Наказ від 07.11.2011 № 153/766 Про затвердження Вимог щодо визначення розмірів і меж зони спостереження атомної електричної станції

ДЕРЖАВНА ІНСПЕКЦІЯ ЯДЕРНОГО РЕГУЛЮВАННЯ УКРАЇНИ
МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ

НАКАЗ

від 07.11.2011 року № 153/766

Зареєстровано в Міністерстві юстиції України
24 листопада 2011 р. за № 1343/20081

Про затвердження Вимог щодо визначення розмірів і меж зони спостереження атомної електричної станції

Із змінами і доповненнями, внесеними
 наказом Державної інспекції ядерного регулювання України,
 Міністерства охорони здоров'я України
 від 23 листопада 2015 року № 206/765

Відповідно до абзацу третього підпункту 3 пункту 2 рішення Ради національної безпеки і оборони України від 08.04.2011 "Про підвищення безпеки експлуатації атомних електростанцій України", уведеного в дію Указом Президента України від 12.05.2011 № 585,

НАКАЗУЄМО:

1. Затвердити Вимоги щодо визначення розмірів і меж зони спостереження атомної електричної станції, що додаються.

2. Департаменту оцінки безпеки ядерних установок Державної інспекції ядерного регулювання України (Шевченко І. А.) та Управлінню джерел іонізуючого випромінювання Державної інспекції ядерного регулювання України (Рязанцев В. Ф.) забезпечити подання цього наказу в п'ятиденний строк на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.

3. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

4. Державній інспекції ядерного регулювання України та Міністерству охорони здоров'я України забезпечити приведення своїх нормативно-правових актів у відповідність з цим наказом.

5. Контроль за виконанням наказу покласти на заступника Голови Державної інспекції ядерного регулювання України О. А. Макаровську та Першого заступника Міністра охорони здоров'я України Р. О. Моісеєнко.

 

 

ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Державної інспекції ядерного регулювання України, Міністерства охорони здоров'я України
07.11.2011 № 153/766

Зареєстровано
в Міністерстві юстиції України
24 листопада 2011 р. за № 1343/20081

Вимоги щодо визначення розмірів і меж зони спостереження атомної електричної станції

I. Загальні положення

1.1. Ці Вимоги встановлюють механізм обґрунтування меж зони спостереження (далі - ЗС) атомної електричної станції та проведення розрахунків її розміру.

1.2. Ці Вимоги базуються на вимогах законодавства України з урахуванням рекомендацій Міжнародного агентства з атомної енергії, а також вітчизняного й зарубіжного досвіду безпечної експлуатації атомних електричних станцій.

1.3. Ці Вимоги застосовуються при проведенні розрахунків і встановленні розмірів ЗС атомних електричних станцій, що проектуються або будуються, а також при проектуванні й будівництві додаткових блоків діючих атомних електричних станцій (далі - АЕС).

1.4. У рамках періодичної переоцінки безпеки діючих АЕС підтверджується достатність встановленого проектом розміру ЗС критеріям, наведеним у пункті 2.1 розділу II цих Вимог.

(пункт 1.4 у редакції наказу Державної інспекції ядерного регулювання
 України, Міністерства охорони здоров'я України від 23.11.2015 р. № 206/765)

1.5. У цих Вимогах терміни та визначення вживаються у значеннях, наведених у Законах України "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку", "Про дозвільну діяльність у сфері використання ядерної енергії", Загальних положеннях безпеки атомних станцій, затверджених наказом Державного комітету ядерного регулювання України від 19 листопада 2007 року № 162, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 25 січня 2008 року № 56/14747 (із змінами) (далі - Загальні положення безпеки атомних станцій), Нормах радіаційної безпеки України (НРБУ-97), затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України від 14 липня 1997 року № 208, введених у дію постановою Головного державного санітарного лікаря України від 01 грудня 1997 року № 62 (далі - НРБУ-97).

(пункт 1.5 у редакції наказу Державної інспекції ядерного регулювання
 України, Міністерства охорони здоров'я України від 23.11.2015 р. № 206/765)

II. Критерії визначення розмірів зони спостереження

2.1. Розміри ЗС визначаються так, щоб при запроектних аваріях, частота яких дорівнює або перевищує значення показників, встановлених відповідно до підпункту 4.1.1 пункту 4.1 розділу IV Загальних положень безпеки атомних станцій, дози опромінення населення на межі ЗС та за її межами не перевищували критеріїв введення невідкладних контрзаходів (нижніх меж виправданості) - евакуації і йодної профілактики, а саме:

ефективна доза - 50 мЗв;

доза на щитоподібну залозу:

у дітей - 50 мЗв;

у дорослих - 200 мЗв;

доза на шкіру - 500 мЗв.

У разі проходження зовнішньої межі ЗС по населеному пункту, межа ЗС коригується таким чином, щоб весь населений пункт, у межах його адміністративного кордону, входив до ЗС АЕС.

(пункт 2.1 у редакції наказу Державної інспекції ядерного регулювання
 України, Міністерства охорони здоров'я України від 23.11.2015 р. № 206/765)

2.2. Неперевищення доз опромінення, зазначених у пункті 2.1 цього розділу, повинно бути продемонстровано:

щодо всіх референтних віків, визначених в НРБУ-97;

щодо всіх відстаней, що дорівнюють або перевищують відстані від місць можливих викидів до меж зони спостереження.

2.3. При розрахунках неперевищення доз опромінення, зазначених у пункті 2.1 цього розділу, враховуються типи місцевості у ЗС, а також імовірні метеорологічні умови під час атмосферного перенесення аварійного викиду.

III. Механізм здійснення розрахунків меж зони спостереження

3.1. Для кожної запроектної аварії на АЕС (визначеної згідно з пунктом 2.1 розділу II цих Вимог) виконується розрахунок функцій максимальних ефективних і еквівалентних доз для кожного із референтних віків t  за формулами

де E_t і H_T,t визначаються відповідно до додатка 1 до цих Вимог.

3.2. За отриманими функціями максимальних ефективних і еквівалентних доз для кожної запроектної аварії визначаються значення величин R_A, для яких виконуються такі умови:

де AE_t і AH_T,t - дозові критерії, зазначені у пункті 2.1 розділу II цих Вимог (відповідно в термінах ефективної і еквівалентних доз). Нерівності повинні виконуватись для усіх застосовних еквівалентних доз і референтних віків.

3.3. За розрахунками, виконаними згідно з пунктами 3.1, 3.2 цього розділу, утворюється набір кіл (O_A, R_A), кожне з яких відповідає запроектній аварії і характеризується координатами центра викиду O_A і радіусом R_A. Зона спостереження АЕС встановлюється таким чином, щоб усі кола (O_A, R_A) містились усередині ЗС.

