Розпорядження від 13.07.2016 № 489-р Про схвалення Концепції впровадження механізмів стабільного фінансування заходів з енергоефективності (створення Фонду енергоефективності)

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

РОЗПОРЯДЖЕННЯ

від 13 липня 2016 р. N 489-р

Київ

Про схвалення Концепції впровадження механізмів стабільного фінансування заходів з енергоефективності (створення Фонду енергоефективності)

1. Схвалити Концепцію впровадження механізмів стабільного фінансування заходів з енергоефективності (створення Фонду енергоефективності), що додається.

2. Міністерству регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства разом із заінтересованими центральними органами виконавчої влади у місячний строк розробити та подати в установленому порядку Кабінетові Міністрів України проект плану заходів щодо реалізації Концепції, схваленої цим розпорядженням.

КОНЦЕПЦІЯ
впровадження механізмів стабільного фінансування заходів з енергоефективності (створення Фонду енергоефективності)

Проблема, яка потребує розв'язання

На макроекономічному рівні однією з основних проблем енергетичного сектору в Україні є неефективне використання паливно-енергетичних ресурсів у сфері опалення житлового сектору, в якому втрачається 60 відсотків енергії або 3 млрд. доларів США щороку. Зазначені втрати протягом 2015 - 2016 років відшкодовуються з державного бюджету, а також споживачами комунальних послуг. Україна значною мірою залежить від імпорту енергоносіїв, що в сучасних геополітичних умовах призводить до високих ризиків енергозалежності.

За даними статистичних спостережень, наведеними в енергетичних балансах, за останні шість років кінцеве споживання енергії у побутовому секторі залишається стабільним. При цьому в структурі кінцевого споживання енергії саме частка побутового сектору є найбільшою. Зокрема, за даними, наведеними в Енергетичному балансі України за 2014 рік, обсяг загального споживання енергії у побутовому секторі становив 20,384 млн. тонн нафтового еквіваленту, що становить майже 33 відсотки рівня загального кінцевого споживання енергії у 2014 році. У 2008 році обсяг споживання енергії у житловому секторі становив 22,845 млн. тонн нафтового еквіваленту.

У побутовому секторі рівень споживання природного газу незмінно становить найбільшу частку - майже 58 відсотків.

У житлових будинках квартирного типу зосереджено 98,2 відсотка загальної площі усього вітчизняного житлового фонду. При цьому більшість будинків в Україні були побудовані до 1970 року (61 відсоток).

Обсяг щорічного споживання природного газу для опалення в Україні оцінюється у 18,6 млрд. куб. метрів (річна оцінка споживання газу проведена з урахуванням помірної температури в опалювальний сезон). При цьому потенціал скорочення щорічного споживання природного газу для опалення в Україні у разі досягнення поточного рівня втрат в ЄС становить 11,4 млрд. куб. метрів газу (60 відсотків імпорту України): теплова санація будинків - 7,3 млрд. куб. метрів газу, заміна індивідуальних котлів - 1,7 млрд. куб. метрів газу, модернізація котелень - 1,1 млрд. куб. метрів газу, модернізація мереж - 1,3 млрд. куб. метрів газу.

Показник питомого енергоспоживання в Україні у 2 - 3 рази вищий ніж відповідний показник у розвинутих державах - членах ЄС. Зокрема, середнє питоме енергоспоживання в багатоквартирних житлових будинках становить 264 кВт·год/кв. метр, тоді як у європейських країнах відповідний показник в середньому не перевищує 90 кВт·год/кв. метр.

Надмірне споживання енергії спричиняє значні витрати та ризики у сферах енергетичної безпеки, торговельного балансу, економічної та соціальної активності, охорони навколишнього природного середовища.

Так, в результаті зростання цін і тарифів на комунальні послуги у квітні - травні 2015 р. кількість домогосподарств, яким були призначені субсидії на відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, перевищила 5 млн. Очікується, що у 2016 - 2017 роках зазначений показник буде значно більший. Разом з тим у відповідної категорії споживачів енергії відсутня мотивація для зниження обсягу споживання енергоресурсів, оскільки відсутність обліку спожитої енергії не дає змоги визначити реальний обсяг її споживання та відповідно оцінити переваги від його скорочення. При цьому можливості споживачів для інвестування в термомодернізацію власного житла обмежені.

