ГКД 34.30.501-93 Паротурбінне обладнання ТЕС. Методика з консервації підігрітим повітрям
Міністерство енергетики України
ГКД 34.30.501-93
ПАРОТУРБІННЕ ОБЛАДНАННЯ ТЕС
Методика з консервації підігрітим повітрям
НДІ Енергетики
Київ
1999
Передмова
1 РОЗРОБЛЕНО: ВАТ "ЛьвівОРГРЕС"
2 ВИКОНАВЦІ: Й.П. Густі, В.Ф. Джало
3 ЗАТВЕРДЖЕНО: 1993-01-14 Управлінням науково-технічного прогресу та екології Міненерго України, В. В. Біляєв
4 ЗАМІСТЬ: РД 34.30.502 “Методические указания по консервации паротурбинного оборудования ТЭС и АЭС подогретым воздухом" (МУ 34-70-078—84). — Затв. Головтех- управлінням Міненерго СРСР 02.08.84
5 СТРОК ПЕРЕВІРКИ: 2001 рік
Зміст
1 Галузь використання
2 Нормативні посилання
3 Скорочення
4 Характеристика методів захисту від корозії
5 Розрахунок і проектування консерваційної установки
5.1 Визначення вихідних величин
5.2 Вибір калориферів
5.3 Розрахунок повітропроводів
5.4 Аеродинамічний розрахунок мережі повітропроводів
5.5 Вибір вентиляторів
5.6 Рекомендації з проектування і монтажу схеми консерваційної установки
6 Консервація турбінного обладнання
6.1 Введення обладнання в консервацію
6.2 Виведення обладнання з консервації
7 Основні вимоги безпеки під час консервації обладнання підігрітим повітрям
Міністерство енергетики України
ПАРОТУРБІННЕ ОБЛАДНАННЯ ТЕС
Методика з консервації підігрітим
повітрям
ПАРОТУРБИННОЕ ОБОРУДОВАНИЕ ТЭС Методика по консервации подогретым воздухом
Чинний від 1999-06-01
1 Галузь використання
Ця методика розповсюджується на способи захисту паротурбінного обладнання ТЕС від стоянкової корозії під час тривалих простоїв. Мето-, дика обов'язкова для підприємств і організацій Міненерго України, які займаються експлуатацією, наладкою, виготовленням і проектуванням обладнання ТЕС.
Захист деталей енергетичного обладнання від корозії особливо необхідний для турбінного обладнання. Це стосується як деталей, які обертаються (робочих лопаток, дисків, втулок і т.ін.), так і статорних елементів (діафрагм, обойм, соплових лопаток і т.ін.) Першочергового значення захист від корозії набуває за наявності на поверхні металу корозійно- активних відкладень та підвищеної вологості
2 Нормативні посилання
У цій методиці є посилання на такі нормативні документи:
- РД 34 03.201 Правила техники безопасности при эксплуатации теплотехнического оборудования электростанций и тепловых сетей — Затв. Президією ЦК профспілки 26.10.83. Управлінням по ТБ і ПС Міненерго СРСР 05.11.83. З наступними змінами
- РД 34 20 501 Правила технической эксплуатации электрических станций и сетей. 14-е изд., перераб и доп — Затв Міненерго СРСР 20.02 89 З наступними змінами.
3 Скорочення
У цій методиці подано такі скорочення
ПВТ - підігрівник високого тиску;
ПНТ - підігрівник низького тиску;
КЗС - клапан зворотний із сервоприводом;
КВП - контрольно-вимірювальні прилади;
ВПП - валоповоротний пристрій.
4 Характеристика методів захисту від корозії
4.1 Методи захисту від корозії використовуються для:
- запобігання контакту металу з киснем повітря;
- зменшення корозії за допомогою хімічних засобів (інгібіторів);
- зниження вологості повітря нижче 40 %.
Обов'язковим для всіх цих методів захисту є повне дренування обладнання, яке підлягає консервації, і трубопроводів у процесі підготовки до консервації.
