ДСТУ EN 60950-1:2015 Оборудование информационных технологий. Безопасность. Часть 1. Общие требования (EN 60950-1:2006; A11:2009; A1:2010; A12:2011; AC:2011; A2:2013, IDT)
НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ
ОБЛАДНАННЯ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ БЕЗПЕКА
Частина 1. Загальні вимоги
ДСТУ
EN 60950-1:2015
(EN 60950-1:2006;
А11:2009; А1:2010;
А12:2011;
АС:2011; А2:2013, IDT)
Не є офіційним виданням.
Офіційне видання розповсюджує національний орган стандартизації
(ДП «УкрНДНЦ» http://uas.gov.ua)
ПЕРЕДМОВА
РОЗРОБЛЕНО: ТОВ «Науково-виробниче підприємство «СІГМА-М»
ПРИЙНЯТО ТА НАДАНО ЧИННОСТІ: наказ ДП «УкрНДНЦ» від 29 грудня 2015 р. № 213 з 2017-01-01
Національний стандарт відповідає EN 60950-1:2006 Information technology equipment — Safety — Part 1: General requirements (IEC 60950-1:2005, MOD) (Обладнання інформаційних технологій. Безпека. Частина 1. Загальні вимоги) зі змінами: А11:2009; А1:2010; А12:2011; А2:2013 та поправкою АС:2011 і внесений з дозволу CEN.-rue de Stassart, 36, В-1050 Brussels. Усі права щодо використання європейських стандартів у будь-якій формі й будь-яким способом залишаються за CEN
Ступінь відповідності — ідентичний (IDT)
Переклад з англійської (еn)
На заміну ДСТУ EN 60950-1:2014
ЗМІСТ
Національний вступ
Передмова до EN 60950-1:2006
Передмова до ІЕС 60950-1 (видання 2.2)
Вступ
0 Принципи щодо безпеки
0.1 Загальні принципи щодо безпеки
0.2 Небезпеки
0.3 Матеріали та компоненти
1 Загальні положення
1.1 Сфера застосування
1.2 Терміни та визначення понять
1.3 Загальні вимоги
1.4 Загальні умови випробування
1.5 Компоненти
1.6 Характеристики живлення
1.7 Марковання та інструкції
2 Захист від небезпек
2.1 Захист від ураження електричним струмом та енергетичних небезпек
2.2 Кола БННН
2.3 Кола НТМ
2.4 Кола з обмеженням струму
2.5 Джерела живлення обмеженої потужності
2.6 Забезпечення уземлення та приєднання
2.7 Захист від надструму та несправності уземлення в первинних колах
2.8 Захисне блокування
2.9 Електрична ізоляція
2.10 Зазори, шляхи спливу та відстані крізь ізоляцію
3 Електропроводка, приєднання та живлення
3.1 Загальні вимоги
3.2 Приєднання до мережі живлення
3.3 Монтажні клеми для приєднання зовнішніх проводів
3.4 Від’єднання від МЕРЕЖІ ЖИВЛЕННЯ
3.5 Взаємне приєднання обладнання
4 Фізичні вимоги
4.1 Стійкість
4.2 Механічна міцність
4.3 Побудова та конструкція
4.4 Захист від небезпечних рухомих частин
4.5 Вимоги до температурних режимів
4.6 Отвори в кожухах
4.7 Вогнестійкість
5 Електричні вимоги та імітація ненормальних умов
5.1 Струм дотику та струм захисного проводу
5.2 Електрична міцність
5.3 Порушення нормальної роботи та умови несправності
6 Приєднання до телекомунікаційних мереж
6.1 Захист обслуговувального персоналу телекомунікаційної мережі та споживачів іншого обладнання^ приєднаного до мережі, від небезпек, які виникають в обладнанні
6.2 Захист споживачів обладнання від перенапруг телекомунікаційної мережі
6.3 Захист системи телекомунікаційної проводки від перегрівання
7 Приєднання до систем кабельного розподілу
7.1 Загальні вимоги
7.2 Захист обслуговувального персоналу системи кабельного розподілу та споживачів іншого обладнання, приєднаного до системи, від небезпечних напруг обладнання
