Методологічні положення зі статистики охорони здоров’я та безпеки на роботі

Державна служба статистики України

МЕТОДОЛОГІЧНІ ПОЛОЖЕННЯ
ЗІ СТАТИСТИКИ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я ТА БЕЗПЕКИ НА РОБОТІ

Київ - 2014

Методологічні положення містять основні поняття зі статистики охорони здоров'я та безпеки на роботі, визначають порядок організації та методологію проведення державного статистичного спостереження щодо травматизму на виробництві, джерела даних для підготовки та публікації узагальненої інформації з питань охорони здоров'я.

Методологічні положення підготували фахівці відділу статистики послуг гуманітарної сфери департаменту статистики послуг Держстату України під керівництвом заступника директора департаменту Кармазіної О. О.

Методологічні положення схвалені Комісією з питань удосконалення методології та звітної документації Держстату України (протокол від № ).

Зміст

Передмова

1. Загальні положення

2. Основні визначення та поняття

3. Методи проведення державного статистичного спостереження щодо травматизму на виробництві

3.1. Мета й основні характеристики державного статистичного спостереження

3.2. Інструментарій державного статистичного спостереження та система показників

3.3. Формування сукупності одиниць та переліку звітних (облікових) одиниць (респондентів) державного статистичного спостереження

3.4. Порядок проведення та розробки державного статистичного спостереження

3.5. Конфіденційність

4. Використання адміністративних даних при узагальненні інформації з питань охорони здоров'я

5. Статистичні продукти та способи поширення інформації

Список використаних джерел

Передмова

Метою розроблення цих методологічних положень є:

- надання роз'яснень щодо основних визначень і понять зі статистики охорони здоров'я;

- визначення методів проведення державного статистичного спостереження щодо травматизму на виробництві, принципів формування сукупності звітних одиниць, розробки й поширення результатів;

- підготовка роз'яснень про використання адміністративних даних при узагальненні інформації зі статистики охорони здоров'я;

- документування джерел даних і підходів до підготовки й публікації узагальненої інформації зі статистики охорони здоров'я;

- поширення методологічних положень серед фахівців територіальних органів державної статистики для використання в практичній діяльності та як рекомендація основним користувачям статистичної інформації для кращого розуміння можливостей щодо її використання для моніторингу й оцінки функціонування системи охорони здоров'я.

Методологічні положення складаються з передмови, чотирьох розділів та переліку використаних джерел.

1. Загальні положення

Методологічні положення ґрунтуються на нормах законів України "Про охорону праці" [4] , "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" [5], "Про державну статистику" [1], "Про доступ до публічної інформації" [3], постанови Кабінету Міністрів України від 30.11.2011  № 1232 "Деякі питання розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві" [7], постанови Верховної Ради України від 19.11.1992 № 2802 "Про введення в дію Основ законодавства України про охорону здоров'я" [6], наказів Держкомстату від 21.12.2009 № 481 "Про затвердження Положення про Реєстр статистичних одиниць та формування основ сукупностей одиниць статистичних спостережень за діяльністю підприємств" [11], від 29.12.2009 № 498 "Про затвердження структури плану статистичного спостереження та глосарія до нього" [10], від 30.11.2011  № 326 "Про затвердження Політики Держкомстату у сфері захисту конфіденційної статистичної інформації" [13], а також інших нормативно- правових документів.

В Україні регулювання у сфері охорони здоров'я здійснюється Верховною Радою України, Кабінетом Міністрів України, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони здоров'я, Верховною Радою Автономної Республіки Крим та Радою міністрів Автономної Республіки

Крим, органами місцевого самоврядування, а також іншими органами в межах їх компетенції. Для оцінки ефективності політики здійснюється державний контроль та нагляд за діяльністю у сфері охорони здоров'я. Відповідно національна статистика охорони здоров'я забезпечує потреби міжнародного та національного моніторингу розвитку цієї галузі.

Статистична інформація з питань охорони здоров'я складається із:

- даних державного статистичного спостереження щодо травматизму на виробництві;

- адміністративних даних Міністерства охорони здоров'я України стосовно мережі лікувально-профілактичних закладів та захворюваності населення;

- узагальненої інформації щодо фінансування системи охорони здоров'я. Враховуючи, що отримання та узагальнення на постійній основі

інформації щодо фінансування національної системи охорони здоров'я здійснюється на підставі Методологічних рекомендацій щодо складання Національних рахунків охорони здоров'я (НРОЗ), затверджених наказом Держкомстату від 10.05.2007 №137, відповідна тема не розглядається в цьому методологічному документі.

2. Основні визначення та поняття

Основні визначення й поняття, які використовуються у статистиці охорони здоров'я, уживаються в значеннях, установлених Глосарієм до плану статистичного спостереження та Положенням про Реєстр статистичних одиниць та формування основ сукупностей одиниць статистичних спостережень за діяльністю підприємств, а також у такому значенні:

здоров’я - стан повного фізичного, психічного і соціального благополуччя, а не тільки відсутність хвороб і фізичних вад;

заклад охорони здоров’я - юридична особа будь-якої форми власності та організаційно-правової форми або її відокремлений підрозділ, основним завданням яких є забезпечення медичного обслуговування населення на основі відповідної ліцензії та професійної діяльності медичних (фармацевтичних) працівників;

медична допомога - діяльність професійно підготовлених медичних працівників, спрямована на профілактику, діагностику, лікування та реабілітацію у зв'язку з хворобами, травмами, отруєннями і патологічними станами, а також у зв'язку з вагітністю та пологами;

медичне обслуговування - діяльність закладів охорони здоров'я та фізичних осі б-підприємців, які зареєстровані та одержали відповідну ліцензію в установленому законом порядку, у сфері охорони здоров'я, що не обов'язково обмежується медичною допомогою;

мережа закладів охорони здоров’я - сукупність закладів охорони здоров'я, що забезпечують потреби населення у медичному обслуговуванні на відповідній території;

невідкладний стан людини - раптове погіршення фізичного або психічного здоров'я, яке становить пряму та невідворотну загрозу життю та здоров'ю людини або оточуючих її людей і виникає внаслідок хвороби, травми, отруєння або інших внутрішніх чи зовнішніх причин;

нещасний випадок - це обмежена в часі подія або раптовий вплив на працівника небезпечного виробничого фактора чи середовища, що сталися у процесі виконання ним трудових обов'язків, внаслідок яких заподіяно шкоду здоров'ю або настала смерть;

охорона здоров’я - система заходів, які здійснюються органами державної влади та органами місцевого самоврядування, їх посадовими особами, закладами охорони здоров'я, медичними та фармацевтичними працівниками і громадянами з метою збереження та відновлення фізіологічних і психологічних функцій, оптимальної працездатності та соціальної активності людини при максимальній біологічно можливій індивідуальній тривалості її життя;

охорона праці - це система правових, соціально-економічних, організаційно- технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів, спрямованих на збереження життя, здоров'я і працездатності людини у процесі трудової діяльності;

пацієнт - фізична особа, яка звернулася за медичною допомогою та/або якій надається така допомога;

працівник - особа, яка працює на підприємстві, в організації, установі та виконує обов'язки або функції згідно з трудовим договором (контрактом);

роботодавець - власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган, незалежно від форм власності, виду діяльності, господарювання, і фізична особа, яка використовує найману працю;

травма - порушення анатомічної функції тканин або органів людини, спричинене зовнішньою дією або впливом зовнішнього фактора.