Закон України від 05.11.2015 № 761-VIII Про зовнішню трудову міграцію

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про зовнішню трудову міграцію

Із змінами і доповненнями, внесеними
Законами України
від 5 грудня 2019 року № 341-IX,
від 13 грудня 2022 року № 2849-IX,
від 20 березня 2023 року № 2982-IX,
від 21 серпня 2025 року № 4574-IX

Цей Закон визначає правові та організаційні засади державного регулювання зовнішньої трудової міграції та соціального захисту громадян України за кордоном (трудових мігрантів) і членів їхніх сімей.

Розділ I
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 1. Визначення термінів

1. У цьому Законі нижченаведені терміни вживаються в такому значенні:

1) держава перебування - держава, на території якої трудовий мігрант здійснював, здійснює або має намір здійснювати оплачувану діяльність, не заборонену законодавством цієї держави;

2) зовнішня трудова міграція - переміщення громадян України, пов'язане з перетинанням державного кордону, з метою здійснення оплачуваної діяльності в державі перебування;

3) реінтеграція в суспільство - комплекс соціальних, правових, економічних та інших заходів, спрямованих на сприяння адаптації в суспільстві трудових мігрантів і членів їхніх сімей після повернення з держави перебування;

4) трудовий мігрант - громадянин України, який здійснював, здійснює або здійснюватиме оплачувану діяльність у державі перебування, не заборонену законодавством цієї держави;

5) члени сім'ї трудового мігранта - особи, які перебувають з трудовим мігрантом у шлюбі, діти та інші особи, які перебувають на його утриманні та є членами сім'ї відповідно до Сімейного кодексу України.

Стаття 2. Сфера дії Закону

1. Дія цього Закону поширюється на трудових мігрантів, які:

1) працюють на підставі трудового договору (контракту);

2) самостійно забезпечують себе роботою;

3) надають оплачувані послуги (виконують роботи);

4) здійснюють іншу оплачувану діяльність, не заборонену законодавством держави перебування.

2. Дія цього Закону поширюється також на членів сімей трудових мігрантів.

3. Дія цього Закону не поширюється на:

1) громадян України, які шукають притулок чи отримали притулок у державі перебування;

2) осіб, які здобувають освіту, професійну підготовку та підвищують кваліфікацію за кордоном, зокрема в межах освітніх програм;

3) працівників дипломатичної служби та працівників інших органів державної влади, які працюють у закордонних дипломатичних установах України;

4) осіб, відряджених підприємствами, установами та організаціями для виконання роботи в державі перебування.

Стаття 3. Законодавство про зовнішню трудову міграцію

1. Законодавство про зовнішню трудову міграцію складається з Конституції України, цього Закону, інших актів законодавства, що регулюють відносини у сфері зовнішньої трудової міграції, а також міжнародних договорів України, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України.