7.3 Захист споживачів обладнання від перенапруг системи кабельного розподілу
7.4 Ізоляція між первинними колами та системами кабельного розподілу
Zx Захист від надмірного звукового тиску від персональних музичних програвачів
Додаток А (обов’язковий) Випробування на стійкість до тепла та вогнестійкість
Додаток В (обов’язковий) Випробування двигунів в умовах порушень нормальної роботи
Додаток С (обов’язковий) Трансформатори
Додаток D (обов’язковий) Вимірювальні прилади для випробування струму дотику
Додаток Е (обов’язковий) Підвищення температури обмотки
Додаток F (обов’язковий) Вимірювання зазорів та довжин шляхів спливу
Додаток G (обов’язковий) Альтернативний метод визначення мінімальних зазорів
Додаток Н (обов’язковий) Іонізуюче випромінювання
Додаток J (обов’язковий) Таблиця електрохімічних потенціалів
Додаток К (обов’язковий) Терморегулятори
Додаток L (обов’язковий) Умови нормального навантаження для деяких видів електричного офісного обладнання
Додаток М (обов’язковий) Норми для телефонних сигналів виклику
Додаток N (обов’язковий) Випробувальні генератори імпульсів
Додаток Р (обов’язковий) Нормативні посилання
Додаток Q (обов’язковий) Залежні від напруги резистори (ЗНР)
Додаток R (довідковий) Приклади вимог до програм керування якістю
Додаток S (довідковий) Порядок виконання випробування імпульсами
Додаток Т (довідковий) Рекомендації щодо захисту від проникнення води
Додаток U (обов'язковий) Ізольовані проводи обмоток для використання без застосування ізоляції між шарами
Додаток V (обов’язковий) Системи розподілу електропостачання змінного струму
Додаток W (довідковий) Підсумування струмів дотику
Додаток X (довідковий) Випробування трансформаторів на максимальне нагрівання
Додаток Y (обов’язковий) Випробування на ультрафіолетове опромінення
Додаток Z (довідковий) Категорії перенапруги
Додаток АА (обов’язковий) Випробування з оправкою
Додаток ВВ (довідковий) Зміни в другому виданні
Додаток ССіобов’язковий) Оцінювання обмежувачів струму на інтегральних схемах (ІС)
Додаток DD (обов’язковий) Вимоги до засобів монтування для обладнання, умонтованого в стійку
Додаток ЕЕ (обов’язковий) Побутові та побутово-офісні подрібнювачі документів/носїїв інформації
Додаток ZA (обов’язковий) Нормативні посилання на міжнародні видання та їхні європейські відповідники
Додаток ZB (обов’язковий) Спеціальні національні умови
Додаток ZC (довідковий) А-відхили
Додаток ZD (довідковий) Кодовані познаки ІЕС та CENELEC для гнучких шнурів
Додаток Zx (довідковий) Важливість W в EN 50332-1 та додаткова інформація
Абетковий покажчик англійських висловів, ужитих в EN 60950-1
Бібліографія
Рисунок 2А — Випробувальний палець
Рисунок 2В — Випробувальний штифт
Рисунок 2С — Випробувальний шуп
Рисунок 2D — Доступність внутрішніх провідних частин
Рисунок 2Е - Напруги в колах БННН за умов поодинокої несправності
Рисунок 2Е.1 - Напруги в колах БННН за умов поодинокої несправності для поодинокого імпульсу понад V
Рисунок 2Е.2 - Напруги в колах БННН за умов поодинокої несправності для кількох імпульсів понад V
Рисунок 2F - Допустимі максимальні напруги після поодинокої несправності
Рисунок 2G — Випробувальний генератор
Рисунок 2Н — Приклади застосування ізоляції
Рисунок 2J — Тривалість термовитримування
