Приказ от 18.02.2013 № 56 Об утверждении Правил эксплуатации сооружений инженерной защиты населенных пунктов от оползней и обвалов

МІНІСТЕРСТВО РЕГІОНАЛЬНОГО РОЗВИТКУ, БУДІВНИЦТВА ТА ЖИТЛОВО-КОМУНАЛЬНОГО ГОСПОДАРСТВА УКРАЇНИ

НАКАЗ

Зареєстровано в Міністерстві юстиції України
06 березня 2013 р. за N 374/22906

Про затвердження Правил експлуатації споруд інженерного захисту територій населених пунктів від зсувів та обвалів

Відповідно до статті 7 Закону України "Про благоустрій населених пунктів" та пункту 4 Положення про Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, затвердженого Указом Президента України від 31 травня 2011 року N 633,

1. Затвердити Правила експлуатації споруд інженерного захисту територій населених пунктів від зсувів та обвалів, що додаються.

2. Департаменту нормативно-правового регулювання (Татаринцева М. А.) разом з Департаментом благоустрою територій та комунального обслуговування (Ігнатенко О. П.) подати цей наказ на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України в установленому порядку.

3. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

4. Контроль за виконанням цього наказу покласти на першого заступника Міністра Аліпова О. М.

Правила
експлуатації споруд інженерного захисту територій населених пунктів від зсувів та обвалів

1.1. Ці Правила встановлюють вимоги до суб'єктів господарювання незалежно від форми власності, які здійснюють діяльність, пов'язану з експлуатацією споруд інженерного захисту від зсувів та обвалів, щодо визначення стану цих споруд та їх придатності (або непридатності) до подальшої експлуатації та порядок виконання їх обстежень і оцінки технічного стану.

1.2. Наведені в цих Правилах терміни вживаються у таких значеннях:

зсув - маса гірських порід, що сповзла чи сповзає по схилу або укосу під впливом сил тяжіння, гідрогеодинамічних, сейсмічних та інших сил;

зсувний тиск - різниця між зсувними силами і силами опору ґрунтового масиву зсуву в об'ємі частини зсуву, розташованої вище за протизсувні інженерні споруди в інтервалі між поверхнею схилу і найбільш небезпечною зоною глибинної повзучості (зоною ковзання);

зсувонебезпечна територія - ділянка схилу, на якому можливе виникнення зсуву під дією природних або техногенних чинників;

обвал - відрив мас гірських порід або ґрунту схилів, бортів і їх падіння, кочення, перекидання під дією сил тяжіння без впливу гідродинамічних сил;

обстеження - процес отримання якісних та кількісних показників експлуатаційної придатності споруд інженерного захисту територій від зсувів та обвалів, його частин та конструкцій шляхом візуального огляду, інструментальних вимірів у натурі та лабораторних визначень.

Інші терміни вживаються у значеннях, наведених у Законі України "Про благоустрій населених пунктів", Правилах експлуатації споруд інженерного захисту територій населених пунктів від підтоплення, затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 16 січня 2012 року N 23, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 03 лютого 2012 року за N 170/20483.

1.3. Суб'єкти господарювання, що експлуатують споруди інженерного захисту територій від зсувів та обвалів, повинні мати таку технічну документацію:

схему генерального плану території споруди інженерного захисту від зсувів та обвалів з нанесенням її планового розміщення, основними розмірами та відмітками;

паспорти технічного стану споруд інженерного захисту територій, складені відповідно до вимог Правил обстежень, оцінки технічного стану та паспортизації виробничих будівель і споруд, затверджених наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України, Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 27 листопада 1997 року N 32/288, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 06 липня 1998 року за N 423/2863;

інструкцію з експлуатації споруди інженерного захисту території від зсувів та обвалів, розроблену суб'єктом господарювання, що здійснює експлуатацію цієї споруди, в якій мають бути враховані специфіка її експлуатації, наявність засобів механізації, ресурсів для виконання робіт та вимоги цих Правил;

посадові інструкції обслуговуючого персоналу;

інструкції з попередження та ліквідації можливих аварій, розроблені суб'єктом господарювання, що здійснює експлуатацію споруди інженерного захисту території від зсувів та обвалів.

1.4. Ремонт та утримання споруд інженерного захисту територій від зсувів та обвалів здійснюється відповідно до Порядку проведення ремонту та утримання об'єктів благоустрою населених пунктів, затвердженого наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 23 вересня 2003 року N 154, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 12 лютого 2004 року за N 189/8788, та вимог цих Правил.

