Методичні рекомендації з оцінки викидів парникових газів за видами діяльності установок

ЗАТВЕРДЖЕНО:
Наказ Міністерства захисту довкілля і
природних ресурсів України
від 13.10.2021 № 671

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
з оцінки викидів парникових газів за видами діяльності
установок

Зміст

1. Загальні положення

2. Терміни та визначення понять

3. Методика моніторингу М1 – спалювання палива

3.1. Сфера застосування

3.2. Визначення викидів СО₂ від спалювання палива

3.3. Рівні точності

3.4. Газопереробка та виробництво технічного вуглецю

3.5. Очищення відхідних газів

3.6. Газ, спалений у факелі

3.7. Список використаних джерел

4. Методика моніторингу M2 – переробка нафти

4.1. Сфера застосування

4.2. Визначення викидів СО₂

4.3. Рівні точності

4.4. Список використаних джерел

5. Методика моніторингу M3 - виробництво коксу

5.1. Сфера застосування

5.2. Визначення викидів СО₂

5.3. Рівні точності

5.4. Список використаних джерел

6. Методика моніторингу M4 - випалювання або спікання, в тому числі агломерація металевої руди

6.1. Сфера застосування

6.2. Визначення викидів СО₂

6.3. Рівні точності

6.4. Список використаних джерел

7. Методика моніторингу M5 - виробництво чавуну або сталі

7.1. Сфера застосування

7.2. Визначення викидів СО₂

7.3. Рівні точності

7.4. Список використаних джерел

8. Методика моніторингу M6 - виробництво або обробка залізовмісних сплавів (у тому числі феросплавів)

8.1. Сфера застосування

8.2. Визначення викидів СО₂

8.3. Рівні точності

8.4. Список використаних джерел

9. Методика моніторингу M7 - виробництво цементного клінкеру

9.1. Сфера застосування

9.2. Визначення викидів СО₂

9.3. Рівні точності

9.4. Список використаних джерел

10. Методика моніторингу M8 - виробництво вапна або кальцинація доломіту або магнезиту

10.1. Сфера застосування

10.2. Визначення викидів СО₂

10.3. Рівні точності

10.4. Список використаних джерел

11. Методика моніторингу М9 - виробництво аміаку

11.1. Сфера застосування

11.2. Визначення викидів СО₂

11.3. Рівні точності

11.4. Список використаних джерел

12. Методика моніторингу М10 – виробництво азотної кислоти (викиди N₂O)

12.1. Сфера застосування

12.2. Визначення викидів N₂O

12.3. Рівні точності

12.4. Список використаних джерел

13. Особливості застосування методики на основі неперервних вимірювань

13.1. Розрахунок концентрації ПГ із застосуванням непрямих вимірювань концентрації інших компонентів

13.2. Заміщення відсутніх даних

13.3. Визначення обсягу викидів СО₂ за методикою на основі неперервних вимірювань

1. Загальні положення

Методичні рекомендації з оцінки викидів парникових газів за видами діяльності установок (далі - Методичні рекомендації) розроблені відповідно до статті 7 Закону України «Про засади моніторингу, звітності та верифікації викидів парникових газів» (далі - Закон про МЗВ) та на виконання абзацу четвертого пункту 18 Порядку здійснення моніторингу та звітності щодо викидів парникових газів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.09.2020 № 960 (далі - Порядок здійснення моніторингу та звітності).

Методичні рекомендації використовуються операторами установок, які відповідають вимогам, встановленим Переліком видів діяльності, викиди парникових газів в результаті провадження яких підлягають моніторингу, звітності та верифікації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 вересня 2020 р. № 880 (далі - Перелік видів діяльності).

Для правильного вибору методики оцінки викидів парникових газів (далі – ПГ) оператору необхідно зробити наступні кроки:

1) визначити межі установки для цілей моніторингу викидів ПГ;

2) ідентифікувати всі види діяльності, в результаті яких відбуваються викиди ПГ на установці;

3) ідентифікувати всі джерела викидів ПГ;

4) ідентифікувати всі матеріальні потоки, включаючи:

ідентифікацію видів палива, що безпосередньо спалюються чи використовуються в технологічних процесах в межах установки;

визначення, чи міститься вуглець у іншій вхідній сировині чи продуктах виробництва (продукції, відходах).

У розділах 3 - 12 Методичних рекомендацій наведені методики моніторингу для відповідних видів діяльності установок. Кожна методика включає наступні складові:

сферу застосування методики, де надано базовий опис її призначення, основних положень і відповідних вимог;

визначення викидів ПГ, де наведені методики моніторингу, що можуть бути застосовані для відповідного виду діяльності установки, наприклад, стандартна методика або методика на основі балансу мас, формули для розрахунків та параметри для моніторингу тощо;

вимоги до рівнів точності та відповідні порогові значення невизначеності для даних про діяльність; рівні точності для розрахункових коефіцієнтів;

посилання та джерела інформації, використані в методиці.

Розділ 13 містить інформацію щодо особливостей застосування методики на основі неперервних вимірювань.

2. Терміни та визначення понять

У цих Методичних рекомендаціях терміни вживаються в такому значенні:

верифікатор - юридична особа, акредитована відповідно до Закону України «Про акредитацію органів з оцінки відповідності», яка проводить верифікацію;

верифікація - діяльність верифікатора, що полягає у перевірці звіту оператора, підготовці та видачі верифікатором за результатами такої перевірки верифікаційного звіту відповідно до Закону про МЗВ;

вид діяльності - діяльність, викиди парникових газів від провадження якої підлягають моніторингу, звітності та верифікації та яка входить до переліку видів діяльності, затвердженого Кабінетом Міністрів України;

викиди парникових газів - надходження в атмосферне повітря парникових газів, визначених щодо певного виду діяльності, з джерел викидів парникових газів на установці;

викиди парникових газів від спалювання - викиди парникових газів, що виникають у процесі екзотермічної реакції палива з киснем;

викиди парникових газів від технологічних процесів - викиди парникових газів, крім викидів парникових газів від спалювання, що виникають в результаті реакції між речовинами або їх перетворення, в тому числі хімічного або електролітичного перетворення металевих руд, термічного розкладання речовин, а також утворення речовин для використання як продукції або сировини;

викопний вуглець - неорганічний або органічний вуглець, який не є біомасою;

вимірювальна система - сукупність засобів вимірювальної техніки та іншого обладнання, що використовується для визначення змінних величин, таких як дані про діяльність, вміст вуглецю, теплотворна здатність або коефіцієнт викидів СО₂ ;

дані про діяльність - кількісні дані про спожите або вироблене установкою паливо або матеріал, на основі яких здійснюється розрахунок викидів парникових газів;

джерело викидів парникових газів - окрема частина установки, з якої здійснюються викиди парникових газів, або процес у межах установки, який призводить до викидів парникових газів;

звіт оператора - звіт про викиди парникових газів, складений оператором за результатами моніторингу за звітний період;

звітний період - один календарний рік, протягом якого здійснюється моніторинг та за який складається звіт оператора.