Рисунок 2К - Випробування шарів покриття на зносостійкість
Рисунок 4А - Випробування на удар із застосуванням сталевої кулі
Рисунок 4В — Приклади поперечних перерізів конструкцій отворів для запобігання вертикальному доступу
Рисунок 4С — Приклади конструкцій жалюзі
Рисунок 4D — Отвори в кожухах
Рисунок 4Е — Типове днище протипожежного кожуха для частково закритих компонентів або вузлів
Рисунок 4F — Конструкція відбивної пластини
Рисунок 5А — Схема для вимірювання струму дотику однофазного обладнання за системи електропостачання TN або ТТ, виконана за схемою зірки
Рисунок 5В — Схема для вимірювання струму дотику трифазного обладнання за системи електропостачання TN або ТТ, виконана за схемою зірки
Рисунок 6А — Випробування для відокремлення між телекомунікаційною мережею та «землею»
Рисунок 6В — Точки прикладання випробувальної напруги
Рисунок В.1 — Визначення середньоарифметичного значення температури
Рисунок С.1 — Визначення середньоарифметичного значення температури
Рисунок D.1 — Вимірювальний прилад
Рисунок D.2 —Альтернативний вимірювальний прилад
Рисунок F.1 — Вузький паз
Рисунок F.2 — Широкий паз
Рисунок F.3 — V-подібний паз
Рисунок F.4 — Ребро
Рисунок F.5 — Несуцільне з’єднання з вузькими пазами
Рисунок F.6 — Несуцільне з’єднання з широкими пазами
Рисунок F.7 — Несуцільне з’єднання з вузьким та широким пазами
Рисунок F.8 — Вузьке заглиблення
Рисунок F.9 — Широке заглиблення
Рисунок F.10 — Покриття навколо клем
Рисунок F.11 — Покриття поверх друкованої проводки
Рисунок F.12 — Вимірювання через отвори в кожухах
Рисунок F.13 — Уставлення неприєднаної провідної частини
Рисунок F.14 — Твердий ізоляційний матеріал
Рисунок F.15 — Тонкий шаровий ізоляційний матеріал
Рисунок F.16 — Цементовані з’єднання в багатошаровій друкованій платі
Рисунок F.17 — Компонент, заповнений ізоляційним компаундом
Рисунок F.18 — Секційна котушка
Рисунок М.1 — Визначення активного періоду та повного циклу сигналу виклику
Рисунок М.2 — Крива обмеження для струму /Т31 тактового сигналу виклику
Рисунок М.З — Струми амплітудного значення та значення подвійної амплітуди
Рисунок М.4 — Характеристики розмикання напруги сигналу
Рисунок N.1 — Схема випробувального генератора імпульсів ITU-T
Рисунок N.2 — Схема випробувального генератора імпульсів згідно з ІЕС 60065
Рисунок S.1 — Форма сигналу на ізоляції за відсутності притлумлювачів сплесків та без пробою ізоляції
Рисунок S.2 — Форма сигналу на ізоляції за пробою та без притлумлювачів сплесків
Рисунок S.3 — Форма сигналу на ізоляції за працюючих притлумлювачів сплесків
Рисунок S.4 — Форма сигналу за короткого замикання притлумлювача сплесків та ізоляції
Рисунок V.1 — Приклад системи розподілу електропостачання TN-S
Рисунок V.2 — Приклад системи розподілу електропостачання TN-C-S
Рисунок V.3 — Приклад системи розподілу електропостачання TN-C
Рисунок V.4 — Приклад однофазної трипровідної системи розподілу електропостачання TN-C
Рисунок V.5 — Приклад трифазної системи розподілу електропостачання ТТ з нейтраллю
Рисунок V.6 — Приклад трифазної системи розподілу електропостачання ТТ
Рисунок V.7 — Приклади трифазної (з нейтраллю) системи розподілу електропостачання IT
Рисунок V.8 — Приклад трифазної системи розподілу електропостачання IT..
