АД А.2.4-37641918-002:2015 Дренажные конструкции земляного полотна на автомобильных дорогах общего пользования. Архитектурно-строительные чертежи

ДЕРЖАВНЕ АГЕНТСТВО АВТОМОБІЛЬНИХ ДОРІГ УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНИЙ ТРАНСПОРТНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ДРЕНАЖНІ КОНСТРУКЦІЇ ЗЕМЛЯНОГО ПОЛОТНА НА АВТОМОБІЛЬНИХ ДОРОГАХ ЗАГАЛЬНОГО КОРИСТУВАННЯ
АРХІТЕКТУРНО-БУДІВЕЛЬНІ КРЕСЛЕННЯ

АД А.2.4-37641918-002:2015

Київ
2015 рік

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

1. Загальні положення.

1.1. Цей альбом "Дренажні конструкції земляного полотна на автомобільних дорогах загального користування ’ (далі - Альбом) призначений для розроблення

проектів регулювання водно-теплового режиму конструкцій автомобільних доріг.

1.2. Архітектурно - будівельні креслення застосовують проектні організації незалежно від форм власності та підпорядкованності. які розробляють проекту документацію на нове будівництво, реконструкцію та ремонт автомобільних доріг загального користування.

1.3. У Альбомі наведені схеми дренажних конструкцій, які прийняті в практиці будівництва.

1.4. Дренажні пристрої призначені для захисту земляного полотна автомобільних доріг від дії ґрунтових і поверхневих вод. Конструкції дренажних пристроїв, що наведені в Альбомі, запроектовані у відповідності з вимогами нормативних документів, методичних рекомендацій, тощо (див. cтop. 37).

1.5. Тип конструкцій дренажних пристроїв слід вибирати на основі інженерно-геологічних та гідрологічних вишукувань.

1.6. Для складання проектів по дренажних конструкціях необхідні такі дані:

- план ділянки, що розглядається;

- детальні гідро-геологічні перерізи на ділянці дренажів із встановленими умовами залягання водоносних шарів і покрівлі водоупора;

- план гідроізогілс ґрунтових вод;

- дані з водонасиченості та по водопровідним властивостям ґрунту, що визначені дослідним відкачуванням води;

- фізико-механічні властивості ґрунтів; що складають водоносний шар і водоупор;

- відомості про піщані та кам'яні матеріали для фільтруючих обсипок, їх характеристики; хімічний склад ґрунтових вод.

1.7. Дренажі за характером збору та відведення ґрунтових вод, способом утримання та конструктивними особливостями діляться на горизонтальні та вертикальні. В цьому Альбомі розглянуті конструкції горизонтальних траншейних дренажів, що є найбільш поширеними в практиці дорожнього будівництва.

1.8.  За глибиною залягання горизонтальні дренажі поділяються на дренажі глибокого та мілкого закладення.

2. Дренажі глибокого закладення.

2.1. Дренажі глибокого закладення призначені для перехоплення І зниження рівня ґрунтових вод в верхній частині земляного полотна у виїмках, а також для відводу води у випадку влаштування піщаних подушок при заміні здимального ґрунту. Розміщуються нижче глибини промерзання.

2.2. За ступенем гідродинамічної недосконалості (за характером розкриття водоносного пласта, що дренується) дренажі глибокого закладення поділяються на дренажі досконалого та недосконалого типу.

Горизонтальні дренажі досконалого типу повністю розкривають водоносні пласти та своєю основою доходять до водоупору; горизонтальні дренажі недосконалого типу розкривають цей пласт лише частково та не доходять своєю основою до водоупору.

2.3. Глибина закладення досконалого дренажу визначається глибиною залягання водоупору, а недосконалого - розрахунком.

2.4 Залежно від розміщення дренажів в плані вони поділяються на однобічні та двобічні. Найбільш ефективними є двобічні дренажі, оскільки вони забезпечують найбільш інтенсивне пониження ґрунтових вод, особливо в обводнених зв 'язних ґрунтах.