 

 

Додаток 1
до Вимог щодо визначення розмірів і меж зони спостереження атомної електричної станції

Розрахункові процедури

1. Розрахунок доз опромінення

1.1. Ефективна доза для референтного віку t (E_t, мЗв) розраховується за формулою

де x - відстань від джерела викиду;

, ,  - ефективні дози для референтного віку t, сформовані i-м радіонуклідом за рахунок таких шляхів:

 - інгаляційне надходження і зовнішнє опромінення від хмари викиду;

 - зовнішнє опромінення від випадіння на поверхню ґрунту;

 - пероральне надходження;

підсумовування виконується за всіма радіонуклідами у складі аварійного викиду.

1.2. Еквівалентна доза в органі або тканині T для референтного віку t (E_t, мЗв) розраховується за формулою

У формулі використовуються ті самі позначення для шляхів формування доз, які вказані у поясненні до формули (1).

Примітка. Подальші формули наведені лише для розрахунку ефективних доз. Для розрахунків еквівалентних доз в органі або тканині T слід використовувати формули для розрахунків ефективних доз із заміною значень ефективних доз на одиницю надходження (на одиницю концентрації) на значення відповідних еквівалентних доз в органі або тканині T на одиницю надходження (на одиницю концентрації).

1.3. Ефективна доза для референтного віку t, сформована i-м радіонуклідом за рахунок інгаляційного надходження і зовнішнього опромінення від хмари викиду (, мЗв), розраховується таким чином:

де IA_V,i - інтегральна об'ємна питома активність i-го радіонукліда в повітрі, Бк·м^-3·год (розраховується згідно з пунктом 2);

 - коефіцієнт потужності ефективної дози для референтного віку t за рахунок інгаляційного надходження і зовнішнього опромінення від хмари викиду на одиницю об'ємної питомої активності i-го радіонукліда в повітрі, мЗв·Бк^-1·м³·год^-1.

Значення  наведені в додатку 2 до Вимог щодо визначення розмірів і меж зони спостереження атомної електричної станції:

для розрахунків ефективних доз - таблиці 2, 3 ();

для розрахунків еквівалентних доз у шкірі - таблиця 4 ();

для розрахунків еквівалентних доз у щитоподібній залозі - таблиця 5 ().

1.4. Ефективна доза зовнішнього опромінення для референтного віку t  від випадінь i-го радіонукліда на поверхню ґрунту (, мЗв) розраховується за формулою

де k_srf - коефіцієнт зниження дози опромінення, який враховує рельєф місцевості; 0,7;

A_S,i - поверхнева питома активність i-го радіонукліда на ґрунті, Бк·м^-2 (розраховується згідно з пунктом 2);

 - коефіцієнт потужності ефективної дози зовнішнього опромінення для референтного віку t  на одиницю поверхневої питомої активності i-го радіонукліда на ґрунті, мЗв·Бк^-1·м²·год^-1;

F^r_i - функція виснаження i-го радіонукліда в результаті радіоактивного розпаду (розраховується згідно з підпунктами 2.4.9, 2.4.10);

t - тривалість інтервалу інтегрування, 14 д.

Значення  наведені в таблиці 6 додатка 2 до Вимог щодо визначення розмірів і меж зони спостереження атомної електричної станції:

для розрахунків ефективних доз - значення ;

для розрахунків еквівалентних доз у шкірі - значення .

1.5. Ефективна доза внутрішнього опромінення для референтного віку t, сформована пероральним надходженням i-го радіонукліда (, мЗв), розраховується таким чином:

де  - ефективна доза внутрішнього опромінення на одиницю перорального надходження i-го радіонукліда для референтного віку, t, мЗв·Бк^-1;

 - пероральне надходження i-го радіонукліда для референтного віку, t, Бк (розраховується згідно з пунктом 3).

Значення  наведені в додатку 2 до Вимог щодо визначення розмірів і меж зони спостереження атомної електричної станції:

для розрахунків ефективних доз - таблиця 7 (e^ing);

для розрахунків еквівалентних доз у щитоподібній залозі - таблиця 8 ().

2. Розрахунок атмосферного переносу і випадінь на поверхню ґрунту

2.1. Для розрахунків значень інтегральних об'ємних питомих активностей і поверхневих питомих активностей використовуються модель А (підпункт 2.4) і модель Б (підпункт 2.5).

При виборі моделей для виконання розрахунків атмосферного переносу і випадінь на поверхню ґрунту слід керуватись нижченаведеними властивостями моделей А і Б.

2.1.1. Модель А простіша, вона рекомендується при виконанні розрахунків для відстаней, що не перевищують 20 км від джерела викиду. Ця модель загалом може бути застосовною і для більших відстаней, проте отримані таким чином результати можуть бути надлишково консервативними (як правило, ступінь консерватизму зростає із збільшенням відстані від джерела викиду). Тому для збільшення реалістичності кінцевих результатів (зменшення консервативності) доцільно використовувати модель Б.

2.1.2. Модель Б складніша, ніж модель А. Її рекомендується використовувати для розрахунків, якщо відстані від джерела викиду перевищують 40 км. Модель Б може бути також застосована і для менших відстаней (від 20 км від джерела викиду). Доцільність використання моделі Б є наслідком компромісу між складністю її застосування і очікуванням отримання результатів, позбавлених надлишкового консерватизму.

2.2. Вхідні параметри, які характеризують певну аварію на АЕС, однакові для обох моделей і є такими:

а) радіонуклідний склад викиду із зазначенням для кожного радіонукліда таких характеристик:

активність;

фізична і хімічна форма (аерозоль, газ, хімічна форма радіоактивного йоду);

б) ефективна висота викиду.

2.3. Вхідні параметри, які характеризують метеорологічні і специфічні для даної місцевості умови, є різними для різних моделей. Ці параметри використовуються як змінні для отримання оцінок максимально можливих дозових наслідків для кожної з аварій на АЕС. Зазначені параметри вказані:

для моделі А - у підпунктах 2.4.1 і 2.4.2;

для моделі Б - у підпунктах 2.5.1 і 2.5.2.

2.4. Модель А.

2.4.1. Вхідними параметрами, які характеризують метеорологічні і специфічні для даної місцевості умови, є:

категорія стійкості атмосфери за Пасквілом - Гіфордом;

швидкість вітру;

параметр шорсткості поверхні.