Рисунок W.1 — Струм дотику від вільного кола
Рисунок W.2 — Струм дотику від уземленого кола
Рисунок W.3 — Додавання струмів дотику в РАВХ
Рисунок АА.1 — Оправка
Рисунок АА.2 — Початкове положення оправки
Рисунок АА.З — Кінцеве положення оправки
Рисунок АА.4 — Розташування металевої фольги на ізоляційному матеріалі
Рисунок ЕЕ.1 — Клиновий щуп (загальний вигляд)
Рисунок ЕЕ.2 — Клиновий щуп (деталь кінчика)
Рисунок 1 — Познака застороги (ІЕС 60417-6044)
Таблиця 1А — Рівні напруги КІЛ БННН та КІЛ НТМ
Таблиця 1В — Еквівалентність класів за вогнестійкістю
Таблиця 1C — Класифікація конденсаторів згідно з ІЕС 60384-14
Таблиця 1D — Інформаційні приклади застосування конденсаторів
Таблиця 2А— Відстань крізь ізоляцію для внутрішньої проводки
Таблиця 2В — Межі для джерел живлення без пристрою захисту від надструму
Таблиця 2С — Межі для джерел живлення з пристроєм захисту від надструму
Таблиця 2D — Мінімальні розміри проводів захисного приєднання
Таблиця 2Е — Тривалість випробування для мережі живлення змінного струму
Таблиця 2F — Інформативні приклади пристроїв захисту в однофазному обладнанні або вузлах
Таблиця 2G — Інформативні приклади пристроїв захисту в трифазному обладнанні
Таблиця 2H — Приклади застосування ізоляції
Таблиця 2J — Напруги перехідних процесів у мережі живлення змінного струму
Таблиця 2К — Мінімальні зазори для ізоляції в первинних колах та між первинними та вторинними колами
Таблиця 2L — Додаткові зазори в первинних колах
Таблиця 2М — Мінімальні розміри зазорів у вторинних колах
Таблиця 2N — Мінімальні розміри шляхів спливу
Таблиця 2Р — Випробування ізоляції з невідокремлюваними шарами
Таблиця 2Q — Мінімальні відстані відокремлення для покритих друкованих плат
Таблиця 2R — Ізоляція в друкованих платах
Таблиця ЗА — Розміри кабелів та кабелепроводів для обладнання з номінальним струмом, який не перевищує 16 А
Таблиця ЗВ — Розміри проводів
Таблиця ЗС — Механічні випробування шнурів живлення
Таблиця 3D — Діапазон розмірів проводів для приєднання до клем
Таблиця ЗЕ — Розміри клем для проводів мережі живлення та проводів захисного уземлення
Таблиця 4А — Мінімальні межі збереження властивостей після ультрафіолетового опромінення
Таблиця 4В — Межі температури матеріалів та компонентів
Таблиця 4С — Межі температури доторкання
Таблиця 4D — Розміри та розташування отворів у металевих днищах протипожежних кожухів
Таблиця 4Е — Узагальнення вимог до матеріалів щодо вогнестійкості
Таблиця 5А — Максимальне значення струму
Таблиця 5В — Випробувальні напруги для випробування на електричну міцність, ґрунтовані на пікових робочих напругах. Частина 1
Таблиця 5В — Випробувальні напруги для випробування на електричну міцність, ґрунтовані на пікових робочих напругах. Частина 2
Таблиця 5С — Випробувальні напруги для випробування на електричну міцність, ґрунтовані на напругах міцності ізоляції
Таблиця 5D — Межі температур за умов перевантаження
Таблиця В.1 — Межі температур для обмоток двигунів (крім випробування в умовах перевантаження)
Таблиця В.2 — Межі допустимих температур під час випробування на перевантаження
Таблиця С.1 — Межі температур для обмоток трансформаторів
Таблиця F.1 — Значення X
Таблиця G.1 — Напруги перехідних процесів у мережі живлення змінного струму
Таблиця G.2 — Мінімальні зазори для висоти до та включно 2000 м над рівнем моря
Таблиця J.1 — Електрохімічні потенціали (В)
Таблиця N.1 —Значення компонентів для схем відповідно до рисунків N.1 та N.2
Таблиця R.1 — Правила відбирання та перевірення покритих друкованих плат
Таблиця R.2.— Правила відбирання та перевірення зменшених зазорів
Таблиця Т.1 — Витяги з ІЕС 60529
Таблиця U.1 —Діаметр оправки
Таблиця U.2 — Температура в камері тепла
Таблиця Х.1 — Кроки випробування
Таблиця Z.1 — Категорії перенапруги
Додаток НА (довідковий) Перелік національних стандартів України, ідентичних міжнародним чи європейським нормативним документам, посилання на які є в цьому стандарті
Додаток НБ (обов’язковий) Абетковий покажчик українських висловів, ужитих у цьому стандарті
Додаток НВ (довідковий) Абетковий покажчик українських термінів
НАЦІОНАЛЬНИЙ ВСТУП
Цей національний стандарт ДСТУ EN 60950-1:2015 «Обладнання інформаційних технологій. Безпека. Частина 1. Загальні вимоги» зі змінами А11:2009; А1:2010; А12:2011; А2:2013 та поправкою АС:2011, прийнятий методом «переклад», — ідентичний щодо EN 60950-1:2006; А11:2009; А1:2010; А12:2011; АС:2011; А2:2013 «Information technology equipment — Safety — Part 1: General requirements».
