II A | T3 |
127 | Нафталін | - | T1 |
128 | n-Нонан | - | T3 |
129 | Нітрил акрилової кислоти | II B | T2 |
130 | Нітроциклогексан | II B | T2 |
131 | Паливо T-1, TC-1 | II A | T3 |
132 | Паливо дизельне (зимове) | II B | T3 |
133 | Пентан | II A | T3 |
134 | Пропан | II A | T1 |
135 | Пропілен | II A | T2 |
136 | Пропіламін | II A | T2 |
137 | Пентадієн-1,3 | II A | T2 |
138 | Піридин | II A | T1 |
139 | Поліефір ТГМ - 3 | II A | T3 |
140 | Пропілену оксид | II B | T2 |
141 | Розчинники Р-4, РС-1 | II A | T1 |
142 | Розбавлювач РЕ-1 | II A | T2 |
143 | Розчинники N 646, N 647, N 648, N 649, РС-2, БЕФ, АЕ | II A | T2 |
144 | Розбавлювачі РДВ; РКБ-1; РКБ-2 | II A | T2 |
145 | Розчинник N 651 | II A | T3 |
146 | Розчинники АМР; АКР | II B | T2 |
147 | Сірководень | II B | T3 |
148 | Сірковуглець | II C | T5 |
149 | Скипидар | II A | T3 |
150 | Спирт аміловий | II A | T3 |
151 | Спирт бутиловий нормальний | II A | T2 |
152 | Спирт бутиловий третичний | II A | T2 |
153 | Спирт діацетиловий | II A | T1 |
154 | Спирт етиловий | II A | T2 |
155 | Спирт ізоаміловий | II A | T2 |
156 | Спирт ізобутиловий | II A | T2 |
157 | Спирт ізопропіловий | II A | T2 |
158 | Спирт метиловий | II A | T2 |
159 | Стирол | II A | T1 |
160 | Сольвент нафтовий | II A | T1 |
161 | n-Тетрадекан | - | T3 |
162 | Толуол | II A | T1 |
163 | Трихлорсилан | II A | T3 |
164 | Трифторхлорпропан | II A | T1 |
165 | Трифторпропен | II A | T1 |
166 | Трифторетан | II A | T1 |
167 | Трифторхлоретилен | II A | T1 |
168 | Триетиламін | II A | T1 |
169 | Трифторпропілметилдихлорсилан | II A | T2 |
170 | Трифторетилен | II A | T2 |
171 | Триметиламін | II A | T2 |
172 | Триетиламін | II A | T3 |
173 | Тетраметилдіамінометан | II A | T4 |
174 | 1-,1,3-Триетоксибутан | II A | T4 |
175 | Триметилхлорсилан | II B | T2 |
176 | Трихлорсилан | II C | T3 |
177 | Уайт-спірит | II A | T3 |
178 | Формальдегід | II B | T2 |
179 | Фуран | II B | T2 |
180 | Фурфурол | II B | T2 |
181 | Формальгліколь | II B | T3 |
182 | Хлорбензол | II A | T1 |
183 | Циклогексан | II A | T3 |
184 | Циклогексанол | II A | T2 |
185 | Циклогексанон | II A | T2 |
186 | Циклопентадієн | II A | T1 |
187 | Циклогексиламін | II A | T3 |
|
|
|
|
| Додаток 3 до Вимог до роботодавців стосовно забезпечення безпечного виконання робіт у потенційно вибухонебезпечних середовищах (пункт 2.3) |
Таблиця - Нижня і верхня концентраційні межі поширення полум'я горючих газів і парів горючих рідин (за температури 20° C)
N | Речовина | Нижня концентраційна межа | Верхня концентраційна межа | ||
% за об'ємом | г/м 3 | % за об'ємом | г/м 3 | ||
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 |
1 | Альдегід оцтовий | 3,97 | 72,6 | 57,0 | 1044,0 |
2 | Амілацетат | 1,08 | 90,0 | 10,0 | 540,0 |