З огляду на викладене питання щодо підвищення енергоефективності та енергозбереження сектору житлово-комунального господарства, зокрема наявного житлового фонду, залучення інвестицій у фінансування проектів комплексної термомодернізації житлових будинків та створення і впровадження загальнодержавного механізму регулювання є надзвичайно актуальними.

Першим важливим кроком України до стимулювання здійснення заходів енергоефективності в житловому секторі стало запровадження у 2015 році механізму відшкодування з державного бюджету частини суми кредитів, залучених населенням та об'єднаннями співвласників багатоквартирних будинків на придбання енергоефективних обладнання та матеріалів у рамках виконання Державної цільової економічної програми енергоефективності і розвитку сфери виробництва енергоносіїв з відновлюваних джерел енергії та альтернативних видів палива на 2010 - 2016 роки.

Державним бюджетом України на 2016 рік передбачено фінансування для продовження зазначеного механізму в обсязі 893 млн. гривень (з урахуванням невикористаних залишків спеціального фонду державного бюджету у 2015 році).

Однак за результатами оцінки експертів загальна потреба в інвестиціях в термомодернізацію житлового фонду становить більше ніж 830 млрд. гривень.

Виконання протягом 2014 - 2016 років Державної цільової економічної програми енергоефективності і розвитку сфери виробництва енергоносіїв з відновлюваних джерел енергії та альтернативних видів палива на 2010 - 2016 роки свідчить про заінтересованість споживачів у здійсненні заходів з енергозбереження.

Разом з тим, зважаючи на обмеження ресурсів державного та місцевих бюджетів (у разі додаткового прийняття місцевих та регіональних програм підтримки), забезпечити безперебійне та стабільне фінансування проектів з енергоефективності у житлових будинках можливо завдяки залученню додаткового фінансування міжнародних фінансових та донорських організацій.

Створення Фонду енергоефективності (далі - Фонд) на принципах прозорого та ефективного використання фінансових ресурсів з урахуванням європейських підходів до партнерства держави та міжнародних фінансових організацій дасть змогу залучити додаткове фінансування таких організацій для модернізації житлового фонду України.

Для уникнення репутаційних ризиків, зокрема недовіри з боку населення до програм з питань енергоефективності у разі тимчасового припинення надання державної підтримки необхідно забезпечити безперервність її надання. Тому на першому етапі діяльності Фонду слід продовжити використання існуючих механізмів підтримки з державного та місцевих бюджетів.

Як свідчить практика держав - членів ЄС, паралельно можуть бути запроваджені декілька механізмів підтримки, наприклад в Польщі діють сім програм стимулювання енергоефективності будівель, що дає змогу забезпечити створення максимально сприятливих умов співфінансування для кінцевих споживачів - населення.

Створення національних фондів енергоефективності, метою яких є підтримка ініціатив у сфері енергоефективності, передбачено Директивою 2012/27/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 25 жовтня 2012 р. (стаття 20), зобов'язання України щодо імплементації якої визначено в рамках виконання Договору про заснування Енергетичного Співтовариства.

Створення Фонду є також одним із пріоритетів Національного плану дій з енергоефективності на період до 2020 року, схваленого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 25 листопада 2015 р. N 1228.

Підвищення тарифів призводить до істотного зниження спроможності населення сплачувати за житлово-комунальні послуги та збільшення видатків державного бюджету на фінансування субсидій та пільг населенню на їх оплату. Зазначене зумовлює необхідність реалізації масштабної державної політики у сфері енергоефективності у житлових будинках, зокрема запровадження здійснення заходів із забезпечення облікованого, регульованого та ощадливого споживання енергії.

Здійснення заходів з енергоефективності у поєднанні із забезпеченням надання субсидій на оплату комунальних послуг та енергоносіїв малозабезпеченим категоріям громадян є ключовими факторами проведення реформи у сфері енергетики та забезпечення соціальної стабільності в цілому.