2.5. Дренажні траншеї розробляються з вертикальними стінками (з кріпленням) із укосами (без кріплень) залежно від умов будівництва (обмеження відводу земель, тощо). В якості кріпильних конструкцій використовують інвентарні щити. При необхідності на дні траншеї, в приямку, влаштовують робочий дренаж. У піщаних ґрунтах, при притоці води більше 1 л/сек використовують будівельне водопониження голкофільтрами, а в інших випадках - відкачуванням води.

2.6. Дренажні труби підбираються та проектуються у відповідності до вимог достатньої пропускної здатності, міцності при дії на них ґрунтового тиску та інших навантажень, стійкості проти хімічної агресії ґрунтових вод, зручності виконання та експлуатації дренажу.

2.7. При проектуванні поздовжнього профілю дренажу слід враховувати такі положення:

- поздовжній похил дна підкюветних та за кювет них дренажі в доцільно проектувати рівним ухилу дна кювета виїмки;

- в інших випадках найбільш оптимальним похил дренажу 5-7 %;

- у виключних випадках похил дренажу можливо прийняти 2-3 %;

- дренажі значної протяжності. якщо їх поздовжні похили наближені до оптимальних величин, можливо проектувати з одноманітним поздовжнім похилом або з поступовим його зростанням до низової частини споруди не перевищуючи при цьому максимально допустимого похилу рівного 10-50 %о при діаметрах труб від 400 до 100 мм відповідно ;

- кінці вхідних і вихідних труб в оглядовому колодязі повинні бути в різних рівнях з перепадом не менше 0,1 м, а при необхідності їх можна збільшити до 0,9 м;

- точки перелому поздовжнього профілю повинні співпадати з оглядовими колодязями.

2.8. Дренажний заповнювач повинен відповідати таким вимогам:

- попереджувати випирання або відшарування ґрунту, в якому споруджений дренаж;

- забезпечувати утворення стійких склепінь над водоприймальними отворами;

- задовольняти вимогам міцності, морозостійкості, корозійної стійкості, нерозчинності.

Для влаштування дренажних заповнювачів і обсипок рекомендується використовувати крупнозернисті або середньозернисті піски, гравій і щебінь. Ці матеріали повинні відповідати вимогам ДСТУ Б В.2.7-32-95, ДСТУ Б В.2.7-75-98. Найбільш придатними для виробництва щебеню є такі породи:

а) із вивержених - граніти, сієніти, діорити, габро, порфіти, ліпарити, базальти, діабази та Інші з питомою вагою 23-27 Н/мЗ;

б) із осадових - особливо міцні різновиди кременистих вапняків і міцних піщаників із питомою вагою 20-24 Н/мЗ при тимчасовому опорі на стиск не менше 60 кН/м2.

Дренуючий матеріал не повинен містити пилуваті та глинисті частки більше 3% по всі, в тому числі глини в грудках до 0,25 %. Коефіцієнти фільтрації пісків для заповнювачів повинні бути для крупнозернистих пісків більше 10 м/добу, для середньозернистих 5-10 м/добу.

2.9.  Пилуваті піски в якості дренажного заповнювача не використовуються.

2.10.Крупність часток дренажних обсипок, у першому наближенні, може бути прийнято в 5-10 разів більше розмірів переважаючих часток водоносного пласта або визначатися розрахунком шляхом підбору сумішей за гранулометричним складом.

2.11. В дренуючій конструкції з двошаровою обсипкою використовується крупнозернистий пісок і щебінь (гравій) фракції від 10 мм до 20 мм. У випадку відсутності даних матеріалів із вказаними розмірами їх можна замінити на щебінь (гравій) фракцій від 20 мм до 40 мм і від 40 мм до 70 мм, відповідно.

2.12. В Альбомі наведені конструкції протизсувних дренажних пристроїв, призначених для осушування зсувних схилів (див. стор. 8-15).

2.13. Конструкції галерей, штолень та вертикальних дренажів у зв'язку з їх обмеженим застосуванням в дорожньому будівництві в Альбомі не наводяться.