1.5. Аварійний ремонт споруд інженерного захисту територій від зсувів та обвалів повинен включати роботи з ліквідації та запобігання можливим аваріям і аварійним випадкам.

Такі роботи повинні розпочинатися негайно і проводитися безперервно із залученням максимальної кількості робітників.

1.6. Для виконання ремонтних робіт аварійного характеру на спорудах інженерного захисту територій від зсувів та обвалів повинен бути аварійний запас матеріалів, інструменту, а також частин і деталей механічного та електротехнічного обладнання.

Витрачати аварійний запас на інші потреби не дозволяється, за винятком оновлення матеріалів по термінах споживання. Аварійний запас матеріалів, інструменту, частин і деталей обладнання повинен зберігатися в належному порядку і негайно поповнюватися у разі його витрат.

1.7. Технічну експлуатацію споруд інженерного захисту територій від зсувів та обвалів слід здійснювати у комплексі з постійним наглядом та утриманням зсувонебезпечних, зсувних та обвалонебезпечних територій, що прилягають до споруди.

2.1. Експлуатація утримуючих протизсувних та протиобвальних споруд включає:

утримання споруд у належному технічному стані;

періодичні (позачергові (у випадках, передбачених пунктом 2.4 цього розділу)) технічні огляди;

поточний та капітальний ремонт.

2.2. До складу робіт з утримання утримуючих протизсувних та протиобвальних споруд входять:

регулярне, не рідше одного разу на місяць, очищення від намулів, бруду та сміття;

систематичний, не рідше одного разу на місяць, догляд за підпірними, підтримувальними та облицювальними стінами, контрфорсами, опоясками;

засівання травами та обкошування укосів;

прибирання, очищення від снігу та ожеледиці, а також посипання піском сходів на спорудах;

утримання дренажної системи;

утримання системи поверхневого водовідведення.

2.3. Періодичні технічні огляди утримуючих протизсувних та протиобвальних споруд здійснюють:

в кінці зими - на початку весни (лютий - березень);

після закінчення весняного сніготанення (березень - квітень);

перед початком утворення снігового покриву (листопад - грудень);

під час приймання споруд після ремонту.

2.4. Позачергові технічні огляди утримуючих протизсувних та протиобвальних споруд здійснюються після випадання великої кількості атмосферних опадів та/або надзвичайних ситуацій природного або техногенного характеру, в тому числі у всіх випадках виникнення переміщень ґрунту на зсувних схилах, а також актів вандалізму.

2.5. Під час періодичних технічних оглядів протизсувних та протиобвальних споруд здійснюються:

загальний візуальний огляд з вимірюванням дійсного профілю утримуючих протизсувних та протиобвальних споруд і порівняння його з проектним;

загальний візуальний огляд горизонтальних і вертикальних деформацій утримуючих протизсувних та протиобвальних споруд, стану їх конструкцій з метою виявлення найбільш зношених, пошкоджених, а також аварійних конструкцій;

обмір, ескізування дефектів та пошкоджень (зміщення в плані, осідання, крени, прогинання тощо);

визначення розмірів деформацій швів та стиків, ширини розкриття та глибини тріщин, фактичних перерізів арматури, товщини захисного шару бетону;

технічний огляд дренажної системи;

технічний огляд системи поверхневого водовідведення.

2.6. Для спостереження за деформаціями утримуючих протизсувних та протиобвальних споруд встановлюються деформаційні марки, конструкції та місця розташування яких передбачаються проектом споруди.

2.7. У разі появи небезпечних деформацій утримуючих протизсувних та протиобвальних споруд або окремих їх частин: тріщин, випинання, осідань, зсувів, випору ґрунтів основи, - негайно вживаються заходи до їх тимчасового (до здійснення капітального ремонту) посилення контрфорсами або іншими засобами.

2.8. Для виявлення тріщин застосовуються спеціальні маяки, які являють собою плитки з гіпсу, алебастру, цементу. Маяк кріпиться до конструкції поперек тріщини в найбільш широкому її місці. Якщо протягом семи днів тріщина з'являється на маяку, це вказує на активний розвиток деформації та є підставою для вжиття відповідних заходів.

2.9. Постійний нагляд за зсувонебезпечними та зсувними територіями, що прилягають до утримуючих протизсувних споруд, включає:

інструментальні спостереження за вертикальними та горизонтальними зміщеннями поверхні схилів, а також регулярні огляди (один раз на місяць) та періодичні обстеження (два рази на рік) будинків, споруд, інженерних і транспортних комунікацій, розміщених на схилах та на відстані до двохсот метрів від кромок схилів;

спостереження за напружено-деформованим станом конструкцій будинків та споруд;

спостереження за зміщеннями щодо горизонталі на рівнях поверхонь ковзання на зсувних схилах;

спостереження за величинами зсувного тиску.