4.2 Контакту металу з киснем повітря можна запобігти заповненням внутрішнього простору обладнання, яке підлягає консервації, нейтральним газом (наприклад, азотом, який може подаватись від рампи з балонів). У всьому об'ємі, що консервується, потрібно підтримувати надлишковий тиск інертного газу, який запобігає попаданню зовнішнього повітря. Такий спосіб консервації достатньо надійний, але консервація паротурбінного обладнання азотом утруднюється наявністю великої кількості місць можливих пропусків азоту і складністю ущільнення їх. Необхідність ущільнення консервованих систем призводить до істотного збільшення обсягу робіт під час проведення консервації та виведення з неї.
4.3 Зменшення корозії за допомогою хімічних засобів забезпечується під час продування консервованого обладнання гарячим повітрям, яке містить пару летких інгібіторів атмосферної корозії. Охолодження повітря під час контакту з поверхнею металу призводить до випадання кристалів інгібітора на поверхні металу. Захисні якості має не лише тонкий шар ингібітора, а й саме повітря, яке заповнює консервований об’єм і вміщує пару інгібітора. Останнім часом розроблено інгібітори, які мають низьку температуру сублімації і тому не вимагають попереднього підігрівання повітря.
Складність застосування цього способу консервації полягає в тому, що для уникнення попадання інгібітора в атмосферу машинного залу потрібне ущільнення консервованого об'єму, яке призводить до утворення невентильованих порожнин і нерівномірного розподілу інгібітора по поверхні металу. А це особливо небезпечно, оскільки викликає зростаючу локальну корозію
Крім того, відомі інгібітори типів НДА і КЦА мають вибірний спектр захисної дії і не тільки не захищають, але навпаки, викликають окислювальну дію на мідь і її сплави, що обмежує можливість їх застосування.
4.4 Зниження вологості повітря можна досягнути декількома способами. Відомо два способи зниження вологості повітря, статичного і динамічного сушіння повітря. У першому випадку сушіння повітря в порожнинах консервованого обладнання провадиться за допомогою вбирачів вологи (хлористого кальцію, негашеного вапна, силікагелю і т.ін.), які розміщуються на спеціальних піддонах усередині обладнання.
Спосіб простий, але вимагає періодичного розкриття обладнання для заміни вбирача вологи, а також використання різних пристроїв. Під час динамічного сушіння повітря в порожнину консервованого обладнання постійно нагнітається атмосферне повітря, що пройшло попереднє сушіння в повітроосушувальній установці, яка може бути у вигляді касети із вбирачем вологи або пристрою з використанням принципу виморожений вологи. Схеми динамічного сушіння можуть бути як замкнутими, так і розімкнутими. До недоліків наведених способів сушіння повітря відноситься необхідність використання хімічних вбирачів вологи, які вимагають регулярної заміни або регенерації, що помітно збільшує трудомісткість обслуговування консерваційної установки.
4.5 Оскільки при зниженні вологості повітря можна обмежитись зменшенням відносного вмісту вологи в повітрі, цього зменшення можна досягти нагріванням повітря до деякої температури. Величина нагрівання і отримана відносна вологість повітря визначається, з одного боку, вихідними параметрами (температурою і вологістю) повітря в місці забору, з другого боку, підігрівання повітря повинне забезпечити дотримання визначеної відносної вологості в порожнинах консервованого обладнання.
Використання такого способу хоч і потребує деяких енергетичних затрат, але дає можливість консервувати тепломеханічне обладнання, виготовлене з різних матеріалів, без використання хімічних реагентів і з мінімальними затратами на обслуговування. Консерваційна установка може бути як стаціонарною, так і транспортабельною в межах машинного залу (виходячи з умов електростанції).
До інших переваг цього способу відносять простоту операцій із введення обладнання в консервацію та виведення її з неї.
Дану методику разраховано на використання цього методу як одного з найбільш простих і доступних у експлуатаційній практиці.
Повна версія документа доступна в тарифі «ВСЕ ВРАХОВАНО».