Технічний комітет, відповідальний за цей стандарт, —ТК1 «Побутова радіоелектронна апаратура».
Стандарт містить вимоги, які відповідають чинному законодавству України.
До стандарту внесено такі редакційні зміни:
— слова «цей європейський стандарт» та «ця частина EN 60950» замінено на «цей стандарт»;
— структурні елементи цього стандарту: «Титульний аркуш», «Передмову», «Національний вступ», першу сторінку, «Терміни та визначення понять», «Бібліографічні дані» і цей стандарт — оформлено згідно з вимогами національної стандартизації України;
— з «Передмови» до EN 60950-1:2006 та «Передмови» до ІЕС 60950-1:2005 узято те, що безпосередньо стосується цього стандарту, і викладено відповідно в структурних елементах «Передмова до EN 60950-1:2006» та «Передмова до ІЕС 60950-1 (видання 2.2)»;
— терміни, визначені в 1.2, наведено в тексті великими літерами;
— подвійною вертикальною лінією на бегерах виділено текст, змінений змінами А11:2009; А1:2010; А12:2011; АС:2011; А2:2013 та поправкою АС:2011;
— в 1.4.5, 1.5.6, 1.5.8, 2.9.4 та 4.7.2.2 наведено «Національні примітки»; у додатку Р та «Бібліографії» наведено «Національні пояснення», виділені в тексті рамкою;
— вилучено виноску 1) з 2.10.5.4 у зв’язку з наявністю ІЕС 60747-5-5+AMD1:2013 CSV;
— долучено додаток НА «Перелік національних стандартів України, ідентичних міжнародним чи європейським стандартам, на які є посилання в цьому стандарті»;
— долучено додаток НБ «Абетковий покажчик українських висловів, ужитих в цьому стандарті»;
— долучено додаток НВ «Абетковий покажчик українських термінів».
Копії міжнародних нормативних документів, на які є посилання в цьому стандарті, можна замовити в Національному фонді нормативних документів.
ПЕРЕДМОВА до EN 60950-1:2006
Як європейський стандарт EN 60950-1:2006 CENELEC запровадив текст міжнародного стандарту ІЕС 60950-1:2005 з узгодженими загальними змінами. Текст стандарту 108/135A/FDIS, як подальша редакція 2 ІЕС 60950-1, розроблено технічним комітетом ІЕС ТС 108 «Безпечність електронного обладнання в галузях аудіо/відео, інформаційних технологій та технологій зв’язку» й подано одночасно до ІЕС та CENELEC.
Цей текст разом із проектом змін, підготовлених Технічним Комітетом CENELEC ТС 108 «Безпечність електронного обладнання в галузях аудіо/відео, інформаційних технологій та технологій зв’язку», подано на офіційне голосування та 12.01.2005 прийнято CENELEC як EN 60950-1.
Цей європейський стандарт замінює EN 60950-1:2001 із поправкою від квітня 2004 р. та зміною А11:2004.
EN 60950-1 містить основні вимоги щодо безпеки обладнання інформаційних технологій.
Додаткові частини EN 60950-1 охоплюватимуть спеціальні вимоги щодо безпеки до обладнання інформаційних технологій, які мають обмежене застосування або мають спеціальні особливості.
Розділи, підрозділи, примітки, таблиці та рисунки, долучені до таких в ІЕС 60950-1, позначено літерою «Z».
Додатки ZA, ZB та ZC долучено CENELEC.
ПЕРЕДМОВА до ІЕС 60950-1 (видання 2.2)
Цей міжнародний стандарт ІЕС 60950-1 є консолідованою версією та складається з другого видання (2005 p.), його виправлення 1 (2006 p.), його зміни 1 (2009 p.), його виправлення 1 (2012 р.) та його зміни 2 (2013 p.). Він має номер видання 2.2.
Технічний зміст ідентичний базовій редакції та її змінам, його розроблено для зручності користувача.
ІЕС 60950-1 розроблено технічним комітетом ІЕС 108 «Безпечність електронного обладнання в області аудіо/відео інформаційних технологій та технологій зв’язку» і містить основні вимоги щодо безпеки обладнання інформаційних технологій.