2.4.2. Для отримання оцінок максимально можливих дозових наслідків для кожної з аварій на АЕС виконуються розрахунки доз, що зазначені у розділі III, для:

усіх категорій стійкості атмосфери за Пасквілом - Гіфордом від A до F;

швидкостей вітру, які дорівнюють або більше 1 м/с;

усіх значень параметра шорсткості поверхні, наведених у таблиці 2.

2.4.3. Значення інтегральної об'ємної питомої активності i-го радіонукліда (IA_V,i_, Бк·м^-3·год) у повітрі розраховується таким чином:

де Q_i - активність викиду i-го радіонукліда, Бк;

G_i(x) - фактор розбавлення для короткотермінового викиду для i-го радіонукліда на відстані x від джерела викиду, с·м^-3 (розраховується за формулою (7)).

2.4.4. Фактор розбавлення для короткотермінового викиду на відстані x від джерела викиду розраховується за формулою

де F - функція виснаження хмари викиду, що розраховується відповідно до формули (12);

s _y, s _z - стандартні відхилення розподілу домішки у хмарі викиду у горизонтальному і вертикальному напрямках, що визначаються за формулами (8), (9), м;

u - швидкість вітру, м·с^-1;

h - ефективна висота викиду з урахуванням підйому струменя, м.

2.4.5. Значення стандартного відхилення розподілу домішки у хмарі викиду у горизонтальному напрямку (s _y, м) розраховується за формулою

де значення параметра с₃ визначається залежно від категорії стійкості атмосфери за Пасквілом - Гіфордом (таблиця 1).

Таблиця 1. Значення параметрів a₁, b₁, a₂, b₂, с₃,  залежно від категорії стійкості атмосфери

Категорія стійкості	a1	b1	a2	b2	с3	, м
A	0,112	1,06	5,38·10-4	0,815	0,22	1600
B	0,130	0,950	6,52·10-4	0,750	0,16	920
C	0,112	0,920	9,05·10-4	0,718	0,11	640
D	0,098	0,889	1,35·10-3	0,688	0,08	400
E	0,0609	0,895	1,96·10-3	0,684	0,06	220
F	0,0638	0,783	1,36·10-3	0,672	0,04	100

2.4.6. Значення стандартного відхилення розподілу домішки у хмарі викиду у вертикальному напрямку (s _z, м) розраховується за формулою

де  - граничне значення s _z для відповідної категорії стійкості атмосфери, м (визначається за таблицею 1);

z₀ - параметр шорсткості підстильної поверхні, м (визначається для відповідного типу мікрорельєфу поверхні за таблицею 2).

2.4.7. Функції g(x) і f(z₀, x) задаються формулами

Значення параметрів a₁, b₁, a₂, b₂ визначаються залежно від категорії стійкості атмосфери за таблицею 1. Значення параметрів c₁, d₁, c₂, d₂ залежать від параметра шорсткості поверхні і визначаються за таблицею 2.

Таблиця 2. Значення параметрів c₁, d₁, c₂, d₂ функції f(z₀, x) залежно від параметра шорсткості z₀ (типу мікрорельєфу) поверхні

Тип мікрорельєфу поверхні	z0, м	c1	d1	c2	d2
Скошена та низька трава до 15 см	0,01	1,56	0,048	6,25·10-4	0,45
Висока трава до 60 см	0,04	2,02	0,0269	7,76·10-4	0,37
Неоднорідна поверхня з ділянками трави, чагарниками тощо, що чергуються	0,1	2,73	0	0	0
Парк, ліс висотою до 10 м	0,4	5,16	-0,098	5,38·10-2	0,225
Міські будівлі	1	7,37	-0,0957	2,33·10-4	0,6

2.4.8. Функція виснаження хмари викиду F(x) розраховується таким чином:

де F^r - функція виснаження хмари викиду в результаті радіоактивного розпаду, що розраховується згідно з підпунктами 2.4.9, 2.4.10;

F^d - функція виснаження хмари викиду внаслідок осадження на поверхню ґрунту, що розраховується за формулою (16).

2.4.9. Значення функції виснаження i-го радіонукліда в результаті радіоактивного розпаду на момент часу t F^r_i (t) розраховується за формулою

де l_r,i - стала радіоактивного розпаду i-го радіонукліда, с^-1 (додаток 2 до Вимог щодо визначення розмірів і меж зони спостереження атомної електричної станції).

2.4.10. Процес радіоактивного розпаду і утворення дочірніх радіонуклідів i-го радіонукліда описується системою диференціальних рівнянь

з такими початковими умовами: F^r_i,0 (0) = 1, F^r_i,j (0) = 0 (для j = 1N),

де № - кількість радіоактивних продуктів розпаду вихідного радіонукліда;

 - вектор функцій виснаження радіонуклідів у ланцюгу радіоактивного розпаду i-го радіонукліда у момент часу t (індекс 0 відповідає вихідному радіонукліду, індекси з 1 по № відповідають дочірнім радіонуклідам);

M_i - матриця зв'язків радіонуклідів у ланцюгу радіоактивного розпаду i-го радіонукліда.

Примітки: 1. Розрахунок утворення дочірніх радіонуклідів необхідно виконувати лише для Xe-135 m. Для усіх інших радіонуклідів, наведених у додатку 2 до Вимог щодо визначення розмірів і меж зони спостереження атомної електричної станції, внесок дочірніх радіонуклідів у формування доз опромінення врахований у значеннях доз на одиницю надходження (одиницю концентрації) із зазначеного додатка.

2. Для першого дочірнього радіонукліда в лінійному (що не має розгалужень) ланцюгу розпаду розв'язок системи (14) для функції виснаження F^r_i,1 (t) має вигляд:

де f₁ - вихід першого дочірнього радіонукліда при радіоактивному розпаді початкового радіонукліда;

l_r,0 - стала радіоактивного розпаду початкового радіонукліда;

l_r,1 - стала радіоактивного розпаду першого дочірнього радіонукліда.

2.4.11. Розрахунок об'ємних питомих активностей дочірніх радіонуклідів, що виникають у процесі розпаду радіонуклідів у викиді, проводиться аналогічно схемі, що застосовується для вихідних радіонуклідів. Для розрахунків за дочірніми радіонуклідами як значення Q_i у формулі (6) використовується значення Q_i для відповідних вихідних радіонуклідів, а функція виснаження хмари викиду в результаті радіоактивного розпаду F^r_i (t) описує утворення дочірніх радіонуклідів.

2.4.12. Функція виснаження хмари викиду внаслідок осадження на поверхню ґрунту розраховується за формулою

де v^d_i - швидкість сухого осадження, м·с^-1 (визначається за таблицею 3).