3 | Анілін | 1,32 | 61,0 | - | - |
4 | Аміак | 17,0 | 112,0 | 27,0 | 189,0 |
5 | Ацетилен | 2,5 | 16,5 | 82,0 | 885,6 |
6 | Ацетон | 2,91 | 38,6 | 13,0 | 314,0 |
7 | Бензин (температура кипіння 105° C) | 2,4 | 137,0 | 4,9 | 281,0 |
8 | Бензин (температура кипіння 64 - 94° C) | 1,9 | - | 5,1 | - |
9 | Бензол | 1,43 | 42,0 | 9,5 | 308,0 |
10 | Блаугаз | 4,0 | - | 8,0 | - |
11 | Бензальдегід | 1,31 | 57,6 | - | - |
12 | Бутан | 1,8 | 37,4 | 8,5 | 204,8 |
13 | Бутилен | 1,7 | 39,5 | 9,0 | 209,0 |
14 | Бутилацетат | 1,43 | 83,0 | 15,0 | 721,0 |
15 | Водень | 4,09 | 3,4 | 80,0 | 66,4 |
16 | Вуглецю сіркооксид | 11,9 | - | 28,5 | - |
17 | Вуглецю (II) оксид | 12,5 | 145 | 80,0 | 928,0 |
18 | Газ нафтовий | 3,2 | - | 13,6 | - |
19 | Газ доменний | 46,0 | - | 68,0 | - |
20 | Газ генераторний | 20,0 | - | 75,0 | - |
21 | Газ сланцевий | 6,0 | - | 40,0 | - |
22 | Газ коксовий | 5,6 | - | 30,4 | - |
23 | Гексан | 1,24 | 39,1 | 6,0 | 250,0 |
24 | Дивініл | 2,06 | 44,8 | 11,47 | 256,9 |
25 | Діоксан | 2,14 | - | 22,5 | - |
26 | Діетилу пероксид | 2,31 | - | - | - |
27 | Диціан | 6,6 | - | 42,6 | - |
28 | Етилбензол | 1,03 | 31,0 | - | - |
29 | Етилен | 3,11 | 35,0 | 35,0 | 406,0 |
30 | Етилнітрит | 3,0 | - | 50,0 | - |
31 | Етилацетат | 2,98 | 80,4 | 11,4 | 407,0 |
32 | Етилену оксид | 3,66 | 54,78 | 80,0 | 1462,0 |
33 | Етилформіат | 3,5 | 108,0 | 16,5 | 508,7 |
34 | Етан | 3,07 | 31,2 | 14,95 | 186,8 |
35 | Ефір діетиловий | 1,9 | 38,6 | 51,0 | 1576,0 |
36 | Ефір метилетиловий | 2,0 | - | 10,0 | - |
37 | Ефір петролейний | 1,1 | - | 5,9 | - |
38 | Камфора | 0,61 | - | 3,5 | - |
39 | Ксилол | 1,0 | 44,0 | 7,6 | 334,0 |
40 | Керосин | 0,64 | - | 7,0 | - |
41 | Метилацетат | 3,15 | 133,0 | 15,6 | 431,0 |
42 | Метилформіат | 5,05 | - | 22,7 | - |
43 | Метан | 5,28 | 16,66 | 15,4 | 102,6 |
44 | Метилетилкетон | 1,90 | 59,2 | 12,0 | 360,0 |
45 | Метилбутилкетон | 1,22 | - | 8,0 | - |
46 | Метилпропілкетон | 1,49 | - | 8,15 | - |
47 | Нафталін | 0,44 | 23,5 | - | - |
48 | Пентан | 1,47 | 32,8 | 8,0 | 238,5 |
49 | Пропан | 2,31 | 36,6 | 9,5 | 173,8 |
50 | Пропіл ацетат | 1,9 | 80,0 | 6,3 | 266,5 |
51 | Пропілформіат | 2,42 | 89,0 | - | - |
52 | Псевдобутилен | 1,8 | 41,8 | 7,8 | 181,7 |
53 | Пропілен | 2,3 | 34,8 | 11,1 | 169,0 |
54 | Пропілбензол | 0,66 | 33,0 | - | - |
55 | Паральдегід | 1,3 |
| 3,5 | - |
56 | Піридин | 1,85 | - | 12,5 | - |
57 | Скипидар | 0,73 | 41,3 | - | - |
58 | Спирт аміловий | 1,48 | 43,5 | - | - |
59 | Спирт бутиловий | 1,81 | 53,0 | 8,0 | 554,4 |
60 | Спирт ізоаміловий | 1,2 | 48,0 | - | - |
61 | Спирт ізопропіловий | 2,23 | 62,5 | 10,2 | 255,0 |
62 | Спирт метиловий | 6,7 | 46,5 | 38,5 | 512,0 |
63 | Спирт етиловий | 3,61 | 50,0 | 19,0 | 363,0 |