2.10. Спостереження за напружено-деформованим станом конструкцій будинків та споруд здійснюються за допомогою компараторів, датчиків переміщення та напруг, мікроскопів відлікового типу та геодезичних приладів.

2.11. Спостереження за зміщеннями ґрунтів по горизонталі на рівнях поверхонь ковзання на зсувних схилах проводять за допомогою глибинних реперів.

2.12. Спостереження за величинами зсувного тиску ведуть за допомогою встановлених у несучих конструкціях опор глибокого закладання датчиків тиску ґрунту.

2.13. Поточний ремонт утримуючих протизсувних та протиобвальних споруд включає:

очищення і дрібний ремонт підпірних, підтримувальних та облицювальних стін, контрфорсів, опоясок;

розчищення і зашпарування нещільностей у бетонних підпірних, підтримувальних та облицювальних стінах, контрфорсах, опоясках;

укріплення закладних частин металевих конструкцій;

усунення пошкоджень та відновлення залізобетонних пальових ростверків та голів паль;

поточний ремонт дренажної системи;

поточний ремонт системи поверхневого водовідведення.

2.14. У разі деформації ділянок захисних покриттів утримуючих протизсувних та протиобвальних споруд попередньо видаляється порушений шар покриття і повторно здійснюється пневмонабризк.

2.15. Капітальний ремонт утримуючих протизсувних та протиобвальних споруд включає:

відновлення або заміну підпірних, підтримувальних та облицювальних стін, контрфорсів, опоясок;

улаштування нових підпірних, підтримувальних та облицювальних стін, контрфорсів, опоясок;

перебудову дерев'яних підпірних, підтримувальних та облицювальних стін із заміною матеріалу конструкції на камінь, бетон або залізобетон;

капітальний ремонт дренажної системи;

капітальний ремонт системи поверхневого водовідведення.

3.1. Експлуатація уловлювальних протиобвальних споруд і галерей включає:

утримання споруд у належному технічному стані;

періодичні технічні огляди;

поточний та капітальний ремонти.

3.2. Утримання уловлювальних протиобвальних споруд і галерей включає:

профілактичне (не рідше одного разу на тиждень) очищення обвалонебезпечних схилів від нестійких уламків скельного ґрунту та обрушення великих брил і скельних масивів, що загрожують обвалами;

періодичне очищення (один раз на тиждень) уловлювальних пазух і полиць протиобвальних споруд від уламків скельних ґрунтів;

систематичний догляд за огороджувальними та баражними стінами;

утримання дренажної системи;

утримання системи поверхневого водовідведення.

3.3. Уловлювальні пазухи очищуються шляхом доведення їх розмірів до проектних.

3.4. Під час технічного огляду уловлювальних протиобвальних споруд з метою своєчасного виявлення ступеня заповнення уловлювальних пазух і полиць уламками скельного ґрунту не рідше одного разу на місяць здійснюється зйомка поперечників (з подальшим порівнянням їх позначок з проектними). Ця зйомка виконується таким чином, щоб були захоплені берма споруди, зворотний укіс уловлювальної пазухи, її днище і частково нагірний укіс.

3.5. З метою своєчасного виявлення недоліків у роботі уловлювальних протиобвальних споруд і галерей необхідно здійснювати спостереження за їх роботою вздовж слідів скельних обвалів, а також під час профілактичного очищення косогорів від нестійких уламків скельного ґрунту у межах споруди.

3.6. У процесі таких спостережень встановлюються місця вивалу уламків скельного ґрунту, їх обсяг, характер руху вздовж укосу, місця їх ударів у межах споруди і глибина проникнення у відсипання, що амортизує. Необхідно також фіксувати випадки перельоту або вискакування уламків скельного ґрунту за уловлювальні протиобвальні споруди і галереї, а також за можливості визначати швидкості їх руху на ділянці перед спорудою. Затримані уловлювальною протиобвальною спорудою або галереєю уламки скельного ґрунту слід маркувати з вказівкою дати обвалу або дати здійснення профілактичного очищення укосу.

3.7. Поточний ремонт утримуючих протизсувних та протиобвальних споруд і галерей включає:

ремонт пошкоджених елементів уловлювальних протиобвальних споруд;

очищення і дрібний ремонт огороджувальних та баражних стін, протиобвальних галерей, закладання тріщин у кладці, відновлення зруйнованої кладки або відсипання, що амортизує;

поточний ремонт дренажної системи;

поточний ремонт системи поверхневого водовідведення.