2.4.13. Поверхнева питома активність i-го радіонукліда на ґрунті A_S,i (Бк·м^-2) розраховується за формулою

де IA_V,i(x) - інтегральна об'ємна питома активність i-го радіонукліда у повітрі, Бк·м^-3·год;

v^d_i - швидкість сухого осадження, м·с^-1 (таблиця 3);

Li - параметр вологого вимивання, год^-1 (таблиця 3).

Таблиця 3. Значення швидкості сухого осадження v^d_i і параметра вологого вимивання Li

Речовина (сполука)	vdi м·с-1	Li, год-1
Аерозолі	8·10-3	2
Молекулярний йод	2·10-2	10
Органічні сполуки йоду	1·10-4	0,1
Інертні радіоактивні гази	0	0

2.5. Модель Б.

2.5.1. Вхідними параметрами, які характеризують метеорологічні і сайт-специфічні умови, є:

вертикальний профіль температури (температура повітря залежно від висоти);

вертикальний профіль швидкості вітру (швидкість вітру залежно від висоти);

параметр шорсткості поверхні.

2.5.2. Для отримання оцінок максимально можливих дозових наслідків для кожної з аварій на АЕС виконуються розрахунки доз, що зазначені у розділі III Вимог щодо визначення розмірів і меж зони спостереження атомної електричної станції, для:

усіх вертикальних профілів температури і швидкості вітру, вказаних у таблицях 4 - 6;

усіх значень параметра шорсткості поверхні, наведених у таблиці 2.

Таблиця 4. Вертикальні профілі температури і швидкості вітру для нейтральної стратифікації граничного шару атмосфери

z, м	Т(z), ° C	U(z), м·с-1
		профіль 1	профіль 2	профіль 3
1		2,2	1,1	0,55
2	11,9	2,6	1,3	0,65
4		3	1,5	0,75
10		3,5	1,75	0,875
100	11,4	6,2	3,1	1,55
200		6,6	3,3	1,65
500		7,5	3,75	1,88
1000		8	4	2
1500	2,5	7,8	3,9	1,95

Таблиця 5. Вертикальні профілі температури і швидкості вітру для нестійкої стратифікації граничного шару атмосфери

z, м	Т(z), ° C	U(z), м·с-1				Т(z), ° C	U(z), м·с-1
		профіль 4	профіль 5	профіль 6			профіль 7	профіль 8
1		3,4	1,7	0,85			5,3	3,53
2	20	4,0	2	1		17,3	6,2	4,13
4		4,5	2,25	1,12			6,9	4,6
10		5,1	2,55	1,28			8	5,33
100	18,9	6,0	3	1,5		16,2	10,8	7,2
200		6,5	3,25	1,63			12,1	8,07
500		6,8	3,4	1,7			13,2	8,8
1000		7,2	3,6	1,8			15,5	10,3
1500	6	7,4	3,7	1,85		4,1	17,2	11,5

Таблиця 6. Вертикальні профілі температури і швидкості вітру для стійкої стратифікації граничного шару атмосфери

z, м	Т(z), ° C	U(z), м·с-1
		профіль 9	профіль 10	профіль 11
1		1,3	0,65	0,325
2	11,9	1,7	0,85	0,425
4		2,2	1,1	0,55
10		2,9	1,45	0,725
100	13,8	8,5	4,25	2,13
200		9,1	4,55	2,28
500		8,4	4,2	2,1
1000		7,2	3,6	1,8
1500	8	6,8	3,4	1,7

2.5.3. Значення інтегральної об'ємної питомої активності i-го радіонукліда (IA_V,i_, Бк·м^-3·с) у повітрі розраховується таким чином:

де c - вертикальний профіль одновимірної активності домішки на відстані x від джерела викиду, Бк·м^-1 (визначається згідно з підпунктом 2.5.4);

u - швидкість переносу хмари викиду на відстані x від джерела викиду, м·с^-1 (визначається згідно з підпунктом 2.5.5);

s _y - стандартне відхилення розподілу домішки у хмарі викиду у горизонтальному напрямку, м (визначається згідно з підпунктом 2.5.6).

2.5.4. Для розрахунку вертикального профілю одновимірної активності домішки використовується рівняння турбулентної дифузії

з граничними умовами

і початковою умовою

де k - вертикальний коефіцієнт турбулентної дифузії, м²·с^-1;

l_r,i - стала радіоактивного розпаду i-го радіонукліда, с^-1;

v^d_i - швидкість сухого осадження домішки на підстильну поверхню, м·с^-1 (визначається за таблицею 3);

v^g_i - швидкість гравітаційного осадження для i-го радіонукліда (для аерозолів приймається рівною 4,5·10^-5 м·с^-1, для інших форм - 0);

H - висота граничного шару атмосфери (ГША), м;

h - ефективна висота викиду, м;

Q_i - активність викиду i-го радіонукліда, Бк;

d(x) - дельта-функція.

2.5.5. Швидкість переносу хмари викиду на відстані x від джерела викиду визначається як середня за вертикальним шаром розповсюдження домішки з урахуванням розподілу домішки за висотою за формулою

де U - вертикальний профіль швидкості вітру (функція швидкості вітру залежно від висоти), м·с^-1.

2.5.6. Для обчислення значення стандартного відхилення розподілу домішки у хмарі викиду в горизонтальному напрямку (s _y) виконуються послідовні розрахунки значень параметрів згідно з підпунктами 2.5.6.1 - 2.5.6.10.

2.5.6.1. Характеристиками граничного і приземного шарів атмосфери є:

динамічна швидкість u_*, м·с^-1 (підпункт 2.5.6.1.3);

турбулентний потік тепла P₀, Дж·с^-1·м^-2 (підпункт 2.5.6.1.4);

параметр Моніна - Обухова, L, м (підпункт 2.5.6.1.5).

За значенням параметра Моніна - Обухова визначається тип граничного шару атмосфери (підпункт 2.5.6.1.6).

2.5.6.1.1. Для визначення внутрішніх параметрів граничного і приземного шарів атмосфери розраховується безрозмірний параметр стійкості атмосфери m_0-H, який обчислюється через значення параметра m_2-H

де g - прискорення вільного падіння (9,8 м²·с^-1);

F - параметр Коріоліса, с^-1 (розраховується за формулою (24));

u_g - швидкість геострофічного вітру (швидкість вітру на висоті 1500 м);

Т₂ і Т₁₅₀₀ - температура повітря на висоті 2 м і 1500 м відповідно, K;

 - середня за висотою температура повітря в ГША, K (приймається рівною (Т₂ + Т₁₅₀₀) / 2).

Значення параметра m_0-H визначається за значенням m_2-H за таблицею 7.

