Порядок розслідування та обліку нещасних випадків невиробничого характеру

ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету Міністрів України
від 22 березня 2001 р. N 270

Із змінами і доповненнями, внесеними
 постановами Кабінету Міністрів України
 від 21 листопада 2007 року N 1356,
 від 19 серпня 2009 року N 885,
 від 26 грудня 2011 року N 1400,
 від 19 вересня 2012 року N 868,
 від 11 лютого 2016 року N 76,
від 23 вересня 2020 року N 884,
від 12 січня 2022 року N 11

Додатково див. рішення
 Івано-Франківського міського суду
 від 26 жовтня 2007 року

ПОРЯДОК
розслідування та обліку нещасних випадків невиробничого характеру

Загальні питання

1. Цей Порядок визначає механізм розслідування та ведення обліку нещасних випадків невиробничого характеру, які сталися з громадянами України, іноземцями та особами без громадянства на території України.

2. Під нещасними випадками невиробничого характеру слід розуміти не пов'язані з виконанням трудових обов'язків травми, у тому числі отримані внаслідок заподіяних тілесних ушкоджень іншою особою, отруєння, самогубства, опіки, обмороження, утоплення, ураження електричним струмом, блискавкою, травми, отримані внаслідок стихійного лиха, контакту з тваринами тощо (далі - нещасні випадки), які призвели до ушкодження здоров'я або смерті потерпілих.

(пункт 2 із змінами, внесеними згідно з постановою
 Кабінету Міністрів України від 19.08.2009 р. N 885)

3. Розслідуванню згідно з цим Порядком підлягають нещасні випадки, що сталися під час:

1) прямування на роботу чи з роботи пішки, на громадському, власному або іншому транспортному засобі, що не належить підприємству, установі або організації (далі - організації) і не використовувався в інтересах цієї організації;

2) переміщення повітряним, залізничним, морським, внутрішнім водним, автомобільним транспортом, в електротранспорті, метрополітені, на канатній дорозі, фунікулері та на інших видах транспортних засобів;

3) виконання громадських обов'язків (рятування людей, захист власності, правопорядку тощо, якщо це не входить до службових обов'язків);

4) виконання донорських функцій;

5) участі в громадських акціях (мітингах, демонстраціях, агітаційно-пропагандистській діяльності тощо);

6) участі у культурно-масових заходах, спортивних змаганнях;

7) проведення культурних, спортивних та оздоровчих заходів, не пов'язаних з навчально-виховним процесом у навчальних закладах;

8) використання газу у побуті;

9) вчинення протиправних дій проти особи, її майна;

10) користування або контакту із зброєю, боєприпасами та вибуховими матеріалами;

11) виконання робіт у домашньому господарстві, використання побутової техніки;

12) стихійного лиха;