3.8. Під час відновлення зруйнованої кладки у місцях деформації її розбирають із залишенням штрабів. Нову кладку виконують з перев'язуванням швів.

3.9. З метою визначення характеру та ступеня розвитку тріщин необхідно використовувати гіпсові або цементні контрольні маяки. Тріщини шириною до чотирьох міліметрів слід заповнювати рідким цементним розчином, після чого затирати поверхню більш густим розчином.

3.10. У випадку деформації відсипання, що амортизує, розбирають мощення, зрізують спучений ґрунт і планують укіс. На спланованій поверхні знизу вгору відновлюють порушене мощення.

3.11. Капітальний ремонт уловлювальних протиобвальних споруд і галерей включає:

відновлення або заміну огороджувальних та баражних стін;

заміну покривних сіток, сітчастих огорож;

відновлення або заміну амортизуючого ґрунтового відсипання протиобвальних галерей;

капітальний ремонт дренажної системи;

капітальний ремонт системи поверхневого водовідведення.

4.1. Експлуатація берегозахисних схилоукріплювальних споруд включає:

утримання у належному технічному стані;

систематичні (не рідше одного разу на місяць) спостереження за елементами конструкції споруди;

поточний і капітальний ремонти.

4.2. Утримання берегозахисних схилоукріплювальних споруд включає регулярне (не рідше одного разу на місяць) очищення від плаваючих предметів та рослинності.

4.3. Спостереження за берегозахисними схилоукріплювальними спорудами включає:

перевірку стану та міцності одягу гребеня та укосів (у надводній і підводній зонах);

вимірювання дійсного профілю споруд і порівняння його з проектним;

перевірку наявності вимивання ґрунту з-під одягу гребеня та укосів;

вимірювання планових і висотних зміщень укосу (у надводній і підводній зонах) та прилеглої до брівки укосу ділянки території шириною, рівною подвоєній висоті укосу;

контроль за утворенням і динамікою розвитку тріщин і відколів у ґрунтовому масиві;

промірювання глибин перед підошвою укосів;

перевірку стану зворотних фільтрів, швів омонолічування, дернування та інших елементів кріплення укосів;

вимірювання планових і висотних зміщень конструкцій.

4.4. Періодичне здійснення спостережень за берегозахисними схилоукріплювальними спорудами (не рідше одного разу на місяць) повинно гарантувати своєчасне виявлення можливих пошкоджень або послаблень цих споруд.

4.5. Огляд берегозахисних схилоукріплювальних споруд необхідно здійснювати як вздовж споруди, так і перпендикулярно їй.

4.6. З метою здійснення контролю за характером змін технічного стану берегозахисних схилоукріплювальних споруд результати спостережень слід аналізувати і зіставляти.

4.7. У разі виникнення деформації укосів берегозахисних схилоукріплювальних споруд слід негайно вжити заходів для відновлення профілю укосів та їх закріплення.

4.8. На берегозахисних схилоукріплювальних спорудах забороняється складування масивів, залізобетонних конструкцій та інших вантажів без перевірки несучої здатності і встановлення допустимих навантажень на споруди, а також складування будь-яких предметів на їх укосах.

4.9. Поточний ремонт берегозахисних схилоукріплювальних споруд повинен включати:

улаштування (відновлення) контрольно-вимірювальної апаратури;

відновлення судноплавних та дорожніх знаків;

закладення осідань, тріщин, вибоїн, каверн;

відновлення з'їздів, сходів і парапетів з частковою заміною конструкції;

відновлення профілю і посилення конструкції споруди;

відновлення покриття споруди;

відновлення існуючих сходів і з'їздів або облаштування нових.

4.10. Капітальний ремонт берегозахисних схилоукріплювальних споруд повинен включати:

відновлення або заміну зруйнованого кріплення укосів бетонними, залізобетонними та кам'яними плитами, відсипним і брукованим каменем;

улаштування нового кріплення укосів з бетонних, залізобетонних та кам'яних плит, відсипного та брукованого каменя;

відновлення та заміну пошкоджених парапетів, перильних огорож, сходів, хвилевідбійних та підпірних стінок;

перебудову дерев'яних підпірних стінок із заміною матеріалу конструкції на камінь, бетон або залізобетон;

відбудову або заміну окремих підводних і надводних частин берегозахисних схилоукріплювальних споруд;

ліквідацію пошкоджень у підводних частинах конструкцій;

заміну всіх пошкоджених щитів та затворів, ремонт і заміну підйомних механізмів.