Таблиця 7. Зв'язок між параметрами стійкості m_0-H і m_2-H

m2-H	-400	-300	-230	-150	-80	0	40	80	120	160	230	270	350	530
m0-H	-500	-400	-300	-200	-100	0	100	200	300	500	900	1200	1500	2000

Примітка. Якщо зв'язок між параметрами задається табульованими значеннями в певних точках (таблиці 7, 8), то для отримання значень у проміжних точках повинна використовуватись лінійна інтерполяція.

2.5.6.1.2. Параметр Коріоліса визначається за формулою

де w - кутова швидкість обертання Землі (7,27 10^-5 с^-1);

j - географічна широта джерела викиду.

2.5.6.1.3. Динамічна швидкість (u_*, м·с^-1) розраховується таким чином:

де Ro - число Россбі ;

z₀ - параметр шорсткості підстильної поверхні;

функція F₁ обчислюється за формулою

де  = .

2.5.6.1.4. Турбулентний потік тепла в ГША (P₀, Дж·с^-1·м^-2) визначається за формулою

де c_p - теплоємність повітря при постійному тиску (1006 Дж·кг^-1·K^-1);

r - щільність повітря (1,25 кг·м^-3).

2.5.6.1.5. Значення параметра Моніна - Обухова (L, м) розраховується за формулою

де k - стала Кармана (0,4).

2.5.6.1.6. За значенням параметра Моніна - Обухова визначається тип граничного шару атмосфери (ГША):

2.5.6.2. Висота граничного шару атмосфери визначається за формулою

2.5.6.3. Висота приземного шару атмосфери розраховується за формулою:

2.5.6.4. Значення вертикального коефіцієнта турбулентної дифузії (k, м²·с^-1) обчислюється окремо:

в межах приземного шару атмосфери (z £ H_g) - згідно з підпунктом 2.5.6.4.1;

за межами приземного шару атмосфери (H_g < z £ H) - згідно з підпунктом 2.5.6.4.2.

2.5.6.4.1. Вертикальний коефіцієнт турбулентної дифузії в приземному шарі атмосфери (z £ H_g) обчислюється таким чином:

де j - універсальна функція, яка визначається за формулою

2.5.6.4.2. За межами приземного шару атмосфери (H_g < z £ H) значення k екстраполюється квадратичним поліномом:

де k_e = 0,5 м²·с^-1.

2.5.6.5. Вертикальний зсув напрямку вітру (Dy) в ГША розраховується таким чином:

де F - функція, яка визначається за таблицею 8.

Таблиця 8. Залежність функції F від параметра стійкості m_0-H

m0-H	-500	-300	-200	-100	0	100	200	300	500	800
F	1,6	1,47	1,35	1,15	1,0	0,88	0,8	0,73	0,57	0,42

2.5.6.6. Конвективний масштаб швидкості (w_*, м·с^-1) розраховується за формулою

2.5.6.7. Значення швидкості дисипації турбулентної кінетичної енергії, усередненої за ГША (e, м²·с^-3), розраховується за формулою

2.5.6.8. Дисперсія поперечної турбулентної компоненти швидкості (s ²v, м²·с^-2) розраховується за формулою

2.5.6.9. Інтегральний масштаб атмосферної турбулентності (t _L, с) розраховується за формулою

2.5.6.10. Значення стандартного відхилення розподілу домішки у хмарі викиду у горизонтальному напрямку (s _y, м) розраховується за формулою

де значення параметра с₃ визначається залежно від категорії стійкості атмосфери за Пасквілом - Гіфордом (таблиця 1);

категорія стійкості атмосфери за Пасквілом - Гіфордом визначається згідно з таблицею 9 за значеннями швидкості вітру на висоті 10 м (u) і різницею температур на висотах 100 м і 2 м (DT = T₁₀₀ - T₂).

Таблиця 9. Визначення категорії стійкості атмосфери за значеннями швидкості вітру на висоті 10 м і різницею температур на висоті 100 м і 2 м

u, м·с-1	DT £ -1,5	-1,5 < DT £ -1,2	-1,2 < DT £ -0,9	-0,9 < DT £ -0,7	-0,7 < DT £ 0	0 < DT £ 2,0	DT > 2,0
u < 1	A	A	B	C	D	F	F
1 £ u < 2	A	B	B	C	D	F	F
2 £ u < 3	A	B	C	D	D	E	F
3 £ u < 5	B	B	C	D	D	D	E
5 £ u < 7	C	C	D	D	D	D	E
u ³ 7	D	D	D	D	D	D	D

2.5.7. Поверхнева питома активність i-го радіонукліда на ґрунті A_S,i (Бк·м^-2) розраховується за формулою

де v^d_i - швидкість сухого осадження, м·с^-1 (таблиця 3);

Li - параметр вологого вимивання, с^-1 (таблиця 3).

3. Розрахунок транспорту за екологічними ланцюгами

3.1. Величина перорального надходження i-го радіонукліда для референтного віку t (, Бк) розраховується за формулою (48), для чого виконується послідовність розрахунків, зазначених у підпунктах 3.2 - 3.5.

3.2. Інтегральна масова питома активність i-го радіонукліда в рослинах j-го виду (IA_m,i_,j, Бк·кг^-1·д) розраховується таким чином:

де IA¹_m,i,j і IA^r_m,i,j - інтегральні питомі активності i-го радіонукліда в рослинах j-го виду від листяного і кореневого надходження відповідно, Бк·кг^-1·д.

3.2.1. Інтегральна масова питома активність i-го радіонукліда в рослинах, що цілком вживаються в їжу, і рослинах з їстівним листям j-го виду (IA¹_m,i,j, Бк·кг^-1·д) розраховується за формулою

де A_S,i - осадження i-го радіонукліда на підстильну поверхню, Бк·м^-2;

Y_j - урожайність рослин j-го виду, кг·м^-2 (таблиця 10);

l_w - стала втрати активності за рахунок впливу погодних чинників (2,77·10^-2 д^-1);

t - тривалість інтервалу, для якого розраховується значення IA¹_m,i,j (14 д).

Таблиця 10. Значення урожайності сільськогосподарських культур

Культура	Урожайність, кг·м-2
Овочі, фрукти, картопля	2,0
Ягоди	1,5

3.2.2. Інтегральна масова питома активність i-го радіонукліда в рослинах j-го виду, листя яких не вживається в їжу (IA¹_m,i,j, Бк·кг^-1·д), розраховується за формулою

 

де T_j - коефіцієнт переходу з листяної в їстівну частину рослин j-го виду (таблиця 11).

