МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ
N 6 від 05.11.98
м.Київ
Затверджено
постановою першого заступника
Головного державного
санітарного лікаря України
від 5 листопада 1998 р. N 6
Погоджено
листом Державного комітету
будівництва, архітектури та
житлової політики України
від 5 листопада 1998 р.
N 1/26-379
Державний санітарно-епідеміологічний нагляд за
реалізацією генеральних планів розвитку міст
Положення П 2.2.1.006-98)
1. Галузь застосування
Положення поширюється на всіх осіб установ і закладів
санепідслужби, що проводять санітарний нагляд за плануванням та
забудовою населених пунктів.
Положення встановлює завдання, функції і обов'язки установ та
закладів санепідслужби щодо проведення державного санітарного
нагляду за реалізацією генеральних планів розвитку населених
пунктів.
2. Нормативні посилання
1. Закон України "Про забезпечення санітарного та
епідемічного благополуччя населення".
2. "Інструкція про порядок застосування державною
санітарно-епідеміологічною службою України
адміністративно-запобіжних заходів" N 67 від
14.04.95.
3. "Державні санітарні правила планування та забудови
населених пунктів" СН 173-96.
4. Державні будівельні норми "Містобудування. Планування і
забудова міських і сільських поселень" ДБН 360-92.
5. Державні будівельні норми "Склад, зміст, порядок
розроблення, погодження та затвердження генеральних планів міських
населених пунктів" ДБН Б.1-3-97.
6. Інструкція "Порядок деятельности
санитарно-эпидемиологической службы по оценке состояния здоровья
населения в связи с воздействием факторов окружающей среды",
Москва, 1989.
3. Порядок проведення контролю за реалізацією
генпланів
3.1. Генеральний план - є основним видом містобудівної
документації з планування території населеного пункту, призначеним
для обгрунтування, розробки та реалізації довгострокової політики
відповідного органу місцевого самоврядування в питаннях
використання і забудови території.
Генеральний план встановлює в інтересах населення та з
урахуванням державних завдань напрямки і границі територіального
розвитку населеного пункту, функціональне призначення і будівельне
зонування території, принципові рішення щодо розміщення об'єктів
загальноміського значення, транспортного обслуговування,
організації дорожнього руху, інженерного обладнання і благоустрою,
захисту території від небезпечних природних і техногенних
процесів, охорони навколишнього середовища та історико-культурної
спадщини, черговості освоєння території.
Органи та установи державної санітарно-епідеміологічної
служби повинні контролювати строки і повноту реалізації генплану
(його етапів) в питаннях виконання заходів.
Органи та установи державної санітарно-епідеміологічної
служби повинні контролювати строки і повноту реалізації генплану
(його етапів) в питаннях виконання заходів щодо забезпечення
відповідних чинному законодавству і діючим нормативним актам
санітарно-гігієнічних умов проживання населення.
3.2. Проекти детального планування та забудови території
міста, що виконуються в розвиток генплану, повинні підлягати
санітарно-гігієнічній експертизі (в порядку попереджувального
державного санітарно-епідеміологічного нагляду) на відповідність
запропонованих рішень вимогам діючих санітарних норм.
3.3. Зміни положень генерального плану, запропоновані
проектними та іншими організаціями і установами щодо розміщення
об'єктів інженерної інфраструктури, виробничих,
комунально-складських, транспортних та інших об'єктів, які можуть
привести до погіршення санітарної ситуації, а також здійснення
природоохоронних заходів тощо, повинні бути обгрунтовані та
погоджені державною санітарно-епідеміологічною службою.
Якщо зміни в генплані можуть привести до погіршення
санітарної ситуації, повинні бути розроблені заходи щодо
попередження шкідливого впливу запропонованих рішень на умови
життя і здоров'я населення.
3.4. Відведення земельних ділянок під усі види
землекористування, що не передбачені генпланом, можливе за умови
подання проектними або іншими зацікавленими організаціями в
установи санепідслужби матеріалів по обгрунтуванню необхідності
розміщення даного об'єкта на території міста та відсутності при
його будівництві та функціонуванні негативного впливу на
навколишнє середовище та здоров'я населення.
За результатами державної санітарно-гігієнічної експертизи
Головний державний санітарний лікар відповідної адміністративної
території надає організації-замовнику висновок на відведення
земельної ділянки за встановленою формою.
3.5. Головний державний санітарний лікар відповідної
адміністративної території (його заступник) зобов'язаний припиняти
проектні та будівельні роботи, що здійснюються без позитивного
висновку державної санітарно-гігієнічної експертизи з порушенням
діючих санітарних норм та відхиленням від затвердженого проекту,
згідно зі ст. 42 Закону України "Про забезпечення санітарного та
епідемічного благополуччя населення" та керуючись
затвердженою наказом МОЗ України від 14.04.95 N 67
"Інструкцією про порядок застосування державною
санітарно-епідеміологічною службою України
адміністративно-запобіжних заходів (обмеження, тимчасова заборона,
заборона, припинення, зупинення)".
3.6. При виявленні посадовими особами, що здійснюють
державний санітарно-епідеміологічний нагляд, відхилень при
реалізації генплану, що можуть привести до погіршення
санітарно-гігієнічних умов проживання населення, Головний
державний санітарний лікар міста виносить постанову про припинення
будівництва або реконструкції об'єкта, яку надсилає виконавчим
органам міських рад та міській держадміністрації.
3.7. Перевірка реалізації найбільш важливих в
санітарно-гігієнічному відношенні положень генплану повинна
здійснюватись відповідними спеціалістами територіальної
санітарно-епідеміологічної станції щорічно і в залежності від
поточної санітарної ситуації в місті або на окремих його
територіях. В повному обсязі (по всім наведеним формам) перевірка
повинна проводитись не рідше 1 разу в 5 років (по завершенню
етапів генплану).
3.8. Контроль за гігієнічною ефективністю реалізації рішень
генплану проводиться на підставі:
- санітарного обстеження стану території міста, його окремих
зон, промислових, житлово-комунальних та громадських об'єктів;
- узагальнення та аналізу матеріалів лабораторних досліджень
стану навколишнього середовища;
- вивчення впливу реалізованих містобудівельних рішень та
досягнутого рівня благоустрою на умови життя та здоров'я
населення.
Критерієм гігієнічної ефективності реалізації генплану
розвитку міста вважається забезпечення нормативної якості
навколишнього середовища та гігієнічних вимог до умов
життєдіяльності населення у відповідності до "Державних санітарних
правил планування та забудови населених пунктів".
В містах з складною санітарною ситуацією, де
еколого-містобудівними засобами, передбаченими генпланом, не
забезпечується нормативна якість навколишнього середовища,
Головний державний санітарний лікар міста має звертатися до
міської держадміністрації з пропозиціями про розробку спеціальних
науково-технічних програм і проектів захисту навколишнього
середовища з визначенням конкретних технологічних, технічних та
природоохоронних заходів, термінів їх впровадження і
еколого-гігієнічної ефективності.
3.9. З метою підвищення ефективності державного
санітарно-епідеміологічного нагляду Головне
санітарно-епідеміологічне управління Міністерства охорони здоров'я
України та обласні санепідстанції періодично здійснюють вибірковий
контроль за реалізацією генпланів розвитку окремих населених
пунктів.
3.10. При проведенні поточного санітарного контролю за
реалізацією генпланів міст санепідслужба взаємодіє з обласними і
міськими управліннями містобудування та архітектури із залученням
організацій-генпроектувальників.
|