64 | Спирт пропіловий | 2,34 | 63,7 | 9,2 | 230,0 |
65 | Сірководень | 4,0 | 61,0 | 44,5 | 628,0 |
66 | Сірковуглець | 1,33 | 31,5 | 50,0 | 157,5 |
67 | Толуол | 1,25 | 38,2 | 7,0 | 268,0 |
68 | Фурфурол | 2,0 | 109,6 | - | - |
| Додаток 4 до Вимог до роботодавців стосовно забезпечення безпечного виконання робіт у потенційно вибухонебезпечних середовищах (пункт 2.3) |
Таблиця - Температура самозаймання і нижня концентраційна межа поширення полум'я пилу горючих речовин
N | Речовина, що утворює пил | Температура самозаймання пилу, °C | Нижня концентраційна межа поширення полум'я, г/м 3 |
1 | 2 | 3 | 4 |
1 | Альтакс | 645 | 37,8 |
2 | Алюміній | 550 | 40,0 |
3 | Амінопласт | 725 | 52,0 |
4 | Антрацен | 505 | 5,0 |
5 | Борошно горохове | 560 | 25,0 |
6 | Борошно деревне | 430 | 11,2 |
7 | Борошно зернових культур (пшениця, жито тощо) | 666 | 22,7 |
8 | Борошно рибне (бідне на жир) | 950 | 27,7 |
9 | Борошно коркове | 460 | 15,0 |
10 | Борошно кров'яне | 850 | 7,6 |
11 | Вініліт | 667 | 26,6 |
12 | Висівки пшеничні | 825 | 45,4 |
13 | Висівки житні | 800 | 52,9 |
14 | Вугілля деревне | - | 68,8 |
15 | Вугілля буре (з розміром частинок менше 70 мкм) | - | 50 - 150 |
16 | Вугілля кам'яне (з розміром частинок менше 70 мкм) | - | 100 - 250 |
17 | Галаліт | 950 | 8,0 |
18 | Гідрохінон | 800 | 7,6 |
19 | Гума промислова | 1000 | 10,1 |
20 | Ебоніт | 360 | 7,6 |
21 | Етилцелюлоза | 657 | 37,8 |
22 | Каніфоль | 325 | 12,6 |
23 | Казеїн | 520 | 45,0 |
24 | Камфора | 850 | 10,1 |
25 | Какао | 420 | 45,0 |
26 | Каучук синтетичний | 320 | 30,0 |
27 | Кероген | 597 | 25,0 |
28 | Крохмаль картопляний | 430 | 40,3 |
29 | Крохмаль кукурудзяний | 410 | 32,5 |
30 | Кислота адіпінова | 550 | 35,0 |
31 | Лігнін бавовняний | 775 | 63,0 |
32 | Лушпиння вівсяне | 666 | 22,7 |
33 | Магній | 480 | 20 - 30 |
34 | Макуха соняшникова | 825 | 22,7 |
35 | Млиновий пил, сірий | 800 | 17,6 |
36 | Молоко сухе | 875 | 7,6 |
37 | Монтан-віск | 375 | 9,0 |
38 | Нафталін | 575 | 2,5 |
39 | Пек | 925 | 15,0 |
40 | Поліпропілен | 890 | 12,6 |
41 | Полістирол | 475 | 25,0 |
42 | Поліетилен | 450 | 25,0 |
43 | Пропазин технічний | 775 | 27,8 |
44 | Сірка | 235 | 2,3 |
45 | Сланець | 830 | 58,0 |
46 | Симазин технічний | 790 | 38,2 |
47 | Симазин товарний | 740 | 42,9 |
48 | Смола 113-61 | - | 12,0 |
49 | Смола фенолова | 460 | 25,0 |
50 | Смола епоксидна Е-49 | 477 | 17,2 |
51 | Сіль АГ | 636 | 12,6 |
52 | Скло органічне | 579 | 12,6 |
53 | Сульфадимезин | 900 | 25,0 |
54 | Титан | 330 | 45,0 |
55 | Торф фрезерний | 750 - 780 | 30 - 100 |
56 | Фенопласт | 491 | 36,8 |
57 | Цирконій | 253 | 40 |
58 | Целюлози ацетат | 410 | 35,0 |
59 | Цукор буряковий | 360 | 8,9 |
60 | Чай | 925 | 32,8 |
61 | Шелак | 900 | 15,0 |
62 | Янтар | 680 | 20,2 |