Такі додаткові частини ІЕС 60950-1 охоплюватимуть конкретні вимоги щодо безпеки обладнання інформаційних технологій, які мають обмежене застосування або мають спеціальні особливості:
Частина 21. Дистанційне живлення;
Частина 22. Обладнання, установлюване на відкритому повітрі;
Частина 23. Обладнання для накопичення великих об’ємів даних.
Крім приміток, усі написи стандартного рисунка чи в рамці під стандартною таблицею, також є нормативними. Текст з верхнім індексом посилання пов’язано з конкретним переліком у таблиці. Інший текст у рамці під таблицею поширюється на всю таблицю.
Довідкові додатки й текст, що починається зі слова «Примітка», не є нормативними. їх наведено тільки для надання додаткової інформації.
Примітки «Країна» також довідкові, щоб звернути увагу на нормативні вимоги, які діють у цих країнах.
У цьому стандарті вжито такі шрифти:
— вимоги та обов’язкові додатки: прямий шрифт.
— викладення відповідності та методи випробування: курсив.
— примітки В тексті та таблицях: малий прямий шрифт.
— терміни, визначені в 1.2: ПРОПИСНІ літери.
НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ
ОБЛАДНАННЯ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ
БЕЗПЕКА
Частина
1. Загальні вимоги
INFORMATION TECHNOLOGY EQUIPMENT
SAFETY
Part 1. General requirements
Чинний від 2017-01-01
ВСТУП 0 ПРИНЦИПИ ЩОДО БЕЗПЕКИ
Вимоги цього стандарту ґрунтуються на наведених далі принципах, які не стосуються параметрів або функціональних характеристик обладнання.
Слова в стандарті, надруковані прописними літерами, — терміни, визначені в 1.2 цього стандарту.
Положення стандарту, надруковані курсивом, стосуються умов і методів випробування.
0.1 Загальні принципи щодо безпеки
Для виготовлення безпечного обладнання розробникам потрібно розуміння основних принципів вимог щодо безпеки.
Ці принципи не є альтернативою замість докладних вимог цього стандарту, але їх призначено для розуміння розробниками принципів, на яких ці вимоги засновано. Якщо в обладнанні застосовано технології, компоненти та матеріали або методи конструювання, не розглянуті в цьому стандарті, то під час розроблення обладнання потрібно забезпечити рівень безпеки не нижче, ніж зазначено цими принципами безпеки.
Примітка. За потреби в додаткових докладних вимогах для обліку нової ситуації необхідно одразу привернути увагу відповідного комітету.
Розробники повинні враховувати не тільки нормальні умови експлуатації обладнання, а й імовірні порушення цих умов, можливі несправності, передбачуване неправильне використання та зовнішні чинники, що впливають, такі як температура, висота, забруднення, вологість, перенапруги в МЕРЕЖІ ЖИВЛЕННЯ та перенапруги в ТЕЛЕКОМУНІКАЦІЙНІЙ МЕРЕЖІ або в СИСТЕМІ КАБЕЛЬНОГО РОЗПОДІЛУ. Під час визначення розмірів ізоляційних відстаней потрібно враховувати можливі зменшення допусків під час виготовлення, або там, де деформації, що можуть виникнути в разі оброблення, ударів і вібрації, імовірних зіткнень у процесі виробництва, транспортування або нормальної експлуатації.
Під час визначення, які конструктивні заходи вжити, потрібно дотримувати такі пріоритет:
— де можливо, вживати спеціальні конструктивні критерії з недопущення, зменшення або уникнення небезпек;
— використовувати захисні засоби, не включені до обладнання, наприклад персональне захисне обладнання (не розглянуте в цьому стандарті), у випадках, якщо наведене вище не можливо, оскільки суперечить нормальному функціюванню обладнання;
— де наведені вище заходи неможливо вжити без порушення функціонування обладнання, зазначити застосування заходів захисту, не залежні від обладнання, такі як персональне захисне обладнання (не розглянуте в цьому стандарті);
— якщо виконання зазначених вище заходів не можливо, або додатково до цих заходів, використовують положення щодо марковання та інструкції щодо залишкових ризиків.
Є дві групи осіб, безпеку яких розглядають, — це СПОЖИВАЧІ (або ОПЕРАТОРИ) та ОБСЛУГОВУВАЛЬНИЙ ПЕРСОНАЛ.