Таблиця 11. Значення T_j для хімічних елементів

Рослина	I, Cs	Co, Sr, Ru, Ce
Плодові овочі, фрукти, ягоди	0,1	0,02
Овочі-коренеплоди	0,1	0
Картопля	0,15	0

3.2.3. Інтегральна масова питома активність i-го радіонукліда в рослинах j-го виду за рахунок кореневого надходження (A^r_m,i,j, Бк·кг^-1·д) розраховується за формулою

де TF_i,j - коефіцієнт переходу "ґрунт (суха вага) - рослина (жива вага)" i-го радіонукліда для рослин j-го виду (таблиця 12);

130 - нормалізуючий коефіцієнт для шару ґрунту, кг·м^-2.

3.3. Надходження i-го радіонукліда до організму великої рогатої худоби (I_a,i, Бк) розраховується за формулою

де l_b - швидкість "розбавлення" внаслідок росту біомаси, 2,89·10^-2 д^-1;

l_t - швидкість падіння активності радіонукліда при переміщенні до кореневої області, 1,16·10^-2 д^-1.

Таблиця 12. Значення коефіцієнта переходу "ґрунт - рослина" (TF_i,j)

Хімічний елемент	Трава	Листяні овочі	Картопля	Овочі-коренеплоди	Плодові овочі	Фрукти, ягоди
Co	0,4	0,4	0,03	0,03	0,03	0,03
Sr	0,5	0,4	0,05	0,3	0,2	0,1
Ru	0,025	0,01	0,01	0,01	0,01	0,01
I	0,1	0,1	0,1	0,1	0,1	0,1
Cs 1)	0,055	0,02	0,01	0,01	0,01	0,02
Ce	7·10-3	1·10-3	1·10-3	4·10-4	4·10-4	4·10-4

____________
1 Для кислих болотяних ґрунтів Українського Полісся слід використовувати значення TF_i,j, які у 10 разів перевищують наведені.

3.4. Інтегральна масова питома активність i-го радіонукліда в f-му продукті харчування тваринного походження (A_m,i_,f_, Бк·кг^-1·д) розраховується за формулою

де TF_i,f - коефіцієнт переходу "корм - продукт" для i-го радіонукліда і f-го продукту, д·л^-1 або д·кг^-1 (таблиця 13);

a_f,1,i і a_f,2,i - фракції, що відповідають біологічним швидкостям виведення i-го радіонукліда l_f,1,i і l_f,2,i відповідно (таблиця 13);

l_f,1,i і l_f,2,i - біологічні швидкості виведення i-го радіонукліда, д^-1 (таблиця 13);

I_a,i - надходження i-го радіонукліда до організму великої рогатої худоби, Бк.

Таблиця 13. Значення коефіцієнтів переходу TF_i,f, фракцій a_f,1,i і a_f,2,i і біологічних швидкостей переносу l_f,1,i і l_f,2,i

Хімічний елемент	Продукт	TFi,f	af,1,i	lf,1,i, д-1	af,2,i	lf,1,i, д-1
Co	Молоко	1·10-2	1	7,30·10-2	0
	М'ясо	7·10-2
Sr	Молоко	3·10-3	0,9	2,31·10-1	0,1	6,93·10-3
	М'ясо	1·10-2	0,2	6,93·10-2	0,8	6,93·10-3
Ru	Молоко	1·10-4	0,1	2,31·10-2	0,9	6,93·10-4
	М'ясо	5·10-2
I	Молоко	1·10-2	1	9,90·10-1	0
	М'ясо	5·10-2	1	6,93·10-3	0
Cs	Молоко	1·10-2	0,8	4,62·10-1	0,2	4,62·10-2
	М'ясо	5·10-2	1	2,31·10-2	0
Ce	Молоко	3·10-4	0,5	6,93·10-1	0,5	3,47·10-2
	М'ясо	8·10-4	1	1,73·10-4	0

3.5. Величина перорального надходження i-го радіонукліда для референтного віку t (, Бк) розраховується за формулою

де IA_m,i_,f - інтегральна масова питома активність i-го радіонукліда в сирому продукті, Бк·кг^-1·д;

P_f - коефіцієнт зміни питомої активності при обробці та приготуванні f-го продукту харчування (таблиця 14; для інших продуктів харчування P_f = 1);

t_p,f - час обробки та зберігання f-го продукту харчування, д (таблиця 15);

m_f,t - добове споживання f-го продукту харчування людиною референтного віку t, г·д^-1 (таблиця 16).

Таблиця 14. Значення коефіцієнтів зміни питомої активності при обробці та приготуванні продуктів харчування (P_f)

Продукт, що обробляється	Хімічний елемент
	Sr	I	Cs	Co, Ru, Ce
Очищена картопля, овочі	0,8
Масло	0,2	0,5	0,2	1
Вершки	0,4	0,7	0,7	1
Сир (м'який)	0,8	1,4	0,6	1

Таблиця 15. Періоди обробки і зберігання продуктів (t_p,f_, д)

Продукт	tp,f, д
Листяні овочі, молоко	1
Плодові овочі, фрукти, ягоди, вершки, сир (м'який)	2
Масло	3
Овочі-коренеплоди, картопля	7
М'ясо	14

Таблиця 16. Значення добового споживання продуктів харчування людиною (m_f,t_, г·д^-1)

Продукт	Референтний вік
	1 рік	5 років	10 років	15 років	"Дорослий"
Картопля	45	35	60	83	160
Листяні овочі	27	36	38	41	49
Овочі-коренеплоди	21	24	29	33	33
Плодові овочі	12	36	41	46	47
Фрукти	150	72	91	100	120
Ягоди	0	10	12	14	14
Молоко1	560	140	180	210	230
Вершки	0	9,6	13	14	16
Масло	0	6	9,6	12	18
Сир (м'який)	0	6,6	8,8	12	17
М'ясо	6,6	101	109	127	152

____________
¹ Значення добового споживання молока наведені в мл·доба^-1.

 

Додаток 2
до Вимог щодо визначення розмірів і меж зони спостереження атомної електричної станції

Характеристики радіонуклідів

Таблиця 1. Сталі радіоактивного розпаду радіонуклідів (l_r, с^-1)

Радіонуклід	lr, с-1
Ar-41	1,05·10-4
Kr-85	2,04·10-9
Kr-85m	4,30·10-5
Kr-87	1,51·10-4
Kr-88	6,78·10-5
Xe-133	1,53·10-6
Xe-135	2,11·10-5
Xe-135m	7,56·10-4
Co-60	4,17·10-9
Sr-90	7,63·10-10
Ru-103	2,04·10-7
Ru-106	2,15·10-8
I-131	1,00·10-6
I-132	8,39·10-5
I-133	9,26·10-6
I-134	2,20·10-4
I-135	2,93·10-5
Cs-134	1,06·10-8
Cs-137	7,28·10-10
Ce-141	2,47·10-7
Ce-144	2,82·10-8