Мета і строки реалізації Концепції

Метою Концепції є визначення та запровадження здійснення заходів із забезпечення облікованого, регульованого та ощадливого споживання енергії у житлових будинках шляхом застосування нових підходів до реалізації державної політики щодо фінансування заходів з енергоефективності із залученням коштів міжнародних фінансових організацій та донорів.

Проведення структурних перетворень в енергетичній сфері є тривалим процесом. Фонд повинен розпочати свою роботу протягом 2016 - 2017 років з досягненням оптимальних результатів через 15 років. Проте, вже у 2021 році можливо буде отримати прогнозовані результати роботи Фонду.

Шляхи і способи розв'язання проблем

Основними напрямами реалізації Концепції є:

створення нової ефективної, прозорої та вільної від корупції установи - Фонду на засадах партнерства держави та міжнародних фінансових організацій, донорів, основними завданнями якого є:

- залучення інвестицій у здійснення заходів з енергоефективності, створення та впровадження інструментів для погашення кредитів на здійснення заходів з енергоефективності, зокрема за рахунок економії та заощаджень на рахунках за опалення (наприклад, кредити із зниженою відсотковою ставкою та пільговим періодом, а також гранти, які частково компенсують вартість проекту);

- здійснення першочергово заходів для вимірювання обсягів споживання тепла та регулювання його подачі;

- надання технічних рекомендацій щодо розробки енергоефективних проектів, проведення тренінгів та навчань для будівельних компаній і енергоаудиторів, впровадження та використання досвіду експертів;

- проведення широкої інформаційно-роз'яснювальної роботи через проведення спеціальних комунікаційних кампаній з урахуванням пропозицій і технічних рекомендацій;

забезпечення сталого та довгострокового фінансування Фонду за рахунок державного бюджету та коштів міжнародних фінансових організацій, донорів;

запровадження проведення енергетичного аудиту та сертифікації будівель за класами енергоефективності з урахуванням європейських вимог та практик;

запровадження у повному обсязі обліку усіх спожитих енергоносіїв;

запровадження механізму перетворення субсидій на інвестиції шляхом надання можливості громадянам, яким призначено субсидію для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, використовувати зекономлену частину субсидій для фінансування енергоефективності, а також додаткового стимулювання одержувачів субсидій до економії та запровадження здійснення заходів з енергоефективності;

створення ринку послуг з управління багатоквартирними будинками та з діяльності управителів;

надання експертних послуг та консультацій, що стосуються питань з енергоефективності, домогосподарствам та виконавцям енергоефективних заходів.

Очікувані результати

У результаті реалізації Концепції передбачається досягнути таких цілей:

зменшення споживання та імпорту природного газу (1,5 млрд. куб. метрів на рік), що матиме позитивний ефект на платіжний баланс (+9,1 млрд. гривень на рік) та сприятиме зміцненню національної валюти та енергетичної безпеки;

зменшення витрат домогосподарств на оплату житлово-комунальних послуг, інвестування ними в енергоефективність власного житла та покращення енергетичних характеристик житлового фонду в країні;

зменшення витрат державного бюджету на фінансування субсидій (5 млрд. гривень на рік) та пільг населенню на оплату житлово-комунальних послуг;

створення нового ринку енергоефективних заходів, нових робочих місць (до 75 тис.), збільшення податкових надходжень до державного та місцевих бюджетів (до 10 млрд. гривень на рік);

залучення великомасштабного зовнішнього фінансування та європейського досвіду здійснення енергоефективних заходів.

Обсяг фінансових ресурсів

Реалізація Концепції здійснюється за рахунок коштів державного бюджету, а також за рахунок міжнародної технічної та фінансової допомоги, грантів.

Обсяг фінансування, матеріально-технічних і трудових ресурсів, необхідних для реалізації Концепції, визначається щороку з урахуванням можливостей державного бюджету, розміру міжнародної технічної та фінансової допомоги, грантів.