Термін СПОЖИВАЧ застосовують до всіх осіб, які не належать до ОБСЛУГОВУВАЛЬНОГО ПЕРСОНАЛУ. Вимоги щодо захисту мають припускати, що СПОЖИВАЧІВ не підготовлено для передбачення небезпек, але вони навмисно не будуть створювати небезпечної ситуації. Отже вимоги забезпечують захист для прибиральників і випадкових відвідувачів так само, як і для призначених СПОЖИВАЧІВ. Загалом СПОЖИВАЧІ не повинні мати доступу до небезпечних частин, і з цією метою такі частини мають бути тільки в ЗОНАХ, ДОСТУПНИХ ДЛЯ ОБСЛУГОВУВАННЯ або в обладнанні, розташованому в ЗОНІ ОБМЕЖЕНОГО ДОСТУПУ.
Якщо СПОЖИВАЧІВ допускають у ЗОНУ ОБМЕЖЕНОГО ДОСТУПУ, їх має бути відповідно проінструктовано.
Припускають, що ОБСЛУГОВУВАЛЬНИЙ ПЕРСОНАЛ має кваліфікацію та досвід, які дають йому змогу уникати можливих ушкоджень та застерігати оточуючих від явних небезпек, що є в ЗОНАХ, ДОСТУПНИХ ДЛЯ ОБСЛУГОВУВАННЯ обладнання або в обладнанні, розташованому в ЗОНАХ ОБМЕЖЕНОГО ДОСТУПУ. Проте ОБСЛУГОВУВАЛЬНИЙ ПЕРСОНАЛ має бути захищено від несподіваних небезпек. Це може бути виконано, наприклад, відокремленням частин, що мають бути доступними для обслуговування, від електричних або механічних небезпек захисними екранами, які унеможливлюють випадковий контакт із небезпечними частинами, а також надання етикетки або інструкції для застереження персоналу щодо будь-якого залишкового ризику.
Інформацію щодо можливих небезпек, залежно від їхньої імовірності, та важкість травми, може бути помарковано на обладнанні або її постачають з обладнанням, або зроблено доступною для ОБСЛУГОВУВАЛЬНОГО ПЕРСОНАЛУ. Але головне, щоб СПОЖИВАЧІ не піддавалися небезпекам, здатним спричинити травму, і тому інформацію, надану СПОЖИВАЧАМ, насамперед має бути спрямовано на усунення зловживань та ситуацій, які можуть спричинити такі небезпеки, як підключення до невідповідного джерела живлення та заміни запобіжників на невідповідні типи.
ПЕРЕСУВНЕ обладнання розглядають як обладнання з підвищеним ризиком ураження електричним струмом, через можливий надмірний натяг шнура живлення, що може призвести до розриву проводу уземлення. Для РУЧНОГО ОБЛАДНАННЯ цей ризик збільшується через імовірніше зношення шнура та далі може виникнути небезпека в разі падіння. ПЕРЕНОСНЕ обладнання додає ще один чинник, через можливе його застосування або перенесення в будь-якому положенні; якщо невеликий сторонній металевий предмет через отвір у КОЖУСІ може потрапити всередину обладнання, то він під час переміщення здатен створити небезпеку.
0.2 Небезпеки
Застосування стандарту щодо безпеки призначено для зменшення ризику травмування або ушкодження стосовно такого:
— ураження електричним струмом;
— енергетичні небезпеки;
— небезпеки загоряння;
— термічні небезпеки;
— механічні небезпеки;
— випромінювання;
— хімічні небезпеки.
0.2.1 Ураження електричним струмом
Ураження електричним струмом настає в разі проходження струму через тіло людини. Отримані фізіологічні ефекти залежить від величини та тривалості дії струму та шляхів, якими він проходить крізь тіло. Величина струму залежить від прикладеної напруги, внутрішнього опору джерела живлення та опору тіла. Опір тіла, у свою чергу, залежить від площі контакту, вологості, зони контакту, прикладеної напруги та частоти. Струм приблизно в 0,5 мА може спричинити реакцію в осіб з гарним здоров’ям та побічно сприятиме отриманню травм через мимовільну реакцію. Струм більшої величини може спричинити безпосередні дії, такі як опік або скорочення м’язів, що призводять до недієздатності або ураження серцево-судинної системи.