Таблиця 2. Значення  (мЗв·Бк^-1·м³·год^-1) для радіонуклідів інертних радіоактивних газів

Радіонуклід	, мЗв·м3·Бк-1·год-1
Ar-41	2,2·10-7
Kr-85	9,2·10-10
Kr-85m	2,5·10-8
Kr-87	1,4·10-7
Kr-88	6,3·10-7
Xe-133	5,0·10-9
Xe-135	4,0·10-8
Xe-135m	6,7·10-8

Таблиця 3. Значення  (мЗв·Бк^-1·м³·год^-1) для радіонуклідів інших хімічних елементів

Радіонуклід	Референтний тип системного надходження	Референтний вік
		3 місяці	1 рік	5 років		10 років	15 років	"Дорослий"
Co-60	F	4,0·10-6	5,5·10-6	5,4·10-6		6,1·10-6	5,5·10-6	5,3·10-6
	M	5,4·10-6	7,7·10-6	8,2·10-6		9,7·10-6	1,1·10-5	9,8·10-6
	S	1,1·10-5	1,9·10-5	2,2·10-5		2,6·10-5	2,9·10-5	2,9·10-5
Sr-90	F	1,5·10-5	1,1·10-5	1,1·10-5		2,6·10-5	4,4·10-5	2,2·10-5
	M	1,9·10-5	2,5·10-5	2,5·10-5		3,4·10-5	4,3·10-5	3,4·10-5
	S	5,1·10-5	8,8·10-5	1,0·10-4		1,2·10-4	1,4·10-4	1,5·10-4
Ru-103	F	5,7·10-7	7,3·10-7	6,2·10-7		6,7·10-7	5,4·10-7	5,2·10-7
	M	1,4·10-6	1,9·10-6	1,9·10-6		2,3·10-6	2,6·10-6	2,3·10-6
	S	1,6·10-6	2,2·10-6	2,3·10-6		2,8·10-6	3,1·10-6	2,8·10-6
	Тетроксид рутенію	1,1·10-6	1,4·10-6	1,3·10-6		1,4·10-6	1,2·10-6	1,1·10-6
Ru-106	F	8,6·10-6	1,2·10-5	9,5·10-6		1,0·10-5	7,7·10-6	7,4·10-6
	M	1,7·10-5	2,4·10-5	2,3·10-5		2,6·10-5	2,6·10-5	2,6·10-5
	S	3,0·10-5	4,9·10-5	5,1·10-5		5,8·10-5	5,9·10-5	6,1·10-5
	Тетроксид рутенію	1,9·10-5	2,5·10-5	2,2·10-5		2,3·10-5	1,9·10-5	1,7·10-5
I-131	F	8,7·10-6	1,5·10-5	1,3·10-5		1,2·10-5	9,5·10-6	6,9·10-6
	Пара йоду	2,0·10-5	3,5·10-5	3,4·10-5		3,0·10-5	2,6·10-5	1,8·10-5
	Метилйодид	1,6·10-5	2,7·10-5	2,7·10-5		2,4·10-5	2,0·10-5	1,4·10-5
I-132	F	5,1·10-7	5,8·10-7	5,4·10-7		5,2·10-7	4,9·10-7	4,6·10-7
	Пара йоду	7,1·10-7	8,8·10-7	8,4·10-7		7,8·10-7	7,4·10-7	6,6·10-7
	Метилйодид	6,2·10-7	7,6·10-7	7,2·10-7		6,6·10-7	6,2·10-7	5,6·10-7
I-133	F	2,4·10-6	3,9·10-6	3,1·10-6		2,5·10-6	2,0·10-6	1,5·10-6
	Пара йоду	5,5·10-6	8,8·10-6	7,9·10-6		6,3·10-6	5,4·10-6	3,8·10-6
	Метилйодид	4,3·10-6	6,9·10-6	6,2·10-6		4,9·10-6	4,2·10-6	2,9·10-6
I-134	F	4,9·10-7	5,2·10-7	5,0·10-7		5,0·10-7	4,9·10-7	4,8·10-7
	Пара йоду	5,4·10-7	5,9·10-7	5,8·10-7		5,8·10-7	5,7·10-7	5,7·10-7
	Метилйодид	5,0·10-7	5,3·10-7	5,2·10-7		5,1·10-7	5,0·10-7	4,9·10-7
I-135	F	7,6·10-7	1,1·10-6	9,0·10-7		7,8·10-7	6,7·10-7	5,7·10-7
	Пара йоду	1,4·10-6	2,1·10-6	1,9·10-6		1,6·10-6	1,4·10-6	1,1·10-6
	Метилйодид	1,2·10-6	1,7·10-6	1,6·10-6		1,3·10-6	1,2·10-6	9,0·10-7
Cs-134	F	1,6·10-6	1,8·10-6		2,1·10-6	3,6·10-6	5,5·10-6	6,4·10-6
	M	4,1·10-6	5,8·10-6		6,1·10-6	7,7·10-6	9,1·10-6	8,7·10-6
	S	8,6·10-6	1,4·10-5		1,5·10-5	1,8·10-5	2,0·10-5	1,9·10-5
Cs-137	F	1,1·10-6	1,3·10-6		1,4·10-6	2,5·10-6	3,8·10-6	4,4·10-6
	M	4,4·10-6	6,4·10-6		6,6·10-6	8,2·10-6	9,5·10-6	9,1·10-6
	S	1,3·10-5	2,2·10-5		2,5·10-5	3,0·10-5	3,5·10-5	3,6·10-5
Ce-141	F	1,4·10-6	1,6·10-6		1,3·10-6	1,3·10-6	9,8·10-7	8,8·10-7
	M	1,7·10-6	2,3·10-6		2,3·10-6	2,9·10-6	3,4·10-6	3,0·10-6
	S	1,9·10-6	2,6·10-6		2,6·10-6	3,4·10-6	4,0·10-6	3,5·10-6
Ce-144	F	4,3·10-5	5,8·10-5		4,9·10-5	5,0·10-5	4,0·10-5	3,7·10-5
	M	2,3·10-5	3,4·10-5		3,2·10-5	3,5·10-5	3,4·10-5	3,3·10-5
	S	2,6·10-5	4,0·10-5		4,1·10-5	4,7·10-5	4,8·10-5	4,9·10-5

Таблиця 4. Значення  (мЗв·Бк^-1·м³·год^-1)

