Закон Украины от 05.06.2014 № 1315-VII О стандартизации

Із змінами і доповненнями, внесеними
Законами України
від 15 січня 2015 року № 124-VIII,
від 2 жовтня 2018 року № 2581-VIII,
від 6 червня 2019 року № 2742-VIII,
від 19 вересня 2019 року № 114-IX
(який вводиться в дію з 19 квітня 2020 року),
від 17 жовтня 2019 року № 199-IX,
від 17 червня 2020 року № 720-IX,
від 2 вересня 2020 року № 850-IX,
від 16 грудня 2020 року № 1089-IX,
від 27 січня 2022 року № 2026-IX,
від 12 травня 2022 року № 2254-IX

(Дія цього Закону поширюється на правовідносини у сфері протимінної діяльності у частині, що не суперечить Закону України від 6 грудня 2018 року № 2642-VIII)

Цей Закон установлює правові та організаційні засади стандартизації в Україні і спрямований на забезпечення формування та реалізації державної політики у відповідній сфері.

Розділ I
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 1. Визначення термінів

1. У цьому Законі терміни вживаються в такому значенні:

1) європейський стандарт - регіональний стандарт, прийнятий європейською організацією стандартизації;

2) заінтересована сторона - будь-яка фізична або юридична особа, яка має безпосередній або опосередкований інтерес щодо діяльності у сфері стандартизації та/або застосування її результатів;

3) каталог - документ, що містить систематизований звід або перелік будь-яких об'єктів та дає змогу віднайти кожний об'єкт за певним позначенням. Каталог може містити характеристики, показники та інші дані щодо об'єктів, внесених до нього;

4) кодекс усталеної практики - нормативний документ, що містить рекомендації щодо практик чи процедур проектування, виготовлення, монтажу, технічного обслуговування або експлуатації обладнання, конструкцій чи виробів;

5) коментарі - зауваження і пропозиції до проектів національних стандартів та кодексів усталеної практики;

6) консенсус - загальна згода, що характеризується відсутністю серйозних заперечень з суттєвих питань у більшості заінтересованих сторін та досягається в результаті процедури, спрямованої на врахування думки всіх сторін і зближення розбіжних поглядів. Консенсус не обов'язково є одностайним;

7) міждержавний стандарт - регіональний стандарт, передбачений Угодою про проведення узгодженої політики в галузі стандартизації, метрології і сертифікації від 13 березня 1992 року та прийнятий Міждержавною радою із стандартизації, метрології і сертифікації;