ДСТУ ISO 6506-2:2008 Металеві матеріали. Визначення твердості за Брінеллем. Частина 2. Повірка та калібрування приладів для вимірювання твердості (ISO 6506-2:2005, IDT)

НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ

МЕТАЛЕВІ МАТЕРІАЛИ
Визначення твердості за Брінеллем
Частина 2. Повірка та калібрування приладів для вимірювання твердості

(ISO 6506-2:2005, IDT)
ДСТУ ISO 6506-2:2008

Київ
ДЕРЖСПОЖИВСТАНДАРТ УКРАЇНИ
2010

ПЕРЕДМОВА

1 ВНЕСЕНО: Технічний комітет стандартизації ТК 81 «Стандартизація методів контролю механічних, металографічних та корозійних властивостей металопродукціїї»

ПЕРЕКЛАД І НАУКОВО-ТЕХНІЧНЕ РЕДАГУВАННЯ: В. Вахрушева, д-р техн. наук; Л. Левченко; О. Малиш; Н. Ярошенко

2 НАДАНО ЧИННОСТІ: наказ Держспоживстандарту України від 15 серпня 2008 р. № 289 з 2010-01-01

3 Національний стандарт відповідає ISO 6506-2:2005 Metallic materials — Brinell hardness test — Part 2: Verification and calibration of testing machines (Металеві матеріали. Визначання твердості за Брінеллем. Частина 2. Повірка та калібрування приладів для вимірювання твердості)

Ступінь відповідності — ідентичний (IDТ)

Переклад з англійської (en)

4 УВЕДЕНО ВПЕРШЕ

ЗМІСТ

Національний вступ

Передмова до ISO 6506-2:2005

Уведення

1 Сфера застосування

2 Нормативні посилання

3 Загальні умови

4 Пряма повірка

5 Непряма повірка

6 Періодичність повірок

7 Звіт про повірку/свідоцтво про калібрування

Додаток А Похибка результатів калібрування приладу для вимірювання твердості

Бібліографія

НАЦІОНАЛЬНИЙ ВСТУП

Цей стандарт є тотожний переклад ISO 6506-2:2005 Metallic materials — Brinell hardness test — Part 2: Verification and calibration of testing machines (Металеві матеріали. Визначання твердості за Брінеллем. Частина 2. Повірка (вивіряння) та калібрування приладів для вимірювання твердості).

Технічний комітет, відповідальний за цей стандарт в Україні — ТК 81 «Стандартизація методів контролю механічних, металографічних та корозійних властивостей металопродукції».

Стандарт містить вимоги, які відповідають чинному законодавству України.

До стандарту внесено такі редакційні зміни:

— слова «ця частина ISO 6506» замінено на «цей стандарт»;

— структурні елементи стандарту: «Титульний аркуш», «Передмову», «Національний вступ» та «Бібліографічні дані» — оформлено згідно з комплексом стандартів «Національна стандартизація»;

— у розділах «Нормативні посилання», «Непряма повірка (вивіряння)» та «Бібліографія» наведено «Національне пояснення», виділене у тексті рамкою;

— з «Передмови до ISO 6506-2:2005» до національного стандарту долучено те, що безпосередньо стосується цього стандарту;

— познаки одиниць виміру відповідають багаточастинному стандарту ДСТУ 3651:1997 «Метрологія. Одиниці фізичних величин».

Копії міжнародних стандартів, на які є посилання в цьому стандарті, можна замовити у Головному фонді нормативних документів.

ПЕРЕДМОВА ДО ISO 6506-2:2005

ISO 6506 складається з таких частин під загальною назвою «Металеві матеріали. Визначання твердості за Брінеллем».

Частина 1. Метод випробовування

Частина 2. Повірка і калібрування приладів для вимірювання твердості

Частина 3. Калібрування стандартних зразків

Частина 4. Таблиці значень твердості.

УВЕДЕННЯ

Треба відзначити, що в цьому стандарті регламентовано використовування сферичного індентора з твердого металу.

Позначання твердості за Брінеллем HBW не можна ототожнювати з попереднім позначенням НВ або HBS, коли використовували сферичний сталевий індентор.

НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ

МЕТАЛЕВІ МАТЕРІАЛИ
Визначення твердості за Брінеллем
Частина 2. Повірка та калібрування приладів для вимірювання твердості

МЕТАЛЛИЧЕСКИЕ МАТЕРИАЛЫ
Определение твердости по Бринеллю
Часть 2. Поверка и калибровка приборов для измерения твердости

METALLIC MATERIALS
Brinell hardness test
Part 2. Verification and calibration of testing machines

Чинний від 2010-01-01

1 СФЕРА ЗАСТОСУВАННЯ

Цей стандарт встановлює метод повірки (вивіряння) і калібрування приладів для вимірювання твердості за Брінеллем згідно з ISO 6506-1.