Стаді напруги до 42,4 В пікового значення або до 60 В постійного струму зазвичай не вважають небезпечними в сухих умовах для зони контакту, еквівалентної кисті людини. Неізольовані частини, торкання яких можливо або необхідно під час роботи, повинні мати потенціал «землі» чи мають бути надійно ізольованими.
Деяке обладнання приєднують до телефонних або інших зовнішніх мереж. Деякі ТЕЛЕКОМУНІКАЦІЙНІ МЕРЕЖІ, що працюють зі звуковими сигналами та сигналами виклику, які модулюють незмінну напругу живлення постійного струму, підсумкова напруга може перевищувати початкову немодульовану напругу. Це звичайна практика для ОБСЛУГОВУВАЛЬНОГО ПЕРСОНАЛУ телефонних компаній, щоб упоратися з частинами таких кіл незахищеними руками. Це не спричинило серйозної травми, тому що застосовується тактовий виклик, а ділянки з неізольованими проводами, з якими працює ОБСЛУГОВУВАЛЬНИЙ ПЕРСОНАЛ, мають обмежену площу. Але зона контакту частини, доступної СПОЖИВАЧУ, та ймовірність її торкання мають бути додатково обмеженими (наприклад, розташуванням або відокремленням).
Зазвичай забезпечують два рівні захисту СПОЖИВАЧІВ від ураження електричним струмом. Це виконують для того, щоб робота обладнання за нормальних умов та після поодинокої несправності, разом із будь-якими, спричиненими нею такими несправностями, не повинні створювати небезпек ураження електричним струмом. Проте надання додаткових заходів захисту, таких як захисне уземлення або ДОДАТКОВА ІЗОЛЯЦІЯ, не треба розробленої ОСНОВНОЇ ІЗОЛЯЦІЇ.
Причини небезпеки
Контакт із неізольованими частинами, що за нормальних умов перебувають під НЕБЕЗПЕЧНОЮ НАПРУГОЮ
Пробій ізоляції між частинами, що перебувають під НЕБЕЗПЕЧНОЮ НАПРУГОЮ та доступними провідними частинами
Контакт із колами, приєднаними до ТЕЛЕКОМУНІКАЦІЙНИХ МЕРЕЖ, напруга в яких перевищує 42,4 В пікового значення або 60 В для постійного струму
Пробій доступної для СПОЖИВАЧА ізоляції
СТРУМ ДОТИКУ (струм спливу), що протікає від частин з НЕБЕЗПЕЧНОЮ НАПРУГОЮ до доступних частин, або несправність приєднання захисного уземлення. СТРУМ ДОТИКУ може містити струм, обумовлений компонентами фільтра, що забезпечують EMC (електромагнітну сумісність), з’єднаними між ПЕРВИННИМИ КОЛАМИ та доступними частинами розглядати як заміну або звільнення від правильно
Приклади заходів щодо зменшення ризиків
Запобігання доступу СПОЖИВАЧА до частин, що перебувають під НЕБЕЗПЕЧНОЮ НАПРУГОЮ, за допомогою стаціонарних чи блокувальних кришок, ЗАХИСНОГО БЛОКУВАННЯ тощо. Розрядження доступних конденсаторів із НЕБЕЗПЕЧНОЮ НАПРУГОЮ Застосування ОСНОВНОЇ ІЗОЛЯЦІЇ та з’єднання із «землею» доступних провідних частин та кіл так, щоб вплив напруги, який може бути обмежено, тому що захист від надструму буде відключати частини, що в разі несправності, мають низький імпеданс протягом певного часу; або встановлення між частинами металевого екрана, з’єднаного із захисним уземленням, або застосування ПОДВІЙНОЇ чи ПОСИЛЕНОЇ ІЗОЛЯЦІЇ так, щоб пробій у доступній частині був неможливим
Обмеження можливості доступу та площі контакту з такими колами й відокремлення їх від неуземлених частин, доступ до яких не обмежено
В ізоляції, доступній СПОЖИВАЧУ, має бути відповідна механічна та електрична міцність для зменшення можливості контакту з НЕБЕЗПЕЧНИМИ НАПРУГАМИ
Обмеження СТРУМУ ДОТИКУ до встановленого значення чи забезпечення високоцілісного з’єднання захисного уземлення
Полная версия документа доступна в тарифе «ВСЕ ВКЛЮЧЕНО».