Радіонуклід	, мЗв·м3·Бк-1·год-1
Ar-41	3,6·10-7
Kr-85	4,8·10-8
Kr-85m	8,1·10-8
Kr-87	4,9·10-7
Kr-88	7,4·10-7
Xe-133	1,8·10-8
Xe-135	1,1·10-7
Xe-135m	1,1·10-7
Co-60	5,2·10-7
Sr-90	2,6·10-7
Ru-103	1,0·10-7
Ru-106	3,9·10-7
I-131	1,1·10-7
I-132	5,7·10-7
I-133	2,1·10-7
I-134	6,7·10-7
I-135	4,0·10-7
Cs-134	3,4·10-7
Cs-137	1,6·10-7
Ce-141	3,7·10-8
Ce-144	3,1·10-7

Таблиця 5. Значення  (мЗв·Бк^-1·м³·год^-1) для радіонуклідів йоду

Радіонуклід	Референтний тип системного надходження	Референтний вік
		3 місяці	1 рік	5 років	10 років	15 років	"Дорослий"
I-131	F	1,7·10-4	3,1·10-4	2,7·10-4	2,4·10-4	1,9·10-4	1,4·10-4
	Пара йоду	4,0·10-4	7,0·10-4	6,8·10-4	6,0·10-4	5,2·10-4	3,6·10-4
	Метилйодид	3,1·10-4	5,4·10-4	5,3·10-4	4,7·10-4	4,1·10-4	2,8·10-4
I-132	F	2,1·10-6	3,5·10-6	2,8·10-6	2,2·10-6	1,7·10-6	1,3·10-6
	Пара йоду	5,1·10-6	8,1·10-6	7,2·10-6	5,7·10-6	4,8·10-6	3,4·10-6
	Метилйодид	4,4·10-6	7,1·10-6	6,3·10-6	4,9·10-6	4,2·10-6	2,9·10-6
I-133	F	4,5·10-5	7,5·10-5	5,9·10-5	4,7·10-5	3,7·10-5	2,6·10-5
	Пара йоду	1,1·10-4	1,7·10-4	1,5·10-4	1,2·10-4	1,0·10-4	7,0·10-5
	Метилйодид	8,4·10-5	1,4·10-4	1,2·10-4	9,5·10-5	8,0·10-5	5,6·10-5
I-134	F	4,1·10-7	6,6·10-7	5,2·10-7	4,1·10-7	3,3·10-7	2,4·10-7
	Пара йоду	9,8·10-7	1,6·10-6	1,4·10-6	1,1·10-6	9,3·10-7	6,5·10-7
	Метилйодид	9,8·10-7	1,6·10-6	1,4·10-6	1,1·10-6	9,3·10-7	6,5·10-7
I-135	F	9,1·10-6	1,5·10-5	1,2·10-5	9,3·10-6	7,4·10-6	5,3·10-6
	Пара йоду	2,1·10-5	3,4·10-5	3,1·10-5	2,4·10-5	2,0·10-5	1,4·10-5
	Метилйодид	1,7·10-5	2,8·10-5	2,5·10-5	1,9·10-5	1,7·10-5	1,2·10-5

Таблиця 6. Значення  і  (мЗв·Бк^-1·м²·год^-1)

Радіонуклід	, мЗв·м2·Бк-1·год-1	, мЗв·м2·Бк-1·год-1
Co-60	8,3·10-9	9,9·10-9
Sr-90	4,0·10-10	3,8·10-8
Ru-103	1,6·10-9	2,2·10-9
Ru-106	1,2·10-9	5,1·10-8
I-131	1,3·10-9	2,3·10-9
I-132	7,9·10-9	2,7·10-8
I-133	2,2·10-9	1,6·10-8
I-134	9,1·10-9	3,5·10-8
I-135	5,3·10-9	1,7·10-8
Cs-134	5,3·10-9	7,8·10-9
Cs-137	2,0·10-9	6,6·10-9
Ce-141	2,5·10-10	4,8·10-10
Ce-144	6,5·10-10	4,6·10-8

Таблиця 7. Значення e^ing (мЗв·Бк^-1)

Радіонуклід	Референтний вік
	3 місяці	1 рік	5 років	10 років	15 років	"Дорослий"
Co-60	5,4·10-5	2,7·10-5	1,7·10-5	1,1·10-5	7,9·10-6	3,4·10-6
Sr-90	2,6·10-4	9,3·10-5	5,7·10-5	6,5·10-5	8,3·10-5	3,0·10-5
Ru-103	7,1·10-6	4,6·10-6	2,4·10-6	1,5·10-6	9,2·10-7	7,3·10-7
Ru-106	8,4·10-5	4,9·10-5	2,5·10-5	1,5·10-5	8,6·10-6	7,0·10-6
I-131	1,8·10-4	1,8·10-4	1,0·10-4	5,2·10-5	3,4·10-5	2,2·10-5
I-132	3,0·10-6	2,4·10-6	1,3·10-6	6,2·10-7	4,1·10-7	2,9·10-7
I-133	4,9·10-5	4,4·10-5	2,3·10-5	1,0·10-5	6,8·10-6	4,3·10-6
I-134	1,1·10-6	7,5·10-7	3,9·10-7	2,1·10-7	1,4·10-7	1,1·10-7
I-135	1,0·10-5	8,9·10-6	4,7·10-6	2,2·10-6	1,4·10-6	9,3·10-7
Cs-134	2,6·10-5	1,6·10-5	1,3·10-5	1,4·10-5	1,9·10-5	1,9·10-5
Cs-137	2,1·10-5	1,2·10-5	9,6·10-6	1,0·10-5	1,3·10-5	1,3·10-5
Ce-141	8,1·10-6	5,1·10-6	2,6·10-6	1,5·10-6	8,8·10-7	7,1·10-7
Ce-144	6,7·10-5	3,9·10-5	2,0·10-5	1,2·10-5	6,6·10-6	5,3·10-6

Таблиця 8. Значення  (мЗв·Бк¹) для радіонуклідів йоду

Радіонуклід	Референтний вік
	3 місяці	1 рік	5 років	10 років	15 років	"Дорослий"
I-131	3,7·10-3	3,6·10-3	2,1·10-3	1,0·10-3	6,8·10-4	4,3·10-4
I-132	4,0·10-5	3,5·10-5	1,9·10-5	8,3·10-6	5,4·10-6	3,4·10-6
I-133	9,6·10-4	8,6·10-4	4,6·10-4	2,0·10-4	1,3·10-4	8,2·10-5
I-134	6,3·10-6	5,6·10-6	2,9·10-6	1,3·10-6	8,5·10-7	5,4·10-7
I-135	1,9·10-4	1,7·10-4	8,7·10-5	3,9·10-5	2,5·10-5	1,6·10-5