Описано прямий метод перевіряння основних функцій приладу та непрямий метод для загального перевіряння приладу. Непрямий метод можна використовувати також для звичайного періодичного перевіряння роботи приладу під час його експлуатування.

Якщо прилад використовують для інших методів вимірювання твердості, його повіряють відповідно для кожного методу.

Цей стандарт можна використовувати для портативних пристроїв вимірювання твердості.

2 НОРМАТИВНІ ПОСИЛАННЯ

Документи, наведені нижче, на які роблять посилання, є обов’язковими для сфери застосування цього стандарту. Для датованих посилань чинна тільки зазначена публікації. Для неда- тованих посилань чинна тільки найостанніша публікація (охоплюючи всі поправки).

ISO 376:2004 Metallic materials — Calibration of force-proving instruments used for the verification of uniaxial testing machines

ISO 6506-1:2005 Metallic materials — Brinell hardness test — Part 1: Test method

ISO 6506-3 Metallic materials — Brinell hardness test — Part 3: Calibration of reference blocks

ISO 6507-1 Metallic materials — Vickers hardness test — Part 1: Test method.

НАЦІОНАЛЬНЕ ПОЯСНЕННЯ

ISO 376:2004 Металеві матеріали. Калібрування приладів для вимірювання зусилля використовують для повірки (вивіряння) одноосних вимірювальних приладів

ISO 6506-1:2005 Металеві матеріали. Визначання твердості за Брінеллем. Частина 1. Метод випробування (Впровадженний в Україні як ДСТУ ISO 6506-1:2007)

ISO 6506-3 Металеві матеріали. Визначення твердості за Брінеллем. Частина 3. Калібрування стандартних зразків

ISO 6507-1 Металеві матеріали. Визначення твердості за Віккерсом. Частина 1. Метод випробування (Впроваджений в Україні як ДСТУ ISO 6507-1:2007).

3 ЗАГАЛЬНІ УМОВИ

Перед початком повірки приладу для вимірювання твердості за Брінеллем треба перевірити основні складанні одиниці приладу, щоб переконатись, що вони працюють відповідно до інструкції виробника.

Особливу увагу треба звернути на таке:

a) шток, який утримує кульку, має правильно пересуватися вздовж направної;

b) утримувач кульки з кулькою (тобто те, що повіряють відповідно до 4.3) має бути надійно закріплений на штоці;

c) зусилля вимірювання треба прикладати без поштовхів, вібрації та перевищування швидкості так, щоб не було жодних впливів на значення показів;

d) під час перевіряння вимірювальної системи, вбудованої у прилад, потрібно звернути увагу на таке:

— перехід від зняття зусилля вимірювання до режиму вимірювання не має впливати на значення показань;

— освітлювання не має впливати на зняття показів;

— за можливості, центр відбитка має знаходитись у центрі поля зору.

БІБЛІОГРАФІЯ

1 SAWLA, A. Uncertainty of measurement in the verification and calibration of the force measuring systems of testing machines, Proceedings of the Asia-Pacific symposium on measurement of force, mass and torque (APMF), Tsukuba, Japan, November 2000

2 WEHRSTEDT, A. and PATKOVSZKY, I. News in the field of standardization about verification and calibration of materials testing machines, May 2001, EMPA Academy 2001

3 GABAUER, W. Manual codes of practice for the determination of uncertainties in mechanical tests on metallic materials, The estimation of uncertainties in hardness measurements, Project No. SMT4-CT97-2165, UNCERT COP 14:2000

4 POLZIN, T. and SCHWENK D. Method for Uncertainty Determination of Hardness Testing; PC File for Determination, Materialprüfung 44 (2002) 3, pp. 64—71.

НАЦІОНАЛЬНЕ ПОЯСНЕННЯ

1 SAWLA, А. Похибка вимірювання під час повірки і калібрування систем вимірювання зусилля у приладах для вимірювання твердості. Proceedings of the Asia-Pacific symposium on measurement of force, mass and torque (APMF), Tsukuba, Japan, November 2000

2 WEHRSTEDT, A. і PATKOVSZKY, І. Нове в сфері стандартизації повірки (вивіряння) і калібрування машин для випробовування матеріалів, травень 2001 p., EMPA Academy 2001

3 GABAUER, W., Норми і правила визначання похибки під час механічних випробовувань металевих матеріалів. Оцінювання похибки під час вимірювання твердості. Project No. SMT4-CT97-2165, UNCERT COP 14:2000

4 POLZIN, T. і SCHWENK D. Метод визначання похибки вимірювання твердості. PC File for Determination, Materialprüfung 44 (2002) 3, pp. 64—71.